Search

Kazania

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 8-10] Помилкові доктрини (Лист до Римлян 8:29-30)

(Лист до Римлян 8:29-30)
«Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив».
 
 
Ці уривки розповідають нам про те, що Бог постановив урятувати людей в Ісусі Христі. Для цього Він призвав їх у Христі, виправдав тих, кого призвав, і прославив тих, кого виправдав. Всі основні принципи Біблії задумані та виконані в Ісусі Христі. Ось що каже нам Лист до Римлян, хоча багато теологів і лжепасторів замінили цю ясну й просту істину, перетворивши її на звичайну доктрину, що складається з їх власних думок, особистих інтересів, і почали наполегливо поширювати її. Тепер звернімо нашу увагу на дослідження того, як багато людей неправильно трактують цю істину.
Деякі теологи роблять висновок, що згідно з цими віршами Біблії існує п’ять основних доктрин: 1) передбачення, 2) приречення, 3) покликання, 4) виправдання й 5) прославляння. Ці п’ять доктрин відомі нам під назвою «Золотий ланцюг спасіння» і саме цей ланцюг довго поширювався як істина як серед віруючих, так і серед невіруючих в Ісуса. Однак такі твердження помилкові.
Усі п’ять доктрин говорять лише про те, що Бог зробив, а саме про те, що «когось Бог уже знав, обрав, призвав, виправдав і прославив». Однак доктрина приречення стверджує, що Бог неусвідомлено обрав тих, кого збирався врятувати, ще до їх народження. Проте, біблійна істина про приречення вчить нас, що Бог зробив грішників своїми дітьми, пролив на них Свою любов. Обравши їх таким чином, Бог призвав їх, виправдав і прославив.
 
 

ПОМИЛКА ТЕОЛОГІЧНИХ ДОКТРИН ПРИРЕЧЕННЯ Й ВИБРАННЯ

 
У християнській теології ми можемо знайти «п’ять великих доктрин» кальвінізму, проголошених Джоном Кальвіном. Серед них доктрини приречення й вибрання. У наступній дискусії я вкажу на біблійні помилки цих доктрин і наведу свідчення про Євангеліє води й Святого Духа.
Доктрина вибрання була придумана теологом Джоном Кальвіном. Звичайно, Бог говорив про вибрання в Ісусі Христі задовго до Кальвіна, але його доктрина вибрання привела багатьох у замішання. Ця помилкова доктрина обмежує Божу любов і визнає її дискримінаційною й несправедливою. Слід зазначити, що не існує жодних границь і перешкод для Божої любові, і якщо так, доктрина приречення, що встановлює такі обмеження для Божої любові, не може не бути помилковою і небезпечною. Проте, реальність полягає в тому, що сьогодні багато віруючих в Ісуса прийняли цю доктрину як природну й фатальну, тобто неминучу.
Ідеї доктрини приречення почали правити розумом багатьох людей, оскільки вона дуже підходить тим, котрі люблять філософствувати, і в такий спосіб ці ідеї почали домінувати у свідомості багатьох людей, змушуючи їх вірити в них. Доктрина стверджує, що ще до створення світу Бог неусвідомлено призначив і обрав деяких людей, у той час як всім іншим призначено залишатися поза Його вибором. Якби ця доктрина була правдивою, то всі ті душі, що не були обрані, мали б усі підстави для протесту проти Бога, несправедливого й упередженого.
Саме ці доктрини внесли сум’яття у сучасне християнство. У результаті багато християн страждають, постійно запитуючи себе: «Чи я обраний? Якщо Бог ще до створення світу відкинув мене, то нема сенсу вірити в Ісуса». Їх основний інтерес полягає лише в тому, чи вони обрані, чи відкинуті Богом. Ось чому доктрина приречення принесла сум’яття віруючим в Ісуса, оскільки вони вважають важливішими питання їх вибрання замість того, щоб вірити в правдиве Євангеліє води та Духа, дароване нам Господом.
Ця доктрина перетворила істину християнства в ще одну звичайну світову релігію. Однак прийшов час відкинути ці помилкові доктрини з християнського світу за допомогою Євангелія, що свідчить про Божу праведність. А тому ви повинні вирішити для себе, чи доктрина приречення правильна, чи ні, та звільнитися від усіх своїх гріхів, повіривши в Євангеліє води та Духа. Істинно обрані Богом, - це ті, котрі знають і вірять у Його праведність.
 
