Search

Mahubiri

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 12] Оновіть свій розум перед Богом

«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Лист до Римлян 12:1).
У чому полягає «розумне служіння», що у Новій Інтернаціональній Версії Біблії (NIB) перекладається як «духовний акт поклоніння», який ми повинні віддати Богу? «Розумно служити» Богу означає віддавати Йому наші тіла для виконання праведних справ. Оскільки ми врятовані, нам необхідно віддавати наші тіла для служіння Богу і бути у Бога гідними проповідувати праведне Євангеліє. Розумне служіння, яке ми повинні віддати Богу, полягає в тому, щоб ми зберегли наші тіла у святості та віддали їх Йому.
 
У 12 розділі Павло каже про те, у чому полягає духовне служіння. Це означає, що, не пристосовуючись до цього світу, але змінюючись у відновленні нашого розуму, ми можемо довести, яка прекрасна і досконала Божа воля.
«Розумне служіння» - це присвята нашого тіла і серця Богу. Як тоді праведник повинен жити перед Богом? Павло каже, що нам не слід пристосовуватися до цього світу, але ми повинні змінитися відновленням нашого розуму і що ми повинні віддати наші тіла праведним справам Божим. Віра в Божу правду й надання нашого серця й тіла Богу також є розумним служінням Йому.
Цей уривок дуже важливий, тому що каже нам, що ми не повинні пристосовуватися до цього світу, але навпаки служити справам Божим і перетворюватися відновленням нашого розуму.
Ми не можемо віддавати духовного поклоніння, не оновивши наші серця. Навіть праведники не можуть віддати свої тіла і серця Богу, якщо перестають вірити в Його правду.
На нас може впливати нинішня генерація людей, як це траплялося з поколінням Павла. Оскільки ми живемо у центрі стрімкого потоку гріха, то якби ми не вірили в Божу праведність, ми б неминуче слідували цьому потоку. Навіть виправдані, котрі вірять у Божу праведність, не можуть цілком уникнути впливу мирського плину, коли живуть з світськими людьми. Ось чому Біблія каже нам, щоб ми не пристосовувалися до цього світу.
 
Як тоді можуть праведники віддавати розумне служіння й священну жертву Богу цілим серцем і тілом, будучи при цьому підданими впливу цього світу? Це можливо тільки по вірі в Євангеліє води та Духа, яке безупинно оновлює наш розум. Праведники можуть знати благу й досконалу волю Божу й слідувати їй, лише коли оновляють свій розум і перетворюються Його праведністю.
 
Павло каже це не тому, що нічого не знає про мирські справи. Він також не дає віруючим релігійних уроків, кажучи: «Будьмо добрими!», залишаючись при цьому в незнанні їх здібностей. Павло підбадьорює нас, тому що хоче, щоб наші серця оновилися й служили Богу, тому що він дуже добре знає, що віруючі теж можуть спокуситися принадами цього світу.
Незалежно від того, чи людина народжена знову, чи ні, фізичне тіло не відрізняється одне від одного. Однак існує одна величезна різниця між народженими й не народженими знову – це віра в Божу праведність. Тільки праведник може слідувати за Господом, безупинно оновлюючи свій розум і вірячи в Євангеліє води та Духа.
 
Що тоді може оновити наші серця? Віра в Євангеліє, що проголошує повне звільнення від гріха і оновлює наші серця. Господь простив усі гріхи нашого тіла і розуму через немочі нашої плоті. Розум праведника оновлений, тому що наш Господь Своїм хрещенням і кров’ю на Хресті простив усі гріхи світу. Іншими словами, наш розум оновлений, тому що ми увірували в Божу праведність.
 
Тепер нам необхідно мати правильне розуміння того, що ми робимо перед Богом. Ми повинні зрозуміти, у чому полягає Його досконала воля, що Він хоче від нас, для чого призначив нас і що зобов’язані робити народжені знову праведники. Ми повинні оновити наші серця й служити Йому. Божа воля для нас полягає в тому, щоб ми, віддавши себе у священну жертву, віддали Богу наші тіла і розум. Ми можемо віддати себе у священну жертву Богу, коли оновимо свої серця. Відновлення нашого розуму приходить від віри в те, що Бог знищив усі наші гріхи.
Між народженими й не народженими знову велика різниця. Тільки праведники можуть оновити свій розум через віру в Божу праведність. Ми, праведники, можемо завжди виконувати те, що угодно Богу, очищаючи й оновлюючи наші серця, відкидаючи мирські прагнення плоті. Праведники відрізняються від грішників тим, що можуть оновити свої серця, завжди служити Богу й ходити Його шляхами.
 
