Do COVID-19 và việc gián đoạn dịch vụ thư quốc tế,
chúng tôi đã tạm thời đình chỉ "Dịch vụ sách in miễn phí" của chúng tôi.
chúng tôi đã tạm thời đình chỉ "Dịch vụ sách in miễn phí" của chúng tôi.
Trong trường hợp này, chúng tôi không thể gửi sách cho bạn vào lúc này.
Xin cầu nguyện cho đại dịch này sớm kết thúc và dịch vụ bưu chính nối lại.
Xin cầu nguyện cho đại dịch này sớm kết thúc và dịch vụ bưu chính nối lại.
Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)
[Chapter 4-1] Передмова до розділу 4 Листа до Римлян
У листі до римлян 4:6-8 Павло говорить про благословенних перед Господом людей. Справді благословенна перед Богом є та людина, чиї беззаконня прощені та чиї гріхи покриті. Тому Апостол Павло стверджує: «Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!» (Лист до римлян 4:8).
Потім Павло розповідає нам про Авраама як про благословенну людину. Використовуючи Авраама як біблійну людину-символ, Павло пояснює, якою насправді є правдива та благословенна віра. Авраамові було б чим пишатися, якби його особисті вчинки могли його виправдати, однак насправді усе було не так. Божа праведність, якою він володів, була можлива тільки через віру в слово Боже.
Біблія твердить, що віра, завдяки якій людина може стати праведною і благословенною, – це щиросердне вірування в слово Боже, подібна до віри Авраама. У цій частині апостол Павло говорить про те, як людина може віднайти Божу праведність у своєму серці через віру в слово Боже.
Немає жодного, хто б зовсім не згрішив, живучи на землі. Більше того, ми, люди, робимо стільки гріхів, як є хмар, що покривають небо (Книга Ісаї 44:22). Тому немає жодної людини на землі, котра могла б уникнути суду Божого, не вірячи в праведність Ісуса Христа.
Хрещення Ісуса та Його кров на Хресті сповнили Божу праведність. Як ті, хто вже здобули прощення провин, так і ті, що не отримали його, чинять гріхи своєю плоттю. Більше того, ми робимо гріхи, про які навіть не знаємо й у такий спосіб усі заслуговуємо на осуд за ці прогрішення.
Слід пам’ятати, що якщо людина має хоча б найменший гріх, вона повинна вмерти перед Божою справедливістю. У Біблії сказано, що заплата за гріх є смерть (Лист до Римлян 6:23). Ми повинні в такий спосіб розуміти й вірити в Закон Божий. Ми повинні заплатити за гріхи, зроблені нашим розумом та вчинками, бо тільки розплатившись за всі прогрішення зможемо вирішити проблему гріхів. З іншого боку, не має значення, з якою наполегливістю ми намагаємося це зробити, якщо ми дотепер ще не заплатили за гріх, то питання платежу не було вирішене. Слід пам’ятати про те, що навіть людина, яка вірить в Ісуса, має гріх і тому понесе покарання за свої провини.
Ми живемо у світі, переповненому усіма видами гріхів: великими й маленькими, усвідомленими й несвідомими, вчиненими навмисно чи випадково. Ми не можемо не визнавати той факт, що відповідно до закону Божого будемо засуджені на смерть через вчинені гріхи: «Бо заплата за гріх смерть».
Якщо людина бажає, щоб усі її провини були змиті, вона повинна отримати прощення гріхів через віру в праведність Божу, котра виходить із води, крові та Святого Духа. Той, хто отримав прощення гріхів через віру в Божу праведність, може і має повне право постійно приносити Богу жертви прослави, адже Він змив усі гріхи своїм Хрещенням і кров’ю.
Оскільки наш Господь уже забрав незліченні гріхи світу, в тому числі й мої гріхи, Своїм Хрещенням, кров’ю та воскресінням, то ми виявляємо свою вдячність Господу, що дарував нам вічне життя.
Якби Ісус Христос не взяв на Себе всі гріхи людства на річці Йордан, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя та не помер на Хресті, то повинні були б заплатити за них смертю в пеклі. Як же ми могли б прославляти Бога, якби Він не змив цілком усі наші провини? Хіба могли б ми молитися в ім’я Боже, ставши перед нашим Святим і Священним Богом із серцем, повним гріха? Хіба могли б ми дійсно приносити жертви прослави Його праведності, кажучи: «Він пробачив усі наші гріхи!», коли в нас усе ще є гріх у серці? Ні, не могли б.
