Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

  Говорячи про те, що ми віруємо у вічне життя, ми, тим самим, не тільки проголошуємо останній постулат  Символа Віри Апостолів, але й висловлюємо свою найбільшу надію.

  Є люди, які кажуть, що цей світ настільки поганий, що, чим швидше вони покинуть його, тим буде краще для них. Однак такі заяви далекі від того, чого вони бажають насправді.  Більшість людей зовсім не хочуть вмирати, навпаки, вони, незважаючи на те, що світ дійсно повний проблем, все ще хочуть прожити довге життя. Чому? Тому що, як сказано в Книзі Еклезіястовій 3:11, Бог: «…і вічність поклав їм у серце».

  Всяка людина відчуває потребу в їжі. І щоб задовольнити цю потребу, в світі існує безліч різноманітних харчів. Крім того, людина не бажає залишатися одною, і тому інстинктивно прагне знайти собі супутника життя. Ось чому на землі є чоловіки і жінки. Причина, чому люди прагнуть до вічності, полягає в тому, що після смерті дійсно існує вічне життя.

Трапляється так, що серед людей, віруючих в безсмертя своїх душ, лише небагато хто вірить в безсмертя свого тіла. Однак завдяки науковим відкриттям, був відкритий закон збереження речовини, суть якого полягає в тому, що, змінюючи свою форму, речовина не міняє свого змісту.

Наприклад,  вода залишається рідкою при кімнатній температурі, але при пониженні температури вона перетворюється на лід, а у разі нагрівання - на пару. Однак всі ці метаморфози, що відбуваються з водою, аж ніяк не кажуть про те, що вода зникає. Вона просто змінює свою форму.

Подібно до цього, коли наші звичайні тіла вмирають, вони перетворюються на попіл при кремації, а якщо їх ховають під землю - на продукти розпаду. Але все це лише хімічні реакції. Іншими словами, після смерті наші тіла не зникають повністю, вони лише змінюють форму свого існування, а їх складові елементи залишаються незмінними. 

  Зокрема,  що стосується тіла і духа християн, то в момент смерті їхні душі освячуються й підносяться на небо, а їх бездушні тіла залишаються на цій землі до самого дня повернення Господа. Коли Господь повернеться, мертві воскреснуть, воскреслі перетворяться, і воз'єднані душа й тіло знайдуть вічне життя в Царстві Отця Небесного. Ісус сказав в Євангелії від Івана 11:25-26: «Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, - хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, - повіки не вмре». Таким чином, вічне життя для людини зовсім не є чимось казковим, це істинна реальність. Ті, хто стали безгрішними, віруючи в Ісуса, будуть жити довіку.

Бог є Богом любові й справедливості. Він посилає благословення на добрі справи й карає зло.  Але в цьому світі добро не завжди має винагороду, а зло нерідко залишається непокараним. Чому? Тому що людина була створена не тільки для того, щоб прожити життя на цій землі і, віддавши духа, припинити своє існування, але для того, щоб жити вічно в наступному - новому світі. 

  Ось чому Єремія, раб Божий, звернувся до Господа: «…проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?» (Єремія 12:1). Питаючи це, Єремія продовжував: «Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття». Іншими словами, Єремія вірив в суд, який буде в наступному житті, і тому сам же відповів на своє питання. 

  Ісус сказав в Євангелії від Матвія 25:46: «І ці підуть на вічную муку, а праведники – на вічне життя». Це означає безсумнівно одне: людина живе не тільки в цьому світі, але й буде жити після смерті.

Отримати вічне життя означає: Вічне життя разом з Богом. Лише живий Бог Отець, Син і Святий Дух, Який є і буде вовік, живе вічно. Тому отримати вічне життя означає - стати частиною життя Бога.  

