Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

Проповіді про Святого Сина
Проповідь 4

Апостоли підтверджували свою віру у воскресіння Ісуса, визнаючи в Символі Віри: “на третій день воскрес з мертвих”.

У Діях 1:3 говориться: “А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма,  і сорок день їм з’являвся та про Божеє Царство казав”. Фраза “по муці Своїй”  означає повну смерть Христа. Існує безліч доказів, що показують нам, що Христос помер повністю, зокрема у Івана 19:34 сказано: “Та один з вояків списом бока Йому проколов, -  і зараз витекла звідти кров та вода”.

Той факт, що Ісус був розп’ятий і прийняв смерть, визнається всіма і скрізь. Покарання розп'яттям, яке римляни застосовували до чужинців, було дуже жорстоким, і до нього засуджували тільки бунтівників та рабів. До  виникнення Римської імперії розп'яття здійснювалося таким чином: жертву прив'язували до хреста за руки і за ноги, а потім засудженого вбивали, проткнувши його груди списом.

Однак римська версія розп'яття була іншою. Замість того, щоб руки і ноги прив'язувати, їх прибивали до хреста цвяхами і залишали жертву висіти на хресті, щоб та вмирала довгою і болісною смертю. Відомо, що перш ніж жертва вмирала, проходило три-чотири дні, а іноді й тиждень. Ми не можемо собі навіть уявити, яким болючим було це покарання - бути прибитим цвяхами,  стікати кров'ю, страждати від нестерпної спраги під безжалісно пекучим сонцем, і коли над головою ширяють стерв’ятники, очікуючи твоєї смерті. Осуджені мали страждати до останньої миті. Через неймовірну жорстокість цього покарання, імператор Костянтин заборонив такий спосіб страти.

Як тоді пояснити той факт, що Ісус помер усього лише за шість годин? Як сказано вище, коли один з солдатів проколов Його груди списом, то негайно витікла кров і вода.  Вочевидь, Ісус помер так швидко тому,  що Він відчував такий сильний біль в серці за грішників, що воно просто розірвалося від цього болю. Іншими словами, Він помер від розриву серця.

Через три дні після смерті Ісус воскрес знов у досконалому тілі.  Дивно, але незважаючи на це, деякі люди мають сумніви щодо воскресіння Ісуса, навіть якщо визнають Його смерть. Це ніщо інше, як підступи сатани, який намагається не дозволити людству увірувати в цю істину. Як сказано в Євангелії від Луки 8:12: “А котрі край дороги, - це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони”. Щоб заперечувати істину воскресіння Ісуса, диявол підтримує такі помилкові атеїстичні доктрини, як гіпотеза уявної смерті, гіпотеза духовного піднесення, гіпотеза галюцинації, гіпотеза підтасовування  фактів і таке інше. Однак правда про воскресення Ісуса має безліч чітких  підтверджень, зокрема  в Діях 1:3.

Дії 1:3 говорять нам про те, що Ісус з’явивився живим Своїм учням, приводячи безліч підтверджень. Незалежно від того, що кажуть люди, коли наш Господь Сам стверджує, що Він живий, то немає ніяких підстав для сумнівів у цьому і суперечок.

Ісус встановив владу над життям і смертю. Як стверджується в Євангелії від Івана 10:17-18: “Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його. Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, - Я цю заповідь взяв від Свого Отця”.

В Об’явленні 1:18 Ісус також говорить: “…І Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду”. Наш Господь має владу повертати мертвих до життя, тому що Він - Всемогутній Господь і досконала людина одночасно.

“Бо заплата за гріх - смерть” говориться в Посланні до римлян 6:23. Такий незмінний праведний закон Божий. Ось чому Ісус узяв на Себе всі гріхи світу і змив їх Своїм хрещенням і кров'ю. Примусивши всі гріхи світу зникнути, Ісус воскрес із мертвих і став Богом тих, хто вірує в Нього. Ось як було встановлено Закон Божий.

В Євангелії від Матвія 27:57-66 говориться про те, що одна багата людина з Ариматеї на ім'я Йосип, поклав мертве тіло Ісуса в гробі, який він висік у скелі, і що він закрив гріб, присунувши до його входу великий камінь. Цей уривок також говорить нам, що біля гробу було поставлено варту, щоб охороняти його. Однак могила виявилася пустою, тому що Господь силою Своєю воскрес із мертвих і вийшов з неї. Євангелія від Луки 24:3 свідчить: “А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса”. Що ж це, якщо не доказ того, що Ісус воскрес?

Ісус - велика історична особистість. Доказом того може бути  використання в хронології словосполучення Anno Domini (A.D.), що означає “після Різдва Христова”. Місяці й роки обчислюють, починаючи з дня Його пришестя.  Він - Господь історії, створення світу і спасіння. Якби Він не зміг воскреснути, Його гріб залишився б закритим і зберігався б як пам'ятник великої історичної епохи. Адже могили дуже багатьох великих людей досі зберігаються як визначні пам'ятки в історичних місцях. Прикладами можуть служити могила Конфуція в Китаї, могила Будди, знайдена в Індії, а також гроб Мухамеда  в Мецці, Саудівська Аравія.

Якби Христос не воскрес із мертвих, Його гріб також стояв би запечатаним, як і всі інші. Однак  оскільки Він на третій день воскрес із мертвих, Його могила була розкрита. Така наша віра в Господа  - одного і єдиного Бога.

Духи не їдять. Але воскреслий Ісус їв. В Євангелії від Луки 24:40-43 ми читаємо: “І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: “Чи не маєте тут чогось їсти?” Вони ж подали Йому кусника риби печеної стільника медового. І, взявши, Він їв перед ними”.  Дії 10:40-41 також свідчать: “Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли і пили, як воскрес Він із мертвих”. Те, що Ісус їв, дає нам чіткий доказ того, що Він воскрес із мертвих.

У 1-у Посланні до коринтян 15:3-4 Павло також свідчить: “Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням”. Біблія є натхненним Словом Божим, що має абсолютну владу, і до якого не можна нічого ні додати, ані відняти.  Як і пророкувала Біблія, Ісус помер і воскрес знов.

Поки Ісус був мертвий, учні тремтіли від страху. Але пересвідчившись, що Він воскрес, вони стали сміливо проповідувати воскресіння  з мертвих через  Ісуса.У Діях 4:18-20 сказано: “І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення. І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: “Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!”. Петро ж і інші Апостоли також вигукнули: “Бога повинно слухатися більш, як людей” (Дії 5:29).

Хоча учні Ісуса тремтіли перед Його смертю, коли вони побачили Ісуса живим, вони стали сміливими і відважними. То ж відтоді й по сьогоднішній день причина, чому святі, незважаючи на переслідування за віру в Христа,  проповідують Євангелію, і чому вони готові померти заради Нього, полягає в тому, що вони впевнені у воскресінні Ісуса, і ця впевненість гарантує їм їх власне воскресіння.

Воскресіння Ісуса є прелюдією їх особистого воскресіння. У 1-у Посланні до коринтян 15:20 сказано: “Та нині Христос воскрес із мертвих, - первісток серед покійних”. Таким чином, вчення, що ми знаходимо в Посланнях Павла, засновуються, передусім,  на  правді воскресіння Ісуса, і на тому, що  воскресіння Господнє також і нам принесе  наше власне воскресіння.

Назад до списку