Search
Español
Español
Debido a COVID-19 y la interrupción del servicio de correo internacional,
hemos suspendido temporalmente nuestro "Servicio de Libros Impresos Gratis".
A la luz de esta situación no podemos enviarle los libros por correo en este momento.
Oren para que esta pandemia termine pronto y por la reanudación del servicio postal.

Sermones

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 8-6] Ті, що успадкують Боже Царство (Лист до Римлян 8:16–27)

(Лист до Римлян 8:16–27)
«Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас. Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих».
 
 
Усі люди, що одержали прощення гріхів, вірують у Євангеліє води та Духа, і Святий Дух живе в їхніх серцях. Як сказано в Першому Соборному Посланні Івана 5:10, «Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого». Людина, що має у серці Божу праведність, має і Святого Духа. А віра в Євангеліє води та Духа дозволяє Святому Духу вічно перебувати у серці такої людини.
Ми стали дітьми Божими завдяки тому, що всі наші гріхи були прощені через віру в Євангеліє води та Духа. Святий Дух оселився в наших серцях і свідчить: «Ви – діти Божі, ви – Його народ». А про тих, котрі не мають Святого Духа у серці, свідчить Закон: «Ви не Божі діти, ви – грішники».
 
Тим, хто вірять у Євангеліє води та Духа, Святий Дух свідчить: «Ви – діти Божі. Ви – безгрішний Божий народ». Бог чітко і ясно дав нам зрозуміти, що для того, щоб стати Божими дітьми, ми повинні вірити в Євангеліє води та Духа.
Ви можете запитати: «Я нічого особливого не відчуваю. Чи значить це, що я не є Божим дитям?» Деякі люди такі незрілі у своїй вірі, що можуть не усвідомлювати того, що Святий Дух живе в їх серцях. Але Він утішає нас, коли ми сумніваємося, кажучи: «Ну ж бо, облиште мучитися сумнівами! Ви – діти Божі. Хіба ви не вірите в Євангеліє води та Духа? Якщо ж вірите, то ви – Його народ». Навіть якщо ми сумніваємося, то все одно є дітьми Божими, оскільки віруємо в Євангеліє води та Духа. Святий Дух свідчить про те, що ми – діти Божі. Святий Дух не є чимось таким, що ми можемо побачити чи відчути. Люди, які вірують у Євангеліє води та Духа, не мають гріха у серці. А оскільки вони не мають гріха, то Святий Дух живе в них. Вони дійсно є Божими дітьми.
Святий Дух каже у наших серцях: «Ви віруєте у хрещення Ісуса, Його Хрест, вам прощено гріхи, отже, ви – безгрішні Божі діти».
Однак Святий Дух не свідчить вголос, як це роблять люди. Тому не сподівайтеся почути громового вигуку! Але будьте пильні! Позаяк, якщо ви в упертості вашій захочете почути щось подібне, сатана підробить людський голос, щоб збаламутити вас. Сатана постійно намагається проникнути у ваші думки, у той час як Святий Дух веде вас відповідно до Божого Слова.
 


