Search
Pусский
Pусский
Из-за COVID-19 и перебоев в работе международной почтовой
службы мы временно приостановили нашу услугу «Бесплатные печатные книги».
В сложившейся ситуации мы сейчас не можем отправлять вам книги по почте.
Молитесь, чтобы эта пандемия скоро закончилась и работа почтовой службы возобновилась.

Проповеди

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 8-13] Хто нас розлучить від любови Христової? (Лист до Римлян 8:35-39)

(Лист до Римлян 8:35-39)
«Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Як написано: 
За Тебе нас цілий день умертвляють, 
нас уважають за овець, приречених на заколення. 
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!»
 
 
У 35 вірші написано: «Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?» Хто зміг би відлучити нас від любові Христової, дарованої тим, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, яке містить Божу праведність? Чи можуть гоніння й лиха відокремити від нас Його любові? Чи можуть сім років скорботи відокремити нас від цієї любові? Звичайно, ні!
Ніякі лиха чи нещастя цього світу не можуть відлучити нас від любові нашого Господа, Який врятував нас від усіх наших прогрішень. Навіть коли ми, втомлені стражданнями цього світу, бажаємо, щоб нам дали спокій, а нас запитують, чи врятував нас Ісус від усіх гріхів, чи ні, ми відповімо, що Ісус дійсно врятував усіх нас і що ми усі безгрішні. Незалежно від того, яке втомлене й обтяжене нещастям наше серце, Він все одно врятував нас і залишається нашим Спасителем. Навіть якщо ми надто втомлені чи хворі, не можемо триматися на ногах, ми все одно будемо продовжувати висловлювати подяку Божій праведності. Ніяка утома не може відокремити нас від Божої праведності, яка звільнила нас від наших прогрішень.
 
Жодні гоніння, голод, нагота, небезпека чи меч не можуть відлучити нас від Божої праведності. Те, що нас іноді остерігаються й засуджують релігійні люди, – це переслідування. Нас переслідують наші друзі, сусіди, родичі та навіть наші власні родини, що відвертаються від нас, будучи єретиками. Чи можуть ці переслідування відокремити нас від спасіння Ісуса Христа? Звичайно ж, ні!
Незалежно від того, як сильно нас пригноблюють, це не може відокремити нас від Божої праведності, яка врятувала нас. Оскільки Божа праведність зробила нас безгрішними і це незмінна істина, ніхто і ніщо не можуть відокремити нас від Божої любові.
Голод, духовний чи фізичний, не може відокремити нас від Господа. Оскільки ми віримо в Євангеліє води та Духа, Божа праведність завжди перебуватиме у наших серцях. Ми віруємо в нашого Господа, у те, що Він Євангелієм води та Духа зробив нас безгрішними. Це віра в Божу праведність. «Оскільки Господь знищив усі мої провини, у мені більше немає гріха! Бог зробив мене праведним і безгрішним, цілком зодягнувши мене в Його праведність!». Ось чому наша віра в Божу праведність не зникне, які б іспити не чекали нас попереду.
 


