Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

< Від Івана 8: 1-12 >

«Ісус же на гору Оливну пішов. А над ранком прийшов знов у храм, - і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх. І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її, та й говорять Йому: «Оцю жінку Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу… Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?» Це ж сказали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем… А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся і промовив до них: “Хто з вас без гріха, - нехай перший  на  неї  той каменем кине!”… Він  знов нахилився додолу, і писав по землі… А вони, це почувши і сумлінням докорені, стали  один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь сам Ісус і та жінка, що стояла всередині… І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: “Де ж ті, ж інко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?” А вона відказала: “Ніхто, Господи»... І сказав їй Ісус: “Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» І знову  Ісус промовляв до них, кажучи: “Я Світло для світу. Хто йде вслід  за мною, не буде ходити у темряві той, але  матиме світло життя».

Ісус дав нам вічне спасіння. Немає жодної людини, яка віруючи в Ісуса-Спасителя, не знайшла би спасіння. Він врятував всіх нас. Якщо є грішник, який мучиться через свої гріхи, це тому, що він не розуміє, як Ісус звільнив його від всіх гріхів Своїм хрещенням.

Ми всі повинні знати і вірити в таїнство спасіння. Ісус поніс всі наші гріхи Своїм хрещенням. Він прийняв суд за всі наші гріхи, Він помер на хресті за нас.

Ви повинні вірити в спасіння за допомогою води і Духа, вічне спасіння від всіх гріхів. Ви повинні вірити в Його велику любов, яка вже зробила вас праведниками. Вірте в те, що Він зробив для вашого спасіння на ріці Йордан і на хресті.

 Ісус також знав  наші  навіть самі таємні гріхи. Багато які люди неправильно розуміють гріх. Вони вважають, що деякі гріхи не можуть бути вибачені. Ісус спокутував всі до єдиного гріха.

Немає жодного гріха, який би Він упустив. Він спокутував всі гріхи світу, і більше грішників немає. Ви знаєте євангелію, яка спокутує всі гріхи, навіть гріхи, які ви здійсните в майбутньому? Вірте в це і будете врятовані. І повертайтеся у славу Божу.

Іван в 8-м вірші описує жінку, яку схопили в перелюбі. І ми знаємо, як Ісус її врятував. Ми б хотіли розділити благодать, яку вона отримала. Не буде перебільшенням сказати, що всі люди грішать подібним образом. Кожна душа здійснює гріх перелюбу.

Навіть якщо вам здається, що це не так, це тому що ми здійснюємо цей гріх настільки часто, що вже не помічаємо. Чому? Тому що в нашому житті дуже багато перелюбу.

Я дивлюся на жінку і думаю, чи дійсно серед нас є той, хто не чинив перелюбу? Немає жодного такого, хто б не чинив перелюбу, подібно тій жінці. Ми всі грішні в цьому. Ми тільки прикидаємося, що це не так.

Ви вважаєте що я помиляюсь? Ні, я абсолютно правий. Вглядіться в себе. Кожний на землі робив це. Люди чинили перелюб, роздивляючись жінок на вулиці, в своїх думках, вчинках, завжди і скрізь.

Люди просто не усвідомлюють, що роблять це. Дуже багато людей до самої смерті не розуміють, що вони чинили перелюб незліченне число разів у своєму житті. І не тільки ті, які можуть бути викриті на цьому, але і ті, яких не піймали. Всі люди чинили перелюб в своїх думках, в своїх діях. Хіба це не частина нашого життя?

Ви засмучені? Але це правда. Ми замовчуємо це, тому що соромимося. Я переконаний, що в наш час люди постійно чинять перелюб, але не розуміють цього.

Люди також чинять перелюб в своїх душах. Ми, створені Богом, живемо на землі, не усвідомлюючи, що чинимо перелюб в душі. Вклоніння іншим богам є духовним перелюбом, тому що Господь - єдиний Чоловік всього людства.

Жінка, спіймана на перелюбі, була така ж, як і ми, і вона отримала Божу благодать, так само як і ми, які врятовані. Але лицемірні фарисеї поставили її посередині і вказували на неї пальцями так, неначе вони судді, і готові були закидати її камінням. Вони були готові висміювати її і судити, неначе самі вони невинні і ніколи не чинили перелюб.

Друзі-християни, ті, які усвідомлюють себе вмістищем гріха, не засудять інших перед Богом. Більш того, ті хто визнають себе вчинившими перелюб, отримають благодать Бога, Який врятував всіх нас. Тільки ті, які визнають, що вони грішники, які чинили перелюб,  отримають спокутування перед Богом.

 Той, хто живе безгрішно, не чинячи перелюбу, або той, негідний, хто грішить? Так ось той, хто грішить - він  також отримає повну благодать Його спасіння. Ті, хто слабкі, хто не можуть самі собі допомогти - вони отримають спасіння. Вони ті, хто отримає Його милість.

Ті, хто думають, що вони без гріха, не врятуються. Як вони можуть отримати спокутування, якщо нема чого спокутувати?