ТІ, КОТРІ ПОВНІ БОЖОЇ ПРАВЕДНОСТІ, Є ДІТЬМИ БОЖИМИ ТА ЙОГО СПАДКОЄМЦЯМИ

 
Давайте подивимося, про що каже нам сімнадцятий вірш: «А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись».
Якщо ми Божі діти, то також і Його спадкоємці. Спадкоємець – це людина, що успадковує майно батьків. Іншими словами, ми маємо право розділити з Богом Отцем усе, що Він має. На запитання: «Хто є спадкоємцем Бога Отця?», можемо відповісти: «Його спадкоємець – це людина, що вірує в Євангеліє води та Духа і чиї гріхи прощені».
Люди, які мають таку віру, благословенні та разом із Христом успадкують славу Божу в Його Царстві. А якщо ми співспадкоємці Христа, то, щоб з Ним прославитися, нам потрібно і страждати з Ним. Бути співспадкоємцем Христа значить мати вічне життя в Царстві Його Отця. Якщо ви вірите в Євангеліє води та Духа, то ви – співспадкоємці Христа. Ми – спадкоємці, тому успадкуємо усе, що має наш Отець.
Час від часу я відчуваю наближення Царства Божого. Усе відбувається у свій час. Обітниці Божі, викладені в Біблії, виповнювалися поступово, одна за одною. Залишилося тільки народу Ізраїлю покаятися, визнати Ісуса своїм Спасителем і в такий спосіб знайти спасіння. Ізраїль має визнати Ісуса своїм Спасителем під час семи років нещасть.
Установлення Царства Божого на землі та Небі зв’язано з покаянням ізраїльтян. Я вірю, що останній день незабаром наступить. Вірю, що близький той день, коли ті, котрі вірують у Євангеліє води та Духа, вічно перебуватимуть з Богом. Увесь світ очікував 2000 року. Люди думали, що саме тоді настане останній день. Але 2000 рік вже в минулому. Бурхливі хвилювання з приводу Міленіуму вже проминули, та й 2002 рік уже підходить до кінця. Але ж багато думали, що усе зміниться саме в 2000 році.
 
Незважаючи ні на що довгоочікуване Царство Христове наближається до кожного з нас. Тих з нас, чиї гріхи прощені, Святий Дух також веде до усвідомлення близькості Царства Божого. Нині, як і в минулому, усе виповниться так, як сказав Бог. Давайте з вірою очікувати цього дня.
У майбутньому Ізраїль стане каменем спотикання та перешкодою миру і так викличе гнів багатьох народів. У Біблії сказано, що Ізраїль стане ворогом багатьох народів і тільки тоді деякі ізраїльтяни зрозуміють, що Месією, Якого вони так довго чекали, насправді був Ісус. Ізраїльтяни одержать прощення гріхів, коли увірують у Євангеліє води та Духа. Усе, що задумав Бог, незабаром здійсниться. Однак усе це відбудеться тільки в призначений час. Тому ми не повинні очікувати, що здійснення задуманого Богом відбудеться такого-то дня, і такого-то року, як пророкують деякі есхатологи (теологи, що вивчають теорії кінця світу й людства). Ті, котрі вірують у Євангеліє води та Духа, побачать, як втіляться в життя Божі пророцтва. У віруючих є надія, що обіцяне Богом Царство на землі та на Небі вже близько. Я вірю, що цей день уже наблизився.
 
Незабаром наступить час, коли усе, що обіцяв Господь, одне за одним почне здійснюватися. Я упевнений, що день, коли прийдуть обіцяні Богом Тисячолітнє Царство і Царство Боже, уже близько. Чи думаєте ви так само, натхненні Святим Духом, як я? Чи вірите ви, що завдяки Святому Духу виповняться всі Божі пророцтва? Святий Дух допомагає нам усім серцем вірити в істинність Божих обітниць.
Завдяки Святому Духу в наших серцях живе впевненість у тім, що все обіцяне Богом стосовно останніх днів здійсниться. Завдяки Святому Духу ми віримо, що разом із усіма Божими пророцтвами збудуться й наші надії. Така правдива віра.
Ми є спадкоємцями благоденства, обіцяного Богом. Однак зараз ми можемо тільки очікувати. Чекати, живучи в Святому Дусі. Царство Небесне вже близько. Незабаром Ізраїльтяни увірують в Ісуса Христа і визнають Його Месією.
Багато людей чекають Його вже сьогодні. Вони говорять: «Будь ласка, прийди, Господи Ісусе». Павло сказав, що він – спадкоємець Бога, тому страждання, які він відчує зараз, нічого не вартують у порівнянні з тією славою, яку він знайде у майбутньому. Це значить, що для того, щоб разом із Христом знайти славу, ми повинні також і страждати разом з Ним. Адже ми віримо в прихід Царства Божого.
Надія Павла щодо звільнення від неминучої смерті стосується всіх земних створінь, включаючи тварин і рослини. Тому всі створіння терпляче очікують пришестя Божих синів. Надія Божих синів полягає в тому, що настане день, коли все творіння знайде вічне життя.
Ми повинні усвідомлювати, що віруючи у Божу праведність, отримали благословення на вічне життя. Чи побачимо ми пришестя нашого Господа ще при житті, чи Господь розбудить нас від сну, щоб одухотворити; так чи інакше ми повинні чекати на Нього.
 