БОЖА ПРАВЕДНІСТЬ ВІДПОВІДНО ДО ЄВАНГЕЛІЯ ВОДИ Й ДУХА

 
Доти, поки людина не повірить у Євангеліє води та Духа, у її серці присутній гріх. Однак той, хто вірить у Божу праведність, не має гріха. Ось чому наш Господь сказав, що ми можемо дізнатися про дерево по плодах. Ті, котрі не вірять у Божу праведність, перестають вірити в Ісуса, як тільки стикаються з найменшими труднощами – голодом, переслідуваннями чи хворобами.
Є також люди, які думають: «Хоча Ісус і забрав на Хресті покарання за мої гріхи, Він змив тільки первородний гріх і я повинен щодня просити в Бога прощення всіх інших моїх щоденних гріхів». Ті, котрі мають таку віру, грішать проти Бога, не вірячи в те, що Ісус змив усі їхні гріхи і, таким чином, самі себе засуджують і прирікають на погибель. Це саме ті люди, які заперечують Ісуса й не вірять у Божу праведність.
Але ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, вірять у Божу праведність і незалежно від обставин, з якими вони зіштовхуються, твердо триматимуться своєї віри, кажучи: «Бог дійсно врятував мене від усіх гріхів. Я – безгрішний!». Навіть якщо ми стоїмо перед лицем смерті в останні дні нашого духовного голоду, ми ніколи не відречемося від того, що Бог зробив нас безгрішними і що ми стали Його народом. Божа праведність, яка змила всі наші гріхи, залишиться в наших у серцях як наша віра. Євангеліє води та Духа – сильне і велике. Не має значення, які труднощі ми переживаємо в нашому житті, ми ніколи не будемо відділені від любові Христової завдяки Божій праведності в Ісусі.
Що означає слово «нагота» у даному уривку? Нагота означає втрату нашої власності. У Європі у середні століття, коли з містом чи цілим народом траплялося лихо, люди починали полювати на відьом, роблячи їх козлами відпущення за всі нещастя. Обвинувативши людину в єресі та засудивши її, у неї відбирали все майно. Ось чому Павло використовував тут слово «нагота».
У ті часи було можливим обвинувачувати когось у єресі й при наявності одного чи двох свідків засуджувати обвинувачуваного до спалення на вогнищі, відбирати все його майно і підривати репутацію.
Навіть, якщо ми будемо доведені до наготи, утратимо усе своє майно і будемо присуджені до смерті, праведність Божа, котра виявляється в Його любові до нас і змила всі наші гріхи, ніколи не зникне. Саме в цьому й виявляється повне Євангеліє води та Духа.
Ні небезпека, ані меч не можуть відлучити нас від любові Христової. Навіть якщо ми виявимося під загрозою меча і смерті, ми, віруючі, не маємо гріха. Багато християн ранньої церкви були неправдиво обвинувачені в підпалі Риму і привселюдно страчені в Колізеї; їх віддали левам. Навіть умираючи, вони молилися Господу, що врятував їх. Вони молилися, тому що вірили в Євангеліє води та Духа. Спокутувані через віру в істину, яка свідчить, що Бог любить їх і змив усі їхні гріхи, можуть молитися Господу, навіть якщо кинуті на поталу левам.
Така сила приходить від віри в Божу праведність, яка змила всі наші гріхи, і в Його любов. Така сила можлива ще й тому, що Бог перебуває в усіх нас, розмовляє з нами, підтримує, захищає і заспокоює нас. Жодна небезпека, меч, гоніння й лиха не можуть відокремити нас від Божої любові.
Ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, вірять у Божу праведність і є Божим народом. Людей, які вірять у Божу праведність, любить Христос. Але деякі люди відвертаються від досконалої любові Ісуса й звертаються до простої емоційної любові. Вони вірять тільки в Його смерть на Хресті, засмучуючись і плачучи з приводу Його страждань. Однак людські емоції дуже швидко змінюються.
Наші емоції міняються щоранку і щовечора, але любов, якою Господь врятував нас, не зміниться ніколи. Його любов залишається незмінною завжди. Ось наскільки сильним є Євангеліє води та Духа і яка велика Божа праведність. Ніхто не може відлучити нас від Господа, Який зробив для нас усе і зодягнув нас у Його досконалу любов. Така сила Євангелія води та Духа і нашої віри в Божу праведність.