Книжники і фарисеї привели жінку, яку піймали на перелюбі, до Ісуса і спитали Його:  «Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...А Ти що говориш?» Навіщо вони поставили жінку перед Ним і випробовували Його?

Самі вони також багато разів чинили перелюб, але все одно намагалися засудити і убити її руками Ісуса, звалити провину на Нього.

Ісус знав їх думки, а також знав все про жінку. Отже, Він сказав: «Хто з вас без гріха,- нехай перший на неї той  каменем кине!». І тоді фарисеї і книжники пішли один за іншим, тільки Ісус і жінка залишилися.

Ті, хто пішли, фарисеї і книжники, були релігійними лідерами. Вони хотіли засудити цю жінку, спійману на перелюбі, неначе самі були безгрішні.

Ісус оголосив про Свою любов всьому світу. Він був втіленням любові. Ісус давав людям їжу, воскрешав мертвих, повернув життя сину вдови, надихнув Лазаря, зціляв прокажених, і творив чудеса для бідняків. А ще Він поніс всі гріхи  всіх грішників і дав їм спасіння.

Ісус любить нас. Він Всемогутній - єдиний, хто може все, але фарисеї і книжники вважали Його своїм ворогом. Ось чому вони поставили перед Ним жінку і випробовували Його.

Вони сказали: «Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати  камінням.  А Ти що говориш?» Вони думали, що Він велить закидати її камінням. Чому? Якщо судити так, як написано в законі Божому, то всі люди, що вчинили перелюб, повинні бути до смерті закидані камінням, всі без виключення.

Всі повинні були б бути до смерті закидані камінням і кинуті в пекло. Відплата за гріх - смерть. Але Ісус не сказав їм закинути її каменями, а замість цього сказав: «Хто з вас без гріха, - нехай перший на неї той каменем кине».

Закон здійснюється гнівом. Бог святий і Його закон святий. Цей Святий Закон прийшов до нас в 613 статтях. Причина, по якій Бог дав нам закон - примусити нас зрозуміти, що ми грішники, що ми недосконалі. Це вчить нас шукати милості Бога, щоб врятуватися. Якби ми не знали цього, і думали тільки про те, що написано в Законі, нас би всіх закидали камінням, як ту жінку, спійману на перелюбі.

Книжники і фарисеї, які не знали правди про могутність Його Закону, мабуть думали, що можуть закидати жінку камінням, а, можливо, не тільки її, але і нас також. Хто кине камінь в беззахисну жінку? Навіть якщо її і застали  за перелюбом, ніхто в цьому світі не сміє кидати в неї камені.

Якби ця жінка, як і будь-хто з нас, були б судимі суворо згідно з Законом, всі були б жорстоко осуджені. Але Ісус врятував нас, грішників, від наших гріхів і від справедливого суду. Якби нас з всіма нашими гріхами судили б суворо по букві Закону Божого, хто з нас залишився б в живих? Ми всі відправилися б в пекло.

Фарисеї і книжники тлумачили Закон так, як він написаний. Але якщо Його Закон застосовувати буквально, то це убило б осуджуючих так само, як і тих, кого вони засудили. Насправді Закон був даний людям, щоб вони усвідомили свою гріховність, але люди страждали через те, що неправильно розуміли Закон і неправильно його застосовували.

Фарисеї сьогоднішнього дня такі ж, як біблійні фарисеї, вони тлумачать закон, як він записаний. Вони повинні розуміти благодать, справедливість і істину Бога. Їм треба пізнати Євангелію спасіння, щоб врятуватися.

Фарисеї сказали: «Закон зобов’язує нас закиндати її каменями. Ти що скажеш?»Вони тримали камені в руках. Вони напевно знали, що Ісус нічого не відповість ім. Вони хотіли, щоб Ісус «попався на гачок».

Якби Ісус судив згідно з Законом, Його б також закидали камінням. Їх метою було закидати камінням їх обох. Якби Ісус велів не закидати її каменями, вони б сказали, що Ісус суперечить Закону Божому, і убили б Його за богохульство. Ось наскільки жахливою була їх змова.

Але Ісус, схилившись, щось малював пальцем на землі. Вони продовжували на Нього давити і питали: «Що Ти скажеш? Що Ти пишеш на землі? Просто дай відповідь на наше питання. Що Ти скажеш?» Вони показували на нього пальцями і продовжували допитуватися.

Ісус встав і сказав, що якщо є хтось без гріха серед них, то нехай перший кине камінь. Потім Він знову схилився і продовжив писати щось на землі. І ті, хто чули це, покинули площу один за іншим, починаючи зі старших, всі до останнього. А Ісус залишився один з жінкою, яка стояла перед Ним.

Ісус сказав їм, «хто з вас без гріха,- нехай перший на неї той каменем кине», і продовжив писати на землі. Після слів Ісуса, фарисеї почали йти, починаючи зі старших до останніх. Старші, ті, хто здійснили більше гріхів, пішли першими. Молоді також пішли за ними услід. Давайте припустимо, що Ісус серед нас, а ми стоїмо навколо жінки. Щоб ви стали робити, якби Ісус сказав нам, що той з нас, хто без гріха, повинен першим кинути камінь?

