Євреї вірили в Бога - Творця Всесвіту, Який управляє життям і смертю людства і Який звеличує і скидає народи, і вони вважали Його своїм Отцем. У Старому Завіті Ім'я Бога вимовляється як “Єлохим” або “Ієгова”, однак у Новому Завіті ім'я Бога - Ісус Христос.

Сам Ісус називав Бога: “Бог Отець” (Івана 6:27),  “Отче наш” (Матвія 6:9), “Святий Отче” (Івана 17:11), “Мій Отець” (Івана 20:17), навчаючи цьому Своїх учнів постійно, щоб переконатися, що Його вчення проникло в їхні серця.

Як християни,  ми стаємо  істинними віруючими, коли дізнаємось і увіруємо в Ісуса Христа, що прийшов Євангелією води та Духа, в Бога Отця і Святого Духа.

Християни мають знати, Хто насправді є Богом, в Якого вони повинні вірити.

Християни вірять, що Триєдиний Бог є головним Автором людства.  Це означає, що вони вірять, що Бог є як джерелом життя, так і Тим, Хто живить усе живе. Бог створив людство, Він спасає і живить святих через Його церкву.

Оскільки християнський Бог створив увесь всесвіт і створив людей за Своїм образом і подобою, Він є Отцем всього людства. Коли один місіонер уперше проповідував Євангелію декільком індіанцям в Америці, старий вождь племені спитав його: “Ти сказав, що Бог є нашим Отцем?” Місіонер чесно сказав: “Так!”. Тоді вождь знов спитав: “Чи означає це, що Бог є і моїм Отцем?” Місіонер відповів: “Звичайно!” Раптом обличчя вождя засяяло  усмішкою, він простяг руки назустріч місіонеру зі словами: “Значить, ти і я брати!”. У Бога Отця всі люди є братами і сестрами фізично. Їхнє духовне братство, з іншого боку, стає повним, коли вони починають вірити в Євангелію води та Духа.

Справжній мир в усьому світі може наступити, лише коли люди звертаються до Бога Творця, Який є джерелом людства, і служать Йому. Якщо люди, залишаючись байдужими до Бога, шукають лише коріння і джерела своїх власних предків і переслідують шовіністичні і націоналістичні цілі, людство обов'язково зруйнує себе пихатістю, пожадливістю, заздрощами, ненавистю, конфліктами й війною. Таким чином, ми маємо стати духовними дітьми Божими по вірі в Євангелію води та Духа, даровану нам Господом.

Хто, як не Бог Отець дає нам теплий ранок, сонячні промені, чудові заходи сонця, чотири пори року, день і ніч. Це Він  живить і насичує всі форми життя - людей і тварин, приносячи дощ і сніг і даючи нам рясні плоди землі.  Ось чому в Псалмі 99: 3 є рядки: “Знайте, що Господь – Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, - Його ми народ та отара Його пасовиська”.

Оскільки Бог знає, як функціонують наші тіла, в кожну з чотирьох пір року Він живить нас відповідними продуктами. Наприклад, оскільки влітку під час спеки у нас посилене потовиділення, Бог дає нам свіжі і соковиті фрукти, такі як персики, кавуни, томати, виноград, тощо.

Особливо неможливо не захоплюватися тим, як працюють наші тіла. Тепер нам добре відомо, що життя людське забезпечує кров, однак понад 3500 років тому про це вже було написано в Біблії (Левит 17:11). Кров циркулює всередині нашого організму, долаючи шлях понад 675 кілометрів на день. Якби нам довелося пройти пішки десь 40 кілометрів за день без перерви, ми б неймовірно втомилися. Проте наші серця перекачують кров протягом 675 км за один лише день, і так 365 днів на рік без перерви.  Ми вимикаємо світло, коли йдемо спати, але наші серця ніколи не відключаються. Хто ж тоді заставляє наші серця качати кров? Це Отець життя, Який діє в  найпотаємніших таїнствах буття, про які ми навіть і не знаємо.