  Чому Царство Небесне є для нас раєм? Тому що Бог - джерело благодаті - буде жити разом з нами. Царство Небесне - це те місце, де будуть жити люди, які отримали прощення гріхів по вірі в хрещення і кров Ісуса. Об’явлення 21:3-4 свідчить: «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти - ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося». Саме так! Якщо і існує така річ, як вічне життя без Бога, то це лише вічні страждання в пеклі. Немає більшої благодаті, аніж вічне життя разом з Богом. Ми співаємо старовинний гімн: «Ісусе, всі мої думки про Тебе. Радісне почуття сповнює мої груди. Але мені набагато радісніше, коли я бачу Твоє лице й стою перед Тобою».  

  Щасливе життя, яке буде тривати вічно. Христос дарував нам можливість знову знайти вічне життя - можливість, втрачену нами з вини нашого праотця Адама, який не послухав Бога. Христос дарував нам вічне життя. Іван свідчить в Об’явленні 22:1-2: «І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога і Агнця. Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки - дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій».

  «Я живу на березі, я живу там, де течуть зцілюючі води; Я живу на березі, я живу там, де течуть зцілюючі води».

  Вічне життя без гріха. Оскільки занепад в церковному середовищі привів до того, що християн переслідують ідолопоклонники і пригнічують атеїсти, оскільки брехня панує в світі продажних політиків, а моральний розпад суспільства сприяє процвітанню вульгарності, шахрайства, крадіжок, насильств і вбивств, то світ цей стоїть на краю провалля. 

  Але в новому житті - житті в Царстві Небесному, вже більше не буде цих вад, там будуть панувати лише мир і правда. Звідси й наступні рядки з 2-го Послання Петра 3:13: «Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що  правда на них пробуває».

  Оскільки Бог знищить не тільки всі вади цього світу, але й зробить нетлінним наші тіла, ми всі будемо насолоджуватися вічним щасливим життям на мирному небі, де ніякий гріх вже більше не потурбує нас.

  Тільки ті, хто народилися згори від води й Духа, зможуть втішатися вічним життям. Словами неможливо описати істинну красу і славу Царства Небесного, тому Біблія дає нам лише їх символічний опис. В Об’явленні 21:2 Царство Небесне представляється як: «невіста, прикрашена для чоловіка свого», а в 11-у вірші воно має «славу Божу», і чия «світлість…подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як  кришталь». У 18-у вірші сказано, що: «його мур був збудований з яспису, а місто було - щире золото, подібне до чистого скла», а вірш 21-й свідчить: «дванадцять брам – то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини». Прикраси нареченої, коштовні камені, чисте золото і перлини - всі ці речі є тим, що є найціннішим і найкрасивішим на цій землі, тому вони й служать для опису Царства Небесного.

  Припустимо, один з ваших знайомих здійснив сходження на гірську вершину. І якщо ви спитаєте його про його враження, він скоріш за все відповість: «Це було настільки прекрасно й дивовижно, що в мене немає слів, щоб змалювати те, що я побачив!» Якщо ж не вистачає слів, щоб змалювати звичайнісіньку гору, як можна знайти слова для опису вічної слави Царства Божого?  

  Вічне спілкування з Богом. Як сказано в 1-у Посланні до коринтян 13:12: «Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але ж потім - обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а тоді пізнаю, як і пізнаний я». Ми познайомимося і будемо спілкуватися не тільки з тими, кого ми особисто знали в нашому земному житті, але й з тими, хто був до нас і буде після. Цей факт знаходить своє підтвердження в уривку з Євангелії від Матвія 17:1-8, коли Петро, побачивши Мойсея і Іллю, що з'явилися перед перетвореним Ісусом, сказав: «Господи, добре бути нам тут! Коли  хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для  Іллі» (Матвія 17:4). Тут ми бачимо, що Петро відразу ж впізнав Мойсея, який жив майже півтори тисячі років до нього, а також Іллю, який покинув цей світ вісімсот років тому. 

