Search
Ελληνικά
Ελληνικά
Λόγωτης πανδημίαςτουιού COVID-19 και τηςδιακοπήςτηςδιεθνούς υπηρεσίας αλληλογραφίας,
έχουμε αναστείλει προσωρινάτην υπηρεσία μας "ΔωρεάνΤυπωμέναΒιβλία (Free Print Book)".
Κάτω από αυτή την κατάσταση δεν μπορούμε να στείλουμε τα βιβλία αυτή τη στιγμή.
Προσεύχεστε ώστε αυτή η πανδημία να λήξει σύντομα και να αρχίσει ξανά η ταχυδρομική υπηρεσία.

Κηρύγματα

Тема 7: Помилковість теорії призначення та Божого вибору

[7-1] Помилка, що Лежить в Основі Теорії Долі та Божественного Вибрання (До римлян 8:28-30)

Помилка, що Лежить в Основі Теорії Долі та Божественного Вибрання
(До римлян 8:28-30)
„І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив”.
 
 
Чи справді Бог вибрав лише декого з нас?
Ні. Він вибрав усіх нас в Христі Ісусі.

Теологічна теорія про долю та божественне вибрання - це одне з базових вчень, що лежать в основі християнської доктрини. Вона привела багатьох, що бажають вірити в Ісуса, до невірного розуміння Божого слова. Ця хибна теорія є причиною великих помилок та плутанини.
Помилкова теорія про долю та божественне вибрання вчить, що Бог обрав тих, кого Він сподобав, та засудивши тих, що Йому не сподобалися. Це означає, що ті, що були обрані, народжуються знову від Води та Духа і призначені для Неба, тоді як інші, котрі не були обрані, приречені на муки в пеклі.
Якщо Бог насправді обирає тільки декого з нас, то нам залишається тільки думати над запитанням: „чи були ми вибрані для спасіння?”. Якщо ми не були обрані, то для нас не має сенсу вірити в Ісуса. У такий спосіб ця теорія змусила безліч людей більше думати про те, чи були вони обрані, ніж про віру.
Якщо ми віримо в цю доктрину, то як можемо звільнитися від сумнівів та вірити тільки в Бога? Чим ми підтвердимо, що Бог насправді обрав нас? Тоді Він був би Богом лише обраних, хоча Він запевняє нас у зовсім протилежному: „Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган” (До римлян 3:29).
Через те, що безліч людей невірно розуміють значення теорії долі та божественного вибрання, вони перебувають в страху перед загибеллю, навіть якщо вірують в Ісуса.
В листі до ефесян 1:3-5 є такі слова: „Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї”.
Тому ми повинні піддати сумніву теологічну концепцію долі та божественного вибрання. По-перше, нам необхідно зрозуміти, що каже Біблія про долю та Божественне вибрання, і зміцнити нашу віру в спасіння через Воду та Духа.
Про що каже нам послання до римлян? Деякі теологи розвинули необґрунтовану теорію „беззастережного вибрання”. Але чи є теологія рівна Богу? Ні, теологія – це не Бог.
Ще до створення світу Бог обрав усе людство в Христі Ісусі та вирішив врятувати усіх нас, зробивши нас праведниками. Ісус любить усіх нас однаково. Не приписуйте Йому дискримінацію. Невіруючі покладаються на свої власні судження, а віруючі ґрунтують свою віру на Божому слові Святого Письма.
 
 

БОЖЕСТВЕННЕ ВИБРАННЯ У СТАРОМУ ЗАВІТІ

 
Чи правдива теорія безумовного обрання?
Ні. Наш Господь – це не упереджений Бог. Бог вибрав у Ісусі всіх грішників, а не тільки декількох обраних.

У книзі Буття 25:21-26 розповідається про двох синів Ісаака, – Ісава та Якова. Бог обрав Якова, коли ще обидва сини Ісаака були в утробі матері.
Ті, що неправильно розуміють слово Боже, користуються цим уривком як основою для теорії беззастережного вибрання. Це схоже на суміш язичницького бога долі з християнством.
Вірячи в те, що Бог обирає нас через „безумовне вибрання”, а не через Ісуса Христа, ми поклоняємось богу долі та ідолам. Наш Бог не є „богом долі”. Якщо ми віримо в долю, то цим заперечуємо Божий задум щодо нас і потрапляємо у пастку сатани.
Якщо люди не підкоряються Божій волі, то вони перетворюються на приречених на загибель тварин. Ми, віруючі, вищі за тварин, тому повинні здобути справжню віру, читати і вірити в слово правди, написане в Біблії. Не думати про слово Боже Святого Письма означає віддати себе сатані.
Щоб мати правдиву віру, нам найперше слід міркувати про істину, написану в Біблії та наслідувати у вірі тих, які народилися знову в Христі.
Кальвінізм навчає нас про обмежене вибрання. Це означає, що Божа Любов і Господнє спасіння не стосуються певних людей. Чи це можливо?
Біблія запевняє нас, що „Бог... хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди” (1 Тимофію 2:4). Якби благословення спасіння стосувалося лише декого, то багато віруючих перестали б вірити в Ісуса. Зрештою, хто захотів би увірувати в такого упередженого Бога?
Ми повинні бути впевнені, що наш Бог не є упередженим. Він є Бог Істини, Любові й Справедливості. Ми повинні вірити в Ісуса і в Євангеліє народження знову від Води та Духа, і в такий спосіб отримати спасіння від усіх наших гріхів. Ісус є Спасителем усіх, що наново народилися від Води та Духа.
Теорія Кальвінізму вчить, що якби на землі було всього лиш десять людей, деякі з них були б врятовані Богом, тоді як інші – приречені горіти в пекельному вогні. Це неправда.
Немає сенсу говорити, що Бог любить одних і відкидає інших. Уявіть собі, що Бог сьогодні тут з нами. Якби Він вибрав тих, що сидять у правій частині зали та вирішив відкинути тих, що у лівій частині, та вкинути їх у пекло, то чи ми б ставились до Нього, як до Бога?
Чи не підняли б голоси на знак протесту ті, що були відкинуті? Усі люди кричали б: „Як може Бог бути таким несправедливим?”. Беззастережного вибрання не існує, тому що Бог обрав усе людство в Христі Ісусі.
Тому всі, що покликані Богом в ім’я Христа – вибрані. То кого ж кличе Бог? Він кличе не праведників, але грішників. Бог не кличе тих, що вважають себе праведниками.
Боже благословення та спасіння призначені для грішників і тих, що приречені на пекло. Вибрання означає, що Бог кличе до Себе грішників, щоб зробити їх Своїми праведними дітьми.
 
 

БОГ СПРАВЕДЛИВИЙ

 
Чи Бог любить лише небагатьох вибраних?
Ні. Господь не упереджений, а справедливий.

Бог справедливий. Він не є Богом, що любить тільки беззастережно вибраних. Він покликав грішників в ім’я Христа. Як могли б ми пізнати Божу любов і спасіння без порятунку через спасіння Ісуса Христа і Його прощення гріхів? Ніколи не робіть з Нього несправедливого Бога.
Читаючи листа до ефесян 1:3-5, постарайтеся побачити, що пропущено в оригінальному тексті. „Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї”. То що ж тут пропущено? Пропущені слова „У Ньому, (тобто в Христі Ісусі)”.
Безумовне вибрання в Кальвінізмі суперечить словам Біблії. Біблія каже: „Він нас вибрав у Ньому (в Христі Ісусі) перше заложення світу”.
Бог обрав усе людство в Христі для народження знову від Води та Духа. Ті, що народжуються грішниками, можуть бути визволені від гріха і стати Його дітьми. Він заніс усе людство до списку тих, що повинні бути врятовані, та вибрав їх у Христі Ісусі.
Через те, що багато теологів, що наполягають на беззастережному обранні, кажуть, що лише дехто вибраний, безліч людей впадають у хаос вірування в абсолютно ірраціональні доктрини. Ці лжетеологи твердять, що Бог обирає декого і відкидає інших через безумовне вибрання, тоді як істина Його слова в тім, що Бог обрав усіх грішників в Ісусі. Багато людей стають жертвами помилкової доктрини через свої марновірні переконання.
Розуміючи, що Бог вирішив врятувати все людство в Ісусі, ми можемо зрозуміти і те, що спасіння від гріха стосується кожного, хто вірує в Ісуса. Якщо ми повіримо в це, то зможемо одержати звільнення від усіх наших гріхів, стати дітьми Божими, стати праведниками, успадкувати вічне життя і впевненість в тому, що Бог справедливий.
 