 

ВИ ПОВИННІ ОНОВИТИ СВОЇ СЕРЦЯ ВІРОЮ

 
З телеекрану на нас дивляться безліч знаменитостей. Люди цього світу зайняті тим, що наслідують стиль і моду телезірок. Дивлячись на них, ми можемо легко довідатися про останні течії моди. Дивлячись телевізор, можемо одним тільки натисканням кнопки пульта відкрити для себе цілий світ. Хіба ваше життя не пристосувалося до цього світу?
Я відчуваю, як швидко цей світ міняється. Сьогодні ми рідко носимо із собою чекові книжки чи готівку, незабаром в усіх нас будуть лише електронні гроші й картки. Щоб запобігти втраті електронної картки, нам порекомендують нанести штрих-код на руку чи чоло для більшої зручності. Я також думаю, що незабаром буде багато природних катаклізмів. Тому перш ніж цей час прийде, давайте налаштуємо наші серця на відновлення розуму й поширення Божого Євангелія, щоб ми, праведники, не пристосовувалися до цього світу.
У момент кожного мого пробудження від сну я думаю про служіння Богу. Зараз я хочу наполегливо проповідувати Євангеліє, яке містить Божу праведність, оскільки цілком імовірно, що в мене не буде можливості проповідувати Слово Боже, коли прийде час наносити штрих-код на руку чи чоло. Я без утоми труджуся над тим, щоб слідувати волі Божій. Імовірно, я зможу відпочити, лише коли я вже не зможу працювати. Настане час і я навіть зможу роздати усе своє майно нужденним.
Але, що стосується сьогоднішнього дня, то я можу тільки слідувати Божій волі, зберігати святість і не пристосовуватися до цього світу. У Римі багато праведників, які врятовані Євангелієм, проповідуваним Павлом, з часом пристосувалися до світу й віддалилися від Господа. Ми повинні бути дуже обачними, щоб не слідувати по їх стопах.
 
Павло писав цей уривок, хвилюючись про те, що віруючі в Римі пристосовуються до цього світу. «Ваші тіла пристосовуються до цього світу, але є щось прекрасне, що ви можете робити. Оновляйте свій розум. Хіба Господь не відпокутував усі ваші гріхи? Пам’ятайте про праведне Євангеліє Боже й думайте про те, що Йому угодно. Оновіть свій розум і робіть усе, що можете, міркуючи духовно, а не тілесно». Ось про що перестерігає Павло віруючих Риму і нас усіх.
Хоча зовні ми прикидаємося, начебто не пристосовуємося до цього світу, насправді ж підлаштовуємося під нього. Але навіть так ми можемо служити Господу, оновляючи наш розум. Хоча в нашій слабкості нам здається важким не пристосовуватися до світу, ми усе ще віримо, що Господь змив усі наші гріхи Божою праведністю. Тому ми завжди можемо служити праведним справам Божим по вірі в Його праведність. Ми можемо цілком слідувати благій і досконалій волі Божій, твердо віруючи в Нього.
 
Ми повинні постійно оновлювати наш розум, тому що праведники, які вмерли для цього світу, набагато чистіші від мирських людей. Вони піддаються більшому, ніж миряни, ризику впасти в невірні міркування чи піддатися спокусам плоті. Ось чому ми повинні завжди з вірою в Божу праведність стояти на сторожі наших сердець.
Оскільки Христос змив усі наші гріхи, ми повинні лише твердо стояти в нашій вірі, постійно переконуючи себе в тому, що наша віра стала досконалою. Чи вірите в те, що Господь змив усі ваші гріхи Божою праведністю? Якщо так, тоді незалежно від того, які неправі були ваші вчинки в минулому, ви можете виконувати справи Божі по вірі, оскільки Господь зняв з вас осуд і більше не порахує вам гріхів.
Ми повинні оновити наш розум через віру в Євангеліє води та Духа. Це – дуже важливо. Ми усі зрештою залишимо церкву й помремо, якщо не оновимо наш розум через віру в Євангеліє води та Духа в ці останні дні.
Життя по вірі й у постійному відновленні схоже на їзду на велосипеді догори. Якщо ви не оновлюєте ваш розум, це те саме, що піднімаючись на гору, переставати крутити педалі. Якщо не будете крутити педалі, то не тільки зупинитеся, але ще й упадете з велосипеда і скотитеся до підніжжя гори.
 