  У всіх нас є хто-небудь з родичів  - батьки, чоловік або дружина, брати або сестри, діти, які жили у вірі і вже стали перед Богом. Настане час, і ми знов зустрінемося з ними, щоб вже ніколи не розлучатися. Віруюча людина не метелик-одноднівка, яка живе один день, а потім зникає. Ті, хто знайшли вічне життя по вірі в Ісуса, збережуть своє тіло і душу, і будуть вічно жити разом з Господом.

  Найбільшою благодаттю є сповідання Символа Віри Апостолів, в який вірили і який сповідали святі, що жили до нас. Чому? Тому що ті, хто визнають Символ Віри Апостолів, благословенні і будуть жити вічно у прекрасному Царстві на небі.

На завершення Ісус говорив про знання і віру в їх єдності. Він вимовив складні для розуміння, таємничі слова: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя». Наскільки важливе це Слово? Воно говорить нам про те, що між нашими душами і життям Христа існує тісний зв'язок, подібний до того, як потребує їжі наша плоть. Це Слово наказує нам вірити в той факт, що Ісус Своїм хрещенням від Івана взяв на Себе  всі гріхи світу. І воно наказує нам вірити, що Він помер на Хресті і повстав з мертвих на третій день.

  Обітниця Божа - це дар. Це те, чого ми не можемо отримати завдяки своїм власним зусиллям і  молитвам покаяння. Тому ми повинні вірити в Слово Христово, виконувати це Слово і ніколи не відступатися від нього. Бо Слово це є Словом життя. Оскільки ми освідчені про життя вічне, ми повинні ступити на вузьку дорогу. І ми повинні йти по ній, виконуючи Божу волю, якими б самотніми ми не були на своєму шляху. Ми маємо йти цією вузькою дорогою, навіть якщо заради цього нам доведеться все втратити.

  Це і є шлях тих, хто отримує  життя вічне. А досягнути його можна завдяки нашій добровільній смерті, як сказано у Святому Письмі: «Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, - збереже її в вічне життя» (Івана 12:25). А починається вічне життя вже прямо зараз. Не після нашої смерті, але саме зараз, сьогодні. Ми повинні усвідомити це. Сьогодні, коли ми живемо у Христі, починається наше вічне життя. Життя, яке перемагає смерть, торжествує над гріхом, і яке зберігає вірність Христу - це і є  життя вічне.

  Ми будемо жити вічно. Жива вода, про яку говорить нам Біблія, прихована в Євангелії води і Духа. Ті, хто вірують в Євангелію води і Духа, вірують також у вічне життя. Алілуя! Я славлю нашого Господа! Ви також повинні вірити в Ісуса, Який прийшов до нас водою і кров'ю.

  Святий Дух засуджує людей за їх гріхи. Він дає їм зрозуміти, що всі людські істоти, оскільки є нащадками Адама і Еви,  знаходяться під гріхом, і всі люди несуть в собі зло і не можуть уникнути смерті через свої гріхи, які вони здійснюють щодня. Але якщо людина вірує в хрещення і кров Ісуса, Дух Святий гарантує їй спасіння.

  Святий Дух свідчить про Божу праведність. Він засуджує і карає тих, хто не вірить в Євангелію прощення гріхів, здійснену Ісусом, а також тих, хто не вірить в хрещення і кров Ісуса як прощення своїх гріхів.  

Дух наказує святим зберігати їхню святість.

Він вчить і наставляє на шлях правди святих і служителів Божих.

Він утішає їх і допомагає ім. У нашому житті багато жалю і страждань. Святий Дух приходить до нас у важкі хвилини, втішає  і зцілює нас. Він допомагає нам і зміцнює нас у наших немочах.

У Посланні до римлян 8:26 говориться: «Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями». 

Таким чином, Святий Дух діє в серцях святих. Ми, подібно до Апостолів, маємо одного Господа, одну віру, і одне хрещення (До ефесян 4:5). Алілуя!

Я вшановую вічну славу Господові за даровану нам віру Апостолів.

Назад до списку