ЧИ ДІЙСНО ВЕЛИКА БОЖА СЛАВА, ЩО ВІДКРИЄТЬСЯ В НАС?

 
Слава, що незабаром відкриється праведникам, справді вічна. Це – успадкування Царства і вічного життя на славу Господню. У цьому житті більше не буде ні смерті, ані горя, ані страждань. У Божому Царстві більше не буде болю, йому вже не буде потрібно ні сонця, ані місяця, тому що його освітлюватиме слава Божа. Агнець буде світлом Царства. У цьому Царстві, наповненому Божою славою, будуть перебувати тільки Ісус і народжені знову безгрішні віруючі. Царство буде освітлене золотим промінням. Слава Царства, у якому ми житимемо вічно, настільки велика, що її неможливо описати словами. Оскільки ж вона настільки велика, Павло сказав нам, що наші тимчасові страждання нічого не вартують у порівнянні з тією славою, яка відкриється нам.
Іноді, чинячи угодні Богу справи у цьому світі, ми можемо бачити прояв слави Божої в природі. Ми не можемо не думати про божественне, коли бачимо яскраві барви квітів, траву з крапельками роси. Коли яскраво-зелені листочки розпускаються в теплому весняному повітрі. Коли ми відчуваємо прохолоду лісів, захоплюємося зірками, що поблискують у темному холодному небі. Ми не можемо не думати про Бога, коли спостерігаємо за гармонією природи, зміною дня і ночі, пір року. Бачачи всі ці чуда Божого творіння, ми сподіваємося, що Царство Боже прийде ще раніше.
Коли настане Царство Боже, більше не буде смерті й ми житимемо у славі Божій. Ми більше ні в чому не будемо відчувати нестатку, житимемо в достатку й процвітатимемо. Сама думка про те, що я житиму там, де все прекрасно, наповняє моє серце Божою славою. Те, що вся ця благодать буде належати нам, віруючим, подібне на чудесний сон і дозволяє нам ще більше дякувати Богу за наше народження знову. Я дякую Господу за те, що Він аж до країв наповнив моє серце цією надією.
 
На даний час ми можемо сподіватися на Царство Боже, малюючи його тільки в нашій уяві. Але ми знаємо, що в майбутньому все обіцяне Богом стане реальністю. І це знання з дня в день зміцнює нашу надію й відчуття наближення Божої слави.
Тому віруючі надіються на майбутнє. Віра в Бога і надія на майбутнє – ось слава і віра тих, котрі успадкують Царство Боже. То чи ця благословенна віра дається лише тим, котрі вірують у Євангеліє води та Духа? Відповідь категорична: «Так!» Знаходження праведниками Божої слави – лише справа часу. У належний час слава Божа і Його обіцянки стануть для нас реальністю. З віруючими відбудуться всі чудесні зміни, обіцяні Богом. Слава, яка очікує нас, перевершує по своїй красі та розкоші усе, що тільки може собі уявити людина.
Маючи однакову віру в Євангеліє води та Духа, усі ми ввійдемо в Боже Царство слави. Наш марний світ, наповнений злом і обманом, часом затьмарює наші серця. Іноді ми почуваємось обтяженими й розгубленими. Але ті, котрі народилися згори, можуть витримати всі іспити, віруючи в те, що вони стали спадкоємцями Бога. Незважаючи на те, що тривоги й сумніви можуть переповнювати серця безгрішних віруючих, вони будуть здатні знайти у собі сили й продовжувати жити, нагадуючи самим собі, що їм обіцяв Бог. Я вдячний за те, що Святий Дух живе в наших серцях, утішає нас і свідчить нашому духу, що ми – діти Божі.
Люди, які зовсім недавно одержали спокуту своїх гріхів, також повинні очікувати небесної слави і жити в надії. Ми усі однаково стали Божим народом. Якщо ви вже протягом тривалого часу жили по вірі та перебували в церкві, то зможете побачити у своїй душі Святого Духа, радіючи багатству вашої славної спадщини.
 
