Search
Français
Français
En raison du COVID-19 et l'interruption du service postal international,
nous avonssuspendutemporairementnotre "service gratuit de livres imprimés".
Au vu de cette situation, nous ne sommes pas en mesure de vous envoyer les livres actuellement.
Priez que cette pandémie cesse rapidement et que le service postal reprenne.

Sermons

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 8-4] Думка тілесна – то смерть, а думка духовна – життя та мир (Лист до Римлян 8:4-11)

(Лист до Римлян 8:4-11)
«Щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом. Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас».
 
 
Всесвітня місіонерська діяльність найбільш ефективна, коли ведеться шляхом поширення друкованої літератури. Це саме те, чим займаємося ми. Благословення сходить на нас, коли ми читаємо Слово Боже, і віра наша міцніє, тому що ми віруємо в нього. 
Останні п’ять століть люди перетерпіли багато страждань і незгод. Протягом цього часу їх обманювали брехливими доктринами, такими як доктрина зростання у святості, доктрина виправдання й інші, стверджуючи, що спокутування гріхів можна одержати завдяки молитвам покаяння.
У Листі до Римлян 8:3 написано, що Бог зробив те, чого не міг зробити Закон, ослаблений плоттю. Бог послав Свого Сина в гріховної тілі, засудив Його в плоті та велів відбути покарання на Хресті, щоб звільнити нас від наших прогрішень.
Сьогодні ми повертаємося до Божої праведності, про яку написано в Листі до Римлян 8:4-11. У третьому і четвертому віршах восьмого розділу написано: «Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі, щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом». Після прочитання цих рядків виникає запитання: що все це означає?
 
 

ОТЖЕ, ЩО ЗНАЧИТЬ ЖИТИ НЕ ПО ПЛОТІ?

 
Це значить не шукати вигод для своєї плоті. Це означає, що необхідно розрізняти духовні бажання та прагнення плоті, триматися подалі від тих, котрі не коряться Слову Божому. У п’ятому вірші написано: «Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне». Що значить «тілесне»? Це значить, що є люди, які навіть відвідуючи церкву шукають задоволення власних бажань.
Інакше кажучи, християнин не повинен ходити до церкви в пошуках особистої вигоди, адже саме це й означає жити по плоті. Є люди, які відвідують церкву з великою кількістю парафіян для того, щоб представляти й рекламувати свій бізнес. Тим самим вони сподіваються збільшити кількість своїх постійних і надійних клієнтів. Вони відвідують церкву й вірять в Ісуса для власної вигоди, вигоди для своєї плоті.
 
Але крім таких людей є й інші. Одні у своїй громаді пропагують сектантство. Інші навчають своїх парафіян прагнути досягнення тільки матеріального благословення. Треті живуть по плоті і, отже, думають про тілесне.
Серед християн ми легко можемо зустріти сектантів. Хто вони такі? Це люди, які обманюють самих себе тим, що фанатично вірують у перевагу віри, яку сповідують. Вони говорять, що їхня секта була утворена так-то й так, що засновниками її є такі-то знамениті теологи. Сектанти заявляють, що їхня секта має давні традиції, що вона відома в усьому світі. Усі ці хвалькуваті декларації служать для того, щоб розбудити в інших людях марнославство, спонукати їх пристати до секти й тим самим змусити сповідувати таку ж фальшиву віру. І, на жаль, у світі чимало людей з такою вірою.
Сектанти вірують в Ісуса з вигодою для своєї плоті. Ті, котрі живуть по плоті, вихваляються своїми церквами й тим, що досягли матеріального благополуччя, відвідуючи їх. У деяких церквах серед парафіян існує заклик: «Любіть свою дружину!» Це стає як би однією з основних цілей, котру необхідно досягти в духовному житті. Але чи гідна церква робить такі гасла, як «Любіть свою дружину!», наріжним каменем своєї місіонерської діяльності? Ні. Чи хочу я цим сказати, що ми не повинні любити своїх дружин? Звичайно, ні! Але такі гасла, якими б позитивними й привабливими вони не здавалися, не можуть бути тією метою, досягнення якої прагне Церква. 
Помисли людей, які живуть по плоті, спрямовані на задоволення плотських бажань. Сьогодні дуже багато священнослужителів перетворилися в таких людей. Вони зацікавлені тільки в збільшенні кількості парафіян, приношень і будівництві усе пишніших храмів. Така основна мета їхньої віри. Побудувати вищу і ширшу церкву – ось найбільша мета, до якої вони прагнуть. Привселюдно вони можуть заявляти про те, що прагнення збільшити кількість парафіян пов’язане з бажанням допомогти усе більшій кількості людей увійти в Царство Небесне. Але правдивою метою цих священнослужителів є зібрати побільше грошей для того, щоб зводити усе грандіозніші храми.
Щоб змусити свою церкву слідувати бажанням плоті, їм довелося перетворити своїх парафіян у релігійних фанатів. Деякі пастори досягли успіхів завдяки здатності перетворювати паству в шалених та зовсім не контрольованих фанатиків.
 