 

ІСТИНА ПРО ПРИРЕЧЕННЯ Й ВИБРАННЯ

 
У Листі до Ефесян 1:3-5 написано: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї». Вибрання, про яке написано в цьому уривку, узятому з Послання Ефесянам, є вибраністю. «Так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові» (Лист до Ефесян 1:4). Цей уривок також розповідає нам про те, що Ісус не позбавив жодної людини своєї милості спасіння від гріха.
Даний уривок повинен переконати нас, що доктрина приречення справді є помилковою. Основною помилкою цієї доктрини є те, що вона налаштовує людей проти основних положень Божого вибрання, а саме, що основа вибрання лежить не у слові Божому, а в Його випадковому, довільному рішенні.
Якби нам довелося засновувати нашу віру в Ісуса на логіці такого довільного приречення й вибрання, то як ми могли б вірити в Ісуса при всіх наших сумнівах і хвилюваннях? Кальвінізм проповідує помилкову доктрину, яка перетворює справедливого Бога в несправедливого. Кальвін допустив таку помилку, тому що він упустив умову Божого приречення «в Ісусі Христі» й ця помилка була достатньо серйозною, щоб привести у сум’яття й збити з правдивого шляху багатьох людей. Однак Писання чітко каже нам: «так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові» (Лист до Ефесян 1:4).
 
Якщо, як стверджують кальвіністи, Бог безпідставно обрав деяких, щоб бути їх Богом, і відкинув інших без якоїсь на те причини, що могло б бути ще більш абсурдним? Кальвін зробив Бога несправедливим у свідомості багатьох людей. Але Біблія каже нам у Листі до Римлян 3:29: «Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган». Господь є Богом і Спасителем усіх.
Ісус є Спасителем усіх людей. Він дав спокуту кожному, узявши на Себе всі гріхи людства своїм хрещенням від Івана і кров’ю на Хресті (Євангеліє від Матвія 3:15). Біблія каже, що Христос врятував кожного грішника, узявши на Себе всі гріхи світу й потерпівши за ці гріхи на Хрест (Євангеліє від Івана 1:29), був покараний за них замість нас (Євангеліє від Івана 19). Також у Євангелії від Івана 3:16 написано: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». Ісус Христос Своїм хрещенням узяв на Себе гріхи всіх людей, умер на Хресті та воскрес із мертвих заради всіх, що перебувають у Божій праведності.
 
Наше розуміння того, хто покликаний Господом, ґрунтується на Його Слові. Для цього давайте прочитаємо уривок з Листа до Римлян 9:10-12. «І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому».
У цьому уривку написано про те, що Боже призначення повинно відбуватися «від Того, Хто кличе». Тоді кого ж призвав Господь в Ісусі Христі? Господь призвав абсолютних грішників. Кого любив Господь, Ісава чи Якова? Він любив Якова. Бог не любить таких людей, як Ісав, повних особистої праведності, але грішників, таких як Яків, і дозволяє їм народитися знову завдяки Євангелію води та Духа. Така воля Божої праведності, що обирає грішників, подібних до Якова. Обирає для того, щоб любити й призивати їх у Христі Ісусі.
Оскільки Адам був праотцем кожної людини, усі народилися нащадками грішника. У 50 Псалмі Давид каже, що він зачатий у беззаконні та народжений у гріху. Оскільки люди народжуються грішниками, вони чинять гріхи незалежно від їх призначення. Протягом усього свого життя й аж до смерті вони продовжують приносити плоди гріха. Євангеліє від Марка 7:21-27 розповідає нам про те, як яблуня може родити тільки яблука, а груша – тільки груші, люди ж змушені жити в гріху усе своє життя, тому що вони народжені в гріху.
Ви, напевно, колись чинили гріхи неумисно. Це тому, що ще від народження ви є грішником. Люди народжуються з гріховними думками. Це думки про перелюб, блуд, убивство, крадіжки, пожадання, зло, обман, похоті та інші. Ось чому кожна людина живе в гріху. Гріх передається нам у спадщину. Оскільки ми усі народилися з гріхами, переданими нам у спадщину від наших предків, нам усім визначено жити в гріху. Ось чому нам необхідно вірити в Ісуса як нашого Спасителя й вірити в Божу праведність.
Чи може це означати, що перше Боже сотворіння, Адам, виявилося невдалим? Звичайно, ні. Бог вирішив зробити людство своїми дітьми, тому Він допустив, щоб перша людина впала в гріх. Він споконвічно дозволив нам бути грішниками, щоб Сам міг врятувати нас і зробити Своїми дітьми завдяки хрещенню і крові Ісуса Христа. Тому ми повинні знати, що ми усі без винятку народилися грішниками.
 