 

НАВІТЬ СЕРЦЯ ПРАВЕДНИКІВ ЗІТХАЮТЬ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ

 
Прочитаймо разом 23 вірш: «Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла». Запитаймо самих себе: «На що ми сподіваємося в нашому житті?» Ми, віруючі, живемо з надією на спокуту наших тіл. Кажучи, що ми діти Божі, ми маємо на увазі, що наші душі є Його дітьми. Тіла ж наші ще не одержали Його слави, тому усі віруючі сподіваються, що їхні тіла також переміняться.
Коли віруючі зодягнуть свої тіла в одяг Божої слави, вони зможуть неушкодженими проходити крізь вогонь та стіни, переборювати всі лиха й незгоди на своєму шляху. Наші тіла, перемінившись, житимуть поза часовими й просторовими рамками.
Але поки наші тіла ще не змінилися, й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі зітхаємо. Ось чому праведники, які народилися згори, віруючи в Євангеліє води та Духа, очікують спокутування своїх тіл.
 
Зітхання! У Писанні сказано, що й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі зітхаємо. Чи відчуваєте ви, як Святий Дух мучиться у вас? Коли ви це відчуваєте? Святий Дух зітхає, як тільки ми намагаємося задовольнити прагнення плоті.
Якщо ми, дивлячись на цей світ, любимо його, то Святий Дух мучиться в нас. Наші тіла не змінилися, тому вони продовжують насолоджуватися мирськими радостями. Але душі наші вже перетворилися, тому Святий Дух мучиться в нас. Тому ми повинні навернути наші серця, що шукають мирських утіх, на правдивий шлях, котрий нам указує Святий Дух.
Святий Дух мучиться усередині нас, спадкоємців Божих, тому що Він живе в нас. Живучи в цьому світі, ми бачимо, яке похмуре майбутнє і які немічні наші тіла. Тому в такий час, як цей, ми повинні спрямовувати наш погляд до Господа і шукати благословення спадкоємців Божих, тому що вони знають, що їхні тіла спокутувані. Віруючі чекають того дня, коли, одержавши повну спокуту, їхні тіла стануть досконалими.
 
 
ЖИТИ З НАДІЄЮ СЛАВИ 
 
Прочитаймо разом 24 і 25 вірші: «Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю».
«Чи одержали ви прощення усіх гріхів у надії на Царство Боже?» Поставмо собі це запитання. Ми сказали, що одержали прощення наших прогрішень, віруючи в Євангеліє води та Духа. «А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю», – каже Бог.
Щоб увійти в Царство Небесне і звільнитися від своїх гріхів, ми повинні знайти спасіння, віруючи у слово води й Святого Духа. Якщо, будучи врятованими від гріхів, ми повернемо наш погляд на цей світ і будемо сподіватися на видиме, тоді це означатиме, що ми не знаємо слави Божої і не чекаємо її. Якщо ми сподіваємося на те, що можемо бачити, то це вже не надія. Ось чому Павло сказав: «Бо хто що бачить, чому б того й надіявся?» Ми, ставши праведниками, не повинні сподіватися на щось земне. Ми повинні, відповідно до обіцянки Божої, очікувати нових неба і землі, на яких пануватиме Його праведність (Друге Соборне Послання Петра 3:13).
 