 

БОЖЕСТВЕННЕ ВИБРАННЯ В ОПОВІДАННІ ПРО ЯКОВА ТА ІСАВА

 
Кого вибрав Бог? Чи тільки обраних?
Ні. Бог обрав усе людство в Христі. Тому, кожен, хто вірує в Христа і є очищений від гріха через Хрещення Ісуса - вибраний.

У Буття 25:19-28, Ісав та Яків боролися в утробі матері Ревеки. Бог сказав у книзі Буття 25:23, „І промовив в посланні до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити”.
Грішники перетворили ці слова в теологічну теорію долі та божественного вибрання, залишивши багатьох віруючих в Ісуса у розпачі від незнання того, чи були вони вибрані, чи ні! Коли вони вважають себе вибраними, то думають, що уже врятовані та втрачають інтерес до народження знову від Води та Духа.
Концепція беззастережного вибрання відвернула багатьох, що вірили в Ісуса, від спасіння і засудила їх на пекельні муки. Вона також дала хибне уявлення про несправедливість Бога.
Через те, що багато теологів навчають про помилкові доктрини, що походять із їх власних суджень, багато тих, що вірують в Ісуса, почуваються невпевнено та думають про те, чи були вони вибрані Богом та чи було їхнє спасіння визначено наперед.
Кого вибрав Бог: Якова чи Ісава? Він обрав Якова в Ісусі Христі. У листі до римлян 9:10-11 написано, що Бог покликав Якова, а не його брата, хоча вони, будучи зачаті однією людиною, не були ще народжені та тому не зробили ще нічого доброго, ані злого.
Божим задумом було обрати Якова не за його справи, а через Боже вибрання. Біблія також каже, що Ісус прийшов, щоб покликати до покаяння грішників, а не праведників, що живуть благочестивим життям.
Усі люди, як нащадки Адама, народжені грішниками. Давид казав, що він був грішником ще від утроби матері та був зачатий у беззаконні. „Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя” (Псалом 51:7).
Усі люди народжені грішниками через гріх своїх предків. Тому кожен, хто народжується на цей світ, по неволі стає грішником, живе грішним життям і несе у собі плоди гріха.
Дитина, що ще не зробила жодного гріха, уже є грішною, тому що ще від народження в ній проростає насіння гріха. У ній - злі думки; у її серці - блуд, перелюб та вбивство. Вона була народжена з гріхом її предків. Усі люди – грішники ще до того, як мають народитися.
Причина того, що Бог зробив нас недосконалими, полягає в наступному. Людство є творінням Божим, але Господь планує зробити нас Своїми дітьми, рятуючи від гріха. Ось чому Він допустив, щоб Адам згрішив.
Коли ми внаслідок цього стали грішниками, Бог послав на землю Ісуса, допустивши, щоб Його єдинородний Син узяв на Себе всі гріхи світу через Своє Хрещення.
Бог хотів визволити людство через Хрещення Ісуса і Його Кров на Хресті та дати нам можливість стати Його дітьми через віру в Ісуса. Він дозволив Адамові згрішити, лише давши нам обітницю прощення всіх гріхів через Христа.
Грішники, що вірують у помилкову доктрину, кажуть, „Подивіться на Якова та Ісава. Він обрав одного й відкинув іншого без жодної причини, без будь-якої умови”. Бог не обирав нас беззастережно, але вибрав усіх нас у Христі Ісусі. Звернемось до Біблії. У посланні до римлян 9:10-12 є такі слова: „І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому”.
Бог обрав Якова в Ісусі. Яків був прикладом недостойного грішника, позбавленого власної праведності. В посланні до ефесян 1:4 написано, що Бог обрав нас в Ісусі.
Кого покликав Бог? Він покликав Якова, тому що той знав, що був грішним і несправедливим перед Богом, та покладався на Бога. Він покликав Якова ім’ям Свого єдинородного Сина Ісуса і визволив його через Євангеліє Води і Крові, щоб зробити його своїм дитям. Так Бог покликав Якова і благословив його спасінням.
Він кличе грішників, щоб зробити їх праведниками через спасіння Ісуса. Такий Божий задум.
 
 

ПОМИЛКА ДОКТРИНИ БЕЗЗАСТЕРЕЖНОГО ВИБРАННЯ

 
Чому Бог вибрав Якова?
Тому що Яків визнавав свою гріховність.

Недавно я читав книгу про випадок беззастережного вибрання. Юнаку приснився сон. У сні перед ним постала стара жінка та покликала його йти слідом за нею в якесь місце, і він пішов. Вона сказала йому, що він вибраний Богом.
Юнак запитав жінку, як міг Бог його вибрати, коли він навіть не вірить у Бога? Вона ж відповіла йому, що Бог вибрав його беззастережно, незважаючи на його безвір’я.
Це брехня. Як міг Бог без достатніх підстав приректи одних на муки в пеклі та обрати інших для порятунку? Бог обрав усіх в Ісусі.
Теологічна теорія вибрання, що відкидає спасіння через Ісуса, помилкова. Але багато теологів наполягають на тому, що Бог вибрав лише декого з нас. Це неправда. Бог хоче врятувати усіх в Ісусі. Тільки ті, що не вірять у спасіння через Воду та Духа, не будуть врятовані.
Бог призначив усе людство до порятунку через Свого Сина Ісуса й мав намір зробити нас Своїми дітьми ще до створення світу. Він запланував врятувати людство від усіх гріхів світу через спасіння Ісуса Христа. Це істина, потверджена та записана в Біблії.
Праведники, що відродилися в Христі, є вибраними. Але теологи наполягають, що Бог вибирає тільки декого з нас. Вони кажуть, наприклад, що ченці Буддизму – одні з тих, кого Бог не вибрав. Але Бог обрав також і їх в Ісусі.
Якби Бог беззастережно вибирав тільки декого та якби не було місії Ісуса, то нам не потрібно було б проповідувати Євангеліє. Якби Бог запланував обрати декого та якби не було приходу Ісуса, то грішникам не потрібно було б вірувати в Нього. Як же тоді могли здійснитися Його слова Любові, Істини і Спасіння?
Чи був би тоді сенс служителям Божим проповідувати Євангеліє на землі? Чи є сенс у тім, що Бог уже беззастережно вибрав як спасенних, так і проклятих, не беручи до уваги спасіння через Ісуса?
Бог обрав Якова в Ісусі та полюбив його, а Ісава зненавидів тому, що Він ще до їх народження знав, що Яків повірить в Ісуса, а Ісав не повірить у Нього.
У цьому світі є багато грішників, що вірять в Ісуса. Деякі з них мають таку ж віру, як Ісав, а деякі – як Яків.
Чому Бог полюбив Якова? Яків був несправедливий і знав про свою негідність. Тому він визнав перед Богом, що є грішником і просив Його про милість. Ось чому Бог врятував Якова.
Але Ісав більше надіявся на себе, ніж на Господа і не прагнув Божої милості. Тому Бог сказав, що Він полюбив Якова і зненавидів Ісава. Ось де слова правди.
Бог призначив усіх нас до спасіння в Ісусі. Усе, що повинні зробити грішники, це увірувати в Ісуса. Тоді Божа істина і праведність будуть прищеплені в їхні серця.
Ми – грішники і не можемо нічого зробити власними силами, а тільки увірувати усім своїм серцем в спасіння Ісуса. Ми маємо тільки вірити в спасіння через Ісуса.
 
 

ПОМИЛКА ТЕОРІЇ ПОСТУПОВОГО ЗРОСТАННЯ В СВЯТОСТІ

 
Чи правда, що грішник з часом може стати праведним?
Ні, це неможливо. Бог раз і назавжди зробив грішників праведними і досконалими через спасіння Христового Хрещення і смерті на Хресті.