Такий самий принцип стосується нашої віри в Божу праведність. Ми піднімаємося вгору на велосипеді. Дуже складно досягти вершини власними силами й волею. Нам необхідно твердо триматися Божої праведності, оскільки ми усе ще в плоті. Немає жодного моменту в нашому житті, щоб нас не переслідували мирські думки.
Наша воля схильна легко кидати розпочате, коли сили виснажені. «Я не можу робити цього. Я не можу прийняти це. Моя сила волі слабка, а от у того брата вона дійсно сильна. Мені несила, але та сестра володіє величезною силою. Я так ослаб у порівнянні з тими братами й сестрами. Вони можуть служити Богу, а я ні». Кожен, хто не вірить і не стверджується в Божій праведності, незабаром перестане крутити педалі й упаде з гори вниз.
Чи стосується це тільки кількох людей? Звичайно, ні. Це стосується кожного. Добре натренований велосипедист може з легкістю досягти вершини гори, у той час як слабкій людині це дається важко. Проте, проблема для праведника лежить не в його фізичних силах, але в міцності віри в Євангеліє води та Духа. Неможливо досягти духовної вершини лише фізичними зусиллями. Фізична слабкість чи сила не мають до цього ніякого відношення. 
Пам’ятайте, що ніхто не може жити вірою тільки тому, що в нього сильна воля. Ви не повинні порівнювати себе з іншими й перебувати в розгубленості. Твердо тримайтеся тільки Божої праведності. Господь обов’язково врятує нас, якщо ми постійно будемо оновлювати розум через віру в Божу праведність. Євангеліє спасіння, яке ми одержали, оселиться в наших серцях і Господь збереже нас, якщо ми щодня будемо випробувати наші серця. Ми повинні очистити наш брудний розум через віру в Божу праведність і виконанням діл Божих.
Дякую нашому Господу за Його милість, що відновленням наших сердець привела нас до служіння Йому. Оновивши наші серця, наш Господь дозволив нам завжди перебувати перед Ним.
 
 

ТОМУ ЩО ЗНАЮ, ЩО НЕ ЖИВЕ В МЕНІ ДОБРЕ

 
У Листі до Римлян 7:18 написано: «Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу». Павло добре знав, що немає нічого доброго в його плоті. Те, що в плоті немає нічого доброго, не вимагає доказів.
Павло визнавав, що в його плоті немає нічого доброго. Він знав, що незалежно від того, як сильно він любив Закон і як старанно намагався жити за ним, він був просто не в силах дотримуватись Закону. Серце хоче оновитися, щоб йти за Господом, але плоть постійно хоче відступити в духовному бою.
Ось чому Павло журився в Листі до Римлян 7:21-24: «Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?».
Як Павло характеризував своє тіло? Він назвав його «тілом смерті». А як стосовно вашого тіла? Хіба воно також не є тілом смерті? Звичайно, воно є «тілом смерті». Тіло саме по собі є тілом смерті. Воно тільки й хоче чинити гріхи та йти туди, де буяє гріх. «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» Ось чому Павло продовжує: «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному» (Лист до Римлян 7:25).
Павло вказує на те, що існує два Закони. Перший – Закон плоті. Він прагне тільки слідувати прагненням тіла та перебуває в думках плоті, які протилежні тому, що бажане Господу.
Другий – Закон Духа життя. Закон Духа хоче вести нас прямим шляхом, який вказує Бог. Закон Духа бажає супротивного Закону плоті. Ми, християни, знаходимося поміж цих двох Законів, намагаючись вирішити, куди йти.
Ми іноді намагаємося слідувати тому, чого хоче наша плоть, але коли оновляємо наш розум, то слідуємо справам Божим, котрих жадає Святий Дух. Ми це робимо, а саме, віддаємо наші тіла в жертву Богу й потім відразу ж чинимо плотські справи, тому що всі маємо плоть. Тому ми повинні завжди оновлювати наш розум Святим Духом.
 
