English

Due to COVID-19 and disruption to international mail service
we have temporally suspended our ‘Free Print Book service’.

In the light of this situation we are not able to mail you the books at this time.
Pray that this pandemic will end soon and the resumption of the postal service.

Sermons

BIBLE STUDY
Sermons

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 3-3] Чи ви дякуєте Богу за Господа? (Лист до Римлян 3:10-31)

(Лист до Римлян 3:10-31)

«Як написано:

Нема праведного ані одного;

нема, хто розумів би;

немає, хто Бога шукав би,

усі повідступали,

разом стали непотрібні,

нема доброчинця, нема ні одного!

Гріб відкритий їхнє горло,

язиком своїм кажуть неправду,

отрута зміїна на їхніх губах,

уста їхні повні прокляття й гіркоти!

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

руїна та злидні на їхніх дорогах,

а дороги миру вони не пізнали!

Нема страху Божого перед очима їхніми.

А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається. А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону. Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган, бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру. Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона».

Людині нічого хвалитися плоттю

У посланні до римлян 3:10–12 говориться: «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!» Маючи плоть, усі ми сповнені гріхом перед Богом. Чи може хтось своїми власними зусиллями стати праведним по плоті? Чи існує перед Богом плоть, праведна від природи? Людина ніколи не може стати праведною за тілом. Плоть ніколи не може стати праведною, не звільнившись від провин через Ісуса Христа.

Тим, чиї гріхи змиті, нічого хвалитися своєю плоттю. Ми, чиї гріхи змиті, не можемо відмовитися від плоті й не здатні чинити добро. Ми не можемо сказати, що ведемо добропорядне життя окрім того, що служимо Господові та виконуємо духовну працю. Так само, як Ісус сказав: «Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Євангеліє від Івана 3:6). Тілу подобається перебувати в похотях, а душі в Духу. Плоть ніколи не зможе перетворитися в Духа.

Усі люди народжуються грішними, даремно живуть у гріху, умирають та невдовзі потрапляють у вогненне озеро пекла. У них не було б надії, якби Господь не послав у світ Сина Улюбленого Свого, щоб врятувати їх від прогрішень. Якщо у нас і є якась надія, то це лише тому, що Бог дав нам правдиву надію. Якби не Бог, ми ніколи не стали б праведними та не мали б надії. Це підтверджується, коли ми досліджуємо долю кожної особистості, включаючи вас і мене, у цьому світі.

Незалежно від нашої волі нам уготовано народжуватися грішними, суєтно існувати та піти в пекло, навіть якщо нас називають «володарями світу». Які ж ми дочасні! Ми звичайно ототожнюємо ефемерне життя людей з метеликом-одноденкою, що марно народжується, за один день проживає усе своє життя та вмирає, стаючи порохом. Без Ісуса в нас немає надії. Єдине, що роблять у своєму житті люди – народжуються, їдять, п’ють, вмирають та йдуть до пекла, незалежно від того, якими б видатними вони не були та якими б великими не були їх досягнення. Ми марно живемо й марно погибаємо; ми приречені на вічне покарання.

Проте, Бог послав нам Закон, щоб дати нам знання про гріх, а відтак по благодаті Своїй учинив нас праведними спокутою гріхів через Ісуса Христа. Він послав Свого Улюбленого Сина, Котрий узяв на Себе всі наші гріхи та був розп’ятий, щоб стати спокутною жертвою для тих, котрі вірять у Господні Хрещення і кров. Бог послав Ісуса, щоб учинити його жертвою спокути для нас та зробити нас праведними.

Як можуть ті, хто отримали прощення гріхів, стати праведними? Чи маємо ми, чиї гріхи прощені, праведність по плоті? Чи є в нас щось, чим ми могли б хвалитися перед Богом? Нам нічого хвалитися плоттю. Ми щасливі завдяки Богу, Господові нашому, і дякуємо Йому, бо маємо прощення гріхів, свідчення спасіння й життя вічне.

Ми, які маємо прощення гріхів, є ніщо без Бога. Чи є в плоті щось таке, щоб ним хвалитися? Чи є плоть праведною у всьому? Чи маємо чим хвалитися в наші 70–80 років? У людині немає нічого праведного. Що в нас є, щоб ним ми могли хвалитися перед Богом? У плоті дійсно немає нічого, чим можна хвалитися. Навіть на 0,1 відсотка.

