Search

Kazania

Тема 8: Святий Дух

[8-3] Чи Ви отримали Святого Духа, коли увірували? (Дії 19:1-3)

Чи Ви отримали Святого Духа, коли увірували?
(Дії 19:1-3)
„І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов, та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий! І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.”
 
 
Чому Біблія каже: „Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його”?
Бо ми можемо увійти в Царство Небесне через віру в чудове Євангеліє, яке навчає, що Ісус змив усі гріхи світу Своїм Хрещенням від Івана і Кров’ю на Хресті.

Яке Євангеліє проповідував Павло? Він проповідував Євангеліє Хрещення Ісуса і Його Крові. В книзі Дії 19:1 написано: „І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов, та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?” (Дії 19:1). Таким чином, ці люди вірили в Ісуса, не надаючи значення Його Хрещенню. Вони не знали про чудове Євангеліє, що дозволяє отримати Святого Духа. Ось чому запитання Павла: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?” було несподіваним для деяких учнів з Ефесу. Інші люди звичайно запитували їх „Чи ви вірите в Ісуса?” Але Павло зовсім несподівано поставив їм це питання для того, щоб вони могли отримати Святого Духа, обновивши свою віру чудовим Євангелієм.
Служіння Павла полягало в проповідуванні доброї звістки Хрещення Ісуса і Його Крові. Павло, Петро й Іван також свідчили про Хрещення Ісуса від Івана Хрестителя.
Звернімося ж до свідчення апостолів про Євангеліє Хрещення. По-перше, Павло стверджував: „Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?” (До римлян 6:2-3) та „Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!” (До галатів 3:27).
Апостол Петро також свідчив про Євангеліє Хрещення Ісуса, кажучи у своєму першому соборному посланні: „Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа, що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили” (1 Петра 3:21-22).
Апостол Іван також свідчив про це чудове Євангеліє. У першому соборному посланні Івана написано: „А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий? То Той, що прийшов був водою та кров’ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда. Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно. І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно” (Івана 5:5-8). 
Іван Хреститель виконав дуже важливу місію у втіленні в життя чудового Євангелія. Біблія (Малахії 3:1-3; Матвія 11:10-11) розповідає нам про Івана Хрестителя наступне. Іван Хреститель був представником людства і його прихід пророкував Ілля, про що написано в Старому Завіті. У Старому Завіті жертву вбивали, щоб пролити її кров після того, як людина передавала їй усі свої гріхи через покладення рук. У Новому Завіті жертвою був Сам Ісус. Він взяв на Себе усі гріхи світу Своїм Хрещенням і вмер на Хресті, щоб заплатити за наші гріхи. Ісус врятував людство, тому що Іван Хреститель передав Йому всі гріхи світу через Хрещення в річці Йордан.
Бог запланував дві великі справи, щоб врятувати людство від гріхів, і Він виконав їх. Першою справою було пришестя на землю Ісуса через тіло Діви Марії і Його Хрещення та розп’яття, щоб змити всі гріхи світу. Другою подією було народження Івана Хрестителя Єлизаветою. Бог зробив це, щоб врятувати людство від гріхів. Таким був план Бога у Тройці Єдиного. Бог послав Івана Хрестителя на землю за 6 місяців до Ісуса, а потім дав нам Ісуса Христа, Спасителя людства, щоб звільнити нас від кари за гріхи.
Ісус свідчив про Івана Хрестителя в Євангелії від Матвія 11:9: „По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка”. Більш того, коли Іван Хреститель, що передав усі гріхи світу Ісусу, побачив Його наступного дня, він приніс свідчення, кажучи: „...Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!” (Івана 1:29).