Як уже було сказано, слово «євангеліє», грецькою «euaggelіon» має так-звану Божу силу «dunamis» – це грецьке слово означає міць, силу, здатність, саме від цього слова походить слово «динаміт» (Лист до Римлян 1:16). Жмені динаміту було б досить, щоб зруйнувати якийсь будинок аж до ґрунту й перетворити його в пилюку. Ракета «Томагавк», запущена з ракетної установки, може зруйнувати величезний будинок і перетворити його в порох. Яким би міцним не був будинок, він не устоїть проти руйнівної сили ракети.
Два цивільних літаки зруйнували вежі-близнюки Всесвітнього Торгового Центру в Нью-Йорку. Що відбулося, коли літаки врізалися в будинки? Загорівшись від вибуху літаків, паливо спричинило таку високу температуру, що розплавилось абсолютно все на поверхах, пронизаних літаками. Оскільки металеві конструкції поверхів і колони, що підтримували їх, розплавилися, перекриття будинку завалилося, порушивши цілісність усього будинку і, зрештою, будинок не зміг витримати ваги зруйнованих поверхів. Якби перекриття падало повільно, то будинок би вистояв.
Однак, оскільки перекриття упало стрімко й швидко, колони й інші підтримуючі структури завалилися і цілий будинок упав за лічені секунди, чому всі ми й були свідками.
Сила Божої правди полягає в Євангелії води та Духа. Це – безмежжя Божої праведності. Можливо, не зовсім доречно використовувати як приклад цю трагедію, але сила Євангелія води та Духа, дарованого нам Божою праведністю, схожа на динаміт, що цілком змітає всі наші гріхи. Божа праведність полягає в тому, що наш Господь врятував нас, знищивши всі наші прогрішення тим, що прийшов на землю, прийняв хрещення й смерть на Хресті, а потім воскрес із мертвих.
Євангеліє води та Духа являє собою Божу правду, завдяки якій Ісус змив усі гріхи людства ще від створення світу й до кінця.
Ось чому ніщо не може відокремити Бога від тих, кого Він любить, кого Він відпокутував по їх вірі в Євангеліє Божої правди. Апостол Павло також вірив у Божу правду.
Чи можемо ми сповнитися Божою праведністю по вірі в Євангеліє крові на Хресті? Ні, не можемо. Віра тільки в Євангеліє крові не може дати нам Божої праведності. Ті, котрі думають таким чином, при виникненні найменшої перешкоди залишають віру в Ісуса.
Наприклад, коли вони втрачають свої земні блага чи стикаються з труднощами на роботі в силу їх релігійної орієнтації, вони з легкістю відмовляються від своєї віри. Це – неминучий результат, і він стосується багатьох християн. Ті, котрі через невір’я в Євангеліє води та Духа не мають Святого Духа в серці, не спокутувані від їхніх гріхів і змушені капітулювати при найменшій погрозі.
Сьогоднішнє християнство настільки слабке в цьому світі, бо така віра обмежена тільки кров’ю, пролитою на Хресті. Така віра не прийняла Божої праведності через Євангеліє води та Духа.
Праведний віруючий, одержавши спокуту гріхів і наповнившись Божою праведністю, може трудитися для багатьох душ. Оскільки він вірить у Євангеліє води та Духа і має Святого Духа і Бог є з ним у Його Слові, він може творити велику духовну роботу й навернути до Бога багато заблуканих душ. Ось віра в Божу праведність, віра в Євангеліє води та Духа. Євангеліє води та Духа дароване Богом не через наші справи і в такий спосіб саме через Бога ми можемо творити Його справи.
У 36 вірші написано: «За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення». Серед тих, котрі вірять у Євангеліє води та Духа є такі, які на собі відчувають щось схоже в цьому світі. Насправді віруючих у Євангеліє води та Духа часто ненавидять навколишні, особливо ті, чия віра неправильна і хто вважає себе єдиним дійсним віруючим.
Іншими словами, народжених знову християн більше ненавидять номінальні християни, аніж, наприклад, буддисти. Даний уривок: «За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення» є Словом Божим, звертанням до віруючого в Євангеліє води та Духа. Навіть наш Господь, слідуючи Божій волі, Своїм хрещенням і смертю на Хресті був «вівцею, приреченою на заколення». Господь врятував нас тим, що прийшов на землю і прожив таке життя.
 