Будучи врятованими, ми все ж пристосовуємося до цього світу, тому що усе ще перебуваємо в плоті. Оскільки всі люди на землі підлаштовуються під цей світ, ми легко попадаємо під їх вплив. Таким чином, існує лише один шлях, яким ми можемо слідувати за Господом – це шлях відновлення нашого розуму. Ми можемо жити, постійно оновлюючи наш розум вірою. Ось як ми можемо слідувати за Господом доти, поки Він знову не прийде на землю.
Дивлячись тільки на нашу плоть, ніхто з нас не може слідувати справам Божої праведності й ми усі приречені на погибель і муки пекла. Але ми можемо слідувати за Господом, оновлюючи наш розум і цілим серцем твердо дотримуючись Його праведності. Ми можемо оновити наш розум і слідувати за Ним. Ось чому в Листі до Римлян 8:2 Павло пише: «бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти».
Що Закон не зміг зробити через слабкість плоті, те зробив Христос Божою праведністю. Як сказано в Листі до Римлян 8:3: «Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі».
Бог послав Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа в цей світ і засудив наші гріхи у Його плоті. Тому «осудив гріх у тілі» означає, що всі наші гріхи змиті й, що всі ми стали безгрішними. Ми звільнені від наших прогрішень через віру в Божу праведність. Щоб відповідати вимогам Закону, Бог послав Свого Сина, щоб Його хрещенням і кров’ю на Хресті знищити всі наші прогрішення й врятувати нас від усіх гріхів світу.
 
Після знаходження спасіння постає дві категорії людей: ті, котрі живуть по плоті та спрямовують свій розум на справи плоті та ті, котрі живуть за Духом і спрямовують свій розум на справи духу. Ви повинні зрозуміти, що думки плоті ведуть вас до смерті, але думки Духа ведуть вас до життя й миру. Мирські помисли – ворожі Богу.
Ми не скоряємося Закону Божому, та й не можемо цього зробити (Лист до Римлян 8:7). Навіть народжені знову праведники піддадуться плотським помислам, якщо не будуть оновлювати свій розум. Якщо ми не віримо, що Бог забрав усі наші гріхи і таким чином не оновлюємо наш розум, ми можемо просто впасти у справи плоті та не зможемо слідувати за Господом. Ось чому ми повинні завжди оновлювати наш розум.
Павло сказав, що ми, народжені знову праведники, можемо впасти в гріх плоті, слідуючи думкам плоті, або ж, слідуючи думкам Духа, оновлювати свій розум. Ми розгублені у виборі між цими двома. Але Павло сказав: «А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його» (Лист до Римлян 8:9).
Ми є духовним народом Божим. Іншими словами, ми – Його народ. Незважаючи на те, що слідуємо прагненням плоті й у нашій слабості пристосовуємося до них, ми усе ще народжені знову. Ми впадаємо в гріх плоті, коли націлюємо наш розум на справи тіла, але оскільки Святий Дух перебуває в нас, ми є народом Христа. Інакше кажучи, ми стали праведниками, народом Божим.
Павло сказав: «Наші тіла умерли в Христі». І додав: «А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність» (Лист до Римлян 8:10). Наші духовні думки повинні пробудитися. Ми усе ще слабкі й наші тіла можуть легко збитися зі шляху до кінця нашого життя. Але наш розум і думки повинні завжди оновлюватися через віру в Божу праведність.
Спрямовуймо наш погляд на Божу праведність щораз, коли будемо усвідомлювати, що усередині нас виникло бажання гріха. Тоді ми зможемо переконатися, що Божа праведність змила всі наші гріхи. Звертайте свій погляд на Божу правду й увіруйте в неї. Дякуйте Богу за те, що Він змив усі ваші гріхи, і розмірковуйте про справи Божі. Думайте про те, яка досконала Божа воля і як умилостивити Його. І тоді ваш розум буде постійно оновлюватися.
Ми повинні оновлювати наш розум у вірі та націлювати його на те, що завгодно Господу. Ось як повинні жити праведники.
Тільки чинячи так, ми можемо слідувати за Господом аж до Його другого пришестя. Я знаю, що всі ми дуже втомлюємося в нашому повсякденному житті. Дуже важко працювати й приходити до церкви. Кожен з нас зіштовхується з цими труднощами. Часом я навіть заздрю Ісусу, коли Він викликнув, умираючи: «Звершилося!». Я упевнений, що ми теж зможемо сказати: «Звершилося», і звільнимося від усіх цих страждань.
Другий прихід нашого Господа Ісуса Христа вже близько. До цього часу давайте обновімо наш розум, не пристосовуючись до світу. Оскільки для того, щоб слідувати за Господом нашим серцям необхідно твердо триматися Божої правди, наш розум повинен постійно обновлятися. Ось як ми можемо слідувати за Господом до Його другого пришестя. Час уже близько.
 