Біблія містить безліч записів про Івана, що охрестив Ісуса, і ми повинні прагнути одержати більше знань про нього. Іван Хреститель прийшов на землю перед Ісусом. Його місією було зреалізувати чудове Євангеліє, що було планом Божим. Біблія каже нам, що Ісус прийняв усі гріхи світу від Івана і що Іван передав їх Ісусу, щоб виконати Божу волю. 
Ми називаємо його Іваном Хрестителем, тому що він охрестив Ісуса. Яке ж основне значення має Хрещення Ісуса від Івана? Слово „хреститися” означає „змивати”. Оскільки всі гріхи світу були передані Ісусу через Його Хрещення, вони були змиті. Хрещення Ісуса має те ж значення, що і „покладення рук” на жертву в Старому Завіті. Духовне значення слова „охреститися” – „передати щось людям”, „бути омитим” чи „бути похованим”. Хрещення Ісуса від Івана було актом спокути для очищення всіх людей світу від гріхів.
Хрещення Ісуса має те ж значення, що і покладення рук, яке було способом перенесення гріхів на жертву в Старому Завіті. Іншими словами, народ Ізраїлю передавав свої гріхи, вчинені за рік, у День Спокути через покладення рук первосвященика на жертву. Ця жертва в Старому Завіті мала те ж значення та була принесена з тією ж метою, що й Хрещення Ісуса і Його смерть на Хресті.
Бог призначив День Спокути як час для прощення всіх гріхів ізраїльтян. Десятого дня сьомого місяця первосвященик переносив усі гріхи, вчинені народом за рік, на голову жертви, покладаючи руки їй на голову, щоб відпокутувати гріхи всього народу. Така була система жертвоприношень, встановлена Господом. Це був єдиний спосіб перенесення гріхів народу на жертву. Перенесення гріхів через покладення рук стало одвічним законом спасіння, що його встановив Бог.
„І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню. І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню” (Левіт 16:21-22).
У Старому Завіті грішник покладав руки на голову жертви і передавав їй свої гріхи, щоб одержати прощення. У День Спокути первосвященик Аарон, будучи представником усього Ізраїльського народу, покладав руки на голову жертви, щоб передати їй усі гріхи Ізраїлю. Після того, як жертва приймала на себе всі гріхи, її убивали. 
Це жертвоприношення мало таке ж духовне значення, як і Хрещення (baptіsma у перекладі з грецької означає „бути омитим”, „бути похованим”, „передавати”), яке Ісус прийняв від Івана в Новому Завіті. Як первосвященик у Старому Завіті покладав руки на голову жертви, щоб передати їй гріхи народу Ізраїля, так усі гріхи людства перейшли на Ісуса в момент Його Хрещення від Івана Хрестителя. Потім Ісус умер на Хресті, щоб спокутувати наші гріхи. Ось яке прекрасне це Євангеліє істини.
Як первосвященик Аарон приносив жертву спокути за весь народ Ізраїля, так Іван Хреститель, один зі нащадків Аарона, виконав своє завдання як представник людства, охрестивши Ісуса і таким чином передавши Йому всі гріхи світу. Бог розповідає про цей чудовий задум Своєї Любові в Біблії, у Псалмі 49:4-5: „Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити: Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.” Амінь. Алілуя.
Історія церкви каже, що протягом перших двох століть у ранній церкві Різдво не святкували. Перші християни разом з апостолами Ісуса святкували тільки 6 січня як „День Хрещення Ісуса” від Івана Хрестителя в річці Йордан. Чому вони надавали такого великого значення Хрещенню Ісуса? Відповідь на це запитання є розгадкою суті християнства апостольської традиції. Я сподіваюся, що ви відрізнятимете водне хрещення віруючих від Хрещенням Ісуса.
Хрещення віруючих відбувається й сьогодні, проте має зовсім інше значення і відрізняється від Хрещення Ісуса від Івана. Таким чином, усі ми повинні мати таку ж віру, як учні Ісуса, якщо хочемо отримати Святого Духа. Ми усі повинні наповнитися Духом Святим через віру в Хрещення Ісуса Христа, яке Він прийняв в річці Йордан від Івана Хрестителя, і в Його Кров на Хресті.