Але тепер ми можемо прославляти Бога в Його праведності. Усе це стало можливим завдяки нашій вірі в дар Божої праведності, у яку ми зодягнулися.
Апостол Павло сказав, що ми знайшли Божу праведність через віру в те, що зробив Господь
«Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом? Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога. Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність. А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку. А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність» (Лист до римлян 4:1–5).
Тут Павло, привівши в приклад Авраама, пояснює, як можна виправдатися. Цілком обґрунтовано є одержати плату за свою працю. Проте, це не є плата за наші діла, але дар Божий, що завдяки народженню знову дозволив нам стати праведниками, не роблячи нічого доброго та не ведучи досконале життя перед Богом.
Апостол Павло сказав: «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку». Він каже нам про те, як грішник одержував прощення гріхів через Хрещення і жертовну кров Ісуса Христа. Спасіння було дане як благословенний дар для прощення провин усім, хто вірять у Божу праведність.
Спасіння грішників є безумовним даром Божої праведності. Той, хто народжений грішником, не має іншого вибору, як тільки грішити, він не має іншого вибору як тільки зізнатися перед Господом, що він є грішником і нічого не може з цим вдіяти. Гріхи такої людини не можуть зникнути тільки тому, що вона з вірою в деякі поширені християнські доктрини старанно підносить молитви покаяння.
Грішник не може хвалитися перед Богом своєю власною праведністю. «І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в’янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...» (Книга Ісаї 64:6). Отож грішник не має іншого вибору, як тільки вірити в Божу праведність, що була довершена Хрещенням Господа на річці Йордан та Його смертю на Хресті. Лише тоді людина може отримати прощення своїх прогрішень через віру в Божу праведність. Немає нічого більшого, що міг би зробити грішник, щоб заслужити Божу праведність. Прощення гріхів можна отримати тільки через віру в Божу праведність.
Усі грішники можуть знайти Божу праведність через Хрещення Ісуса Христа та Його спокутну кров на Хресті. Таким чином, лише віра в Божу праведність дає можливість грішнику одержати спасіння від гріха. Ось великий дар Божої праведності.
Апостол Павло каже нам про те, як грішники отримують спасіння від усіх провин
Апостол Павло пояснює це, беручи за приклад самого Авраама. «А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов’язку». Павло навчає, що людина не може знайти Божу праведність, виконуючи деякі підзаконні справи. Єдиним способом віднайти Божу праведність є віра в Його справедливі слова духовного обрізання.
Божа праведність є істиною, яку не можна здобути власними зусиллями чи вчинками. Дар Божої праведності наступний: ви і я були людьми, що заслуговували повного знищення й смерті, однак наш Спаситель Ісус Христос узяв на Себе всі наші провини завдяки Хрещенню від Івана Хрестителя на річці Йордан. Потім Він узяв із Собою всі гріхи на Хрест, де Він поніс покарання за них, а саме відпокутував ці гріхи Своєю кров’ю. Ісус, таким чином, сповна реалізував Божу правду. Усі Його праведні справи вивершили Божу праведність, яка врятувала грішників від вічної смерті.
Ті, хто вірять у Божі слова, можуть отримати Божу праведність!
У 5-му вірші сказано: «А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність».
Тут апостол Павло пояснює шлях до Божої праведності, використовуючи як приклад «нечестивого». «Нечестиві» – це ті, котрі не тільки не бояться Бога, але протягом усього свого життя практикують розпусні вчинки. Звичайно ж слова Божі, котрі говорять, що всі люди народилися як «невільники гріха», правдиві. Більше того, правдивим є й те, що справжня природа людства полягає в тому, що люди не мають іншого вибору, як тільки грішити до тих пір, поки вони не понесуть страшне Боже покарання. Проте, якщо Бог називає безгрішними нас, нечестивих, та приймає нашу віру за праведність, то завдяки чому, крім Божої праведності, стало б усе це можливим?
Наш Господь каже нам, нечестивим: Сам Господь повинен був прийняти Хрещення на річці Йордан від Івана Хрестителя, останнього первосвященика Старого Завіту, щоб змити всі прогрішення світу. Він також повинен був пролити кров на Хресті, щоб відпокутувати всі наші провини, і тим самим виконав Божі слова: «Бо заплата за гріх смерть». Чи вірите, що Ісус Христос відпокутував усі наші гріхи Божою правдою, прийнявши Хрещення і проливши кров на Хресті? Бог вважає віру тих, котрі вірять у Його правду, праведністю. Це не упертість, але свідчення чудової Божої праведності.