Сатана обманює грішників теорією поступового зростання в святості, щоб вони не могли врятуватися від гріхів. Поступове зростання в святості означає, що грішники поступово стають святими після того, як вони повірили в Ісуса.
Теорія звучить так: „Грішники не можуть відразу, раз і назавжди стати праведниками, але рятуються лише від первородного гріха, коли вірують в Ісуса. Щоденні гріхи змиваються щодня через щоденні молитви покаяння і таким чином люди поступово стають святими”.
Сутність цієї теорії в поступовому зростанні в святості. Те, що хтось може увірувати в Ісуса і поступово ставати святим Християнином, здається величезною благодаттю. Протягом багатьох років ця теорія ввела в оману велику кількість християн, давши їм відчуття спасіння. Ось чому в сучасному Християнстві є багато таких християн, що вважають одних людей праведнішими за інших.
Вони думають, що одного прекрасного дня вони просто зміняться і більше не будуть грішити. Але вони проживуть своє життя у гріхах і по смерті будуть засуджені Богом, як грішники.
Читайте правдиві слова Біблії. У листі до римлян 8:30 написано: „А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив”.
А в 29 вірші є такі слова: „Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами”. На перший погляд може здатися, що рівні поступу в праведності дійсно існують. Але Слово каже нам, що праведність була дана один раз і назавжди.
„Кого (Він) покликав, тих і виправдав”. Ісус покликав грішників і зробив їх праведними через Своє Хрещення в річці Йордан і Свою смерть на Хресті.
Тому той, що вірить у спасіння в Ісусі, стає прославленим дитям Божим. Спасіння грішників і їх прославляння в ім’я Ісуса – це благодать Божа.
Ось що каже нам Бог. Але деякі християни вчать нас неправди, ґрунтуючись на листі до римлян 8:30. „Існують рівні святості. Хіба це не означає, що ми перемінюємося поступово?” От як вони вводять людей в оману. Вони кажуть, вживаючи майбутній час, що грішник може поступово стати праведником.
Однак Біблія каже нам не в майбутньому, а в минулому часі про те, що ми були перемінені на праведників раз і назавжди.
Ми повинні цілком вірити Біблії. Відповідно до того, що написано в ній, ми можемо стати дітьми Божими раз і назавжди. Ця правда кардинально відрізняється від теорії поступового зростання в святості.
Теорія поступового зростання у святості каже, що якщо ми віримо в Ісуса, то нам пробачається тільки первородний гріх. Вона каже, що ми повинні вести релігійне життя і щодня каятися у своїх гріхах, щоб бути праведними, коли станемо перед Богом.
Через те, що безліч людей вірять цій теорії, вони залишаються грішниками, навіть якщо вірують в Ісуса. Ось чому теорія поступового зростання в святості неправдива.
Біблія зрозуміло каже нам, що ми стаємо праведниками і дітьми Божими через віру. Як і дитина народжується в цей світ, так діти Божі стають праведними тоді, коли розуміють та вірують у спасіння через Ісуса. Помилкова ж теорія поступового зростання в святості походить з неправди.
 
 

ПОВНЕ ВИЗВОЛЕННЯ ВІД УСІХ ГРІХІВ

 
Що ми повинні зробити, щоб отримати повне відкуплення?
Ми повинні вірити в спасіння через Воду та Духа.

У листі до римлян 8:1-2 написано: „Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти”. Це свідчить про те, що Бог зробив усіх грішників праведниками і врятував усіх, хто прийшов до Ісуса від закону гріха і смерті.
Біблія каже нам про повне спасіння в посланні до євреїв 9:12: „і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення”. Це означає, що ми, що увірували в Ісуса, врятовані та призначені для Неба.
Ми почули й увірували в Євангеліє спасіння через Воду та Духа в Ісусі Христі і нам були прощені всі наші гріхи. Але грішники, що вважають, що їм прощено лише первородний гріх, не можуть одержати спасіння. Вони думають, що повинні каятися щодня, щоб очиститися від гріхів, що їх чинять після того, як увірували в Ісуса.
Їх спотворена віра веде їх у пекло. Їх помилкові переконання примушують їх каятися щодня, щоб звільнитися від усіх їх беззаконь. Та це не та правдива віра, яка рятує нас від пекла.
Якби вони повірили в Ісуса і були врятовані раз і назавжди, то стали б праведниками і Божими дітьми. Правдиве спасіння робить віруючих праведниками та раз і назавжди перетворює їх у Божих дітей.
Хоча віруючі й звільнені від усіх гріхів світу, їх плоть не міняється аж до дня смерті. Але їх серця переповнені справедливістю Божою. Ми ніколи не повинні в цьому помилятися.
Біблія каже нам, що ми освячуємося і стаємо праведними, коли віримо в Євангеліє.
Давайте прочитаємо послання до євреїв 10:9-14, щоб пізнати правдиве Євангеліє. „По тому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити. У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз. І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів, далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг. Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується”.
„У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз”. Зверніть увагу, що це написано в теперішньому доконаному, а не в майбутньому часі.
Щоб стати цілковито освяченими, усі ми повинні вірити в спасіння через Воду та Духа, що його дав нам Ісус.
 
 

ІСУС РАЗ І НАЗАВЖДИ ДАРУВАВ НАМ ВІЧНЕ СПАСІННЯ

 
Чому ми повинні „завжди радіти”? (1 до солунян 5:16)
Тому що ми можемо лише упокоритися перед Ісусом та бути вдячними за Його благодать, бо Він забрав усі наші гріхи.

Якщо ми віримо у вічне спасіння Ісуса, то ми стаємо праведниками раз і назавжди. Біблія каже: „Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі” (1 До солунян 5:16-18).
Завжди радійте! Як можемо ми радіти завжди? Ті, що раз і назавжди прийняли вічне спасіння, здатні безперестанку радіти, тому що вони вільні від гріха, звільнені від небезпеки через знання того, що Ісус забрав усі їх гріхи в річці Йордан. Вони стають смиренними перед Його лицем, вдячними за Його благодать і тому можуть безперестанку радіти.
„Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи” (До римлян 4:7). Це не означає, що наші гріхи якимось чином прикриті, хоч існують у наших серцях. Наші серця були очищені. Ісус цілком змив усі наші гріхи, врятував нас раз і назавжди.
Про це вічне відкуплення написано в Новому Завіті. Коли Ісус хрестився, Він сказав: „Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду” (Матвія 3:15).
Подібно як козли і вівці забирали гріхи людини через покладання на них рук у Старому Завіті, так Ісус узяв на Себе всі гріхи світу й цілковито очистив усе людство від гріхів.
„Так годиться нам виповнити усю правду”, - сказав Ісус. Ісус був належно охрещений і взяв на Себе всі гріхи людства, звільнивши нас.
У Матвія 3:15 написано, що Ісус забрав усі гріхи світу. Божа справедливість була виконана сповна. Ми не мусимо намагатися осягнути нашим розумом це вічне відкуплення. Ми повинні прийняти його, як Боже слово про спасіння. „Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито!” (Псалом 32:1).
Ісус змив усі гріхи серця і тіла, коли був хрещений Іваном Хрестителем в річці Йордан. Він був засуджений за гріхи, вчинені нами в цьому зрадливому й розбещеному світі. Після того, як Він узяв усі наші гріхи, Він умер на Хресті.
Кожен, хто вірує в це спасіння від гріха, може стати раз і назавжди праведним та досконалим. Ісус живе вічно, тому кожен, хто вірує у спасіння в Христі, навіки залишається праведним.
Тепер ми можемо з певністю стати перед Богом і сказати: „Вітаю Тебе, Боже! Я вірую у Твого єдинородного Сина Ісуса Христа, і я також Твій син. Дякую Тобі, Батьку. Я вдячний Тобі за те, що Ти зробив мене Своїм дитям. І це не завдяки моїм старанням, але тільки через віру в народження знову від Води та Духа. Ти врятував мене від усіх гріхів цього світу. Я вірую в те, що Ти сказав: „Бо так годиться нам виповнити усю правду” (Матвія 3:15). Через Хрещення Ісуса і Його Хрест я став Твоїм дитям. І я вдячний Тобі за це”.
Чи передали ви усі свої гріхи Ісусу? Чи забрав Він усі ваші гріхи? Біблія каже нам, що завдяки Ісусу і Його смерті на Хресті грішники тепер можуть стати святими, просто увірувавши в Нього.
 
 

ЗВ’ЯЗОК МІЖ ХРЕЩЕННЯМ ІСУСА ТА ЙОГО СПАСІННЯМ

 
Який зв’язок є між Хрещенням Ісуса та Його спасінням?
Хрещення Ісуса було пророчим прототипом спасіння, що сповнялося в Старому Завіті через покладення рук.