БОЖА ПРАВЕДНІСТЬ ПЕРЕМОГЛА ВСІ ГРІХИ СВІТУ

 
У 37 вірші написано: «Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив». Як ми можемо здобути перемогу? Ми стверджуємо нашу перемогу силою віри в Божу любов.
Ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, мають силу Божу. Ті ж, котрі не вірять у Євангеліє води та Духа, грішні у серці. Віра і спасіння тих, котрі перебувають в гріху, приречені на злети й падіння в залежності від їх емоцій і тому не мають сили. Але ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, мають силу. У них немає особистої сили, але вони мають силу дарованого Богом Євангелія і цією силою можуть перебороти всі незгоди й здобути перемогу над усіма переслідуваннями. Праведники повинні брати участь у духовній битві проти грішників і проповідувати їм Євангеліє води та Духа. Праведники повинні також терпіти переслідування за віру в Євангеліє води та Духа як їх природну долю. Життя для Господа і є нашою долею.
Східна мудрість каже, що якщо людина за день не прочитає ні рядка, цей день прожитий даремно. Це означає, що ми щодня повинні читати Слово Боже, щоб потім проповідувати його. А як щодо нас самих? Ми також могли б робити найтяжчі гріхи, якби дозволяли собі хоча б один день прожити без Бога і Його Євангелія. Ось як ми могли б жити аж до нашої смерті. Але, якщо ми живемо для Христа, приносимо себе в жертву й переслідувані за Бога, і якщо ми ведемо битву проти духовних сил зла, наші серця будуть повні духовної їжі, що додає нам більше сил, щоб рухатися вперед.
Якщо християни зазнають поразки, це трапляється тому, що вони не жили для Господа. Але, коли ми живемо для Господа, наші духовні сили ростуть ще більше і наше фізичне здоров’я й міць також кріпнуть.
 