ЖИВУЧІ ЗА ДУХОМ БОЖИМ

 
Однак серед християн є люди, які дійсно живуть за Божим Духом. Ті, які живуть за Духом проводять життя відповідно до Слова Божого, відкидаючи власні міркування, вірять сказаному в Писанні. Ці люди роблять так, як угодно Богу, проповідують Євангеліє води та Духа.
У Біблії сказано, що ті, які живуть за Духом думають про духовне. Якщо завдяки нашій вірі в Божу правду усі наші гріхи прощені, то ми не повинні жити бездумно, але навпаки, постійно міркувати про діяння Духа. Люди, які живуть за Духом, мислять духовно і через свою віру чинять духовні справи. Щасливі ті, котрі роблять за Духом. Бог благословить таких людей, тому що вони живуть по вірі та рятують інших людей від усіх прогрішень світу. Незважаючи на те, що наші гріхи були прощені, ми повинні думати про духовне і ходити у Дусі.
Мета нашого життя полягає в тому, щоб виконувати волю Святого Духа – проповідувати Євангеліє води та Духа. Наші помисли повинні бути лише про духовне. Як часто ви міркуєте про духовні речі? Ми знаходимося у стані духовної війни й тому повинні чинити духовні справи, віруючи в Божу праведність і проповідуючи її. Навіть якщо ми немічні та гріховні, ми завжди повинні думати про те, що завгодно Богу й міркувати про діяння Духа, направляючи наші помисли на діяння Божі. Зробивши добру справу, ми не повинні зупинятися, але прагнути до інших справ, бажаних Богу.
За допомогою друкованого слова ми проповідуємо Євангеліє води та Духа по всьому світу. Щодня від 200 до 300 людей безкоштовно одержують нашу книгу чи, відвідавши наш веб-сайт, одержують її електронну версію. Докладаючи всі зусилля для того, щоб донести Євангеліє води та Духа до кожної людини на землі, ми тим самим служимо Євангелію в Його Церкві. Якби наші помисли були не про духовне, то ми б не одержали цих духовних плодів. Міркуючи про духовне, кожен з нас повинен виконувати справи Духа. Тільки тоді ми зможемо подібно до доброчесної дружини, про яку написано в 31 Розділі Книги Приповістей, заслужити благословення нашого духовного нареченого, Ісуса Христа.
 
У восьмому вірші написано: «думка бо тілесна ворожнеча на Бога». Це відноситься до тих, котрі не одержали прощення гріхів. «Думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові» (Лист до Римлян 8:7-8). Таким чином ті, котрі не мають Святого Духа, не можуть ні робити угодні Богу справи, ні здобути Його благословення.
Грішники не коряться Закону Божому. Вони не коряться й Божій праведності. Грішники не можуть бути бажані для Бога. А, оскільки вони не можуть зрозуміти, що є Божа воля, то і Святий Дух не перебуватиме у них. Богу угодно, щоб усі гріхи людства були прощені завдяки Євангелію води та Духа. Але Йому не угодні молитви й богослужіння грішників.
Богу не подобається, коли Його славить грішник. Не має значення, як часто грішник підносить руки до неба, прославляючи Господа, та скільки сліз він проливає під час богослужіння – грішник не може бути бажаним Богу. Християни-грішники намагаються догодити Богу тим, що в шаленості, із криками й риданнями проводять свої богослужіння. Але вони не можуть догодити Господу. Люди, які мають гріх, не можуть бути бажаними Богу, тому що вони грішники. Як би грішники не намагалися, вони ніколи не зможуть догодити Богу. Справа не в тому, яке велике їх бажання прислужитися, а в тому, що для них догодити Богу просто неможливо.
 