Ось на що повинен сподіватися праведник. Праведна людина живе в надії на нову землю і небо. Насправді ми не покладаємось на те, що бачимо тілесним поглядом. Цього не можна побачити людськими очима. Тому ми своїм духовним поглядом очікуємо обітованого Царства Божого, Царства слави. Ось чому правдиві праведники покладаються на Царство Небесне. Надія – це віра в те, що обіцяне Богом втілиться в дійсність.
Бог сказав: «А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов» (Перший Лист до Коринтян 13:13). Ми одержали прощення гріхів завдяки нашій вірі та надії на Царство Небесне. Царство прийде на землю й небо, і сподіваємося, що в цьому Царстві ми житимемо вічно. Ось чому ми віримо в обіцяне Богом Слово і стійко зносимо наші теперішні скорботи.
У Писанні сказано: «А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю». Те, чого ми терпляче очікуємо, не можна побачити очима. Ми дочікуємося здійснення Божих обітниць, які ми не в змозі бачити фізично. Для нас, віруючих, Божі обітниці стануть реальністю, тому що нам було сказано, що незабаром відкриється Божа слава, і ми віримо в це. Оскільки ми віримо, що наш Господь знову зійде на землю, ми здатні витримати наші нинішні страждання.
Царство Боже, поза всяким сумнівом, прийде на землю. Коли Євангеліє пошириться по усьому світу, на землі встановиться Боже Царство. Праведники терпляче очікують цього дня. Наш Господь прийде, тому що ми чекаємо Його. Для нас, людей, які живуть у сьогоднішню епоху, це є істиною.
 
Недавно до мене звернулася наша співробітниця, яка перекладає мої книги на українську мову. У телевізорі вона бачила, як внаслідок атаки терористів валилися вежі Всесвітнього Торгового Центру. Ця жінка сказала мені, що, побачивши все це, вона відчула розгубленість та страх. Вона запитала мене, чи не було це передвісником «блідого коня», про якого написано в Одкровенні Івана Богослова, і просила вислати їй книги на цю тему.
Ми не можемо стверджувати, що ця подія є прикметою часу «блідого коня», але й не можемо заперечувати цього. Якщо подібні випадки відбуваються частіше, то, зрештою, це приводить до війни між різними країнами. А коли спалахують війни, то неминучим наслідком стає голод, хвороби й інші нещастя. Тому час «блідого коня» насправді може настати.
Ось чому, коли я бачу всі ці катастрофи, що провіщають загибель цього світу, я знову й знову повторюю, що ми повинні донести Євангеліє, благу звістку, до найвіддаленіших куточків нашої планети. Так ми втрачаємо надію на цей світ і стогін виривається з наших сердець, коли на нас падають різні нещастя й катастрофи. Однак поки ми живі, ми повинні очікувати Царства Божого, котре не можемо бачити своїми тілесними очима, але здатні відчути духовним поглядом.
Віруючи в Євангеліє води та Духа, ми сподіваємося на Царство Небесне і терпляче очікуємо його. Ми віримо, що Царство Боже наближається, тому можемо витримати всі іспити, що зараз випадають на нашу долю. Це можливо завдяки тому, що Святий Дух перебуває в наших серцях.
 
Чи ви страждаєте? Переборіть свої страждання й наберіться терпіння. Страждаєте не тільки ви, але й усі ми. Ми повинні сподіватися, що коли все це закінчиться, усе буде добре. Хіба ви не знаєте, що не зможете духовно зміцнити свою надію, якщо не будете страждати фізично? Якщо плоть ваша живе в достатку й благополуччі, то ви не шукаєте Бога та не чекаєте від Нього благословення і, таким чином, поступово відходите від Нього. Але ми, народжені знову, повинні сподіватися на пришестя слави Божої і переборювати наші сьогоденні труднощі.
Бог сказав, що благословенні ті, котрі, надіючись на Господа, терпляче зносять страждання. Близький день, коли на землю прийде Царство Боже і ми ввійдемо в Нього. Ми повинні терпляче зносити страждання й не втрачати надії на те, що цей день уже близький. Ми повинні терпіти й очікувати його. Як би важко не було зараз, ми повинні терпляче очікувати Царство Боже, нову землю і нове небо.
 