Бог Отець каже людині, яка вірить у Божу праведність: «Добре, ви є мій народ. Ви вірите в Мою праведність. Тепер ти є моїм дитям. Ти безгрішний. Чому? Тому що Я змив усі твої гріхи Хрещенням і кров’ю Мого Сина Ісуса Христа та зробив тебе безгрішним! Він також заплатив за твої гріхи тим, що пролив Свою кров, як написано: «Бо заплата за гріх смерть», Він воскрес із мертвих для тебе. Він – твій Спаситель і Бог. Чи ти віриш у це?»
«Так, вірю». Тоді Господь продовжує: «Я дав тобі Мою правду, сповнену праведними ділами Мого Сина. Ти тепер став Моїм чадом, я усиновив тебе водою і кров’ю Мого Сина».
Усе людство є нечестивим перед Богом. Проте, наш Господь Ісус Своїм Хрещенням від Івана Хрестителя змив усі провини грішників: як прогрішення, які ми вчинили раніше, так і гріхи, які ми ще чинитимемо в майбутньому. Більше того, Бог зодягнув у Своєю праведність всіх, хто вірять у Божу праведність, та врятував їх від усіх гріхів. «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!» (Лист до галатів 3:26–27). Все залежить від того, чи істинно ми віримо Божому слову, чи ні. Ми стаємо праведниками, якщо віримо, але якщо не віримо, то втрачаємо Божу праведність.
Навіть нечестиві в Божих очах...
Навіть нечестивим Бог обіцяє, що Його праведність стане їх праведністю, якщо тільки вони повірять, що Ісус узяв на Себе одразу всі прогрішення, прийнявши Хрещення на річці Йордан. Бог справді дарував свою праведність кожному віруючому. Кожен, хто вірить у Божу праведність, отримає спасіння від усіх гріхів на світі. Наш Бог Отець сказав віруючим у Його праведність, що вони є Його дітьми. «Так, тепер ви безгрішні. Мій Син Ісус Христос врятував вас від усіх ваших провин. Ви – праведники. Ви врятовані від усіх гріхів».
Навіть якщо ми не є нечестивими, Бог ставить на нас печать праведності, щоб підтвердити, що ми праведні. Божа праведність є вічною. Господь Ісус істинно здійснив праведну справу для всього людства. Люди усього світу були врятовані від усіх прогрішень цього світу Божою праведністю. Бог вважає душі нечестивих безгрішними, враховуючи їх віру в Його праведність. «Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха», тому що вона знайшла благословення Божої праведності через віру.
Бог запитує нас: «Чи ти благочестивий?» І в цей момент мусимо визнати той факт, що ми є нечестиві в очах Божих. Коли ми признаємо це, то починаємо дякувати Ісусові за те, що Він прийняв Хрещення за грішників, пролив Свою кров на Хресті, та що саме Божа праведність, а не наші власні зусилля, змила всі гріхи світу. Проте, якщо ми думаємо, що можемо твердо дотримуватись Закону, то ніколи не зможемо ані дякувати Богу, ані вірити в Його праведність.
Той, хто вірить у Божу праведність, яка «виправдовує нечестивого», може отримати в дар Божу праведність. Божа праведність буде дана в дар тим, котрі вірять у спокуту й покарання Ісуса Христа, але для тих, котрі не вірять у Божу праведність, Боже благословення і благодать залишаться недоступними.
Навіть для народженого знову праведника праведність Божа, котра була підтверджена Ісусом, є обов’язковою повсякденно; навіть ми, що віруємо в Божу праведність, не можемо не грішити з дня в день, живучи в цьому світі. Таким чином, ми повинні пам’ятати ту радісну звістку про Божу праведність, згідно якої Ісус узяв на Себе всі гріхи Своїм Хрещенням і кров’ю на Хресті. Щораз, коли ми чуємо цю радісну звістку, вона обновляє наші душі та кріпить наші серця силою, що переповнює нас. Тепер вам має бути зрозумілим значення того уривка: «А не робить, але віруючому в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його ставиться в праведність?» Тут Біблія звертається до всіх людей на землі.