Чи буде угодно Богу, якщо люди будуватимуть усе розкішніші та пишніші храми? Ні, не буде. Якщо з якоїсь причини виникла необхідність переміститися в просторіший храм, то такий храм обов’язково потрібно побудувати. Але будування нових великих храмів заради будівництва як такого, тобто заради самого процесу зведення храму, зовсім не угодно Богу.
У моєму місті зовсім недавно побудували нову церкву, затративши на це більше 3 мільйонів доларів. І це незважаючи на те, що зовсім поруч з новою церквою є стара, яка прекрасно збережена й у якій є все необхідне для проведення зібрань. Якщо кількість парафіян не перевищує 200-300 людей, чи є необхідність будівництва нової церкви? Храм Божий будується не з цегли. Бог каже нам, що ми є храмом Божим, і Святий Дух перебуває у серцях праведників.
Якщо існує необхідність, потрібно будувати велику церкву. Але хіба служить прославі Бога марне будівництво грандіозних і пишних храмів? Ні, не служить. А чи служить прославі Бога залучення в церкву усе більшої кількості парафіян? Ні, не служить. Роблячи подібне, ви не можете догодити Богу. Ті, які живуть по плоті не можуть догодити Богу.
Іноді трапляється, що і праведні люди шукають задоволення плотських бажань. Вони не бажані для Бога. Серед праведників є такі, які, як грішники, усе ще залишаються бранцями своїх плотських бажань. Ці люди не можуть догодити Богу. Насправді вони не в змозі жити повноцінним духовним життям. Навіть відвідуючи церкву, вони постійно чимось незадоволені, роздратовані. Їм завжди щось не подобається, вони постійно на щось скаржаться. І, зрештою, ці люди залишають церкву.
Однак ми, праведники й святі, повинні вести праведне й Богу угодне життя, а не жити в пошуках задоволення плотських бажань. Ми повинні міркувати над діяннями Божими і Його праведністю. Мусимо віддати наші тіла та помисли на знаряддя Божої праведності. Ми повинні вести Богу угодне життя.
 
 

ТІ, КОТРІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ДУСІ ХРИСТОВІМ

 
Давайте разом прочитаємо дев’ятий вірш: «А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його».
Ці слова Павла означають, що, якщо ми віримо в Євангеліє води та Духа, іншими словами, якщо ми віримо в Божу праведність, тобто, якщо наші гріхи спокутувані, ми вже живемо не по плоті, але за Духом. Якщо в комусь перебуває Святий Дух, то ця людина в Христі. Але якщо в людині не живе Святий Дух, те ця людина не є Божою дитиною.
Отже, ми живемо не по плоті, але за Духом. Ми, які живемо за Духом і звільнені від гріхів Євангелієм води та Духа, не повинні забувати, що ми – воїни праведності, які, будучи праведниками в Христі, здатні робити Богу угодні справи. Ми не повинні впадати у відчай через свою немічну плоть, але догоджати Богу, віруючи в те, що незважаючи на слабкість плоті ми належимо Христу й живемо в Христі, і що ми є Його слугами.
Мусимо знати, що, народившись знову, ми не можемо слідувати бажанням нашої плоті. Ми повинні пізнати, що праведникам визначено служити тільки Божій праведності. Десятий вірш каже нам про те, як повинен жити християнин: «А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність».
 
Ми, наші смертні тіла, були розп’яті на Хресті та вмерли разом з Ісусом Христом через наші гріхи. Ми були врятовані від усіх наших прогрішень праведним діянням Господнім. Завдяки цій праведності душі праведників мають вічне життя. Вічне! Ми повинні знати, що ті, котрі були виправдані, більше не повинні жити по плоті. Люди, які народилися згори, але після цього не живуть для Божої праведності, далекі від Божого благословення.
Нам було визначено жити в ім’я Божої праведності. Можливо у хвилини розпачу ви, народжені згори, можете подумати: «У Біблії написано, що ті, які живуть по плоті не можуть догодити Богу. Напевно, я один з них». Але це не так. Бог відродив нас як воїнів Своєї праведності для нового життя.
Думати так можуть ті, котрі неправильно розуміють Біблію. Навіть якщо деякі праведники думають, що вони не можуть жити для Бога, тому що їхні тіла живуть по плоті та тому що вони немічні, істина полягає в тому, що ті, котрі мають Святого Духа, все одно перебувають у радості, творячи богоугодні справи. Роблячи бажане Богу, праведники стають веселими, щасливими й процвітають в усьому. І навпаки, життя без бажаних Богу справ є марним і безцільним, воно прокляте.
Після того, як ми прийняли Євангеліє води та Духа і перебуваємо в Божій праведності, Святий Дух живе в нас. Святий Дух сходить на нас і перебуває в кожнім, чиї гріхи спокутувані. Що відбувається з тими, у кому живе Святий Дух? Вони служать Божій праведності та чинять бажані Богу праведні діла.
 