У 38 і 39 віршах написано: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім». Вірячи в Євангеліє води та Духа, Павло був переконаний у цьому. Ця ж істина кличе до нас: ні смерть, ані життя не можуть відокремити нас від Христа.
У древні часи люди, які володіли владою, як от римські імператори, намагалися змусити християн відмовитися від їх віри й зрадити владі їх віруючих побратимів. Християнам пропонували високі посади, красивих жінок, гроші – усе за відмову від віри. Однак щирі віруючі в Євангеліє ніколи не здавалися перед спокусами, силою, багатством і владою.
Віра не є предметом обміну. Її не можна поміняти на те, що може запропонувати світ. Якби хтось показав нам порожній чек і запропонував би: «Я дам тобі цей чек, якщо ти припиниш проповідувати Євангеліє», ми змогли б відповісти згідно нашій надії на майбутнє і твердій вірі в Бога: «Він необхідний вам самим, витратьте його самі. Для мене це всього лиш клаптик паперу».
 
 
ТІЛЬКИ ЄВАНГЕЛІЄ ВОДИ ТА ДУХА МІСТИТЬ БОЖУ ПРАВЕДНІСТЬ
 
Багато людей казали мені: «Якщо ти скажеш, що тільки віра в кров, пролиту на Хресті є правильною, тоді ми теж приймемо твою віру. І тоді ми припинимо обвинувачувати тебе в єресі та навіть почнемо дійсно допомагати тобі». Ці так-звані релігійні лідери хотіли, щоб я пішов на компроміс. Однак Божа праведність безцінна і безперечна, коли її вимірюють Божим Словом. Те, що неправдиве – несправедливе, те, що правдиве – істинне. Визнання неправильної віри є повстанням проти Бога і тому я не тільки не можу прийняти їх віру, але й також повинен постійно вказувати на їхні недоліки.
«Чи ви вірите тільки в кров, пролиту на Хресті? Тоді ви, напевно, маєте гріх у серці. Ви – варті пекла. Я нічого не можу зробити, навіть якщо ви вірите, що я занадто серйозний і непохитний. Те, що правдиве – істинне». Через ці слова деякі люди тримаються від мене осторонь – точніше кажучи, не можуть бути відвертими зі мною. Багато людей намагалися наблизитися до мене, думаючи, що я такий, як і вони. Однак щоразу я говорив їм: «Ви – помилкові пастирі та шахраї, що спекулюють Ім’ям Божим». Хто міг би полюбити мене, коли я говорив подібні речі? Але якщо ні, то ні, тому я твердий і непохитний у моїй позиції.
Мене також спокушали ті, котрі казали, що якби я вірив тільки в кров, пролиту на Хресті, вони дали б мені величезну владу. Однак, як каже наведений вище уривок: «ні сьогодення, ані майбутнє, ані висота, ані глибина, ані інша яка тварина», у нас немає необхідності у владі, висоті чи глибині. Нам не потрібна сила зцілення, що, за їх словами, є в деяких шахраїв. Ті з нас, які народилися згори, не мають потреби в подібних речах, вони нам навіть їм не подобаються.
Цей уривок також каже про те, що жодне Боже створіння не може відлучити нас від Божої любові в нашому Господі Ісусі Христі. Навіть якби існували прибульці в цьому всесвіті, вони не змогли б відокремити нас від любові Божої, яка врятувала нас.
Є деякі християни, які вірять в існування неземних істот. Навіть серед пасторів багато вірять у їх існування. Однак прибульців не існує. Коли я навчався у семінарії, один з моїх викладачів, що навчав мене грецької мови, вірив в існування інопланетян. Тому я запитав його: «Чи ви можете підтвердити вашу віру якимось доказом з Біблії?» Звичайно, він не міг відповісти на моє запитання. Інопланетян не існує. Бог полюбив світ так сильно, що дав нам Свого Улюбленого Сина. Якби дійсно існували інопланетяни, тоді Ісусу не було б необхідності народитися саме на цій планеті.
Проводячи численні дослідження, ми, нарешті, змогли досягти Місяця й навіть Марса, однак не знайшли жодних проявів, які доводили б існування життєвих форм поза землею. Я можу впевнено заявити, ґрунтуючись на Євангелії, що, незалежно від того, якими розвинутими стають наукові та технологічні можливості людства і як інтенсивно ми досліджуємо всесвіт, ми ніколи не знайдемо інопланетян. Біблія каже нам, що жодне створіння не може відокремити нас від любові Божої в нашому Господі Ісусі Христі. У чому ж тоді полягає Божа любов? Це – ніщо інше, як Євангеліє води та Духа. Це і є любов Божа. Спасіння, яке врятувало і зробило нас безгрішними за допомогою Євангелія води та Духа, є любов’ю Божою і ніщо не може відлучити нас від цієї любові.
У 9 розділі Павло знову каже про віру, але саме наприкінці восьмого розділу досягається кульмінація визначення віри. Розділи Листа до Римлян з першого по восьмий визначають одну тему, і восьмий розділ є завершальним, тут досягається вища точка віри. Як показує нам Слово Боже у восьмому розділі, лише ті, котрі вірять у Євангеліє води та Духа, стають невіддільними від любові Божої.
Ті, котрі не вірять у це, ніколи не стануть такими. Вони напевно можуть тимчасово жити для Бога, але не можуть захистити свою віру й жити для Бога аж до смерті. Вони можуть вести релігійне життя протягом 10-20 років, але їхня віра дуже скоро зруйнується й умре, що приведе до віддалення від Бога й небажання мати щось спільне з Господом. Це не тому, що їх справ недостатньо, але тому що їхня любов до Христа зникне в них. Оскільки в їх серцях немає Святого Духа, у них не може бути любові до Господа. Замість цього в них побутує лише гріх.
З часом я ще більше усвідомлюю, яка глибока і досконала любов спасіння, за допомогою якої Господь врятував нас Євангелієм води та Духа. Коли я вперше довідався про Господа, моє ставлення до Христової любові було цілком незворушним, як камінь, кинутий в озеро, викликає ледь відчутні хвилі. Моя відповідь на цю любов була лише спокійним усвідомленням того факту, що Ісус знищив усі мої гріхи і що в такий спосіб я став безгрішним. Однак з тих пір, проповідуючи Євангеліє, хвилі мого серця почали неймовірно більшати і сильнішати, немовби бомба розірвалася усередині мого серця.