У Біблії на прикладі Авраама детально описано те, як людина може віднайти Божу праведність. Проте, у ній також сказано, що той, котрий «робить», протистоїть Богу замість того, щоб бути вдячним Йому за спасіння. Той, котрий «робить», не вірить у Божу праведність та в такий спосіб є невдячний Господу. У 4-му вірші говориться, що людина, яка намагається увійти в Царство Небесне, роблячи добрі справи, не має потреби в Божій праведності.
Чому? Тому що їй не потрібно шукати Божої праведності, оскільки вона намагається самотужки змити усі свої провини, щодня роблячи добрі справи та підносячи молитви покаяння. Така людина не хоче повністю прийняти Божу праведність, тому що не бажає добровільно порвати зі своїми, як їй здається, доброчесними вчинками. Навпаки, вона намагається заслужити спасіння своєї душі через молитви покаяння, плачучи й постячи. Таким чином, Божа праведність дається лише тим, котрі істинно вірять у праведні слова Ісуса.
Заплата виконавцеві не рахується праведністю
«А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність» (Лист до римлян 4:5).
Браття, це послання говорить нам про людину, яка визнає Бога й вірить у слова Божі так, як у них вірив Авраам. Ми віримо в Господнє спасіння, що врятувало нечестивих. На землі існує два види віруючих християн. У 4-му вірші ми бачимо того, котрий «робить», і така людина розглядає Боже спасіння не як дарунок, але як борг. Такі люди хочуть бути шанованими за їх доброчесні вчинки перед Богом. Вони схильні відкидати спасіння через Божу праведність після того, як повірили в Ісуса. Як ви думаєте, яку жертву потрібно принести, щоб удостоїтися Божої праведності?
Якщо ви ходите перед Богом, міцно тримаючись своїх добрих справ, то тільки стаєте грішником, не удостоївшись Божої праведності. Чи знаєте ви, що доктрина зростання у святості, яку підтримують більшість християн, змушує робити якнайбільше добрих справ, перетворюючи цих людей у ворогів Бога тим, що вони протистоять дару Божої праведності? Біблія стверджує, що ми не можемо поступово заслужити Божу праведність. Вона також навчає, що ми не можемо своїми вчинками здобути Божу праведність.
Прихильники «людських справ» учать, що ви можете заслужити святість через молитви покаяння. Вони говорять, що можна стати більш праведними, живучи чистим та праведним життям; що можна врятуватися, живучи благочестиво аж до самої смерті, навіть якщо Ісус знищив усі ваші прогрішення.
Проте, Божа праведність незрівнянно вища за людські вчинки. Ті, хто протистоять Божій праведності, стають союзниками диявола. Оскільки такі люди відмовляються від Божої праведності, вони не можуть отримати прощення прогрішень перед Господом.
Браття, ми народилися на сто відсотків гріховними. А втім реальність така, що багато людей невірно тлумачать Божу праведність та тому ходять невірним шляхом у вірі. Оскільки багато людей думають, що вони благочестиві, то не вірять у Божу праведність. Вони вірять, що будуть прощені за майбутні повсякденні гріхи, підносячи молитви покаяння. Ці люди вірять, що в них є принаймні трішки благочестя, тому вони хваляться своїми добрими справами, не прагнучи й не вірячи в Божу праведність.
Які ж люди можуть стати праведними? Ті, котрі не занадто старанні в піднесенні молитов покаяння, можуть стати праведними. Це не означає, що зовсім не потрібно молитися в покаянні та сповідатися зі своїх провин. Я сподіваюся, що ви правильно зрозумієте те, про що я говорю. Пізніше я ще торкнуся питання «релігійного життя». Ті, хто протистоять Божій праведності, високо оцінюють різні добрі справи, наприклад, молитви, чи посади у благочестивому житті.
Проте, лише ті, хто знають, що їхні вчинки є недостатніми, можуть з грішників стати праведниками, отримавши у свої серця дар прощення гріхів. Єдине, що ми повинні робити, це вірити в Божу праведність та знати, що немає сенсу пишатися нашою особистою праведністю. Ось що ми повинні визнавати перед Богом: «О, Боже! Ми вчинили так багато гріхів. Ми – грішники та будемо продовжувати грішити аж до смерті». Це єдине, що ми повинні визнати. Окрім цього ми ще повинні вірити, що Ісус цілком сповнив правду Божу.