Уявіть собі людину, що живе як грішник, хоч вірить в Ісуса і молиться в церкві: „Дорогий Боже, прошу Тебе, пробач мені мої гріхи, що я вчинив минулого тижня. Пробач мені мої гріхи трьох останніх днів. О, Господи, пробач мені сьогоднішні гріхи. Я вірю в Ісуса”.
Припустимо, що ця людина одержує прощення за щоденні гріхи такою молитвою. Але після цього, вона вертається до свого щоденного життя і знову грішить. Тоді вона знову стає грішником.
Ісус став Агнцем Божим, забрав гріхи всіх грішників Своїм Хрещенням і спокутував їх, будучи розп’ятим на Хресті. Для того, щоб одержати спасіння, грішник повинен вірити в наступне:
Ісус забрав увесь гріх, коли Він Хрестився від Івана Хрестителя, сповнивши у такий спосіб Божу справедливість. Усі гріхи світу були змиті. Кожен, хто вірить у цю істину, одержує спасіння. В Матвія 3:13-17 написано: „бо так годиться”, тож Ісус охрестився від Івана Хрестителя і став Спасителем усіх віруючих.
Євангеліє правди каже нам, що Ісус раз і назавжди забрав гріхи світу. Але помилкова теологія стверджує, що ми одержуємо спасіння щодня. Кому ж вірити? Чи врятовані ми раз і назавжди; чи маємо ми одержувати спасіння щодня?
Очевидно, що Ісус раз і назавжди звільнив нас. Правдива віра – це віра в спасіння через Воду і Духа раз і назавжди. Ті, які вірять, що ми щодня повинні бути відкуплені, ніколи не одержать спасіння.
Їм слід зрозуміти, що правдиве спасіння приходить через віру в те, що Ісус раз і назавжди спокутував наші гріхи через Своє Хрещення і смерть на Хресті. Усе, що ми повинні робити – це дякувати Богу та вірити в це правдиве Євангеліє.
Але ті, котрі помиляються у своїй вірі, кажуть, що ми були врятовані тільки від первородного гріха, що ми повинні щодня одержувати спасіння від дійсних гріхів, і що ми можемо „поступово” ставати праведними. Така думка помилкова.
Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті відкупили людство від гріха раз і назавжди. Це істина. Наші гріхи були перенесені на Ісуса Іваном Хрестителем й Ісус умер на Хресті, щоб ми були врятовані.
Якщо ми благаємо „пробач мені” після того, як грішимо, то це зовсім не відповідає Божим вимогам праведності. Божий закон каже, що відплатою за гріх є смерть. Ми повинні знати, що Бог Справедливий і Святий.
Ті, що моляться Богу: „Мені дуже шкода, прошу Тебе, пробач мені”, після того, як згрішили, не відають про Справедливість Божу. Вони моляться про прощення тільки для того, щоб заспокоїти свою совість. Чи правильно, що людина грішить щодня і заспокоює свою совість багаторазовою сповіддю зі своїх гріхів? Єдиний шлях спасіння – це віра в Хрещення Ісуса і Його Кров на Хресті. Ми повинні вірити в це всім серцем, бо це єдиний шлях уникнути Божого суду.
Давайте глибше задумаємося над проблемою спасіння від гріха. У посланні до євреїв 9:22 написано: „І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови немає відпущення”.
Відповідно до справедливого закону Божого, гріхи повинні бути очищені кров’ю, а без пролиття крові не буває прощення. Такий справедливий закон Божий. Без заплати за гріх ніколи не може бути прощення.
Закон Божий справедливий. Ісус був охрещений Іваном Хрестителем і пролив Кров на Хресті, щоб визволити нас, грішників. Він забрав усі наші беззаконня і стікав Кров’ю на Хресті, щоб заплатити за всі наші гріхи. Він заплатив ціну за гріхи замість нас.
 
Чи спасіння дається раз і назавжди, чи щодня?
Раз і назавжди. Ісус забрав гріхи всіх грішників через Своє Хрещення.

У Матвія 3:15, коли Ісус був належно охрещений, Він змив увесь гріх через Своє Хрещення і вмер на Хресті, щоб визволити нас від усіх гріхів світу.
Просити прощення щодня означало б те ж саме, що просити Його знову забрати наші гріхи і вмерти за нас. Ми мусимо вірно розуміти справедливий Божий закон. Ісус не повинен вмирати знову і знову, щоб визволити нас від наших гріхів.
Для Бога є найбільш образливим, коли той, хто вірує в Ісуса знову й знову просить про прощення своїх щоденних гріхів. „От ці зухвалі дурні! Вони просять Мого Сина Ісуса вдруге охреститися і знову померти на Хресті! Вони вірують у спасіння Ісуса і все ж називають себе грішниками! Я буду судити їх Моїм справедливим судом і вкину всіх їх у палаючу безодню пекла. Чи ви готові двічі убити свого єдиного сина? Ви ж просите Мене ще раз убити Мого Сина через ваші щоденні гріхи. Я уже віддав на смерть Свого Сина, щоб врятувати вас раз і назавжди від усіх гріхів світу, тому не викликайте Мій гнів, знову і знову просячи Мене пробачити ваші щоденні гріхи, просто віруйте в Євангеліє спасіння через Воду і Духа”.
Ісус каже тим, що ще залишаються грішниками, щоб вони йшли до церкви, де проповідується правдиве Євангеліє, залишили помилкову віру і прийняли спасіння, перемігши неправду за допомогою віри.
Настав час вам врятуватися, віруючи усім серцем. Чи ви вірите?
 
 

РЕЗУЛЬТАТ ВІРИ, ЗАСНОВАНОЇ НЕ НА ПРАВДІ, А НА ДІЛАХ

 
Чому ж більшості християн не вдається завжди жити праведним життям?
Тому що вони покладаються на свої власні діла.

Навіть грішники, що вірять в Ісуса, але ще не врятовані, можуть залишатись праведними протягом 3-5 років. Спочатку вони повні ентузіазму, але з часом їхня віра зникає. Якщо ви вірите в Ісуса, покладаючись на свої сили, то й вашому ентузіазму незабаром прийде кінець.
Сліпі не можуть бачити. Вони покладаються на інші почуття й у такий спосіб накопичують інформацію. Коли вони відчувають, що на очах з’являються сльози, вони помилково приймають це за знак прощення гріхів. Правдиве прощення – це не почуття.
Духовні сліпці намагаються повернути свою першу любов, безрезультатно відвідуючи зібрання „оновлення”, але їм не вдається відновити первісні відчуття. Так само вони не можуть досягти прощення гріхів. Якби вони із самого початку мали правдиву віру, то прощення Боже і Його благодать світили б з кожним днем все яскравіше.
Але помилкове прощення світить тільки спочатку і згодом втрачає свій блиск. Полум’я ентузіазму незабаром зникає через те, що духовним сліпцям не вдалося ще на початку почути правдиве Євангеліє.
Лицемірні книжники та фарисеї носять Біблію під пахвою, заучують Господню молитву й Апостольський Символ Віри і постійно моляться. Вони досягають підвищення своєї посади в церкві та емоційно відновлюються, але їх гріхи накопичуються і зрештою вони віддаляються від Бога. Зовні вони покриті білим шаром релігійної запопадливості, але всередині їх розум гноїться від гріхів. Ось який результат віри, що покладається на власні справи.
 
 
МИ СТАЄМО ПРАВЕДНИМИ ЧЕРЕЗ ВІРУ
 
Чи довершена справа відкуплення всіх гріхів у цьому світі?
Так. Вона здійснилася через Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті.