 
СВЯТИЙ ДУХ ДОПОМАГАЄ СПОВНЕНИМ БОЖОЮ ПРАВЕДНІСТЮ
 
Прочитаймо 26 вірш: «Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями».
Чи Святий Дух молиться за нас? Так, молиться! Святий Дух знає про нашу неміч і молиться за нас.
Я вже говорив про зітхання Святого Духа. Повертаючись знову до цієї теми, хочу сказати, що Святий Дух мучиться, коли ми йдемо по неугодному Богу шляху. Коли ми дивимося на матеріальні багатства цього світу й при цьому скаржимося на їх нестачу, коли вибираємо той шлях, по якому Бог не хотів би, щоб ми йшли, коли зневажаємо волю нашого Батька і живемо незалежно від Його волі, тоді Святий Дух мучиться в нас.
Коли Святий Дух, що живе в народженому знову віруючому, сильно мучиться, ми втрачаємо силу наших сердець і стаємо слабкими. Тоді Святий Дух спонукає нас до молитви. Іноді Він клопочеться про нас, іноді каже нам, що ми повинні молитися.
Святий Дух мучиться в наших серцях і, відповідно до Його волі, змушує нас підносити молитву нашому Небесному Отцю: «Господи, Ти змив усі наші гріхи Своїм хрещенням і кров’ю, і завдяки цьому ми стали Твоїми дітьми. Ми сподіваємося, що незабаром відбудеться Твоє друге пришестя на землю. Ми молимося, щоб здійснилася Твоя воля». Такі слова нашої молитви.
 
Ми просимо дати нам віру. «Боже, у Твоїх очах ми немічні та недосконалі, тому дай нам віру, завдяки якій здійсниться воля Твоя». І тоді Бог допомагає нам, тому що Він знає про нашу немічність. Святий Дух не залишає нас, навпаки, відповідно до Божої волі Він спонукає нас молитися і Сам молиться за нас, зміцнюючи тим самим наші серця.
Волею Божою Святий Дух спонукає нас молитися і, коли ми просимо про допомогу, каже нам, чого хоче від нас Господь, яка Його воля. Усе це дає нам нові сили.
«Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями».
Чи відчуваєте ви, як Святий Дух клопочеться про вас? Коли ви чините не так, як того хоче Бог, чи відчуваєте ви, як Святий Дух каже нам, праведникам, що щось не так? Святий Дух каже: «Ви не праві!». Наше серце починає зітхати. Чи знаєте ви, що це мучиться Святий Дух? Коли серце праведника переповнене радістю, те це Святий Дух радіє усередині нас. Але коли ваше серце мучиться, то це також мучиться Святий Дух.
 