Віруючи в Божу праведність, кожен грішник може одержати цілковите спасіння від усіх гріхів. Своєю вірою ми прославляємо праведність Ісуса Христа, бо через неї отримали спасіння від усіх гріхів, без неї ж повинні були б загинути в гріхах.
Хто є істинно благословенним?
Хто є благословенним перед Богом? Біблія описує благословенну людину в такий спосіб: «Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи». Навіть якщо хтось не зміг зробити жодного доброго вчинку перед Богом, має безліч недосконалостей та слабостей чи не зміг виконати всі пункти Божого Закону, Господь все одно дає благословення прощення гріхів тим віруючим, котрі мають віру в Божу праведність, що знищила всі наші провини Хрещенням Ісуса Христа і Його кров’ю на Хресті. Такі люди вірять у Божу праведність та є найбільш благословенними перед Богом. Вони отримали особливе благословення від Господа. Ми вдостоїлися спасіння від усіх наших гріхів через віру в Божу праведність. Ми віримо, що це правда, що Бог сказав так. Чи можемо щось додати до Його слів? Ні.
На світі є багато людей, які усе ще намагаються одержати спасіння своїми добрими справами, навіть якщо визнають, що Ісус – їх Спаситель.
Чи є ще щось, що могло б довершити ту правду Божого спасіння від гріха, що Ісус прийняв Хрещення від Івана Хрестителя, пролив кров на Хресті та воскрес із мертвих? Ні, немає.
Одначе сучасні християни збиті з пантелику стосовно того, як належить вірити в Божу праведність. Люди знають, що вони можуть отримати спасіння через віру в Ісуса. Однак, з іншого боку, вони усе ще думають, що, як тільки починають вірити в Ісуса, для їх спасіння обов’язковим стає постійне зростання у праведності, доброчесне життя та дотримання Закону Божого. Ось причина розгубленості цих людей.
Навіть якщо те, про що вони говорять, здається схожим на те, що вони називають праведністю, то воно далеке від віри, яка визнає й вірить у Божу праведність. Як може людина істинно вірити в Бога? Це можливо лише тоді, коли ми маємо правдиву віру в слова Євангелія води і Святого Духа, які містять Божу праведність, та в такий спосіб одержуємо спасіння від усіх наших провин через віру в Його Хрещення і кров на Хресті, у яких цілісно та дуже виразно відкривається Божа праведність.
Ми повинні відкидати абсурдні християнські доктрини поступового зростання у святості, безумовного вибрання й формального оправдання чи помилкових вірувань, які стверджують, що можна в остаточному рахунку отримати спасіння від прогрішень, якщо не їсти свинини чи додержуватися суботи. Ми повинні триматися осторонь від тих, котрі говорять такі нісенітниці. З таких розмов не зробити правильних висновків.
Браття, чи правильне є віровчення, через яке ми отримуємо спасіння від гріхів вірою в Божу праведність, а не роблячи щось доброчесне? – Так, це правдива віра. Що зробили ми для того, щоб отримати Божу праведність? Чи зробили ми щось добре перед Господом? Ні. Чи є ми досконалими, хоча б у наших думках? Ні, не є. Тоді чи означає це, що ми можемо жити так, як нам заманеться? Ні. Чи слід нам жити благочестиво за Законом, щоб стати Його дітьми? Ні. Це означає, що ми повинні стати правдивими дітьми Божими, тільки повіривши в Його праведність, одержавши прощення гріхів та прийнявши в дарунок Святого Духа завдяки правильній вірі.
Людина не може жити абсолютно благочестивим життям. Проте, навіть якщо вона нічого не робить та все ще вірить у праведність, дану Ісусом, значить вона благословенна і врятувалась від гріха. Ще від народження кожна людина по природі своїй не може жити благочестивим життям. Тому Бог пожалів нас і послав на землю Ісуса, звелівши Йому прийняти Хрещення від Івана Хрестителя, щоб перенести на Нього всі гріхи світу. Потім Ісус повинен був понести гріхи на Хрест і в такий спосіб вирішити проблему спасіння.
Існує східне прислів’я: «Варто принести в жертву своє життя заради блага інших людей». Коли хтось топиться сам, рятуючи іншого потопаючого, люди вихваляють його за його доброчесну жертву. Браття, це означає лише одне: навіть якщо цілком природно є рятувати потопаючу людини, ми занадто високо оцінюємо цей вчинок.