Якщо рання церква вважала, що Хрещення - це надзвичайно важливий ритуал, то це було пов’язане з їхньою щирою вірою у Хрещення Ісуса. Сьогодні ми повинні розглядати Хрещення Ісуса від Івана як невід’ємну частину нашого порятунку. Більше того, ми повинні досягти правильної віри і дотримуватися її. Ми маємо знати те, що Ісус був розп’ятий, бо Він прийняв Хрещення від Івана. Ми повинні пам’ятати, що Святий Дух починає жити в нас, якщо ми віримо, що Ісус охрестився, умер на Хресті і воскрес із мертвих, щоб стати нашим Спасителем. Хрещення Ісуса від Івана і Його Кров на Хресті є особливою частиною правдивого Євангелія.
Щоб отримати Святого Духа слід вірити в чудове Євангеліє Хрещення Ісуса і Його Кров. Хрещення Ісуса відразу змило всі гріхи людства. Це було Хрещення спокути, що веде нас до отримання Святого Духа. Деякі люди не усвідомлюють сили Хрещення Ісуса, вони розуміють його просто як звичайну церемонію.
Хрещення Ісуса є частиною благої звістки, тобто доброї новини про те, як Ісус узяв на себе всі гріхи світу і був суджений за них та пролив Кров на Хресті. Кожен, хто вірить цим словам доброї звістки, стає членом церкви Господньої і насолоджується благословенням Святого Духа. Святий Дух є даром Божим для тих, котрі одержали прощення гріхів.
Прийнявши Хрещення, Ісус став „...Агнцем Божим, що на Себе гріх світу бере!” (Івана 1:29). У Євангелії від Івана написано: „Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього” (Івана 1:6-7). Щоб повірити в Ісуса як нашого Спасителя, що змив усі гріхи, ми повинні зрозуміти місію Івана і його свідчення про Господа, про що написано в Біблії. Лише тоді ми зможемо увірувати в Ісуса Христа як нашого Спасителя. Щоб отримати Святого Духа, нам слід зміцнити нашу віру з допомогою свідчення Івана. Тому, щоб звершити чудове Євангеліє істини, ми повинні вірити у Хрещення Ісуса від Івана і Його Кров, пролиту на Хресті.
У Євангелії від Матвія написано, що „Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його” (Матвія 11:12). Цей уривок відомий як один з найважчих віршів Біблії. Ми повинні звернути особливу увагу на фразу „від днів же Івана Хрестителя”. Вона дійсно проголошує, що служіння Івана було безпосередньо пов’язане із місією Ісуса для сповнення нашого порятунку.
Ісус хоче, щоб ми увійшли в Царство Небесне з твердою вірою, як відважні та сильні люди. Ми грішимо щодня, ми дуже слабкі, однак Він, не дивлячись на нашу слабкість і неміч, дозволяє нам увійти в Його Царство через тверду віру. Тому цей уривок означає, що люди можуть увійти в Царство Небесне через віру в чудове Євангеліє, яке навчає нас, що Ісус змив усі гріхи світу Своїм Хрещенням від Івана Хрестителя і Своєю Кров’ю на Хресті. Іншими словами, Небо можна осягнути через тверду віру в чудове Євангеліє Хрещення Ісуса і Його Крові.
Хрещення Ісуса змило всі наші гріхи, а наша віра в це гарантує нам отримання Святого Духа в дарунок. Ми маємо проповідувати це Євангеліє нашим сусідам, родичам, знайомим і всім людям. Ми повинні мати віру в чудове Євангеліє, яке каже, що гріхи світу перейшли на Ісуса в момент Його Хрещення. З допомогою нашої віри ми знайдемо щастя спасіння і присутності Святого Духа.
Хрещення Ісуса змило всі наші гріхи, а Його Кров стала платою за гріх. Ми повинні пояснювати невіруючим чудове Євангеліє Води та Духа. Тільки це допоможе їм навернутися до віри в Євангеліє Води та Духа і ходити в Дусі Святому. Я хочу, щоб ви повірили в це. Тільки маючи віру в Хрещення Ісуса від Івана Хрестителя і Його Кров на Хресті можна одержати прощення всіх гріхів і наповнитися Святим Духом.
Усі люди можуть стати дітьми Божими, у яких перебуватиме Святий Дух. Вони можуть стати нашими братами і сестрами, якщо повірять у Євангеліє Води та Духа. Ви повинні мати таку ж тверду віру в добру новину, яка була в Павла. Я дякую Господу за те, що Він дав нам чудове Євангеліє і віддаю Йому хвалу. Амінь.