Коли ми, піддавшись слабкості, чинимо неправедно, Святий Дух клопочеться про нас, і наш небесний Отець додає нам сили. Святий Дух наказав нам молитися за все суще, наділивши нас для цього духовною силою. Ця духовна сила робить щасливими тих, у серці яких живе Святий Дух. Він дає нам силу за допомогою Слова Божого. Іншими словами, щоб дати нам нову духовну силу, Святий Дух Божим Словом настановляє наші серця.
Святий Дух не бажає по-іншому настановляти наші серця. Він дає нам сили через Писання, Божу Церкву і спілкування з нашими братами й сестрами. Ось чому така важлива Церква. Ось чому церква відіграє велику роль у діяннях Святого Духа.
Церква – це віруючі та їхні друзі. Церква – це молитви віруючих і проповіді пасторів. Незалежно від того, хто ці пастори, Святий Дух живе в них. І завдяки Святому Духу вони доносять до віруючих необхідні науки в потрібний час. Святий Дух живе і діє як у тих, котрі проповідують Слово Боже, так і в тих, котрі слухають це слово. Тим самим Він впливає на помисли кожного з них і кожному з них дає потрібне благословення. Усі ці діяння Святого Духа відбуваються усередині Божої церкви, там, де збираються праведники. Ось чому церква така важлива для віруючих. Якщо віруючий переживає лихоліття і ще не готовий поділитися своїм болем з іншими людьми, слуги Божі, завдяки Святому Духу, здатні побачити, що людині зараз дуже важко. Коли віруючі збираються разом у Божій церкві, Святий Дух здатний торкнути їхнього серця й умиротворити їх. Святий Дух допомагає віруючим твердо триматися Слова і дає їм сили для зцілення.
Живучи по вірі, ми віримо в Євангеліє води та Духа, одержали прощення наших прогрішень, стали дітьми Божими і на доказ усього цього одержуємо в дарунок Святого Духа. Бог дарує нам Свою Церкву. Після цього Він за допомогою Церкви спілкується зі Своїми слугами й каже їм доносити до людей Його Слова. Святим Писанням Він лікує наші рани, дає сили немічним, благословляє тих, котрі ослабли серцем і наділяє їх здатністю чинити угодні Йому справи. Бог виконує Свою волю через нас. Тому віруючі ніколи не можуть відвернутися від Його церкви.
Віруючі ніколи не зможуть відмовитися від зустрічей з іншими праведниками чи від зросту в знанні Біблії. Тільки в Церкві Божій є абсолютна істина. Тому саме в Церкві віруючі повинні єднатися один з одним. Віра без єдності – помилкова.
 
Чи вірите ви, що Святий Дух живе у вашому серці? Якщо ми з’єднуємося з Божою церквою так, як сказано в Писанні та як церква каже нам у своїй науці, Святий Дух, благословляючи нас, допомагає нам відкрити очі на істину. Отже, ви повинні через віру єднатися з Церквою. І тоді Святий Дух зрадіє в нас.
Дотепер ми жили з допомогою Святого Духа. І в майбутньому ми житимемо під проводом Святого Духа. Ось чому Святий Дух важливий для нас, що одержали прощення гріхів. Ви повинні знати, що Святий Дух є, і вірити в це. Мусимо знати, що нам необхідно жити за Духом і серцем слідувати за Ним. Ті, котрі мають у серці Святого Духа, повинні слідувати Його волі. Якщо ви праведні, Святий Дух живе у вас, а тому ви повинні діяти за Законом життя, ідучи за Святим Духом.
Давайте разом прочитаємо 27 вірш. «А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих». Наш Небесний Отець знає помисли Духа, що живе в нас. Наші ж помисли відомі Святому Духу. Отже, Небесний Отець також відає про усе, що ми думаємо і про що міркуємо. Як написано: «А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих».
Це значить, що наш Отець знає думки Святого Духа, і Святий Дух молиться з волі нашого Отця. Таким чином, віруючі починають жити відповідно до волі Божої. Ось чому, ті, чиї гріхи прощені, завдяки Святому Духу відчувають усі переваги життя у вірі. Святий Дух, що прокинувся в праведниках, направляє їхні помисли. 
Якщо в Божій Церкві виявляються люди, що не мають у серці Святого Духа, то усередині Церкви виникають проблеми. Ті, котрі не вірують у Євангеліє води та Духа, не мають у собі Святого Духа і, отже, не можуть знайти спільної мови з правдивими віруючими, у яких Він перебуває. Відвідуючи Церкву, вони приносять із собою розбрат. У той час як віруючі, у яких живе Святий Дух, із трепетним серцем слухають слова сповненого Духом слуги Божого. Ці люди залишаються зовсім незворушними й байдужними, тому що не можуть зрозуміти того, що Бог намагається сказати їм вустами Своїх слуг.
Кожен, кому прощені гріхи, дійсно має у собі Святого Духа. Святий Дух живе в нас і ми живемо відповідно до Божої волі, ведені Духом Святим.
Святий Дух веде нас різними шляхами. Іноді через Церкву, іноді через спілкування з віруючими, а інколи через Слово Боже. Ведені Духом, ми дізнаємося про Божу волю і це дозволяє нам слідувати правдивим шляхом. Святий Дух дає нам сили жити в Бозі доти, поки ми не знайдемо Царства Небесного.
 