Хто каже, що ми повинні вірити тільки в кров Ісуса? Хіба говорив про це Павло? У Листі до Римлян Павло чітко і недвозначно казав про Євангеліє води та Духа: «Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Лист до Римлян 6:3-4).
Хіба не є Євангеліє води та Духа великим і абсолютно досконалим? Незалежно від того, яка мала наша віра, якщо ми віримо в Євангеліє води та Духа, то ми врятовані від гріха. Не має значення, скільки у вас недоліків, ваша віра сповнена Євангелієм води та Духа. Навіть якщо у нас немає особистої сили, якщо ми живемо з Богом і для Бога, весь бруд буде вилучено з наших сердець.
Але ті, котрі ще від початку не вірять у це, остаточно відвернуться від Господа й залишать Його, навіть якщо вони чули про це Євангеліє і жили з ним протягом 10 років. Ті, котрі вирішили, що не хочуть нічого бачити й чути про Божу істину, закривши очі та вуха, настільки немудрі, що власними руками відкидають Боже благословення та йдуть на загибель. Вони щодня розпинають Христа своїми гріхами, начеб не було смерті на Хресті й хрещення Ісуса.
З кожним днем я усе більше розумію, яке велике й досконале це Євангеліє. Чим слабшим я стаю, тим більше усвідомлюю, яка чудова любов Господа до нас, що виявляється в цьому Євангелії, і ще більше дякую Богу за нього. Чим більше я проповідую Євангеліє, тим голоснішим стає мій голос; чим більше я проповідую Євангеліє, тим міцнішим я стаю; чим більше я проповідую це правдиве Євангеліє, тим переконливішими стають моя віра і повчання.
Навіть якщо ви народилися згори, але не слухаєте Слово Боже і не служите Йому, бур’яни ростимуть у вашій свідомості; ці бур’яни зроблять вас нещасливим. Коли це трапиться, співайте пісні прослави й знову думайте про Ягве. Співаючи славу Господу, ваш розум буде очищатися, і ви зможете знову піднестися духом.
Ви повинні сколихнути ваш розум, щоб звільнити його від усього нечистого і оновити своє серце знову, наповнивши його Словом Божим. Наші серця цілком очищені, але коли нечистоти світу проникають у ваш розум і намагаються засмутити й дезорієнтувати вас, ви повинні поклонятися Богу й молитися знову, співаючи славу Господу, оновлюючи й знову піднімаючи свої серця.
Незалежно від того, де ми будемо, величання Бога – це дійство, повне щирої радості. Немає більше гріха у серцях тих, котрі одержали спокуту. Ось чому радість і хвала досконалі й природно виходять з їх сердець. Пісні наших радісних сердець знищать бур’яни нашого розуму.
Часом ми виявляємо наші слабкості. Це трапляється, тому що наші думки й почуття можуть змінюватися під впливом різних обставин. Хоча ми можемо бути щасливі та перебувати в гарному настрої з нашими братами в Христі, у нас можуть виникати нечисті та порочні думки, коли ми залишаємося наодинці з собою. Ось чому Павло викликнув, дивлячись на свою плоть: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого».
Павло став досконалим, тому що був врятований Євангелієм води та Духа, незважаючи на те, що все ще був слабкий у тілі. Чи тільки Павло був таким? Я також схожий на Павла. Чи ж ви не схожі на Павла?
Коли миряни збираються разом, чоловіки, звичайно, люблять випити, поговорити про роботу, підвищення по службі, у той час як жінки хваляться своїми чоловіками, дітьми, будинком і так далі. Однак розмови серед праведників зовсім відрізняються від розмов мирян. Навіть коли ми збираємося для ламання хліба, ми говоримо про душі, що врятовані в усьому світі: в Індії, Японії, Європі, Африці та Сполучених Штатах Америки. Ми славимо Господа і радіємо тому, що здобуваємо друзів у Христі.
Читаючи Лист до Римлян, ми можемо відчувати й розділити у серці віру Павла. Ми також можемо відкрити для себе велич спасіння, дарованого нам Богом. Ми можемо відчути, яке прекрасне Євангеліє. Ми зрозуміємо всі його вірші та пізнаємо таємний зміст його тексту. Усвідомлюючи повноту й досконалість Божого спасіння, ми не можемо не прославляти Його праведність.
Навіть якби вже зараз довелося міняти увесь світ, Євангеліє води та Духа, яке врятувало нас від гріхів, залишилося б незмінним. Оскільки любов Божа врятувала і ніколи не залишала нас та усе ще перебуває в нас, то нам залишається тільки відвернути наші серця від світу й сконцентрувати їх знову на Бозі. Ми – слабкі й іноді через нашу слабкість можемо упасти на дорогах цього світу. Але щоразу, коли це трапляється, ми повинні звернути наш розум до Господа і вірити в істину, відповідно до якої наш Господь врятував нас. Наша плоть усе ще продовжує жити під Законом гріха і вимагає змін. Ми повинні постійно відрікатися від нашої плоті та жити духовними помислами. Щоб не дати бур’яну рости в наших серцях, ми повинні завжди повертатися до Бога і славити Його праведність.
Чи ви розумієте, яке могутнє Євангеліє води та Духа? Оскільки весь Лист до Римлян ґрунтується на Євангелії води та Духа, ми не можемо осягнути Слово Боже, не повіривши насамперед у це Євангеліє.
 
Дякую Господу за те, що Він дозволяє нам відкрити й побачити таємниці Його Слова. Ніхто не може відокремити нас від Божої праведності, від любові Христової. Якщо ви хочете вірити в Божу праведність, вірте у хрещення Ісуса від Івана Хрестителя, у Його кров, пролиту на Хресті, що стали вашою спокутою і порятунком. Тоді ви також наповнитеся Божою праведністю.
 
Нехай благословення Божої праведності перебуває з вами.