Що Ісус писав на землі? Бог, що створив нас, записував наші гріхи в двох місцях.

Передусім. Він записує гріх в наших серцях.

«Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертівників їхніх» (Єремія17:1).

Господь говорить з нами через Юду, який  один з нас. Гріхи людей вигравіювані залізним різцем і алмазним вістрям. Вони записані на таблиці нашого серця. Ісус схилився і писав на землі, що люди грішні.

Бог записав гріхи на нашому серці, знаючи, що ми грішники. Спочатку Він записав справи наші, гріхи, звершені нами через те, що ми слабкі перед законом. Наші гріхи записані в наших серцях, тому ми розуміємо, що грішні, коли дивимося на закон. Тому що Він записав їх в нашому серці, в нашій совісті, ми знаємо, що ми грішники перед Ним.

Та Ісус нахилився знов, і став писати на землі. У Таблиці говориться, що всі наші гріхи також записані в Книзі Життя (Об’явлення 20:12). Ім’я людини і його гріхи записані в цій книзі. Вони також записані в серці людини. Наші гріхи записані двічі, в книзі життя і в серці людини.

Гріхи записані на таблиці людського серця, як у молодих, так і у старих. Ось чому людям нема чого сказати, бачачи свої гріхи перед Ісусом. Вони ті, хто намагалися закинути жінку каменями, були обеззброєні, почувши слова Ісуса.

Але, коли ми знайдемо спасіння, наші гріхи зникнуть з книг, що враховують  наші справи, а наші імена з’являться в книзі життя. Ті, чиї імена з’являються в книзі життя, відправляться на небо. Їх хороші справи, вчинки, які вони здійснили за житті в ім’я Царства Божого і Його праведності, також записані в книзі життя. Вони відправляться на небо. Ті, хто звільнилися від своїх гріхів, знайдуть життя вічне.

Гріхи людини записані в двох місцях. Ніхто не може обманювати Господа. Немає такої

людини, яка б не згрішила в серці, хто не вчинив перелюбу в своєму серці. Ми всі грішники і ми всі недосконалі.

Ті, хто не прийняв спасіння Ісуса, будуть мучитися під тягарем своїх гріхів. Вони не упевнені в собі. Вони бояться Бога і людей через свої гріхи. Але як тільки вони приймуть Євангелію спасіння води і Духа, вони зітруть всі свої гріхи, записані в книзі життя і на таблиці їх серця. Вони очистяться від усіх гріхів.

На небі зберігається книга життя. У ній записані  імена тих, хто повірив в спокутування водою і Духом, і вони  відправляться на небеса. Вони знайдуть вічне життя на небі не тому, що не грішили, а тому, що звільнилися від своїх гріхів, віруючи в спасіння через воду і Дух. Це і є «закон віри» (До Римлян 3:27).

Брати-християни, книжники і фарисеї були грішниками, подібно тій жінці, яку вони схопили на перелюбі.

Насправді, вони навіть згрішили більше неї, тому що вони прикидувалися і обманювали самі себе, що вони не грішники. Їх релігійні вожді були злодіями з офіційними повноваженнями. Вони були злодіями душ, злодіями життя. Вони насмілилися вчити інших, хоч самі не були врятовані.

  Немає  жодної  людини, яка згідно з Законом не мала б гріха. Людина стає праведником не тому, що не грішить, а тому що врятована, і її ім’я записане в книзі життя.  Дуже важливо, чи попало ім’я людини в цю книгу. Оскільки людина не може жити поза гріхом, вона повинна бути спокутувана.

Чи Приймуть вас на небо чи ні, залежить від вашої віри. Отримаєте ви чи ні милість Божу, залежить від того, прийняли ви чи ні спасіння через Ісуса. Що трапилося з жінкою яка згрішила? Вона стояла там, закривши очі, тому що вона знала, що приречена на смерть. Можливо, вона плакала в страху і розкаянні. Люди стають чесними самі з собою, коли близько стикаються зі смертю.

«Боже, я заслуговую смерті. Будь ласка, прийми мою душу в Твої руки, зглянься на мене. Будь ласка, зглянься на мене, Ісусе». Вона благала Ісуса про любов спокутування. «Боже, якщо ти мене засудиш, я буду осуджена, а якщо ти скажеш, що на мені немає гріха, тоді мої гріхи будуть стерті. Це Твоє рішення». Напевно, так вона говорила. Рішення було за Ісусом.

Жінка, яка здійснила гріх, не сказала Ісусу: «Я вчинила погано, пробач мені перелюб». Вона сказала: «Будь ласка, врятуй мене від моїх гріхів. Якщо спокутуєш мої гріхи, я отримаю спасіння, якщо ні - я піду в пекло. Мені необхідний Твоє спасіння. Мені потрібна любов Господа, нехай Він зглянеться на мене». Вона закрила очі і сповідалася в своїх гріхах.

