Search

דרשות

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 15] Проповідуймо Євангеліє по всьому світу

«Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування» (Лист до Римлян 15:1-2).
Ті, котрі вірують у Божу праведність, не повинні намагатися знайти власну праведність, так само, як і Христос не намагався знайти Свою. Праведна людина живе в ім’я Царства Небесного і проповідує Євангеліє на благо інших людей. Павло сказав, що сильні люди повинні терпіти слабості немічних замість того, щоб догоджати самим собі.
Віруючі в Божу праведність повинні проповідувати Євангеліє таким чином, щоб вони хрещенням і кров’ю Ісуса Христа могли очистити інших людей від гріхів. Ось чому Бог ненавидить ледачих, що не бажають проповідувати для спасіння грішників. Ми не повинні намагатися знайти особисту праведність, але проповідувати іншим людям про праведність Божу. Ми повинні проповідувати Євангеліє води та Духа для того, щоб грішники врятувалися через віру, а також зміцнювати друга в щирій вірі.
 
 

НЕ БУДУЙТЕ ХРАМУ НА ЧУЖОМУ ФУНДАМЕНТІ

 
У 20 вірші написано: «При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім’я було знане, щоб не будувати на основі чужій».
У Євангелії, яке проповідував Павло, була одна особливість. Справа в тому, що Павло проповідував лише Євангеліє води та Духа. Віруючі в Божу праведність повинні докладати всіх зусиль для проповідування Євангелія води та Духа так само, як це робив Павло. Для цього ми повинні робити усе на благо інших людей, а не для особистого блага. Люди, які чинять добро іншим, роблять так тому, що вони були розп’яті з Христом і воскресли з ним. Ті, котрі вірують в Ісуса, не вмерли, але живі.
 
«Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас. А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас, коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути. А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії. І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення» (Лист до Римлян 15:22–29).
 
 
ПАВЛО БУВ МАНДРІВНИМ ПРОПОВІДНИКОМ І ДОГЛЯДАЧЕМ ЦЕРКВИ БОЖОЇ
 
Прямуючи в єрусалимську церкву для служіння місцевим християнам, Павло ніс для них милостиню, передану з Македонії й Ахаї. Павло сказав, що якщо погани зробилися співучасниками християн у духовному, то вони повинні служити християнам і в матеріальному. У ті часи парафіяни єрусалимської церкви піддавалися жорстоким гонінням і тому самі не могли матеріально забезпечити себе. Єрусалимська церква, яка страждає від постійних переслідувань за віру в Ісуса Христа, одержувала велику підтримку з боку своїх братів і сестер з числа поган.
В наш час, так само як і в минулому, для Божої церкви стало традицією ділитися матеріальними благами з нужденними замість того, щоб самим користатися ними. Сповнені Святим Духом віруючі не можуть жити тільки для самих себе. Чому? Тому що в них живе Святий Дух! Ці люди народжені знову й ведені Святим Духом, що перебуває в них.
 
Дивна річ, поганські церкви духовно і матеріально підтримували єрусалимську церкву. У цьому явно проглядається результат діянь Святого Духа. Святий Дух підтримував єрусалимську церкву за її віру в Євангеліє води та Духа, а не за те, що Він благоволив до окремих особистостей цієї церкви. І як доказ Своєї підтримки, Святий Дух допомагав церкві матеріально. У той час в Ізраїлі багатьох людей били, кидали у в’язниці, навіть убивали за віру в Ісуса Христа як Спасителя.
По телебаченню, у документальних фільмах ми можемо бачити залишки катакомб, де ховалися християнські мученики, а також їх притулки в гірських печерах. Усе це дає нам уявлення про те, через що довелося пройти християнам у ті часи. Тому ми повинні завжди пам’ятати про це і у важку хвилину подавати руку допомоги Божій церкві.
Ми можемо відвертатися й не брати до уваги значення тієї взаємодопомоги, що ранні християнські церкви робили один одному. Але то були часи, коли віруючі були змушені ховатися, щоб уникнути переслідувань. У таких умовах взаємна підтримка могла здійснюватися лише завдяки Святому Духу. Тому що церква Єрусалиму в той час відчувала труднощі, то зовсім природно, що інші церкви допомагали їй. Це чудо було результатом діяльності Святого Духа.
Ви, як віруючі у Божу праведність, також повинні брати участь у цій діяльності. Члени церкви Місії Нового Життя, засновують фонди й вкладають гроші в поширення Євангелія в усьому світі. Усі ці церкви зіштовхуються з різними фінансовими проблемами, але вони завзято продовжують свою роботу з поширення Євангелія в ім’я спасіння людських душ.
 