Проте, Бог вирішив послати Ісуса Христа на землю ще до створення світу, знаючи, що людство стане грішним. Потім Він поклав на Ісуса Христа всі гріхи світу через Його хрещення від Івана Хрестителя й видав Його на смерть на Хресті. Іншими словами, Він вирішив нагородити усіх тих, котрі увірували, благословенням спокутування гріхів і можливістю стати дітьми Божими. Такий задум Божий і ціль створення людства.
Деякі люди можуть у своєму нерозумінні сказати: «Подивіться на Ісава і Якова. Хіба не був один з них обраним, а інший – відкинутим Богом?» Але Бог зовсім не безпричинно обирає тих, котрі наполегливо домагаються порятунку без Ісуса Христа. Він прийняв чітке рішення зробити своїми дітьми усіх через Ісуса Христа. Міркуючи тільки над Старим Завітом, у нас може скластися враження, що Бог обирає одних і відкидає інших, однак з Нового Завіту ми можемо безпомилково зрозуміти, що Він обрав таких людей, як Яків, щоб врятувати всіх грішників через Ісуса Христа. Ми повинні чітко знати й розуміти, кого Бог призвав Своїм Словом.
Кого Бог покликав і полюбив, Ісава чи Якова? Він призвав Якова, повного недоліків, брехливого і несправедливого, щоб полюбити й врятувати його в Божій праведності. Ви також повинні вірити в цю істину, у те, що Бог Отець призвав вас через Ісуса Христа в Його праведності. Ви також повинні вірити в той факт, що Євангеліє води та Духа в Ісусі Христі є Божою праведністю.
 
Тоді чому Бог обрав таких людей, як Яків? Бог обрав Якова, тому що він був представником усього несправедливого людства. Покликання Якова відповідало волі Божій. Покликання, що відповідає Слову Божому: «ми обрані в Ісусі Христі» також відповідає Слову істини: «бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні не від учинків, але від Того, Хто кличе».
Спасіння грішників через Ісуса Христа мало цілком виконати Божу праведність Його любов’ю. Ось Закон спасіння, установлений Божою правдою для всіх грішників. Щоб зодягнути їх у свою праведність, Бог призвав таких людей, як Яків, у якого зовсім не було особистої праведності та тих, котрі відповіли на Його заклик через Ісуса Христа.
Чи покликав Бог тих, котрі повні особистої праведності, й тих, котрі виглядали бездоганно? Чи Він призвав тих, у кого не було особистої праведності, але повно недоліків? Люди, покликані Богом, подібні до Якова. Бог призвав і врятував людей, що за їхні гріхи заслуговували пекла. Ви повинні зрозуміти, що ще від народження ви є грішником, що не заслуговує слави Божої й гідні пекла. Іншими словами, вам слід знати вашу правдиву сутність. Бог призвав усіх грішників через Ісуса Христа і врятував їх у Його праведності.
Люди Божі – це виправдані через віру в Його правду. Бог задумав покликати всіх грішників і відпокутувати їх в Ісусі, і виконав усе, що задумав. У цьому й полягає приречення й правдиве вибрання в Ісусі Христі, про які каже Господь. Щоб зрозуміти правдиве Боже вибрання, ми повинні, насамперед, зрозуміти основу цієї істини так, як про це сказано у Старому Завіті.
 