Ісус спитав її: «Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?» Вона відповідала: «Ніхто, Господи».

І Ісус сказав їй; «Не засуджую й Я  тебе». Ісус не засуджував її, так як вже спокутував її гріхи через Своє хрещення в Йордані, і вона вже була врятована. Тепер Ісус, а не жінка, буде судимий за її гріхи.

Жінка отримала благодать спасіння в Ісусі. Вона звільнилася від всіх гріхів. Господь говорить нам, що він звільнив нас від всіх гріхів, що ми тепер всі праведники.

Він говорить про це в Біблії. Він помер на хресті, щоб розплатитися за наші гріхи, які він забрав собі, коли був хрещений на ріці Йордан. Він ясно говорить нам, що звільнив всіх, хто повірив в спокутування через хрещення і спасіння через хрест. Всім нам потрібні записані слова Ісуса, і нам треба дотримуватися цих слів. Тоді ми всі будемо благословенні спасінням.

«Господь, у мене немає ніяких достоїнств перед Тобою. У мене немає ніяких талантів. Мені нема чогось Тобі показати, крім моїх гріхів. Але я вірю, що Ісус  - Господь спокутування. Він прийняв на себе всі мої гріхи, хрестячись на ріці Йордан і страждав за них на хресті. Він прийняв всі мої гріхи через Своє хрищення і Свою кров. Я вірю в Тебе, Господь».

Ось так ви врятувалися. Ісус «не засуджує» нас. Він наділяє нас правом стати дітьми Бога - тих, хто увірував в спокутування водою і Духом. Він приймає на себе їх гріхи і кличе їх праведниками.

Дорогі друзі! Жінка була врятована! Жінка, яку застали за перелюбом, була благословлена спокутуванням перед Ісусом. Ми також можемо стати благословенними, як та жінка. Кожного, хто знає про свої гріхи, хто благає Бога зглянутися на нього, хто вірить в спокутування водою і Духом в Ісусі, Бог благословляє спокутуванням. Всі грішники повинні бути спокутувані. Ті, хто грішать і не знають про свої гріхи, не можуть отримати благословення спокутуванням.

Ісус прийняв на себе всі гріхи світу (Від Івана 1:29). Будь-який грішник може бути врятований, якщо він вірить в Іїсуса. Ісус сказав жінці, «Не засуджую й Я тебе». Він сказав, що не засуджує її, тому що всі гріхи вже стали Його гріхами. Він прийняв на себе всі наші гріхи. Його будуть за них судити, а не нас.

Фарисеї з камінням в руках, а в тім, як і сьогоднішні духовні лідери, розуміють Закон буквально. Вони вважають, що раз закон забороняє перелюб, людину, яка згрішила треба побити каменями до смерті. Вони дивляться на жінок з хтивістю і тим часом прикидаються, що не чинять перелюбу. Вони не можуть бути ні спокутувані, ні врятовані.  Фарисеї і книжники були моралістами цього світу. Це не їх кликав за собою Ісус. Їм ніколи не почути Його слів «Я не засуджую вас».

Тільки жінка, схоплена за перелюбом, почула ці радісні слова. Якщо ви чесні перед Богом, ви також можете стати благословенними, подібно їй. «Господь, Я чинив перелюб протягом всього мого життя. Іноді мені навіть здавалося, що за мною немає цього гріха - так часто я його здійснюю. Господь, я грішу по декілька разів на дню».

Коли ми приймаємо Закон і той факт, що ми грішники, які повинні померти, коли ми відкрито з’являємося перед Богом і визнаємо, що ми такі, які ми є, кажучи: «Господь, ось я, який я є. Будь ласка, врятуй мене» - тоді Господь благословляє нас спокутуванням.

Любов Ісуса, через воду і Дух, перевершила неупереджений суд Бога. «Не засуджую й Я тебе». Він, як і говорить, не засуджує нас, він говорить нам: «Ви спокутувані». Наш Бог Ісус Христос є Бог співчуття. Він звільнив нас від гріхів світу.

Наш Бог є Бог Справедливості і Бог Любові. Любов води і Дух вище Його суду.

Якби Бог судив нас тільки по Закону, Він би засудив нас всіх, і ми, грішники, всі пішли б в пекло. Але оскільки любов Ісуса вище за Закон, Бог послав нам Його, Свого єдиного Сина, Ісуса. Ісус  прийняв на Себе всі наші гріхи і пішов на суд замість нас. Тепер будь-хто, хто вірить в Ісуса як в свого Спасителя, стає Його чадом і праведником. Тому що Його любов вище Його справедливості. Він спокутував нас всіх.

Ми повинні дякувати Господу, що Він не судить нас по всій справедливості. Як Ісус сказав книжникам, фарисеям і їх сподвижникам, Бог хоче від всіх нас милосердя і знання Бога, а не наших жертвоприносин. Є люди, які кожний день приносять в жертву Богу корову або козу і моляться Йому: «Боже, відпусти мені мої сьогоднішні гріхи». Богу не потрібні наші приносини, Йому потрібна наша віра в очищення через воду і Дух. Він хоче бачити нас очищеними і звільненими. Він хоче віддати нам Свою любов і прийняти нашу віру. Зрозумійте ж це! Ісус дарував нам порятунок.