Павло, щоб проповідувати Євангеліє води та Духа, заробляв тим, що шив намети. Коли знаходилася людина, здатна узяти на себе турботу про церкву, засновану Павлом, він залишав церкву на піклування цієї людини та йшов проповідувати далі, в іншу місцевість. На їжу ж він заробляв своїм ремеслом – шиттям наметів.
Ви не живете для самих себе; так і співробітники нашої Місії не живуть тільки для задоволення своїх особистих потреб. Люди, які мають Святого Духа, присвячують себе справам, угодним Богу, тобто рятують від гріхів пропащі душі. У нашій Місії як священнослужителі, так і парафіяни служать Євангелію за допомогою «шиття наметів», а саме займаються своєю основною роботою, щоб забезпечувати свої родини й у той же час вносять свій внесок у поширення Євангелія як фінансово, так і просто на добровільних засадах.
Як бачимо, діяльність Божої церкви в наші дні багато в чому схожа з тим, що робив Павло. У нас однаковий напрям думок і ми живемо угодним Святому Духу життям. Чим зайняті наші помисли, коли надворі лютує мороз? Ми, природно, відразу ж згадуємо про наших знайомих християн і слуг Божих. Ми запитуємо себе, чи не страждають вони зараз від холоду? Ми, народжені знову християни, піклуємося один про одного. У Біблії всі праведники мали потребу один в одному й усі разом служили Господу. Подібне життя, життя у вірі, і є правдивим життям праведників.
Починаючи проповідувати Євангеліє води та Духа, ми розпочинали практично з нуля, на порожнім місці. Ми відчували такі фінансові труднощі, що ледве могли заплатити кілька сотень доларів за оренду офісу. А ще потрібно було оплачувати рахунки з будівництва будівлі церкви. Але, незважаючи ні на що, ми продовжували віддано виконувати свою роботу поширення нашої літератури.
Коли ми стикалися з матеріальними труднощами, Бог вирішував усі наші проблеми, дозволивши тим самим побачити плоди нашої праці. Оскільки Святий Дух жив у нас, наші серця палали бажанням нести людям благу звістку, поширювати Євангеліє, незважаючи на перешкоди на нашому шляху. Ми палали бажанням розділити Божу любов із усіма заблуканими душами, проповідуючи їм Євангеліє води та Духа, так само, як це завжди робила Божа церква і праведники, про яких сказано в Біблії.
Знаємо, як народжені знову віруючі ранньої християнської церкви піклувалися один про одного. Ми повинні чинити так само. Але це неможливо без проводу Святого Духа. Святий Дух через народжених знову праведників поширює по землі Божу праведність і це буде продовжуватися вічно.
 
 
НАВІТЬ ЯКЩО МИ СТАНЕМО СВІДКАМИ КІНЦЯ ДНІВ!
 
Сьогодні люди кажуть про те, що ми живемо в час, коли почнуть збуватися всі пророцтва, про які написано в Біблії. 
Коли наступить кінець, катастрофи й природні катаклізми знищать увесь світ. Будучи віруючими, ми повинні ще міцніше стояти в нашій вірі в Божу праведність і ще з більшою завзятістю проповідувати Євангеліє води та Духа. Люди, які вірують у Божу праведність, повинні в ці останні дні серцем піклуватися про ближнього й любити його. Серце наше може озлобитися, як озлобилися серця людей у цьому світі, але, зрештою, ми здолаємо світ, тому що Святий Дух перебуває в нас. Незважаючи ні на що, нам необхідно піклуватися про Божу церкву й душі людей. Ми повинні подбати про тих, котрі мають потребу в нашій допомозі, любити їх. Ми повинні думати про наших братів і сестер та до кінця днів нести людям благу звістку.
 