А тепер давайте прочитаємо послання до євреїв 10:16-18. „Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони мої Я дам в їхні серця, і в їх думках напишу їх. А їх гріхів та несправедливостей їх Я більш не згадаю! А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи”.
Тепер, коли ми врятовані водою Хрещення Ісуса і Кров’ю Його Хреста, ми вже не потребуємо спокути за гріхи. Якщо ви чуєте це вперше, воно може вам видатися дивним, але ця правда відповідає словам Біблії. Хіба це слова людини? Біблія є еталоном і мірою всього.
„По цих днях... закони мої Я дам в їхні серця, і в їх думках напишу їх”. Як ви почуваєтеся після того, як одержали спасіння? Тепер, коли ваше серце вільне від гріхів, ви відчуваєте, ніби наново народились на світ. Ви стали праведною людиною і можете жити серед світла.
Господь каже у посланні до євреїв 10:17: „А їх гріхів та несправедливостей їх Я більш не згадаю!” Він каже нам, що не буде пам’ятати гріхів і беззаконь тих, що врятовані. Чому? Тому що Ісус був належним чином охрещений, „бо так годиться”. Після того, як Він забрав увесь гріх, Ісус був засуджений заради тих, котрі вірять у Нього.
Тепер, коли Він заплатив за всі наші гріхи, ми можемо пам’ятати їх, але не повинні відчувати себе винними через них. Тим більше нам не потрібно вмирати за наші гріхи тому, що Ісус змив весь гріх і стікав за нас кров’ю на Хресті.
У посланні до євреїв 10:18 написано: „А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи”. Це означає, що Він змив усі гріхи світу. Це також означає, що ті, що народжені знову в Ісусі, більше не потребують будь–якого приношення за гріх.
„О, Боже, прошу тебе, пробач мені. Я вірю в Ісуса і все ще страждаю, бо я ще не відкуплений. Я християнин, але мій розум цілком зіпсований гріхом”. Ми не повинні молитися у такий спосіб.
Грішники чинять гріхи, не усвідомлюючи цього. Вони не знають, що таке гріх, тому що не відають Божого закону Правди. Їх совість каже їм, що вони не повинні грішити, але вони не знають, що є гріхом перед Богом. Бог вказав нам, що гріхом є не вірити в Ісуса.
В Івана 16:9 Він каже нам, що таке гріх перед Богом. „Про гріх, що не вірують у Мене”. Не вірити в Нього є гріхом перед Богом. В Івана 16:10 є визначення праведності. „А про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже”. Іншими словами, Ісус уже врятував цей світ від усього гріха тому не повинен ще раз рятувати нас Хрещенням і смертю на Хресті.
Він покликав тих, що вірують у спасіння, щоб освятити їх і зробити праведниками. Спасіння в цьому світі було сповнене через Його Хрещення і смерть на Хресті. Для порятунку грішників не потрібно ще одного спасіння.
„І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12). Ісус прийшов на землю, був охрещений Іваном Хрестителем і пролив Кров на Хресті, щоб врятувати всіх грішників. Віруйте в це серцем і будете спасенні. Ісус освятив вас Водою і Духом.
Ісус стер усі гріхи з нашого тіла Водою і Духом. Ми врятовані вірою. Якщо ми віримо в істину, якщо ми віримо в Євангеліє Ісуса Христа, то стаємо праведниками раз і назавжди. Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті – ось два найважливіші елементи, що складають основу правди.
 
 

ВІРШІ, ЯКИМИ ПРИКРИВАЮТЬСЯ ГРІШНИКИ

 
Чи ми справді можемо бути врятовані через визнання наших гріхів, чи ми вже врятовані?
Бог дарував нам спасіння від гріхів раз і назавжди.

В 1 Івана 1:9 написано: „Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”.
Було б чудово, якби для прощення нам було потрібно усього лише сповідатися зі своїх гріхів. Міркуючи так, деякі теологи вирішили створити нову доктрину. Вони наполягають на тому, що кожного разу, коли ми сповідаємося зі своїх гріхів, ми можемо отримати прощення. Це дуже зручно, правда? Але Ісус ніколи не казав, що ми будемо прощені кожного разу, коли ми сповідаємося перед Богом.
Чи справді ми можемо отримати прощення через визнання своїх гріхів, чи ми вже були врятовані раніше? У що з цих двох ви вірите? Люди, що захищають цю помилкову доктрину, вірять, що одержують прощення щоразу, коли сповідаються зі своїх гріхів, однак насправді гріх залишається в їх серцях. Вони не відають правдивих слів спасіння. Думка про те, що грішники, які вірують в Ісуса, одержують прощення своїх дійсних гріхів кожного разу коли моляться про прощення, позбавлена суті.
Саме тому нам варто прислухатися до Його слів про спасіння і відрізняти правду від неправди, як би нас не намагалися переконати.
Грішники невірно розуміють перше соборне послання Івана 1:9. Вони помилково вважають, що там написано про прощення щоденних гріхів. Давайте прочитаємо уважно, про що там йдеться. „Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”. Чи думаєте ви, що ми врятовані тільки від первородного гріха і що повинні сповідатися Йому з наших щоденних гріхів, щоб Він, Вірний і Праведний, простив їх? Це всього лише оманливі думки, що походять від слабкості нашого тіла.
Ми розуміємо, що це неправда, коли віруємо у Хрещення і Кров Ісуса. Усі гріхи вже давним-давно були змиті Ним в Його Хрещенні та Кров’ю на Хресті.
Вірувати так, як цього хоче Дух Божий, чи вірити відповідно до помилкових суджень - це зовсім різні речі. Ті, що вірять виходячи з своїх власних суджень, відчувають нестачу щоденного очищення своїх гріхів, але ті, що вірять у спасіння Води та Духа, знають, що вони раз і назавжди були врятовані Хрещенням і Кров’ю Ісуса Христа.
Ті, що думають, що вони повинні сповідатися щодня, щоб знову бути прощеними, насправді роблять гріх невір’я в спасіння через Воду і Духа Ісуса.
Чи були ви врятовані раз і назавжди Хрещенням і Кров’ю Ісуса? Ті, що не врятовані, намагаються завоювати спасіння щоденним покаянням зі своїх гріхів. Та все ще залишається невирішеною одна проблема: що ж робити з гріхами, котрі вони чинитимуть в майбутньому?
Можливо вони постараються заздалегідь покаятися за свої майбутні гріхи. Але якщо вони робитимуть так, то дасться взнаки недолік їх віри в Ісуса. Такі люди сліпі на Євангеліє спасіння. Ісус звільнив нас від гріха раз і назавжди Своїм Хрещенням і Кров’ю, узявши на Себе весь осуд. Ми ж рятуємося, просто віруючи в Нього.
Якщо ви думаєте, що для порятунку вам необхідно сповідатися навіть зі своїх майбутніх гріхів, то нічим не відрізняєтеся від невіруючих, котрі нічого не знають про народження знову від Води та Духа. Грішники не врятуються через визнання гріхів.
Тому, якщо ви щиро сповідаєтеся: „Я – грішник, я ще не спасенний”, а потім будете слухати і вірити в Євангеліє Його Хрещення і смерті на Хресті, Бог звільнить вас від усіх ваших гріхів.
Але якщо ви не вірите в Євангеліє спасіння і лише ховаєтеся за молитвами покаяння, вас очікуватиме страшна кара, коли Ісус знову прийде в цей світ, як Справедливий Суддя.
Ті, що не вірять у Євангеліє спасіння через Воду і Духа, будуть засуджені. Якщо вони будуть ховатися за своїм покаянням, то їм доведеться зіткнутися з судом Божим. Тому не чекайте Судного дня. Увіруйте зараз же в благословенне Євангеліє Води та Духа.
 
 
ПРАВИЛЬНЕ ВИЗНАННЯ ГРІХІВ І ПРАВДИВА ВІРА
 
Яким повинно бути правильне покаяння для грішника?
Визнання того, що він усе ще грішник та що піде в пекло, якщо не увірує в правдиве Євангеліє.

Бог визволив нас раз і назавжди. Ось один життєвий приклад, що ілюструє те, про що я хочу сказати. Припустимо, що Північно-Корейський шпигун їде на Південь. Він бачить, як ми процвітаємо, розуміє, що його обманули та вирішує здатися.
Прийшовши в найближчий поліцейський відділок, він міг би зізнатися, сказавши так: „Я шпигун з Півночі” або „Я прийшов на Південь, щоб убити того-то й того-то, підірвати те-то і те-то, але тепер я здаюся. Тому я більше не шпигун”.
Чи правильне це зізнання? Якби він дійсно хотів зізнатися, то усе, що йому потрібно було вимовити, це: „Я – шпигун”. Це просте твердження містить в собі усе: що він негативна особистість і що він повинен бути осуджений. Яка б місія не була йому доручена, він був би помилуваний на підставі цього простого визнання.
Подібно, якщо грішник сповідається перед Богом: „Я – грішник, я ще не спасенний. Я приречений на пекло і покарання. Прошу тебе, врятуй мене”, – і вірує в Ісуса, то він буде врятований. Ісус був хрещений і пролив за нас Кров, і ми, щоб врятуватися повинні лише вірити в спасіння через Нього.
В Об’явленні 2:17 є такі слова: „... Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його”. Біблія каже нам, що лише той, хто прийме правдиве Євангеліє, буде знати ім’я Ісуса. Лише той, хто врятований раз і назавжди, знає таємницю, як стати праведним.
Ті, що цього не знають, будуть залишатися грішними, незважаючи на щоденні молитви покаяння. Покаятися – це зовсім не означає щодня молитися про прощення. Навіть якщо хтось є християнином вже 10 років, він все одно залишається грішником, якщо щодня просить в Бога прощення. Така людина ще не стала дитям Божим.
Щоб врятуватися, їм потрібно покаятися, що вони усе ще грішники, і вірити в Спасіння Ісуса. Ось правильна віра.
 