ПІДСТАВИ ДУМАТИ ПРО БОЖЕ ВИБРАННЯ ВІДПОВІДНО ДО СТАРОГО ЗАВІТУ
 
Книга Буття 25:21–26 розповідає нам про Якова й Ісава. Бог обрав Якова, ще коли вони обоє перебували в утробі їх матері Ребеки. Кальвін заснував свою доктрину вибрання саме на цьому уривку, але незабаром ми зрозуміємо, що його судження суперечить Божій волі. Існує причина, чому Бог полюбив Якова більше, ніж Ісава. Вона полягає в тому, що такі люди, як Ісав замість того, щоб довіритися Богу й в усьому покладатися на Нього, вірять у власні сили, у той час як такі люди, як Яків, живуть, покладаючись на Божу праведність і довіряють їй. Коли написано, що Бог полюбив Якова більше, ніж Ісава, це означає, що Бог полюбив таких людей, як Яків. Ось чому нас Він «вибрав у Ньому» (Лист до Ефесян 1:4).
«Безпідставне вибрання» без Ісуса, поза Божою праведністю є усього лише помилковою християнською доктриною. Ця ідея немов привносить у християнство віру в бога долі. Оскільки Бог вирішив врятувати всіх грішників «у Христі Ісусі», Його вибір справедливий. Якби Бог безпідставно обрав Якова і безпричинно відкинув Ісава, Він був би несправедливим Богом, але Він покликав нас у Христі Ісусі. І щоб врятувати тих, кого призвав, Він послав Свого Сина на землю, щоб Ісус узяв усі гріхи світу в момент Свого хрещення і пролив свою безцінну кров на Хресті, що й було виконанням усієї Божої праведності. Ось як Бог обрав нас і полюбив через Ісуса Христа.
Нам необхідно відкинути всі людські думки й вірити у слово Святого Письма, не буквально, але вірою духовною. Іншими словами, Бог Отець обрав усіх нас через Ісуса Христа. Як же Кальвін трактує Боже вибрання? Віра лише тоді правдива, коли людина знає і вірить у Божу праведність. Вірити, що людські слова істинні, це те ж саме, що поклонятися ідолам, а не Богу.
Віра в Божу праведність через Ісуса Христа докорінно відрізняється від віри в помилкову доктрину приречення. Якби ми не знали й не вірили в Ісуса Христа відповідно до написаного Слова Божого, ми б нічим не відрізнялися від звичайних тварин, не здатних міркувати. Ми були обрані як діти Божі печаткою Божої праведності «в Ісусі Христі». Ми повинні досліджувати свою віру на основі Божого Слова.
 
Одна з п’яти доктрин кальвінізму каже про «обмежену спокуту». Ця доктрина стверджує, що серед багатьох людей світу деякі виключені з Божого спасіння. Але любов Божа і праведність не можуть бути несправедливими. Біблія каже нам, що Бог «...що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (Перший Лист до Тимофія 2:4). Якби благословення спасіння було обмежене, дароване одним і не дозволене іншим, багато людей узагалі б перестали вірити в Ісуса. Ті, котрі вірять у такі помилкові доктрини, повинні навернутися до Євангелія води та Духа, одержати спасіння від усіх гріхів і знайти вічне життя, знаючи й вірячи, що Ісус Христос є їх Спасителем. Бог Своєю праведністю врятував кожного грішника через Ісуса Христа.
Якби Бог дійсно любив одних і ненавидів інших, люди б відвернулися від Нього. Припустимо, що Бог є з нами тут і зараз. Якби Він без якоїсь причини обирав одних, що стоять, наприклад, по праву руку від Нього, щоб вони могли одержати спасіння, а інших, по ліву руку, відправляв би в пекло, чи було б це справедливо? Ті, котрі стоять по ліву руку, обов’язково повстали б проти Бога. Якби Бог був таким, то хто б у світі служив і поклонявся Йому як Богу істини? Усі ті, кого б Бог безпричинно зненавидів, запротестували б і також зненавиділи б Бога. Кажуть, що навіть злочинці в цьому світі мають власну мораль і справедливість. Як же тоді наш Творець міг би бути таким несправедливим і хто б вірив у такого несправедливого Бога?
 
Наш Батько задумав врятувати всіх грішників Божою праведністю, що об’явилася в Його Сині Ісусі Христі. Ось чому доктрина Кальвіна про обмежене спокутування не має нічого спільного з Божою праведністю. Проте, через подібні помилкові доктрини багато людей, на жаль, продовжують залишатися осторонь, неправильно вірять у Бога чи відвертаються від Нього, й усе це через їх неправильне розуміння.
 