А ось ще одне древнє висловлювання – «Іngwa-eungbo». Воно означає, що якщо людина веде доброчесне життя, то вона одержить благословення в майбутньому, однак буде покарана, якщо поводитиметься погано. Браття, чи є праведним учинок, коли одна людина віддає своє життя за іншого? Навіть у випадку гетеросексуальної любові, чоловік та жінка кохають одне одного й піклуються одне про одного, оскільки це відповідає їх уподобанням. Ось чому можна сказати, що всі люди у переважній більшості егоїстичні.
Тому Бог каже, що в людині немає чесноти, і нам належить уважно випробовувати себе, чи дійсно ми покладаємося на Його праведність та віримо в неї, у те, що вона знищила навіть найстрашніші з наших гріхів, незважаючи на те, що ми ніколи не мали жодних чеснот. Нам необхідно отримати спасіння через віру в Божу праведність, дану нам нашим Господом.
Ви повинні одержати прощення всіх прогрішень і беззаконь
Що таке беззаконня перед Богом? Усі провини, вчинені нами перед Богом, є беззаконнями.
Як можемо ви і я спокутувати наші гріхи перед Богом? Чи може товстий бронежилет прикрити наші гріхи? Чи може сталева броня, зроблена із найміцнішого металу товщиною в один метр, прикрити наші гріхи перед очима Господа? Браття, якби ми робили добрі справи, чи змогли б вони покрити всі наші беззаконня та провини, вчинені перед Господом? Ні, не змогли б. Добрі справи людства – це не що інше, як самозаспокоєння. Людина не може уникнути справедливого Божого суду, заспокоюючи себе тим, що вона зробила безліч добрих справ.
«Блаженні... кому прикриті гріхи». Ось що говориться в Біблії. Браття, якщо ми захочемо, щоб наші гріхи були прощені перед Богом, то нам необхідно тільки повірити в праведність Божу, якою Він врятував нас. Праведність Божа полягає в тому, що Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб прийняти Хрещення, узяти на Себе всі гріхи світу та прийняти спокутну смерть на Хресті. Ось – Божа праведність. Усі гріхи отримують прощення, коли людина вірить у праведність Божу.
Навіть якщо людина намагається прикрити провини перед Богом власними добрими вчинками, це – безглуздо. Тільки праведність Хрещення та крові Ісуса можуть покрити ваші й мої гріхи. Ми повинні були понести покарання й загинути, піти до пекла, зазнавши лютого гніву Божого за наші гріхи. Однак Ісус прийшов у цей світ і сповнив Божу правду для нас, прийнявши Хрещення від Івана Хрестителя і смерть на Хресті. Ви повинні вірити в це. Наші гріхи можуть бути прощені через віру в Божу праведність. Чому? Тому що Божа праведність справедливо компенсувала всі прогрішення світу через Хрещення Ісуса та пролиття Його святої крові. Тільки віра в цю істину може змити мої й ваші гріхи.
Яка ж людина є благословенна? Людина, яка має таку віру, є благословенна. «Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!». Людина з такою вірою – благословенна і щаслива. Чи у вас та в мене є така віра? Істинно благословенна та людина, яка прийняла у своє серце слова Божі про те, що Ісус Христос врятував нас водою і Святим Духом. Той, хто приймає у своє серце Ісуса Христа разом з Його водою і кров’ю та перебуває в Ісусі Христі, є справді благословенною людиною. Ми, що віримо в Божу праведність, завдяки вірі одержали чудове спасіння, яке не містить ані найменшого натяку на людські думки чи чесноти. Тільки істинно благословенна людина вірить у цю правду, зберігає її у своєму серці та проповідує правдиве Євангеліє.
Браття, навіть не намагайтеся стати дітьми Божими та отримати спасіння від гріха, додаючи до Божої милості деякі доброчесні справи! Чи ви є доброчесні? Занадто самовпевнено й зарозуміло є намагатися бути доброчесним, насправді не будучи таким, та думати, що можеш ним стати. Якщо бідна людина одержує у подарунок від мільйонера величезний діамант, то єдине, що вона повинна зробити, це сказати: «Спасибі». Те ж стосується і Божої праведності.
У 4-му розділі послання до римлян розповідається про людей, які були благословенні Богом. Такі люди отримали спасіння від усіх своїх гріхів через віру в слова Євангелія, що містять Божу праведність.
Сподіваюся, що ви приймете оце благословення.
Copyright © 2021 by The New Life Mission