 
ПРАВДИЕ ПОКАЯННЯ, ПРО ЯКЕ НАПИСАНО В 1 ВІД ІВАНА 1:9, - ЦЕ НЕ ПРОСТО ПОДАННЯ СПИСКУ ГРІХІВ
 
Чи маємо ми сповідатися з наших гріхів щодня, чи тільки раз, щоб врятуватися?
Тільки раз.

Чи може покаяння злодія чи вбивці дати їм спасіння? Грішники будуть врятовані не простим покаянням у своїх гріхах. Вони можуть бути врятовані лише благословенним Євангелієм народження знову від Води та Духа в Ісусі. Деякі заблукані християни сповідаються у такий спосіб.
„Дорогий Боже, сьогодні я знову з кимсь посварився. Я згрішив. Я когось обдурив. Я щось украв”.
Якщо вони й надалі так сповідатимуться, то Бог відповість: „Замовкни, грішнику! Ну і що далі?”
„Прошу тебе, вислухай мене. Ти велів нам сповідатися з наших гріхів. Я прошу Тебе про Твою милість”.
Подібна молитва – це зовсім не те, що Бог бажає почути від нас. Він бажає слухати молитву тих, що вірять у спасіння через Воду та Духа: тих, що визнають свої гріхи і вірують у Євангеліє правдивого народження знову.
Блаженний Августин одного разу сказав, що він каявся навіть у тім, що будучи дитиною, ссав груди матері. Він думав, що подібне визнання приведе його до Царства Небесного. Ми можемо тільки сміятися над цим. Одне лише визнання гріхів не вирішує проблеми.
Бог каже, „Заспокойся і просто скажи Мені, якщо ти згрішив. Якщо це так, то перестань без упину говорити про це. Дотепер ти вірував неправильно, так що піди в ту церкву, де вчать істині. Віруй у Євангеліє спасіння належним чином і будеш спасенний. Якщо ж ні, то Я прийду і буду судити тебе”.
Молитви покаяння для одержання прощення і будь-які інші спроби врятуватися за допомогою визнання гріхів свідчать про неправдиву віру.
У першому соборному посланні від Івана 1:9 написано, що коли ми визнаємо наші гріхи, то Євангеліє Води та Духа рятує нас від усякого гріха.
 
 
„ВІДІЙДІТЬ ВІД МЕНЕ”
 
Що означає чинити беззаконня?
Це означає вірити в Ісуса і мати гріх у серці.

Християни-грішники мають неправдиву віру та чинять беззаконня перед Ісусом. „Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!” (Матвія 7:22-23).
Уявіть собі, що той, хто вірить у неправду, умирає, з’являється перед Богом і каже: „Як поживаєш, Господи? Ти здавався таким прекрасним, коли я думав про Тебе там, унизу, але тут, нагорі, Ти здаєшся ще прекраснішим. Дякую Тобі, Господи. Ти врятував мене. Я вірю, що Ти дивишся на мене, як на безгрішного, незважаючи на те, що в моєму серці є гріх. Я прийшов сюди, тому що Ти пообіцяв забрати мене на Небо. Тепер я увійду туди, де цвітуть квіти. Тож до зустрічі, сподіваюся, що незабаром знову побачимося!”
Він вже хоче рушити в напрямку Едемського саду, але Ісус зупиняє його. „Зажди! Подивимось, чи є гріх у серці цієї людини. Скажи, ти грішник?”
„Ну звичайно, у мені є гріх. Але хіба я не вірив у Тебе?”
„Чи в тобі є гріх, навіть якщо ти віриш у Мене?”
„Звичайно, у мені є гріх”.
„Що? У тобі є гріх? Принесіть Мені Книгу Життя. І принесіть також Книгу Діл. Знайдіть його ім’я. Подивіться, яка з книг містить його ім’я”.
Звичайно ж, його ім’я було записане в Книзі Діл.
„А тепер, покайся з усіх гріхів, вчинених тобою на землі”.
Людина намагається ухилитися від цього, але Бог змушує її говорити і покаятися у своїх гріхах.
„Так, я вчинив такі-то й такі-то гріхи...”
Він засоромлений і не може зупинитися.
„Усе, цього досить! Він учинив досить гріхів, щоб піти в пекло. Він більш, ніж достойний цього. Вкиньте його у це вогнище”.
Він потрапляє не туди, де цвітуть квіти, але в місце, повне вогню і палаючого вугілля. Він скрегоче зубами і летить в пекло.
„Я вірив у Тебе, пророкував в Твоє ім’я, проповідував в Твоє ім’я, продав мій будинок, щоб служити Тобі, допомагав сиротам, я стільки всього перетерпів через Твоє ім’я, молився на світанку, служив хворим... я заслуговую на рай!”
Він так сильно скрегоче зубами, що стирає їх в порошок. Коли він переступає поріг пекла, то бачить там усіх тих християн, що не знали правдивого значення спасіння Ісуса. Ті, які мають помилкове розуміння Євангелія спасіння, відкинуті Богом.
 
 

ГРІХИ ЛЖЕВІРУЮЧИХ ЗАПИСАНІ В КНИЗІ ДІЛ

 
Де записані гріхи всіх грішників?
Вони записані в їх серцях і в Книзі діл.

Незалежно від того, чи віримо ми в Ісуса, чи ні, Бог покине тих, що мають гріх у серці. Якщо Він знайде навіть дрібну частинку гріха в серці, то та людина в Судний день буде засуджена на пекло. Бог спонукує грішників, що ще не були врятовані, визнати це, якщо хочуть отримати спасіння.
Гріхи грішника записані в його серці. Ті, що народилися від Води та Духа, можуть пам’ятати про свої гріхи, але вони стерті з їх сердець. Вони стали праведниками.
Але ті, що ще не народилися знову, мають гріх у серці. Тому перед Богом вони – грішники. Коли вони приклоняють коліна у молитві, гріхи віддаляють їх від Бога і Він не чує її. Вони моляться про багато речей, але їхні гріхи залишаються. Зрештою, вони починають визнавати свої гріхи, каючись за злочини, вчинені 10, 11 і навіть 20 років тому.
Чи дійсно їм потрібно знову і знову каятися у своїх молитвах? Чому вони це роблять? Їм цього не хочеться, але розпочинаючи молитву, вони згадують, що винні перед Богом. Тому їм здається, що вони повинні чимось загладити свої гріхи, для того, щоб могти по-справжньому і щиро молитися.
Бог записав їх гріхи залізним різцем на скрижалях їх сердець, так що вони ніколи не зможуть зникнути. Через це їм здається, що вони повинні визнавати свої гріхи кожного разу, коли з’являються перед Божим лицем. Тому ті, що вірять тільки в частину повного Євангелія Ісуса, житимуть у стражданнях, як грішники і закінчать життя в пеклі.
У Єремії 17:1 написано: „Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їх серця, і на рогах жертовників їх”.
Юда – це ім’я царського племені народу Ізраїля. Біблія використовує Юду як уособлення всього людства, тому в даному контексті Юда – це всі люди на землі.
Гріх Юди записаний залізним різцем і викарбуваний діамантовим вістрям, здатним порізати метал. Діамант – це найтвердіший матеріал на землі. Наші гріхи записані залізним пером з діамантовим наконечником.
Вони записані і не можуть бути стерті. Вони не будуть стерті, якщо ми не увіруємо в істину про Воду і Духа.
Що з того, що вони будуть „врятовані” у власних думках, віритимуть у Християнські доктрини, заучуватимуть богословські ідеї та присвятять себе церкві, якщо в серці у них залишається гріх.
Їх гріхи ніколи не будуть стерті без Хрещення Ісуса, тому грішники продовжують пам’ятати про них, кажучи: „Господи, я грішник”, – завжди, коли моляться. Як би не намагалися вони налагодити спілкування з Богом, беручи на себе відповідальні обов’язки в церкві і вивчаючи теологію та доктрини, вони усе ще мають гріх у серці.
Вони йдуть у гори, безрезультатно намагаючись молитися на мовах і бачити видіння полум’я, але все намарно. Якщо гріх залишається у вашому серці, ви ніколи не знайдете миру.
Наш гріх, як написано в Єремії 17:1, вирізаний на рогах наших жертовників. На Небесах є Книга Життя і Книга Діл. Гріхи грішників записані в Книзі Діл і тому людям ніколи не вдасться уникнути своїх злочинів. Бог записує їх у Книзі Діл і на скрижалях совісті та показує їх нам за допомогою Свого Закону.
Ми повинні начисто стерти всі ці записи вірою в Хрещення Ісуса й у Кров, що Її Він пролив за нас, і одержати спасіння. Тоді ми будемо готові до вічного життя і наші імена запишуть у Книгу Життя.
 