Ми не повинні займатися пошуками особистої праведності, але присвятити себе спасінню інших людей. У світі ще стільки душ, які ніколи не чули про Євангеліє води та Духа! У багатьох країнах світу люди нічого не знають про Євангеліє води та Духа і в такий спосіб не мають можливості пізнати Божу праведність. Помисли наші повинні бути подібні до помислів воїнів, які, озброївшись Євангелієм води та Духа, вступили в битву за душі цілих народів. Нас ніхто не примушував до виконання цієї місії, ми це робимо добровільно, тому що бажання так чинити зовсім природно виникає в людей, у серцях яких перебуває Святий Дух.
Сьогодні як ніколи наші серця переповнює бажання до кінця виконувати Велику Місію поширення Євангелія води та Духа. Тим самим я хочу сказати вам, що, чим важче нам стає жити в цьому світі, тим більше Бог виливає на нас Святого Духа. Ми безкоштовно поширюємо по всьому світу наші друковані й електронні книги усім, хто жадає пізнати істину. Ми ведемо безупинну місіонерську роботу через Інтернет.
Ми зовсім не багатші за американців чи європейців, однак можемо подарувати їм Євангеліє, у якому міститься Божа праведність. Ми міркуємо так само, як міркував Петро, що сказав: «Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи» (Книга Діянь Апостолів 3:6).
Ми даруємо людям Євангеліє, у якому відкрилася й наповнилася невідома їм Божа праведність. Якщо в якості мірила взяти людські поняття про добро і зло, то ми аж ніяк не кращі за інших людей. Однак ми – слуги Божі, котрі можуть нести людям благу звістку, Євангеліє, у якому відкривається Його праведність. Ті, хто завдяки нашій діяльності довідалися про Євангеліє й увірували в нього, будуть благословенні.
 
Ми живемо в епоху Інтернету. Забезпечивши нас цим засобом зв’язку, Бог тим самим дозволив нам спілкуватися з усім світом. Ми змогли побачити, наскільки вдячні та щасливі люди, яким ми дали можливість одержати Євангеліє, у якому сповнилася Божа праведність. Чим похмурішим стає світ, тим могутнішими стаємо ми, проповідуючи Євангеліє Божої праведності всім пропащим душам. Чи загине світ уже зараз, чи Бог дасть нам можливість продовжувати проповідувати Його Євангеліє? Ось над чим ми повинні міркувати й про що молитися. Усе буде виконано Святим Духом.
До народження знову я був егоїстом і самолюбом. Я піклувався тільки про себе, про задоволення бажань моєї плоті. Не тільки я, усі ми були такими. Люди, які живуть, потураючи своїй плоті, можуть говорити про те, що вони сповнені любові до людей, але насправді вони не можуть любити інших людей. Ось у чому полягає різниця між тими, у кого є Святий Дух, і тими, у кого Його немає. Грішники живуть тільки для себе, а ті, котрі сповнені Святим Духом, можуть жити і дійсно живуть для інших людей. Триєдиний Бог дав Своїм слугам можливість жити для інших душ. Віруючі в Бога можуть чинити угодні Йому справи, тому що Господь живе в їхніх серцях і веде їх по житті.
Той факт, що у світі є багато храмів, не має ніякого значення. Майже усі вони вже стали світськими установами. Маючи багатомільйонні бюджети, церкви наших днів витрачають величезні кошти на зведення екстравагантних храмів і всього лише мала частка їх засобів витрачається на благодійні цілі. Якщо взагалі витрачається. Вони буквально збожеволіли, намагаючись нагромадити якнайбільше багатств на цій землі, відмежувавшись від мети – спасіння людських душ від гріха. Для них тепер ця мета – другорядна і малозначуща. Ці церкви вже не можуть вважатися частиною Божої церкви, оскільки Його церква ніколи не ставить свої інтереси вище Божих.
 