 
НЕПРАВДИВИЙ ФІЛЬМ
 
Кілька років тому по телебаченню йшов міні–серіал «Опір» за однойменним романом Стівена Кінга і незабаром він був високо оцінений в усьому світі. Сюжет розповіді такий. У 1991 році в Америці спалахує епідемія чуми, у живих залишаються тільки кілька тисяч чоловік, що мають «імунітет» проти цього захворювання. Ті що вижили, інтуїтивно, підсвідомо служать Богу, зустрічаються в Болдере, штат Колорадо, у той час як усіх, що поклоняються «Людині Темряви», перевозять у Лас–Вегас, штат Невада. Кожна з груп відновлює суспільство так, як вважає правильним доти, поки одна з груп не знищить іншу.
Серед людей, що вижили, є молода людина на ім’я Стюарт. Йому постійно сниться, що настав кінець світу, а жінка похилого віку на ім’я Абігайл каже йому у сні, щоб він пішов кудись. Вона постійно нагадує йому, що Бог обрав його. У фільмі Бог врятував цю молоду людину, тому що ще до створення світу призначив його, навіть коли Він ще не вірив в Ісуса.
Чи рятує Бог безпідставно тих, котрі не вірять в Ісуса? Звичайно, ні. Бог призначив кожного в Ісусі Христі врятувати від гріхів тих, котрі вірять у Його праведність.
Історія цього фільму ґрунтується на кальвіністській доктрині приречення й вибрання. Цей фільм – це всього лиш історія, що тільки частково розкриває цю теологічну доктрину. Як міг Бог без якихось мотивів вирішити послати одних людей до пекла, а інших вибрати для спасіння? Оскільки Бог справедливий, Він призначив і обрав кожного через Ісуса Христа і немає жодного, хто був би обділений порятунком Його правди. Боже приречення й вибрання без Ісуса Христа є безглуздими й не відповідають Біблії. На жаль, дуже багато теологів продовжують стверджувати, що Бог обрав одних і відкинув інших.
Ще до створення всесвіту Бог задумав врятувати всіх грішників і зробити їх Своїми дітьми Своєю правдою через Ісуса Христа. Іншими словами, Він обрав усіх грішників через Євангеліє Ісуса. Чи ви вірите в це?
Чи ви вірите, що буддистські ченці, що медитують високо в горах, виключені з Божого вибрання? Якби Боже приречення й вибрання були безпідставними, поза Ісусом Христом, тоді не було б необхідності ні проповідувати Його Слово, ані вірити в Нього. Якби поза Ісусом Христом одним людям було призначено врятуватися, а іншим – ні, грішникам узагалі не було б потреби вірити в Ісуса. Навіть те, що Ісус врятував нас від усіх наших прогрішень своїм хрещенням і кров’ю на Хресті, в остаточному підсумку було б безглуздим. Однак у Божій праведності, виконаній в Ісусі Христі, Бог дав спасіння навіть буддистським ченцям, які не вірять в Ісуса, але тільки, якщо вони покаються й звернуть свій розум до Бога.
 
Є багато людей у цьому світі, які вірять в Ісуса. Якби нам довелося розділити їх на дві групи, в одній групі виявилися б такі, які схожі на Ісава, а в іншій – схожі на Якова. Люди, схожі на Якова, вважають себе грішниками, гідними пекла, і в такий спосіб врятовані від гріхів через віру в дароване Ісусом Євангеліє води та Духа. Інша група складається з людей, схожих на Ісава, які намагаються увійти у ворота раю, додавши до віри в Ісуса особисті зусилля.
А на кого схожі ви? На Ісава, чи на Якова? Чи ви вірите в Божу праведність? Чи вірите в помилкову доктрину приречення? Ваш вибір між цими двома вірами вирішить, куди ви потрапите в кінцевому результаті – у пекло чи на небо. Ви повинні відкинути всі ці помилкові доктрини й сповнитися Божої праведності, примиритися з Богом через віру в Євангеліє води та Духа, що розповідає про Божу праведність. Тільки така віра дає нам повне звільнення від наших прогрішень і вічне життя.