 

ЧИ Є ВАШЕ ІМ’Я В КНИЗІ ЖИТТЯ?

 
Чиї імена записані в Книзі Життя?
Там записані імена тих, хто не має гріха у своєму серці.

Надзвичайно важливо, щоб наші імена були записані в Книзі Життя. Якщо ваше ім’я не записане там, яка користь з вашої віри в Ісуса? Щоб бути врятованими, ви повинні вірити в народження знову від Води та Духа.
Ісус прийшов у цей світ, був хрещений у віці 30 років, щоб змити всі гріхи світу, і вмер на Хресті, щоб врятувати нас. Як написано в Матвія 3:15, Ісус був хрещений, „бо так годиться”, і розп’ятий на Хресті. Ми повинні вірити в це, щоб наші імена були записані в Книзі Життя.
Коли люди вмирають і з’являються перед Богом, Бог каже, „Перевірте, чи записане ім’я цієї людини в Книзі Життя”.
„Так, Господи”.
„Так, ти страждав і проливав сльози за Мене на землі, а тепер Я зроблю так, що ти більше ніколи не будеш плакати”.
Такій людині Бог дарує вінець праведності в нагороду.
„Дякую Тобі, Господи. Я завжди буду вдячний Тобі”.
„Ангели, покладіть вінець на цю людину”.
„Господи, того, що Ти врятував мене – більш ніж досить. Вінець для мене – це вже занадто. Спасибі Тобі. Я так вдячний, що Ти мене врятував. Я більш ніж задоволений перебуванням у Твоїй присутності”.
„Ангели, ось Моє десятитисячне дитя, приклоніть коліна і посадіть його собі на спину”.
Ангели відповідають: „Так, Господи”.
„Прошу тебе, сідай мені на спину”.
„О, це так здорово! Чи так буде добре? Ну що ж, поїхали”
Ангел робить обережні кроки.
„Чи не хотів би ти прогулятися?”
„О, тут так прекрасно! Яке завелике це місце?”
„Я тут літаю вже декілька мільярдів років, але ще не знайшов кінця”.
„Це правда? Я, напевно, заважкий для тебе. Тепер ти можеш опустити мене на землю”.
„Ми ніколи не утомлюємося”.
„Дякую тобі, але мені хочеться стати на землю Царства Небесного. А де всі ті праведники, що прийшли сюди до мене?”
„Вони ось там”.
„Давай підемо туди”.
Алілуя! Вони обіймають одне одного, посміхаються і живуть у вічному щасті.
Тепер уявіть собі, що людина, що вірує в Ісуса, але усе ще є грішником, вмирає і з’являється перед Богом. Вона також каже, що вірить в Ісуса і визнає, що вона грішник.
Бог каже, „Перевірте, чи записане ім’я цієї людини в Книзі Життя”.
„У Книзі його немає, Господи”.
„Тоді подивіться у Книзі Діл”.
„Його ім’я і гріхи записані тут”.
„Тож вкиньте цю людину в те місце, де пального є вдосталь, і нехай вона там мучиться вічно”.
„О, Господи, це так несправедливо...”
Він каже, що це несправедливо. Чому ж його посилають у пекло, хоч він так ревно вірив в Ісуса?
Причина в тім, що він був обманутий Сатаною і чув тільки половину істини Євангелія. Якщо ми неправильно зрозуміємо правдиве значення спасіння Ісуса, то теж підемо в пекло.
Ця людина вірила в Ісуса, але була обманута Сатаною і вважала себе грішником. Якби вона почула правдиве Євангеліє, то зрозуміла б, що її вірування були помилковими. Але їй не вдалося увірувати через свої егоїстичні пристрасті до власних помилкових суджень.
Якщо ви хочете потрапити в Царство Небесне, то повинні вірити в народження знову від Води та Духа. Як написано в Матвія 3:15: „бо так годиться”, так Ісус забрав усі гріхи світу. Ви повинні вірити в спасіння через Воду і Духа.
 
Чиї імена записані в Книзі Діл?
У ній записані імена тих, що мають гріх у серці.

Якщо ви, як довірлива людина, що ніколи не відмовляє проханням інших, будете вірити чому завгодно, то можете потрапити в пекло. У пеклі є безліч довірливих людей, однак на небі живуть правдиві бійці, що боролися за те, у що вірили.
Ті, що на Небі, знали, що вони були грішниками, приреченими на пекло і з вдячністю повірили в те, що їхні гріхи були змиті Хрещенням і Кров’ю Ісуса.
Є приказка, що на Небі є безліч вух та ротів. Через те, що безліч людей вірять у спасіння Ісуса тільки вустами та вухами, Бог кидає іншу частину їх тіл у палаючий вогонь.
Уявіть собі, що хтось, хто вірить в Ісуса, але ще має у своєму серці гріх, постає перед Богом і каже: „Господи, люди називали мене праведним, тому що я вірив в Ісуса, хоча і мав гріх у серці. Я вірив, що й Ти подивишся на мене, як на безгрішного. От чому я навчився і в що вірив. Я просто вірив, як більшість людей. Там, відкіля я прийшов, це найбільш розповсюджене вірування”.
Господь відповідає: „Я не можу пробачити тих, що мають гріх у серці. Я змив усі твої гріхи благословенням народження знову від Води та Духа. Але ти відмовився вірити в це. Ангели! Киньте цю зухвалу людину в пекельний вогонь”.
Кожен, хто вірить в Ісуса, але все ще вважає, що в його серці є гріх, попаде в пекло. Слухайте правдиве Євангеліє спасіння і будьте врятовані від усіх гріхів, бо інакше горітимете в пеклі.
Коли кажете, що ви безгрішні, тоді як маєте гріх у серці – ви обманюєте Бога. Наприкінці світу ми зможемо побачити, яка велика різниця між грішниками і праведниками. Ви зрозумієте, чому я так благаю вас одержати спасіння.
Коли будете стояти на перехресті між Раєм і пеклом, ви побачите різницю між тими, що вірили у справу спасіння (Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті) і тими, що не вірили в це. Там ви побачите велику відмінність. Дехто ввійде у Царство Небесне, а інші підуть до пекла.
Чи ви вірите в Ісуса та усе ще залишаєтеся грішником? Тоді ви повинні зрозуміти, що маєте потребу в народженні знову від Води та Духа. Тих, що мають гріх у серці, Бог посилає в пекло. Тільки ті, що вірять у справу прощення гріхів, зможуть увійти в царство Небесне.
Зробіть це саме зараз. Якщо ви відкладатимете, то може виявитися занадто пізно. Будьте заздалегідь готові. Щоб не потрапити в пекло, вірте в спасіння через Воду і Духа і будьте освячені.
Слава нашому Господу Ісусу! Ми вдячні Йому за Його благодать, що зробила нас грішних праведниками. Алілуя!
 
 

ІСУС - ЗАСТУПНИК ПРАВЕДНИКІВ

 
Чи можуть наші гріхи бути стерті молитвою покаяння?
Ні, це абсолютно неможливо. Це один з способів, якими Сатана обманює нас.