Єдине, чим ми можемо хвалитися, це Божа праведність

Ми можемо хвалитися тим, що Господь врятував нас від гріхів, написано бо: «А тепер, без Закону, правда Божа з`явилась, про яку свідчать Закон і Пророки». Господь – наше вічне життя й наш Спаситель. Він зробив нас праведними. Ми – праведні, тому що Ісус повністю врятував нас. Нам нічим хвалитися по плоті чи по ділах Закону. Ми дякуємо і славимо Господа за те, що Він прийняв Хрещення і змив усі гріхи світу, щоб виконати всю правду.

Ми маємо праведність по вірі. Господь врятував усіх без винятку людей світу від їх прогрішень. Спасіння Боже робить нас щасливими і дає нам надію. Воно дає нам нову силу. Окрім нашого Господа нам нічим хвалитися. Ми далекі від праведності та нечестиві перед Богом. Багато людей намагаються докладати безліч зусиль перед Богом, відчуваючи гордість за свої справи та за особисту праведність, але їхня особиста праведність подібна до брудного одягу. Вони можуть мати чим пишатися один перед одним чи перед самим собою, але їм нічим гордитися перед Богом.

Господь є досконалим Спасителем для нас. «Ісус» означає «Спаситель», і Він також є Христом. Це означає, що Спаситель, Який прийшов у людській подобі, був Богом. Ми називаємо Його «Ісусом Христом». Ісус є нашим Спасителем і Богом. Ми дякуємо Господу, славимо Його, праведно трудимося перед Ним та провадимо життя у вірі, тому що Бог цілком врятував нас. Тільки віруючі в Бога можуть виконувати праведні діла.

Ми можемо праведно трудитися й не грішити, тому що Господь змив усі прогрішення світу, став нашим Спасителем, врятував нас від гріхів. Ми самі не можемо вирішити проблему гріха. Люди не можуть ні знищити свої гріхи, ані зберігати Божу праведність, роблячи добрі справи.

Бог змив усі наші гріхи й ми одержали праведність від Бога. Ми – праведні. Чи можемо ми зберігати нашу праведність, зі свого боку освячуючи свою плоть доброчесними справами? Якби хтось зумів це зробити, він став би старшим братом Ісусу. Ісус ніколи б не зміг стати Спасителем для такої людини. Ми інстинктивно дотримуємось нашої власної праведності здібностями нашої плоті й емоціями, навіть не усвідомлюючи цього. Плоть діє інстинктивно. Ми інстинктивно боремось зі страхом, коли на нас находить боязкість, відчуваємо найсильніше почуття голоду, коли бачимо смачну їжу і хочемо гратися, коли бачимо щось цікаве.

Ми мимовільно хочемо плоттю дотримуватися Божої праведності, тому що тіло діє інстинктивно. Проте, ми не можемо цього зробити. Ми отримуємо спасіння не завдяки нашій праведності. Ми ніколи не зможемо вдостоїтися спасіння, суворо дотримуючись Закону, виконуючи добрі справи нашою плоттю чи присвячуючи себе Богу. Наші досягнення не входять у Божу праведність навіть на 0,1 відсотка. Ми стаємо праведними через віру в те, що Бог прийшов у цей світ у людській подобі та прийняв Хрещення від Івана Хрестителя, перш ніж був розп’ятий, щоб сповнити всю правду, яка повністю врятувала нас від гріха.

Господь, що врятував нас, є досконалим Спасителем

Господь сповнив усю правду, знищивши всі гріхи людства, вчинені людьми до самої смерті, став їх Спасителем та вчинив нас праведними. Бог зробив нас досконалими, виконавши всю правду. Бог дозволив нам трудитися духовно. Ми маємо право працювати духовно перед Богом, тому що ми знайшли Його праведність, ставши безгрішними, навіть незважаючи на те, що наша плоть продовжує жити тілесно. Проте ті, чиї гріхи ще не змиті, не можуть жити за Духом. Вони просто не здатні це робити.

Ми можемо жити за духом тільки завдяки Господові. Сьогодні ми можемо робити праведні діла Божі окремо від справ плоті. Як чудово, що Бог став нашим Спасителем! Бог, Який створив усе суще на землі, у тому числі й людину, відкрився нам як Господь спасіння, тому що Він прийшов у цей світ і виконав усю правду. У Його відносинах з нами Бог став нашим Господом і Спасителем, Що врятував нас.

