Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

Проповіді про Святого Сина
Проповідь 2

<Левит 1:3-4>

 “Якщо жертва його -  цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім. І покладе він руку свою на голову цілопалення, - і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його”.

Старий Завіт говорить нам про те, що коли народ Ізраїля приносив Богу покутні жертви за гріх, люди мали пересвідчитися в тому, що тварина, яку вони приносять, не має вад, і мали покласти руки на голову цієї тварини. Написано також, що коли священики від їхнього імені, вбивали тварину,  пускали їй кров, окропляли цією кров'ю роги жертовника цілопалення, а іншу кров виливали на землю, люди отримували прощення гріхів, здійснених за день.

З іншого боку, щоб отримати прощення гріхів, здійснених за рік, робилося ось що: “І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім. І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту. І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, - один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.  І приведе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх. А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню” (Левит 16:6-10). У Біблії “Азазель” означає “віддавати”.

Крім того, в Левиті 16:29 сказано: “І це стане для вас на вічну постанову, - сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимите ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас”.

Як народу Ізраїля могли проститися гріхи, здійснені ним за рік? По-перше, людям потрібен був Первосвященик, котрим, як сказано у приведеному вище уривку, в ті часи був Аарон. Щоб примусити гріхи юдеїв, здійснені за рік, зникнути, первосвященик був абсолютно необхідний. Хто ж тоді був представником усіх священиків юдеїв? Це був ніхто інший, як Аарон. Бог призначив Аарона і його нащадків бути первосвящениками.

Аарон приносив теля у двір скинії, і щоб  здійснити відкуплення себе і свого дому, передавав теляті гріхи, покладаючи руки йому на голову. Потім він перерізав тварині горло, пускав кров, після чого брав якусь кількість крові і окропляв нею віко ковчега свідоцтва зі східної сторони, і сім разів окропляв пальцем землю перед ковчегом. Ось як спочатку Аарон і його дім отримували прощення гріхів. Спокутування, або відкуплення, означає передачу гріхів жертовній тварині покладанням рук їй на голову. Така смерть жертовної тварини замість людини і є покутною смертю.

Грішники повинні померти через  їх гріхи, але коли вони передають свої гріхи жертовній тварині, поклавши руки на її голову, це означає, що тепер жертовна тварина заслуговує смерті замість них. Ось як спочатку Первосвященик і його дім отримували прощення своїх гріхів.  Після цього Первосвященик сам входив до скинії і приносив в жертву Богу одного з двох козлів, перш поклавши на тварину  руки, а потім убивши козла, щоб узяти його кров. Потім від усіх людей Ізраїля і в їх присутності він покладав руки на іншого козла і таким чином передавав гріхи юдеїв цій тварині.

Покладаючи руки на голову козла, Первосвященик молився: “О, Господи, народ Ізраїля  порушив Твій Закон - Твої Десять Заповідей, з першої до останньої, і всі 613 статей Твого Закону. Господь, всі ці племена скоїли гріх перед Тобою. Тому я передаю всі їх гріхи жертовному козлу, покладаючи руки на його голову”. Потім він перерізав козлу горло, пускав йому кров і вносив кров у Святеє Святих, куди йому було дозволено заходити лише раз на рік. Потім він кропив кров'ю віко, що покриває ковчег свідоцтва зі східної сторони, а також землю перед ковчегом, яку він знов, декілька разів, кропив пальцем, змоченим у кров.

Ковчег свідоцтва був встановлений у Святому Святих. Його покривало віко, і коли віко знімали, в ковчезі можна було побачити дві кам'яні таблиці, на яких були вигравіювані десять Заповідей, а також золота судина з манною і розквітлий жезл Аарона. Розквітлий жезл Аарона символізує відродження, дві кам'яні таблиці з Законом знаменують Божу правду, а золота судина з манною втілює Боже Слово Життя.  Ковчег свідоцтва закривало віко. Перед цим віком земля сім разів окроплялася кров'ю жертви. Оскільки до країв одягу Первосвященика були прикріплені золоті дзвіночки, то коли він вмокав ісопом у кров і окропляв нею землю, вони дзеленчали.

Левит 16:14 пояснює: “І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем”. Кожного разу, коли  Первосвященик кропив кров'ю, дзвоники дзенькали, і всі юдеї, що знаходилися поза скинею, чули їх дзвін, вони знали, що всі гріхи народу Ізраїля  бути змиті, тільки коли Первосвященик приносив жертву від їх імені. Таким чином, звук дзвоників, що долунав з Святого Святих, був благословенним звуком Євангелії, що сповіщав ізраїльтянам, що всі їхні гріхи вибачені.

Чуючи гомін золотих дзвіночків, що дзвонили сім разів, люди говорили собі: “Тепер я вільний. Я ніс на собі всі гріхи, які я накопичив за весь минулий рік, але тепер цей тягар знято”. У цей день очищення народ Ізраїля  отримував звільнення від усіх своїх гріхів, і потім люди з радістю поверталися до свого повсякденного життя.  Сьогодні цей звук є для нас  звуком благословення, що дозволяє нам народитися згори від води і Духа. Євангелія має силу динаміту, яка дозволяє раз і назавжди знищити всі гріхи.

Ми знаходимо спасіння, слухаючи вухами, віруючи серцем і сповідаючи нашими вустами віру в Слово Боже, яким є Євангелія води і Духа. Євангелія прощення гріхів дозволяє нам народитися згори від води і Духа. Левит 16:21-22 свідчить: “І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й поішле через призначеного чоловіка на пустиню. І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню”. Жертва, на яку покладанням рук переходили всі гріхи ізраїльтян,  несла потім ці гріхи на собі, блукаючи по безлюдній пустелі,  доки зрештою не вмирала. Таким було відкуплення гріхів у Старому Завіті.

В книзі пророка Єремії 17:1 сказано, що гріхи кожної людини записані  на двох таблицях перед Богом. Одна таблиця - Книга Божа Судна, а інша - серця людей. Тому, щоб отримати  прощення  у Бога, ми повинні отримати прощення наших власних гріхів, і гріхи наші мають бути стерті як з Книги Судної, так і з нашої власної свідомості. Ми також повинні отримати прощення гріхів по праведній вірі перед Богом.

Ось чому Первосвященик здійснював обряд жертвоприносин, що спокує усі гріхи народу Ізраїля, покладаючи руки на голову козла в присутності юдеїв, щоб показати їм, що всі їх гріхи дійсно перейшли на жертовного козла.

Коли народ слухав благу звістку Євангелії, одні люди швидко розуміли її значення, в той час як інші ледве  сприймали її.  Ті, хто, почувши звістку, говорили: “Якщо я був грішний, але мої гріхи перейшли на козла, значить, тепер козел несе ці гріхи”, - розуміли все дуже швидко. Якщо наші гріхи перейшли на жертву, значить, ми стали безгрішними. Це так просто! Зрозуміти це дуже легко, істину завжди легко зрозуміти. Коли козел зникає,  людина, що послала його, повертається, а козел  блукає по пустелі без води і їжі, і, зрештою,  вмирає разом з усіма гріхами ізраїльтян.

Ось як було виконано праведний закон Божий, згідно з яким  “заплата за гріх - смерть”. Іншими словами, Бог спасав народ Ізраїля, приносячи в жертву козла - жертву заради спасіння. Бог перекладав усі гріхи ізраїльтян, здійснені ними за рік, на козла, і таким чином Він спасав їх.

У Новому Завіті  спасіння всім нам дарував Ісус, прийнявши хрещення і розп'яття на Хресті (Матвія 3:15-17; 1-е Петра 3:21).

Назад до списку