Давайте прочитаємо 1 Івана 2:1-2. „Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”.
Чи бачите ви, що тут написано? Чи ще хтось вірує, але має гріх у серці? Якщо у вас є гріх у серці, але ви кажете Богу, що його немає, ви обманюєте Його. І ви обманюєте себе також.
Але якщо ви істинно зрозумієте Ісуса і повірите в те, що Він зробив, щоб змити усі ваші гріхи в річці Йордан, ви цілком звільнитеся від гріха. Тоді ви зможете сказати: „Господи, я знову народився в Тобі від Води та Духа. В мені немає гріха. Я можу стояти перед Тобою не соромлячись”.
Тоді Господь відповість: „Так, ти правий. Авраам повірив у Мене та в свою праведність. Тому і ти праведний, бо Я змив усі твої гріхи”.
Але уявіть собі людину, що усе ще має гріх у серці, хоча й вірить в Ісуса. Вона каже: „Тому що я вірую в Ісуса, хоча в мене і є трохи гріха в серці, я все-таки піду на Небо”.
Їй так сильно хочеться потрапити на Небо, що вона перечить, коли її ставлять перед Судом, але все одно вона попаде в пекло. Чому? Вона не знала про благословенне Євангеліє народження знову від Води та Духа.
Усі, що живуть на землі, повинні покаятися та визнати, що грішники. „Я грішник. Я потраплю в пекло. Прошу Тебе, врятуй мене”. Грішник не одержує спасіння через молитви покаяння. Спершу він повинен визнати, що є грішником і прийняти спасіння через Воду і Духа, щоб врятуватися. Він зможе стати праведним тільки через спасіння від Води і Духа.
Наполягати на тому, що тільки первородний гріх був стертий Ісусом, і що ми повинні каятися у своїх щоденних гріхах, щоб одержати спасіння, означає вірити в помилкове євангеліє. Це пряма дорога до пекла. Багато віруючих прирікають себе на пекло вірою в це помилкове євангеліє, і ця тенденція превалює навіть у наш час.
Якщо ви увіруєте в помилкове євангеліє, чи будете свідомі цього? Чи можете ви залишатися боржником, коли усі ваші борги вже сплачені? Подумайте про це. Якщо ви вірите в Ісуса та усе ще вважаєте себе грішником, то чи можна вважати, що ви маєте правдиву віру в Нього? Хто ви: віруючі й грішники, чи віруючі та праведники?
Ви самі можете зробити вибір: чи вірити в те, що усі ваші гріхи прощені, чи в те, що вам треба щодня каятися з ваших злочинів. Від вашого вибору залежить, чи підете ви до Неба, чи в пекло. Ви повинні прислухатися до євангеліста, що розповідає вам про правдиве Євангеліє.
Ті, що вірять у помилкове євангеліє, усе ще моляться про прощення гріхів на кожних ранішніх молитовних зустрічах, на зборах щосереди, на нічних молитвах у п’ятницю, сподіваючись цим змити свої гріхи.
„Господи, я згрішив. Я згрішив цього тижня”, – кажуть вони. Потім згадують гріхи багаторічної давнини і знову моляться про Його прощення. Це – зневага благословенного Євангелія народження знову від Води та Духа.
За наші гріхи треба було заплатити кров’ю. У посланні до євреїв 9:22 написано, що „без пролиття крови немає відпущення”. Якщо ви вважаєте, що у вас є гріх, то чи не просите ви Його знову пролити за вас Свою Кров? Ті, що не вірять у повне спасіння, винні в перетворенні спасіння Ісуса в неправду. Насправді такі люди запевняють нас в тому, що Ісус не врятував нас раз і назавжди та що Він – брехун.
Щоб бути відкупленими через Ісуса, ви повинні вірити в істину спасіння через Воду і Духа. Чи можете ви домогтися прощення гріхів за допомогою сотень, тисяч, мільйонів молитов? Правдиве Євангеліє визволяє нас раз і назавжди. Станьте ж праведниками, ввійдіть у Царство Небесне і живіть праведним життям.
♪Я живу новим життям в Ісусі. Моє минуле вже позаду, і я став новим сотворінням. Моє марне минуле вже закінчилося. О, Ісус - моє правдиве життя. Я живу новим життям в Ісусі. ♪
Ви живете новим життям в Ісусі. Не має значення, чи ви такі привабливі, якими би хотіли бути, чи ні, чи занадто низького росту, чи трохи повненькі; благословенні Євангелієм народження знову від Води та Духа живуть щасливо, незважаючи на ці фактори. Яке має значення, що ваш ніс не ідеальної форми чи що ви трішки низькі ростом? Ми врятовані лише вірою в народження знову від Води та Духа в Ісусі, тому що ми недосконалі. Але ті, що повні зарозумілості, попадуть у пекло.
Дякую Тобі, Господи. Я завжди віддаю хвалу Господу. Ми будемо прийняті до Неба, тому що віруємо в народження знову від Води та Духа.
 
 
НЕПРАВДА ВЕДЕ У ПЕКЛО
 
Хто наприкінці одержить вінець праведності?
Той, хто перемагає неправду.

Неправда каже нам, що ми повинні щодня каятися для одержання прощення, але Євангеліє Води та Духа вчить нас, що ми вже одержали цілковите прощення та повинні тільки вірити в це.
Що ж тоді правда? Чи потрібно каятися щодня? Чи вірити, що Ісус врятував нас, коли був хрещений, щоб забрати всі наші гріхи? Істина в тім, що Ісус забрав усі наші гріхи раз і назавжди і цим дарував нам спасіння.
Ми повинні перемогти неправду в духовній боротьбі. Багато людей вірять в неправду. „А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного: Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний”. (Об’явлення 2:12-13).
„Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його” (Об’явлення 2:17).
Там, де багато злих духів і неправда видається істиною, Сатана з’являється в образі світлого ангела. Бог не може допомогти нікому, хто не вірить в істину порятунку Водою і Духом, хоч і чує її та знає про неї. Такі люди певно заслужать пекло.
Кожен повинен вирішити для себе, чи вірити йому у спасіння Ісуса. Ніхто не стане перед вами на коліна, благаючи вас повірити і врятуватися.
Якщо ви хочете позбутися гріхів, вірте у спасіння через Воду і Духа. Якщо ви відчуваєте вдячність за Його любов, спасіння і благодать, що врятували нас, тоді вірте в це. Якщо ви грішник, приречений на пекло, то віруйте у Воду і Духа, у Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті. І ви станете праведником.
Якщо ви не вважаєте себе грішником, то вам не потрібне спасіння вірою в Ісуса. Тільки грішники одержують спасіння від усіх гріхів через віру в Євангеліє народження знову від Води та Духа. Ісус – Спаситель грішних і Утішитель пригноблених. Він – Творець. Він – Господь любові.
Я щиро закликаю вас вірити в Євангеліє народження знову від Води та Духа. Вірте в нього. Ви можете бути упевнені, що Ісус буде вашим Спасителем, Другом, Пастирем і Богом. Грішники повинні вірити в Ісуса. Якщо ви не бажаєте потрапити в пекло, ви повинні вірити. Бог не просить нас вірувати в Євангеліє спасіння.
 Чи хочете ви бути взятими до Неба? Тоді віруйте в Євангеліє народження знову від Води та Духа. Ісус сказав: „Я є Дорога, Правда і Життя. Віруйте в Мене”. Чи хочете ви бути вкинутими у пекло? Тоді не віруйте. Він сказав, що вже приготував місце в пеклі для вас.
Бог не просить. Торговець запрошує всіх людей, не перебираючи, намагаючись продати свої продукти, але Бог дає Своє Царство Небесне безкоштовно лише тим, що врятовані. Бог – справедливий.
Люди кажуть, що кінець світу вже близько. Я теж так думаю. Тому нерозумно не вірувати в правдиве Євангеліє народження знову від Води та Духа. Віруйте в спасіння благословенного Євангелія народження знову від Води та Духа. Успадкуймо всі Царство Небесне. Чи підете ви зі мною туди, де живе Ісус?
 
Ви грішник чи праведник?
Праведник, без жодного гріха у серці.

Прочитаймо листа до римлян 8:1-2. „Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом, бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти”.
Ісус забрав усі наші гріхи Своїм Хрещенням і смертю на Хресті. Він врятував усіх грішників, приречених на суд за гріхи.
Боже спасіння складається з двох речей: Закону та Любові Божої. Закон каже нам, що ми – грішники, а відплатою за гріх є смерть. Ми не можемо врятуватися через виконання Закону. Він тільки учить нас про нашу гріховну природу та долю. Він допомагає нам зрозуміти, що ми грішники.
Щоб заплатити за гріхи, Ісус прийшов у цей світ, забрав усі наші провини, віддав за них Своє життя та врятував нас від Суду. Любов Божа врятувала нас від гріхів.
Ми повинні подолати неправду. Бог дає благословення народження знову від Води та Духа тим, що перемагають неправду.
Ми врятовані вірою в Ісуса. Віруючи Його словам, ми досягаємо праведності і розуміємо істину. Всім серцем вірте в істину народження знову від Води та Духа і будете врятовані.