Спасіння було б недосконалим, якби нас врятувала слабка і немічна людина. Таке спасіння обов’язково коли-небудь потерпіло б крах. На щастя, Людина, що врятувала нас, була зовсім іншою! Вона – Бог і Творець, що створив усе суще. У Євангелії від Івана 1:3 говориться: «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього». Хто Він, Ісус? Він – Спаситель. Хто такий Спаситель? Це – Бог, Творець. Бог сповна врятував нас. Наше спасіння є досконалим, тому що саме Господь врятував нас. І це спасіння – вічне. Але ж наше спасіння могло бути недійсним, якби Спасителем став не Творець, а одне з Його створінь. Спасіння було б короткотривалим, а його праведність була б подібна до брудної ганчірки. Якщо носити шкіряний одяг гарної якості, то він ніколи не постаріє, навіть якщо в ньому грати футбол чи спускатися з крижаної гірки. Але якби такий одяг був недосконалим, він відразу б протерся.

Господь, який врятував нас від гріхів, не є недосконалим. Господь, який врятував нас, є досконалим Богом. Спасіння Ісуса, що прийняв Хрещення, щоб понести всі наші гріхи, був розп’ятий на Хресті, воскрес із мертвих та сидить праворуч Отця, ніколи не втратить силу, якою б слабкою не була плоть віруючих. Ось спасіння, дане нам Богом.

Ми повинні відкинути власну праведність, щоб жити вірою

У Біблії сказано, що ті, хто були сповнені своєю особистою праведністю, проходили через численні іспити, тому що Бог хотів цими іспитами розтрощити їхню праведність. У Біблії є багато віршів про царів, як, наприклад, «тільки пагірки не були понищені», які твердять, що високі посади не були винятком і також піддавалися іспитам. Це означає, що сама людина є недосконала за тілом, але вона стає праведною через віру в Бога.

Мої улюблені праведники, наш Господь врятував нас незважаючи на те, що ми слабкі. Ми помремо, якщо будемо жити тільки нашою особистою праведністю. Однак Господь Бог врятував нас від гріха. Він втішиться нами, якщо ми будемо жити для праведності Господа, якими б слабкими ми не були. У Книзі Пророка Ісаї 53:5 говориться: «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!». Бог раз і назавжди змив наші беззаконня. І нам не слід побоюватися, що наша праведність похитнеться.

Особистості деяких людей подібні до скляного посуду. Я знаю одну сестру, що приїхала в Америку. Завжди, коли я її зустрічав, вона була дуже шляхетна, гарно висловлювалася й ніколи не лихословила. На вражаюче злу людину вона звичайно казала: «О, такий-то пан – погана людина» незважаючи на те, що одержала прощення гріхів. Вона одержала відпущення провин через віру в Хрещення Ісуса і Його кров на Хресті, хоча усе ще була сповнена своєї особистої праведності. Оскільки після отримання прощення гріхів вона усе ще була повна своєї особистої праведності, то поводилась дуже обережно, щоб не видати себе, адже боялася, що її праведність буде зруйнована. Є багато людей, подібних до цієї жінки. Чи довго триває їхня праведність? Невдовзі їй приходить кінець.

Чи ваша плоть має слабкості, навіть якщо ви врятовані? Так, має. Чи живете ви досконалим релігійним життям? Ми можемо жити досконалим життям після прощення гріхів, лише якщо перебуватимемо у Дусі. Лише праведні діла розцінюються Богом як добрі. Ми гідні похвали, якщо трудимося та живемо з Духом. Нашій плоті нема за що дякувати. Серед праведних є такі люди, які одержали прощення гріхів та намагаються дотримуватись своєї особистої праведності зі страху, що вона може бути зруйнована.

Водночас такі люди не тішать Господа. Людська праведність дуже швидко буде зруйнована. Навіть добре, якщо вона якнайшвидше зруйнується. Через 10–20 років вона обов’язково буде зруйнована. Тому буде краще, якщо зовнішня людина буде зруйнована відразу ж, щоб внутрішня могла жити по вірі. Люди намагаються не руйнувати свою праведність, незважаючи на те, що вона в будь-якому випадку буде зруйнована.

Господь став нашим Спасителем. Яким досконалим є наш Господь! Господь Бог є нашим Рятівником. Він врятував вас і мене. Чи можете ви знову стати грішниками через слабкості вашої плоті? Ні. Бог виконав усю правду. Наша праведність багато разів терпить крах після нашого народження знову від води та Духа. Наше зло виявляється багато разів, коли ми йдемо слідом за Господом. Воно виявляється тоді, коли ми намагаємося сховати себе, будучи інтровертом (людиною, зосередженою на своїх особистих переживаннях), і начисто розкривається у випадку, якщо ви екстраверт (тобто людина, психічний склад якої спрямований на зовнішній світ). Коли виявиться наша особиста праведність, вона обов’язково буде зруйнована, у той час як Божа праведність стоїть непохитно.

Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух

Я хочу, щоб ви вірили в те, що Господь Бог став нашим досконалим Спасителем. Тому ми повинні жити вірою. Бог хоче, щоб наша особиста праведність була зруйнована, і Він буде радий цьому. У Євангелії від Івана 3:6 сказано: «Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух». Плоть не може стати духом. У буддизмі існує «вчення про вивільнення з мирського існування». Воно стверджує, що тіло може стати духом. Однак плоть ніколи не зможе стати духом. Ніколи. Хто може зробити це? Нужбо! Ніхто.

Санг-чул, відомий корейський чернець сучасного буддизму, умер кілька років тому. Він шукав істину, піддаючись медитації. Протягом двох десятиліть він сидів і дивився на стіну перед собою. Протягом десяти років він жодного разу навіть не приліг, бажаючи досягти духовного просвітлення. Усі ці десять років він спав сидячи і силкувався мати тільки добрі помисли, борючись зі злими думками, перелюбством, блудом, убивством, злодійством, злістю, гордістю та нерозсудливістю, що виникали в його голові. Багато людей думали, що він був живим Буддою. Проте сам він знав, що остаточно не може знищити в собі похоті плоті, тому перед смертю, після двох десятиліть, проведених високо в горах у вправляннях свого розуму, залишив вірш, написаний у Нірвані:

«Оскільки за своє життя я обдурив безліч чоловіків і жінок, Мої гріхи сягають вище найвищої гори. Я упаду в нескінченну прірву пекла, А мої сумні стогони розійдуться десятьма тисячами доріг. Краєчок червоного сонця ховається за блакитними горами».

Усі релігійні люди світу захоплювалися його досконалістю і, здавалося, глибоким вченням. Проте, він сам сказав про себе, що піде в пекло.

Плоть ніколи не зможе стати духом. Однак наші душі стають дітьми Божими, коли ми народжуємося знову вірою в Його спасіння. Ми стали новими істотами по благодаті Божій, Він бо у праведності Своїй воскресив нас. Людина не може оновитися своїми власними зусиллями.

Служителі, ченці й католицькі отці, які беруть участь у тюремних богослужіннях, радять ув’язненим вести доброчесне життя протягом того часу, який їм залишився. Проте плоть ніколи не зміниться. Бог хоче, щоб ми відмовилися від своєї особистої праведності та твердо вірили, що Господь є нашим Спасителем. Вірте у Хрещення та Хрест Ісуса. І тоді у вас буде правдива віра в спасіння.

Тепер Бог шукає віруючих

Господь став жертвою спокути для всіх нас. Він прийняв Хрещення, щоб знищити всі прогрішення, що відокремлювали Бога Отця від людей. Він був розп’ятий, щоб заплатити за наші гріхи, поніс покарання на Хресті замість нас і врятував нас від усіх наших провин. Бог став для нас жертвою спокути.

У Біблії сказано: «що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса» (Лист до римлян 3:25–26).

Бог прийшов у цей світ і виконав усю правду. Жодна людина у світі не має гріха. Ніхто не відійде в пекло, якщо тільки він вірить у досконале Боже спасіння. У пекло людина може потрапити тільки від свого невір’я. Людина може врятуватися, якщо вона відрікається від своєї особистої праведності й лицемірства і приймає Бога як свого Спасителя через віру в Хрещення та смерть Ісуса на Хресті. З точки зору Бога ми живемо в стані відсутності гріха на землі, тому що Він узяв на Себе всі прогрішення світу та знищив їх.

Я вірю в Бога. І ви теж. Він – наш Спаситель. У нас немає гріха. Господь повністю врятував нас. Єдиною проблемою є те, як ми проведемо залишок наших днів. Як нам треба жити? Нам потрібно ходити у Дусі. Немає причин хвилюватися про знищення гріхів. Слова «відпущення давніше вчинених гріхів» означають, що Бог не засуджує нас за наші провини. Ми не маємо гріха й нас нема за що судити, тому що Бог уже врятував нас від прогрішень, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя, щоб узяти на Себе гріхи, а потім віддатись на розп’яття. Бог не засуджує нас за гріхи. Він шукає тих, котрі усім своїм серцем вірять у цю істину.