Підводячи підсумок сказаного вище, можна сказати, що ті, котрі одержали прощення гріхів і були виправдані, повинні жити тільки по вірі. Праведники тільки тоді зможуть зберегти й зміцнити свою віру, коли житимуть по вірі та робитимуть бажані Богу справи. Якщо ви думаєте, що незважаючи на виправдання ви житимете в цьому світі по плоті, то ви не розумієте того, що ваші гріхи вже прощені та ваша доля змінилася.
Долі праведників змінилися. До того, як вони народилися згори, вони жили для світу й для самих себе, і були щасливі, коли задовольняли плотські бажання. Однак, народившись знову, уже неможливо жити подібним чином. Ми одержали прощення прогрішень. Як ми, одержавши можливість рятувати душі інших людей, можемо бути задоволені матеріальним благополуччям? Хіба можемо ми бути щасливими від того, що наш дохід виражається шестизначними цифрами? Ні, не можемо.
Іншими словами, я прошу вас гарненько замислитися над плотськими й духовними речами. Для цього вам не потрібно нічого робити. Ви лише повинні дуже серйозно подумати над цим.
У своїй попередній книжці я звернувся до 1-6 розділів Листа до Римлян. У цій книзі я розглядаю 7-16 розділи. Ці дві книги є вже четвертою і п’ятою у моїй серії християнських книг. Вони будуть поширюватися серед християн в усьому світі. Я упевнений, що завдяки моїм книгам багато людей довідаються про Божу правду. У перших трьох моїх книгах я говорив про фундамент Божого спасіння. У першій книзі мова йшла про Євангеліє води та Духа, у другій книзі обговорювалися різні теологічні проблеми, у третій говорилося про Святого Духа і те, що потрібно робити, щоб знайти Його. У цих, четвертій і п’ятій книгах, звернувшись до Листа до Римлян, я докладно говорю про те, наскільки помилковими є безліч теологічних доктрин. Я пояснюю, чому гріхи не зникають, незважаючи на віру в Ісуса, і яким чином у Євангелії води та Духа відкривається Божа праведність.
 
Я вірю, що, завдяки цим книгам Євангеліє широко розлетиться в усьому світі. Після видання третьої книги намітився значний у порівнянні з першою і другою книгами прогрес у проповідуванні Євангелія. Люди, які прочитали третю книгу, звертаються до нас із проханням вислати їм перші дві книги моєї християнської серії.
Після видання четвертої і п’ятої книг ми довідуємося, яка велика міць Євангелія води та Духа. Я молюся за те, щоб милість Божа рясно вилилася на тих, котрі пізнали Божу праведність. Ці люди довідаються, як правильно тлумачити Лист до Римлян. Розуміння правдивого змісту Листа приходить завдяки вірі в Євангеліє, у якому відкривається Божа праведність.
Усі ми служимо Євангелію. А хіба ви не робите угодне Богу? Ви проповідуєте Євангеліє, щоб врятувати грішників від їхніх гріхів. Якщо ми у вірі служимо Євангелію, незчисленна кількість душ в усьому світі звільниться від гріхів. Як у такому випадку ми можемо заради суєтної мирської роботи відмовитися від нашої великої місії?
Я хочу, щоб ви чітко розуміли, що нам, праведникам, призначено більше не жити по плоті. Нам призначено виконати Божу праведність, врятувати грішні душі та жити заради Божої праведності. Ви повинні знати це й прожити залишок вашого життя для Бога, для правдивого Євангелія й спасіння душ, що загрузли у гріху.
 
