Науки преп. Пола Ч. Джонга на важливі теми

Проповіді про Святого Сина
Проповідь 6

<Об’явлення 20:11-15>

 “І я бачив  престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, - то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, - і суджено їх згідно з їхніми вчинками. Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, - озеро огняне. А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне.”

Господь засудить цей світ за скоїні гріхи. Особливу увагу ми повинні звернути на те, що Сам Господь буде Виконавцем остаточного вироку. Таким чином, Символ Віри Апостолів визнає: “(Вірую, що) Він був піднесений на небеса, де Він сидить праворуч Бога, Свого Всемогутнього Отця; звідки прийде судити живих і мертвих”.

Всьому, що має початок, обов'язково має бути кінець. Оскільки Ісус є Самим Богом, Він є Творцем і Суддею. Господь не тільки Спаситель людства, Він також  і Суддя. Він “перший і останній”.

Біблія говорить нам, що для всього свій час під небом.  У Книзі Еклезіястовій 3:1 сказано: “Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом”, а в Діях 17:31 говориться: “…бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивших”. Таким чином, Бог обов'язково буде судити гріхи людства. Міра цього покарання буде визначатися згідно з тим, вірила ця людина в Євангелію води і Духа,  чи ні. І кожного буде засуджено саме за такими критеріями.

Судний день настане, коли Бог розповсюдить Євангелію води і Духа по всьому світі (Матвія 24:14). Він стане останнім днем цього світу, днем його кінця. Про цей день написано в Об’явленні 20:11: “І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому  сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося”.

Про нього також говориться у 2-у Посланні Петра 3:10: “День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять”. Більш того, ніхто не зможе уникнути покарання Божого, тому що уникнути його можна лише по вірі в Євангелію води та Духа, даровану Господом. Біблія називає цей день “Днем Суду” (Матвія 11:22, 12:26, Дії 17:31)  і “днем гніву” (До римлян 2:5; Об’явлення 16:1).

У Псалмі 97:2 говориться: “…справедливість та право - підстава престолу Його”. Таким чином, метою Суду Божого є винагорода праведників і покарання грішників.

Тільки Всемогутній і Всезнаючий Господь праведності чітко відокремить Своїх овець від козлів (Матвія 25:32), і пшеницю від соломи (Матвія 3:12). Таким чином, коли настане останній день, ті, хто вірують, будуть безпомилково розпізнані і відокремлені від невіруючих.

В Об’явленні 20:11 сказано: “І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому  сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося”. Це говорить про те, що ніхто не зможе затаїти від Бога свої гріхи. Тому людям необхідно або отримати прощення всіх своїх гріхів відразу по вірі в Євангелію води та Духа, даровану Господом, або загинути. Хто взагалі може виправдатися перед Господом? (Псалом 143:2). Давайте ж визнаємо наші гріхи і увіруємо в Євангелію води і Духа. Як сказав Господь в Приповістях 28:13: “Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний”.

Суть Божого покарання грішників ми починаємо розуміти, коли уперше усвідомлюємо суть і межі Христа, що є Суддею. Цей суд є покаранням, що виконується в рамках Божого спокутування гріхів, і таким чином, немає іншого спокутування. Якби Богу довелося судити грішників, не змивши перед цим  їх гріхи Євангелією води і Духа, Він дійсно став би для нас страшним Богом. Однак оскільки Ісус змив всі наші гріхи своїм хрещенням і кров'ю на Хресті, Бог постановив, що ті, хто вірують, будуть врятовані, а на тих, хто не вірує, чекає суд.

Ось чому Послання до євреїв 9:27 свідчить: “І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд”. В Євангелії від Матвія 25:31-33 Ісус Сам сказав: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться,  і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята - ліворуч”. Він також сказав в 46-у вірші: “І ці підуть на вічную муку, а праведники – на вічне життя”.

Оскільки ми всі смертні, навіть якщо віруємо, то нерозумінням своїм і гарячковостю нам хотілося б, щоб вирішеними були усі проблеми світу. Однак Ісус буде судити тих, хто не вірить в прощення гріхів, яке Він дарував їм.

Об’явлення 20:12 свідчить: “І бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, - то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми”.