Всі ми повинні усвідомити, наскільки важливий Святий Дух у нашому житті у вірі. Коли ми віруємо в Євангеліє води та Духа, Він дається нам у дарунок. У Писанні сказано: «...Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете» (Книга Діянь Апостолів 2:38).
Бог дарує нам Святого Духа для того, щоб ми під Його керівництвом могли жити по волі Божій. Така воля нашого Небесного Отця. Він каже нам, що ми повинні жити відповідно до Його волі, щоб увійти в Царство Небесне. Ми повинні мати у собі Святого Духа, щоб жити відповідно до Його волі. І тільки ті, котрі вірують у Євангеліє води та Духа, одержують у дарунок Святого Духа. Тому ми повинні вірити в Євангеліє воли й Духа, щоб одержати дар Святого Духа і жити відповідно до Божої волі, а потім увійти в Царство Небесне.
Сходження Святого Духа і спокутування гріхів – нероздільні. Сьогодні деякі люди думають, що це різні речі. Вони думають, що якщо усамітняться в гірських печерах і будуть несамовито молитися іншими мовами, то Святий Дух зійде на них. Вони думають, що Святий Дух зійде на них, відразу ж передасть їм Свої Слова й буде спілкуватися з ними. Але, на жаль, це далеко не так.
Не можна відокремити Святого Духа від Біблії, як не можна відокремити віруючого від Святого Духа. Ось чому такий тісний зв’язок між віруючими й Святим Духом, між церквою і Триєдиним Богом – Отцем, Сином і Святим Духом.
Живучи в останні дні землі, ми живемо Святим Духом з волі нашого Небесного Отця. Святий Дух знає усе про Його волю. Наш Отець знає помисли Святого Духа. Святий Дух направляє наші думки й спілкується з Богом. Тому ми молимося з волі Божої і Наш Отець відповідає на наші молитви, спонукаючи нас жити відповідно до Його волі.
Ось чому у восьмому розділі (16-27 вірші) Листа до Римлян Павло розповідає про діяння Святого Духа.
Завдяки Святому Духу ми можемо очікуючи Царства Божого. Силою Святого Духа, що перебуває в наших серцях, ми у стані витерпіти наші нинішні страждання й жити по волі Господній у надії на Його Царство. Завдяки Святому Духу ми непохитно зносимо страждання, завдяки Святому Духу живемо по волі Господній і здатні служити Йому. Усе це дароване нам завдяки Святому Духу. Ми повинні усвідомити, що, ходячи у Дусі, постійно міркуємо над Словом Божим, єднаємо наші серця зі Словом, слухаємо Слово й слідуємо за Ним. Ми повинні прожити своє життя так, щоб Наш Отець і Святий Дух могли радіти за нас. Ми не повинні жити на догоду плоті. Ось про що каже Павло у наведених вище рядках з Листа до Римлян.
Бог завжди з нами. Він оберігає наші серця й бажає допомогти нам. Нехай Бог завжди благословляє нас. Коли наш Господь вдруге прийде, усе зміниться на Його славу. Ми, повні Божої праведності, успадкуємо Його Царство і славу. Кожен, хто бажає успадкувати Царство Боже, повинен вірити в Євангеліє води та Духа. 
 
Алілуя! Хай Господь благословить вас, а Божа праведність перебуває з вами.