Ісус ненавидить гріх, але гаряче любить людей, які були створені за образом і подобою Божою. Ще до початку часу він вирішив зробити нас дітьми Божими, і тому він змив всі наші гріхи хрещенням і кров’ю. Бог створив нас, щоб ми були врятовані, вдягнув нас Ісусом і зробив нас Його чадами. У цьому Його любов до нас, Його створінь.

Якби Бог судив нас тільки згідно з своїм справедливим Законом, всі ми грішники були б приречені на смерть. Але Він звільнив нас хрещенням і розп’яттям Власного Сина на хресті. Чи Вірите ви? Давайте знайдемо підтвердження цьому у Старому Завіті.

Всі гріхи були такі, що спокутуються за допомогою  рукопокладання у Старому Завіті і хрещенням в Новому Завіті. У Старому Завіті всі гріхи, здійснені за рік, відпускалися первосвящеником, який покладав руки на голову живого козла без прокляття.

«І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню» (Левіт 16:21).

Так спокутувалися гріхи людські у часи Старого Завіту. Щоб спокутувати свої щоденні гріхи, людина приносила ягняти або козла без вади в скинію і клала тварину на вівтар. Він покладав руки на голову жертовної тварини, і його гріхи переходили до жертви. Потім жертву вбивали, і священик наповнював кров’ю чотири роги вівтаря.

У чотирьох кутах вівтаря знаходяться чотири роги. Вони символізують Книгу Життя Господа, значення якої пояснюється в Об’явленні 20:12. Кров, що залишилася,   розбризкували по землі. Земля символізувала серце людини, тому що людина була створена з праху. Так люди спокутували свої щоденні гріхи.

Але вони не могли приносити жертви щодня. Тому Бог дозволив їм приносити жертву один раз на рік. Це був десятий день сьомого місяця. День спокутування. У той день представник  всього  народу Ізраїлева, первосвященик, приносив двох козлів, накладав на них руки і передавав їм всі людські гріхи перед Богом, Щоб Він міг відпустити гріхи народу Ізраїлева.

«І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла...»

Господь призначив Аарона, первосвященика Ізраїля, представником ізраїльського народу. Замість того щоб кожний покладав руки на голову козла, первосвященик, представник усього ізраїлевого народу, покладав руки на голову живого козла для спокутування гріхів, вчинених всіма за цілий рік.

І він тримав відповідь перед Богом за всі гріхи Ізраїля. «Боже, Твої діти Ізраїля згрішили. Ми шанували ідолів, порушували всі розпорядження Закону, згадували Твоє ім’я надаремно, створювали собі ідолів і любили їх більше, ніж Тебе. Ми не шанували суботи, не шанували батьків, вбивали, чинили перелюб, крали... Ми загрузли в заздрості і розбратах».

Первосвященик перелічував всі гріхи. «Боже, ніхто з народу Ізраїльова, включаючи мене, не утримався від порушення всіх Твоїх Законів. Щоб спокутувати всі ці гріхи, Я кладу руки на голову цього козла і передаю йому всі наші гріхи». Первосвященик накладав руки на жертву за весь народ і передавав жертовній тварині всі гріхи. «Покласти руки» означає «передати» (Левит 1:1-4, 16:20-21).

Бог дарував народу Ізраїля ритуал жертвоприносин гріхів, щоб вони могли позбутися своїх гріхів і врятуватися. Бог сказав, що в жертву повинен приноситися здоровий козел і що жертва повинна вмирати замість людини.

У День спокутування, тварину приносили в жертву, її кров заносили в Святилище і окропляли нею сім разів. Так ізраїльтяни очищалися від гріхів на десятий день сьомого місяця.

Один первосвященик заходив всередину Святилища і приносив жертву, а народ збирався навколо і слухав передзвін золотих дзвоників на рукавах первосвященика. Вони повинні були продзеленчати сім разів - кожний раз, коли священик окропляв покришки кіоту заповіту. А після цього люди раділи, що їх гріхи були спокутувані. Звук золотих дзвоників означав добру звістку.

Неправда, що Ісус любить тільки обраних і врятує тільки їх. Своїм хрещенням Ісус відразу прийняв на себе всі гріхи світу. Він хотів врятувати нас всіх за один раз. Наші гріхи не можуть спокутуватися кожний день; вони були спокутувані всі відразу.

У Старому Завіті позбавлення було дароване через покладання рук і жертвоприносини. Аарон покладав руки на голову живого козла перед народом і перелічував гріхи, вчинені людьми за рік. Він передавав гріхи козлу перед всіма. Що тоді ставало з людськими гріхами? Вони переходили до козла.