У Бога є два типи книг - це Книга Життя і книги справ або судні книги. Саме вони є початковими даними для визначення покарання. У цих книгах записані всі справи людства. Закон вказує на гріхи і вчить нас, що ті, хто не вірять в Євангелію води і Духа, даровану Господом, не зможуть врятуватися від гріхів. Те, що Бог буде судити людство Його книгами справ і Книгою Життя, є праведним судом. В залежності від того,  чи віруємо ми в  Ісуса Христа як Бога і чи віримо в Слово Євангелії води і Духа, яку Він дарував нам, наші імена будуть записані в книгах справ або Книзі Життя. І згідно з цим записом на нас чекає вигорода або покарання.

Коли Томас Едісон, король винаходів, почув свій власний голос, записаний і потім прокручений з фонографа, який він же винайшов, він сказав: “Навіть людина може почути свій власний записаний голос. То невже Господь не записав також усі наші вчинки?”

Незважаючи на те, що такі відомі зірки як Гарі Купер,  Мерілін Монро,  Джон Уейн і  Брюс Лі давно пішли з цього світу, ми й досі можемо дивитися на них і слухати їхні голоси, висловлювання і виступи з телеекранів, де вони такі ж, якими були за життя. І якщо прості смертні можуть своїми обмеженими знаннями і технологіями досягнути такого, то невже Всемогутній Бог не виконав би цього?

Таким чином, питання віри - а саме, чи вірує людина в хрещення Ісуса і кров на Хресті, є більш важливим, ніж питання життя і смерті. Чому? Тому що в залежності від того, вірує ця людина в Євангелію води і Духа чи ні, вона або отримає прощення гріхів від Бога або понесе покарання за гріх.

Закон Божий дозволяє нам визнати наші гріхи. І коли ми прямуємо назустріч Ісусу Христу, Його хрещення і кров спонукають нас повірити у відпущення гріхів. Згідно з Законом Божим жодна людина ніколи не могла сказати, що не має гріха. Але  якщо людина вірить в Євангелію води і Духа, про неї вже не можна сказати, що вона грішна. Це тому, що  Закон Божий не тільки  бачить зовнішній вияв гріха, але він проникає в глибинні місця наших сердець. Закон, наприклад, говорить: “А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею  перелюб у серці своїм”. Таким чином, навіть якщо ми нікого не убили, але відчували ненависть, заздрість або ревнощі, які спонукають до вбивства, Закон говорить, що  ми вже скоїли вбивство (Матвія 5:21-22,27-28).

Більш того, навіть якби ми добре виконували закон Божий, але одного разу порушили його, вважалося б, що ми  порушили весь закон. Ось чому людство повинно вірити в Євангелію води і Духа, даровану Господом.

Бог дав людству Ісуса Христа, Який виконав усю правду для нас незалежно від Закону (До римлян 3:21). Кожний, хто вірує, що Ісус Христос, виконуючи закон Божий, прийняв хрещення, взяв на Свої плечі всі гріхи світу і помер на Хресті, може врятуватися від всіх своїх гріхів просто по вірі в цю істину. Це заповіт спасіння, отриманий по вірі (До римлян 5:19).

Звинувачуючи наші серця в усіх гріхах світу, диявол намагається затягнути нас у пекло. Але під захистом Христовим ті, хто вірують, вибачені і таким чином увійдуть в Царство Небесне. Ось чому 1-е Івана 2:1 свідчить: “А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, - Ісуса Христа, Праведного”.

Таким чином, вічне засудження на перебування на небі або в пеклі вирішується зовсім не нашими справами, але тим, чи віримо ми в хрещення і кров Христа і чи віримо в те, що Він є Бог. Ось чому тут, на цій землі кожна людина повинна вірити в Євангелію води і Духа, даровану Христом, як найважливішу істину.

Наш Господь Сам сказав: “І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Івана 3:14-16).

Ісус, Який був хрещений Іваном, щоб узяти на Себе всі гріхи людства і виконати всю праведність, поніс ці гріхи світу на Хрест. Ті, хто вірують в Ісуса Христа, врятовані. Оскільки Господь прийняв  хрещення, щоб  відкупити гріхи людства і померти на Хресті, навіть такий жахливий розбійник, як Варавва, отримав спасіння. Таким чином, людство може уникнути  покарання, тільки звернувшись до Христа і як можна швидше увірувавши в Нього.

Кожна людина протягом всього свого життя стоїть на роздоріжжі. Тож яку з двох доріг, ведучих до кінцевого пункту призначення, вона обере - вічну загибель або вічне життя?

Назад до списку