Правдива Божа церква використовує усі свої ресурси для спасіння заблуканих душ, роблячи це чесно і відкрито. У Біблії сказано: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» (Євангеліє від Матвія 5:7). Бог дав нам серце для того, щоб ми подбали про людські душі і привели їх до спокути. Він також дозволив усьому цьому здійснитися. Зараз усі частини Євангелія води та Духа зібрані воєдино й опубліковані. Євангеліє перекладене майже на 40 мов світу й видано у 60 виданнях. Кожне з цих видань свідчить про Божу праведність тим, кому загрожує духовна смерть.
Який задоволений був би Бог, якби ми з ще більшою запопадливістю і завзятістю проповідували Євангеліє води та Духа грішникам, щоб врятувати їх! Якби ми продовжували проповідувати доти, поки цей світ не загине у всесвітній катастрофі. Не падаймо у відчай і з вірою в серці зустріньмо кінець.
Раніше бідні виживали, допомагаючи один одному. Зараз же настали часи, коли в нескінченній гонитві за наживою вижити можуть тільки сильні. Дивлячись на нинішнє покоління, ми усе більше переконуємося в тому, що наш борг зобов’язує нас нести слово Євангелія тим, котрі ще не чули його. Серце наше здатне проповідуванням умиротворити душі людей, що вже втомилися від нескінченної боротьби за виживання в цьому жорстокому світі. Даруймо людям духовне благословення Євангелія води та Духа! Віруючи в Божу праведність, ми маємо можливість жити в Христі, тому що Він знищив усі наші гріхи.
У нинішні часи Євангеліє, яке містить у собі Божу правду, може поширюватися по світу у десять, сто, тисячу разів швидше. Можемо багато зробити для цього, тому будьмо тверді у нашій вірі. Люди, які володіють якими-небудь здібностями й талантами, повинні присвятити свої здібності Господу й нести слово Євангелія кожній людській душі. Ми повинні проповідувати Євангеліє згідно нашим можливостям і здібностям, якими нас наділив Господь. Самі ми не в силах щось змінити. Але я вірю, що якщо ми будемо молитися Богу так, як того вчить нас Святий Дух, що перебуває в нас, Господь задовольнить усі наші бажання.
 
Христос дарував нам Свою щиру любов, любов до грішників. Ми врятовані від гріхів світу нашою вірою в Божу праведність. Ось чому ми повинні додавати усе більше й більше зусиль для поширення Євангелія, навіть якщо нам все важче жити в цьому світі. Борг наш полягає в тому, щоб донести слово Євангелія до тих, котрі його ще не чули. 
Бог сказав: «Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили» (Лист до Римлян 11:4). У цьому світі ще так багато людей, яким необхідно почути Євангеліє води та Духа. Дуже багато з них, як пастори, так і теологи й звичайні християни, починають пробуджуватися від сну.
Завдяки Христовій любові ми маємо можливість проповідувати Євангеліє. Нам доводиться так багато працювати, що відчуваємо, немов сили покидають нас. Але, незважаючи на все більші труднощів, ми повинні з ще більшою завзятістю і старанням проповідувати Євангеліє. Ось – серце Христове. Я молюся про те, щоб ви, праведні, не думали тільки про своє благо. Якщо ж ви турбуєтеся тільки про себе, то не маєте потреби ні у вірі, ані в молитвах, тому що якщо ви живете для самого себе, вам немає діла до заблуканих душ. Але, якщо ви працюєте для того, щоб підтримувати не тільки себе, але й інших людей, то що трапиться? Вам доведеться звернутися за допомогою до Бога, тому що ви немічні та слабкі.
Ось яким чином росте і зміцнюється наша віра. Ось чому Бог сказав: 
«Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє» (Книга Приповістей 11:24).

Поділіться Євангелієм води та Духа з іншими людьми. Ось істинно праведне життя християнина. Духовне життя – це життя, присвячене поширенню правдивого Євангелія, Євангелія, що веде людей до Христа. Давайте подбаємо про наших сусідів і їхні душі, давайте нести слово Євангелія в усі куточки світу. Хай благословення Божої правди завжди перебуває з вами.
 
Алілуя! Дякуймо нашому Господу! Дякую Богу за те, що Він дозволив нам чинити добрі та праведні справи, за те, що Він звільнив нас від влади тьми, за те, що Він веде нас у Царство Свого Сина.