Про це й написано в наступних рядках Листа до Римлян: «А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас» (Лист до Римлян 8:10-11).
Ці рядки говорять нам про те, що ми й наші тіла, давно вмерли через наші гріхи. Але дух наш живий завдяки Божій праведності та вірі. Якщо людина вірить у Божу праведність, вона віднайде нове життя. Ми знайшли нове життя, увірувавши в Божу праведність.
В одинадцятому вірші написано: «А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас». Це значить, що Господь воскресить нас, коли наступить кінець світу. Життя по плоті вже в далекому минулому. Тепер нам призначено жити для Бога і Його праведності.
Вам може наскучити життя праведника і ви можете подумати: «Праведники занадто часто збираються разом, та й говорять про одне й те саме». Однак коли ви знаходитеся в церкві, навіть просто слухаючи, як зітхає сидячий поруч з вами народжений знову віруючий, чи спостерігаючи, як він молиться, розмовляє, помисли ваші обновляються. Це відбувається тому, що Святий Дух живе в Божій церкві й у серцях віруючих. Помисли ваші оновляться і ви знайдете нову силу в вашому серці щоб, споживаючи духовний хліб життя, одержати духовне доручення й вирядитися виконувати його.
Збираючись разом з іншими віруючими, ви можете відчувати небувалий приплив сил. Той факт, що ви відмовляєтесь від суєтного світу, каже про те, що ваша доля змінилася. Ось чому ті, які живуть по плоті думають про плотське, але люди, що живуть за Духом, думають про духовне. Одержавши виправдання, ми вже не живемо по плоті. Праведники більше не бажають бути рабами гріха. Ми бажаємо жити за Духом і направляти свої помисли на духовні речі. Праведники чинять духовні справи, спрямовані на завоювання нових душ для Господа.
 
Чинити угодні Богу справи – нелегка праця. Ми повинні відректися від власних міркувань і думати тільки про те, як зробити призначене нам. Саме так ми повинні прожити залишок нашого життя. Нам призначено жити, тільки служачи Божій праведності, тому що ми одержали прощення гріхів, віруючи в Євангеліє води та Духа. Я сподіваюся, що ви знаєте цю істину.
Ви можете скептично сприйняти те, що я скажу, але ви вже ніколи не зможете повернутися у суєтний світ і знову стати рабом гріха. Якщо ви повернетеся у світ зараз, для вас це означатиме смерть. Тому що думки плотські приносять смерть. Ваш дух умре, розум і тіло загинуть, якщо ви усе ще шукаєте задоволення плотських бажань. Ізраїльтяни не повернулися в Єгипет після Виходу і навряд чи раділи б зустрічі з єгиптянином після того, як перейшли Червоне море. Так само ми, одержавши прощення гріхів, уже ніколи не зможемо ні повернутися в Єгипет, ані радіти зустрічі з духовним єгиптянином.
Якщо народжений знову праведник піде у світ і стане жити серед грішників цього світу, він збожеволіє від бажання повернутися в Божу церкву. Цій людині не вистачатиме Божої церкви. Тому давайте жити, спрямовуючи помисли наші на духовні речі.
Що ж означає жити за Духом? Чи не означає це жити у Бозі? Хіба це не служіння Божому Євангелію? Хіба ми не слабкі та недосконалі? Ви такі ж недосконалі, як і я. Але хіба ви не одержали прощення гріхів незважаючи на вашу слабкість і недосконалість? Звичайно, одержали! Чи перебуває у вас Святий Дух? Відповідь категорична – так, перебуває!
 
Тоді, чи здатні ми усі свої помисли направити на справи духовні? Звичайно, здатні. Ми усі здатні спрямувати наші помисли на духовні речі. Чи знаєте ви, що Бог змінив вашу долю так, що відтепер ви житимете за Духом? Чи ви вірите в це?
Тепер помисли наші змінилися. Ваш розум зазнав змін, це незаперечний факт. Якщо ви не знаєте цього, то тим самим накликаєте на себе великі неприємності. Ви повинні спрямувати свої помисли на духовні справи. Тоді церква Божа стане вашим домом. Парафіяни цієї церкви стануть вашими братами, сестрами, батьками – вашою родиною. Іншими словами, усі ви будете перебувати в Дусі. Усі люди, що відвідують Божу церкву, стануть вашою родиною. Якщо раніше ви не думали про це, то зараз саме час переглянути ваші погляди й серйозно задуматися.
Не думайте, що вашими родичами є тільки ті, котрі мають одну з вами плоть і кров. Церква Божа – дім для вас і кожного, хто народився знову. Ви всі – члени Божої родини. Ось чому ми повинні жити за Духом. Ми повинні жити для Бога, тому що духовні помисли допоможуть нам віднайти мир та спокій.