Недавно я прочитав в одній газеті статтю, в якій йшлося про озонову діру над Антарктикою, про те, що ця діра в три рази більша за площу континентальної частини Сполучених Штатів Америки. Я також прочитав ще одну статтю про ракетну оборонну ініціативу. Ця система має на меті збивати балістичні ракети ще в повітрі. Там також говорилося про те, що попередні випробування пройшли успішно. Наслідки цих розробок – очевидні: загибель і забруднення навколишнього середовища збільшуються в міру збільшення руйнівної здатності нової зброї.
Якщо країна нарощує свою військову міць, хіба її супротивники не будуть також збільшувати свій військовий потенціал, щоб не відстати в цьому змаганні? Народи світу не будуть просто стояти й дивитися на те, як якась країна нарощує свої військові сили. Що відбудеться, якщо між сильними світу цього вибухне нова війна?
Коли деякі країни почали створювати свою атомну зброю, великі держави намагалися їм перешкодити – заволодіти ядерними технологіями. Але припустимо, що такі превентивні зусилля виявилися марними і якійсь країні удалося створити чи придбати зброю масового знищення та, що ця країна загрожуватиме світу. Тоді, щоб володіти ситуацією, інший світ обов’язково намагався б розвивати нову зброю.
Ця нова зброя спустошить і зруйнує цей світ набагато більшими силами, ніж ядерна зброя. Війна більше не ведеться з застосуванням гвинтівок і пістолетів, як це було в минулому. Убивство людей нічого не коштуватиме. Усі міста й навіть цілі країни в мить будуть стерті з лиця землі. Ядерна війна не буде локальною, але приведе до глобальної світової війни. Спустошений такою війною світ будуть очікувати ще великі руйнування у формі природних катаклізмів. Озоновий шар буде руйнуватися ще швидше і гігантські океанські хвилі змиватимуть усе на своєму шляху. Потім з’явиться антихрист, який володіє величезною силою і завоює цей світ.
 
Можете сказати, що я перебільшую можливий хід подій, але людська природа в своїй основі – зла. Народи озброюють армії і розробляють нові види зброї, що ніколи не будуть використовуватися в мирних цілях. Ядерній зброї можна протиставити тільки таку ж зброю масового знищення. Країни будуть боротися за право виживання. Інші народи будуть намагатися балансувати з великими державами, які прагнуть світового панування. Немає значення, якими були первісні наміри, але, оскільки ядерна зброя й військові сили створені, вони можуть використовуватися лише для злодіянь.
 
Одного разу, багато років тому, Павло сказав віруючим у Римі, щоб вони не пристосовувалися до світу, але слідували за Господом, оновлюючи свої серця. Ці слова актуальні для нас і сьогодні. У ці останні дні ми повинні зрозуміти, у чому полягає досконала воля Бога, і слідувати за Господом у вірі.
Хоча в нас багато гріхів, наш Господь є Всемогутнім Богом. Всемогутній Бог Святий Дух живе в нас. Хоча наші фізичні тіла слабкі, Святий Дух в нас дуже сильний. Він оновлює наш розум вірою у слово, щоб ми могли слідувати за Господом.
 
Покладаймося на силу Святого Духа, оновлюймо наш розум і служімо Господу. Якщо Господь звертається до нас, коли ми служимо Йому, перебуваймо з Ним. До того дня, коли Ісус прийде знову, ми житимемо, щоб проповідувати Божу праведність. Оновлюйте ваш розум через віру в Божу праведність.