У Біблії сказано, що немає жодного праведного, але ми стали праведними через віру в Бога. Бог каже нам: «Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми...» (Лист до Римлян 3:10–18).

Бог прийшов у цей світ і взяв на Себе всі прогрішення тих, котрі чинять усі можливі гріхи, живучи в цьому світі, і далекі від праведності. Чи ви вірите в це?

Тепер Бог шукає людей, які вірять, що Він врятував їх від усіх провин. Погляд Божий звернений до праведників. Він підбадьорює нас, праведників. Він піклується про нас, Він завжди не забуває нас і працює в нас. Бог довірив нам праведні діла. Ісус більше від нас буде засмучений злими вчинками нашої плоті. «Чому ти засмучуєшся з приводу своїх провин, якщо я уже врятував тебе від усіх твоїх прогрішень?»

Що ж ми повинні робити зараз? Вірити в Бога, ходити в Дусі та проповідувати Євангеліє, щоб бути ловцями душ. Ось що ми повинні робити зараз. Чи ви вірите в це? Не показуйте вашої праведності й не намагайтеся стверджувати її, порівнюючи вашу праведність з праведністю інших, щоб хвалитися нею. Не злословте про неправедну людину, тому що немає праведників від природи.

Ми дякуємо Господу, що врятував нас Своїм Хрещенням і розп’яттям

Нам нічим вихвалятися перед Богом, як тільки Його любов’ю, що цілком врятувала нас. Усе, що ми повинні робити, це хвалитися Божим спасінням, звеличувати його й прославляти Господа, а також проповідувати Євангеліє води та Духа. Нам не потрібно хвилюватися про гріх і пекло. «Тож немає тепер жадного осуду тим, котрі ходять у Христі Ісусі не за тілом, а за духом» (Лист до римлян 8:1). Ніколи. Чи розумієте ви це? Людина відходить у пекло, якщо вона не приймає той факт, що Господь врятував її своїми праведними ділами. Людині не варто хвилюватися про пекло, якщо вона вірить у це.

Господь Бог врятував нас від усіх наших провин Хрещенням і кров’ю Ісуса. Які ж ми вдячні Йому за це! «Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону. Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган» (Лист до Римлян 3:28–29).

Господь є не тільки Богом євреїв, але також і язичників. Він є Богом усіх людей. Господь Бог врятував нас від наших прогрішень. Щоб зробити це, Він прийшов у цей світ, прийняв Хрещення, щоб узяти на Себе всі наші провини, та був розп’ятий на Хресті, щоб понести покарання за всі гріхи. Таким чином, Він став Господом і Спасителем усіх людей. Такий висновок зроблено у 3-ому розділі послання до римлян. Апостол Павло твердо вірив у це. І ми теж усім серцем віримо.

Апостол Павло не тільки говорить нам про слабкості плоті, але також про Божу праведність без діл Закону. Ми не можемо врятуватися справами Закону. Тоді чим же ми можемо врятуватися? Вірою в Боже спасіння. Господь Бог став жертвою спокути для нас і поніс усі гріхи, зроблені нами колись. Невіруючих будуть судити за гріх протистояння Святому Духові. Він не засуджує нас за прогрішення, вчинені колись по слабкості плоті, тому що у світі немає гріха.

Ось чому ми повинні вірити в Господа Бога. Немає ні осуду, ані покарання віруючим. Бог є Богом віруючих, тому ми повинні проводити залишок свого життя, перебуваючи з Духом. Ми можемо завжди чинити за Духом, тому що всі наші гріхи були вже прощені, незважаючи на те, що наша плоть прагне задоволення похоті. Господь є Богом як євреїв, так і язичників. Він також є Богом віруючих і невіруючих. Це означає, що Бог хоче, щоб усі люди одержали спасіння від своїх провин. Він уже став Богом віруючих і може стати Спасителем невіруючих.

Я від усього свого серця дякую Господу Богу. Яким убогим був би я, якби не було Господа, якби Він не прийшов у цей світ у людській подобі, якби не прийняв Хрещення у ріці Йордан, щоб змити всі мої прогрішення. Якби Він не став нашим досконалим Спасителем, ми залишалися б грішниками навіть після прощення гріхів, тому що ми слабкі й грішимо аж до смерті. Я дякую Господу Богу за усе, що Він зробив для нас!