А потім козла посилали через «призначеного чоловіка». Козла разом з всіма гріхами Ізраїля вели в пустелю, в якій не було ні води, ні трави. Після цього козел бродив по пустелі під пекучим сонцем і, зрештою, гинув. Козел вмирав за гріхи Ізраїля.

У цьому любов Бога, любов спокутування. Так вони очищалися від гріхів, вчинених за рік, в ті далекі часи. Але ж ми з вами живемо у часи Нового Завіту. Вже пройшло дві тисячі років, як Ісус спустився в наш світ. Він прийшов і виконав пророцтва, які Він дав нам у Старому Завіті. Він прийшов і спокутував наші гріхи.

Давайте звернемося до першого розділу Євангелія від Матвія. «Коли ж він те подумав, ось з’явивсь Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній - то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе він людей Своїх від їхніх гріхів» (Від Матвія 1:20-21).

Наш Небесний Отець взяв тіло діви Марії, щоб послати Свого Сина в мир і змити всі наші гріхи. Він послав Марії янгола і сказав їй: «І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус». Це означало, що син Марії повинен був стати Спасителем. «Ісус Христос» означає той, хто врятує Його людей, тобто Спаситель, іншими словами.

Ісус прийняв на себе всі гріхи світу через Хрещення на ріці Йордан. Він був хрещений Іваном Христителем, і всі гріхи світу перейшли до Нього. Давайте прочитаємо, як це було у Матвія 3:13-17.

«Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб  христитись від нього. Але перешкоджав він Йому і говорив: «Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» А Ісус відповів і сказав йому: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду.» Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав».

Ісус прийшов до Івана Христителя, щоб прийняти на Себе наші гріхи.

Він увійшов у воду і схилив свою голову перед Іваном Христителем. «Іван, Мені треба христитися від тебе. Нам належить виконати усю правду. Оскільки Я прийму на себе гріхи світу і позбавлю всіх грішників від їх гріхів, Я повинен прийняти на Себе всі їх гріхи через хрищення. Христи Мене! Дозволь мені христитися!»

Належало виконати усю правду. Ісус прийняв хрещення від Івана Христителя. І в той момент вся правда Господа, яка  відпускала наші  гріхи,  була виконана.

Так Він прийняв на себе всі наші гріхи. Всі ваші гріхи перейшли до Ісуса. Ви розумієте?

Вірте в спокутування через хрещення Ісуса і Святий Дух, і ви отримаєте спасіння.

Бог обіцяв, що гріхи Ізраїля будуть змиті через покладання рук і жертвоприносини. Але неможливо кожному покладати руки на голову козла, і Бог призначив первосвященика Аарона, щоб той пропонував жертву від всіх людей. І так він передавав всі гріхи, довершені за рік, козлу відпущення. Це Його мудрість і сила спокутування. Бог мудрий і дивний.

Бог послав Свого Сина Ісуса врятувати наш світ. Жертва була готова. Потрібен був представник всього людства, щоб покласти руки на голову Ісуса і передати Йому всі гріхи світу. Ним був Іван Христитель. Згідно Матвію 11:11, Бог, перед тим, як послати Ісуса, послав представника всього людства.

Іван Христитель - останній первосвященик. Як написано у Матфея 11:11, «..Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя». Вінєдиний представник всього живого, якого послав Бог, щоб христити Ісуса і передати Йому всі гріхи світу.

Якби всі шість мільярдів чоловік, мешкаючих на землі, прийшли б до Ісуса і, якби кожний з них поклав руки Йому на голову, що стало б з Його Головою? Якби кожний з шести мільярдів поклав би руки на голову Іїсуса, то Він би виглядав просто жахливо. Деякі «ентузіасти» стали б сильно терти Його голову, і у Ісуса стало б випадати волосся. Бог мудро призначив Іоанна представляти все людство і за один раз передав всі гріхи світу Ісусу.

Це записане у Матвія в 3:13-17. «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щою христитись від нього». Це трапилося, коли Ісусу було тридцять років. Ісус був обрізаний на восьмий день після народження. Дуже мало записів про Нього з того моменту і до Його тридцятиріччя.

Причина, по якій Ісус чекав до 30 років, щоб стати небесним первосвящеником, полягає в тому, що він хотів виконати пророцтва Старого Завіту. У Повторенні Закону Бог говорить Мойсею, що первосвященик повинен бути не молодшим за 30 років, щоб виконувати свої обов’язки. Ісус є небесний первосвященик. Ви вірите в це?

У Новому Завіті у Матвія написано в 3:13-15: «Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб  христитись від нього». Але перешкоджав він Йому і говорив: «Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» Хто представляє людство? Іван Христитель. Тоді хто представляє небо? Два представники зустрілися. Хто з них головніше? Звичайно, представник неба.

Іван Христитель, хто був настільки безстрашний, що кричав в обличчя духовних вождів того часу: «Роде зміїний! Учиніть гідний плід покаяння!», раптом став таким боязким перед Ісусом. «Я повинен христитися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?»

Ісус на це сказав: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду».

Ісус прийшов у світ, щоб виконати правду Божу, і правда була виконана, коли він прийняв хрещення від Івана Христителя.

«Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав».

Ось що сталося, коли Він був хрещений. Брами небесні відкрилися, коли Іван хрестив Його і передав йому всі гріхи світу.

«Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його» (Від Матфея 11:12).

Всі пророки і Закон Божий пророкували про Івана Христителя. Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його». Кожний, хто повірив в Його хрещення, може увійти в Царство небесне.

Ісуса хрестив Іван Христитель, і Він взяв на Себе всі гріхи світу. Він сказав жінці; «Не засуджую й Я тебе». Він не засуджував жінку, тому що Він на ріці Йордан забрав всі гріхи світу на Себе. Ісус, а не вона, повинен був понести покарання за гріх.

Ісус спокутував всі гріхи світу. І ми можемо здогадатися, як він боявся муки, яка ставала йому на хресті, тому що «відплата за гріх - смерть». Він молився на Оливній горі тричі, просячи Бога позбавити Його від суду і страти. У Ісуса була плоть людини, і зрозуміло, чому Він боявся болю. Він повинен був стікати кров’ю, щоб виконалося покарання.

Так само, як жертва часів Старого Завіту, стікаючи кров’ю, спокутувувала гріхи, так і Ісус повинен був стати жертвою на хресті. Він вже прийняв на Себе всі гріхи світу і тепер повинен був віддати життя за наше позбавлення. Він знав, що понесе суд Божий.

У Ісуса в серці не було гріха. Але через хрещення всі гріхи перейшли на Нього, тепер Бог повинен був судити Власного Сина. Таким чином, була виконана правда Бога, і, по-друге, Він дарував нам Свою любов і спасіння. Тому Ісус був приречений на суд на хресті.

«І я не засуджую тебе, і я не суджу тебе». Всі наші гріхи, вільні або мимовільні, відомі нам або непомічені, повинні бути судимі Богом.

Бог не судив нас, а судив Ісуса, який забрав всі наші гріхи на Себе Своїм хрещенням. Господь не захотів судити грішників через любов і співчуття до них. Хрещення і кров на хресті - це Його любов спокутування для нас. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього. не згинув, але мав життя вічне» (Від Івана 3:16).

Ось як  ми дізнаємося про Його любов до нас. Ісус не засудив жінку, викриту в перелюбі.

Вона знала, що вона грішниця, адже її застали за перелюбом. Вона грішила не тільки в серці, але і плоттю. Вона ніяк не могла заперечувати свій гріх. Але тому що вона вірила, що Ісус забрав всі її гріхи, вона була врятована. Якщо ви віруєте в спокутування в Ісусі, ви також будете врятовані. Вірте! Це для нашого ж блага.

Всі люди грішать. Всі чинили перелюб. Але людей не судять за їх гріхи. Ми всі грішимо, але ті, хто вірить в спасіння Ісуса Христа, ті без гріха в серці своєму. Найщасливіша людина та, яка вірить в спасіння через воду і кров на хресті. Найщасливіші з людей ті, хто звільнився від всіх гріхів, і тепер праведник у Христі.

Бог говорить нам про щастя в посланні до Римлян 4:7: «Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Ми всі грішимо до самої нашої смерті. Ми не шануємо Бога, ми недосконалі. Ми здійснюємо гріхи, незважаючи на те, що знаємо про Його Закон. Ми слабкі.

Бог звільнив нас хрещенням і кров’ю Свого Сина, Він говорить нам, мені і тобі, що ми перестали бути грішниками, що ми праведники перед Ним. Він говорить нам, що ми Його діти.

Євангелія води і Духа -це Євангелія спасіння. Ви вірите? Це так для тих, хто вірить. Він називає їх праведниками, врятованими, дітьми Бога. Хто щасливіше за всіх на світі? Той, хто вірить і врятований. А ви врятовані?

Можливо, Ісус пропустив саме ваші гріхи? Ні, він прийняв всі гріхи людства своїм хрещенням. Вірте в це і  врятуєтеся. Давайте подивимося, що написано у Івана 1:29.

«Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, на Себе гріх світу бере» (Від Івана 1:29).

«Дивіться! ось Агнець Божий, який берет на Себе гріх світу».

Іван Христитель передав Ісусу гріх світу на ріці Йордан. На наступний день він свідчив, що Ісус - Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу. Він прийняв на Свої плечі весь гріх світу.

Весь гріх світу означає всі гріхи, вчинені людством з створення світу і до його кінця. 2000 років тому Ісус прийняв на Себе всі гріхи світу і спокутував нас. Як Агнець Божий, Він прийняв весь гріх, і Його судили замість нас.

Будь-який гріх, вчинений людиною, перейшов до Ісуса. Він став Агнцем Божим, Який бере на Себе гріх світу.

Ісус покірно прийшов у світ, як Той, кому призначено врятувати всіх грішників світу. Ми робимо гріхи, тому що ми слабкі, ми хибні, тому що ми неосвічені, тому що ми легковажні, недосконалі. Всі наші гріхи були змиті з нас і передані Ісусу через Його хрещення на ріці Йордан. І це все завершилося смертю Його плоті на хресті.Він був похований, а потім воскрес через 3 дні.