Повітря, яким дихає людина, вода, яку ми п'ємо, їжа, яку ми їмо - все це дане нам Богом. Ось чому Яков, людина віри, сказав: “Бог… що пасе мене, відколи існую аж до цього дня” (Буття 48:15). А невдячному народу Ізраїля Ісая сказав: “Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!... Віл знає свого власника, а осел - ясла пана свого, - а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене” (Ісаїя 1:2-3).

Таким чином, ми повинні розуміти, що саме Бог живить нас, наші тіла і душі. Бог є годувальником і Отцем всього людства.

Любов Божа, що спасла нас від гріхів світу, безмежна і вічна. Історія людства змінюється, і його релігії також змінювалися безліч разів. Однак любов Божа незмінна, вона така ж, яка була учора, є сьогодні, якою буде завтра.

Людська тілесна любов  не може тривати вічно. Переживаючи емоційний підйом, нам тільки здається, що ми закохані, однак дуже скоро все змінюється.  Ніщо не змінюється так швидко, як наш настрій, наші емоції. Людська тілесна любов завжди егоїстична, повернена тільки до себе.

Але істинна любов Божа абсолютна, жертовна і вічна. Ось чому Біблія говорить нам, що Бог полюбив світ так сильно, що послав Сина Свого Однородженого, щоб урятувати нас від гріхів світу. Ось як про це сказано в Посланні до римлян 5:8: “А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”, а в Євангелії від Івана 3:16 говориться: “Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”, і в 1-у Івана 4:10 є рядки: “Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина Свого вблаганням за наші гріхи”. Ми повинні вірити в Бога, але ми також повинні отримати спасіння від наших гріхів і знайти життя вічне по вірі в Євангелію води і Духа.

Батьківські відносини між батьком і дитиною - це взаємовідносини, в яких кров і плоть єдині. Точно так і ті, хто вірують в Бога, стають Його дітьми по вірі в хрещення Ісуса Христа і Його кров на Хресті як Євангелію прощення гріхів. Таким чином, вони можуть жити разом в одному домі. Поки ми знаходимося тут, на землі, Церква Божа, є домом святих, а коли ми залишаємо цей світ, нашим домом стає вічне Царство на небі.

Благословення називати Бога своїм Отцем і благословення спасіння від усіх гріхів можливо лише по вірі в Євангелію води та Духа. У Посланні до римлян 8:15 сказано: “Бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: “Авва, Отче!”  Це чудесний факт і абсолютна істина! Істинна Євангелія води та Духа - це Євангелія, яке прощає кожній людині всі її гріхи. Саме по вірі ми можемо отримати прощення всіх наших гріхів.

Дух Святий може зійти лише на тих, хто вибачений по вірі в Євангелію води і Духа. Лише ті, хто сповнилися Святим Духом, можуть стати Його синами і дочками. І саме по їхній вірі в Господа вони можуть отримати все, що попросять у Бога в ім'я Ісуса Христа. В Євангелії від Івана 16:23 ми читаємо: “Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, - Він дасть вам”.

Бог Отець, скільки б віруючі не зверталися до Нього і не закликали Його ім'я, ніколи не нудиться і ніколи не докоряє їм за це (Якова 1:5).

Ті, хто вірують в Євангелію води і Духа, даровану Господом, стали Його прийомними синами і дочками. У Посланні до римлян 8:15 говориться: “Бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: “Авва, Отче!” Те, що віруючі стали Божими синами і дочками, означає, що вони обов'язково успадкують  вічне життя. Так, в Посланні до римлян 8:17-18 говориться: “А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас”. Тут слово “спадкоємці” використовується тричі для посилення, означаючи тих, хто успадковує Бога, тобто стає Його спадкоємцями.

 У Посланні до галатів 4:7 ми читаємо: “Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа”. Фраза “співспадкоємці Христові” говорить нам, що ми є тими, хто успадковує все, що має Бог усіх християн. Самі ми не можемо навіть намагатися увійти в Царство Боже без віри в Євангелію води та Духа. Але по вірі в хрещення і кров Сина Божого Єдинородного ми можемо отримати  прощення наших гріхів і потім увійти в Царство на небі. “Оце ж воля Того, Хто послав Мене, - щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня” (Івана 6:39).