Будучи Спасителем всіх грішників, Переможцем, Суддею, тепер Він сидить праворуч Бога. Йому більше не треба спокутувати нас знов і знов, нам треба тільки повірити, щоб врятуватися. Вічне життя чекає тих хто повірили, і руйнування, тих, хто не повірив. Іншого вибору немає.

Ісус позбавив вас всіх. Ви повинні бути самими щасливими на землі. Навіть всі гріхи, які ви здійсните в майбутньому через вашу слабкість Він вже прийняв на Себе.

Чи залишився гріх у вашому серці? - Ні.

Чи забрав Ісус всі гріхи? - Так. Він забрав їх всі.

Всі люди однакові. Ніхто з нас не святіший за сусіда. Але багато які люди лицемірять, думаючи, що вони не грішать. Але й вони також грішать. Наш мир - це теплиця, де вирощують гріх.

Коли жінки виходять з будинку, вони фарбують губи яскравою помадою, пудрять своїх обличчя, завивають волосся, вдягають красивий одяг і туфлі на високих підборах... Чоловіки також ходять до перукарів, щоб підстригти волосся, опорядитися, вдягають чисті сорочки, модні краватки, чистять і полірують свої черевики.

І нехай зовні вони виглядають, як принци і принцеси, всередині вони все одно як купа сміття.

Чи роблять гроші людину щасливою? Чи робить здоров’я людину щасливою? Ні. Тільки спокутування робить людину по-справжньому щасливою. Якою б добропорядною людина не здавалася б зовні, всередині вона нещасна, тому що її серце заповнено гріхом. Вона живе, боячись суду.

Спокутувана людина хоробра як лев, навіть якщо вона одягнута в ганчір’я. У її серці немає гріха. «Спасибі, Господи, що ти спокутував такого грішника, як я. Ти змив всі мої гріхи. Я знаю, що за мною немає ніяких особливих досягнень, але я вихваляю Тебе за те, що Ти врятував мене. Я назавжди спокутуваний за мої гріхи. Слава Тобі, Боже!»

Звільнена людина щаслива по-справжньому. Людина, благословенна Його милістю спокутування, по-справжньому щаслива.

Відтоді, як Ісус, Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере, прийняв всі наші гріхи, ми стали безгрішними. Він завершив для нас порятунок на хресті. Всі гріхи, і мої, і ваші, включені в гріх світу, і тому ми всі врятовані.

Дорогі друзі, жінка, яку застали за перелюбом, вірила в слова Ісуса і тому вона була врятована. Її історія записана в Біблії, тому що жінка була благословлена спокутуванням. А лицемірні книжники і фарисеї залишили Ісуса.

Якщо ви вірите в Ісуса, то це - рай, а якщо ви Його залишаєте, то це - пекло. Якщо ви вірите в діяння Ісуса, то це - рай, а якщо ви не вірите в діяння Ісуса, то це - пекло. Спокутування не приходить через добрі наміри, воно  приходить через порятунок Ісуса.

Давайте подивимося 10-й розділ послання до Євреїв. «Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку  приносяться, не може  ніколи вдосконалити тих, хто приступає. Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже не мали жодної свідомості гріхів. Але в них спомин про гріхи буває щороку, бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи! Тому то, входячи в світ, Він говорить: «Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував. Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав. Тоді Я сказав: «Ось іду,- в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже”»! Він вище сказав, що «жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, - які за Законом приносяться, - Ти не жадав і Собі не вподобав». Потому сказав: «Ось іду, щоб волюТвою чинити, Боже». Відміняє Він перше, щоб друге поставити. У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз» (До Євреїв 10:1-10).

По «волі Твоїй, Боже», Ісус віддав Своє життя за наші гріхи, і був судимий за це і воскрес.

І ми знайшли святість. «Ми освячені» написано в минулому часі. Це означає, що про спокутування більше говорити не доводиться. Ми освячені.

«І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди “по Божій правиці засів”, далі чекаючи, “аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг. Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується» (До Євреїв 10:11-14).

Хочете знати більше про народження знову з води і Духа? Будь ласка, клацніть на баннері нижче, щоб отримати безкоштовну книгу про народження знову від води і Духа.

Ви отримали святість на вічні віки. Якщо завтра ви вчините гріх, ви знов станете грішниками? Хіба Ісус не забрав всі ці гріхи? Він їх забрав. Він забрав гріхи майбутнього також.

«Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить: «Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, - Закони Свої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!»  А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи» (До Євреїв 10:15-18).

«Прощення гріхів» означає, що Він спокутував всі гріхи світу. Ісус - наш Спаситель. Мій Спаситель - це і ваш Спаситель також. Ми врятувалися через віру в Христа. Порятунок, даний Ісусом, - найбільший дар і милість Бога. Я і ви, ті, хто очистилися від всіх гріхів, самі благословенні люди на світі!

Назад до списку