Search
עִבְרִית
עִבְרִית
בשל נגיף הקורונה ושיבושים בשירות הדואר הבינלאומי
השענו זמנית את שירות הספרים החינמיים המודפסים שלנו.
עקב מצב זה איננו יכולים לשלוח לך את הספרים כרגע.
אנא התפלל שמגפה זו תסתיים בקרוב ושירות הדואר יחודש.

דרשות

Тема 11: Скинія

[11-11] Серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель через свої гріхи (Від Івана 13:1-11)

Серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель через свої гріхи
(Івана 13:1-11)
“Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його. то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить. устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені. Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову. Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.”
 
 
Все Слово Біблії є таємницею для учителів неправди, котрі ще не народилися знову. Тому вони намагаються на власний розсуд інтерпретувати Боже Слово відповідно до людських думок. Проте навіть вони самі не впевнені в тому, про що навчають. В результаті навіть серед тих, котрі вірять в Ісуса, багато людей не впевнені у своєму спасінні. 
Чому так сталося? Тому, що вони кажуть, що вірять в Ісуса, навіть точно не знаючи євангелія води та Духа. Такі християни думають, що вони не будуть знищені, тому що вірять в Ісуса. Але мусять усвідомити, що відповідно до Біблії вони обов’язково будуть знищені, якщо не народяться з води та Духа.
Загальноприйнятою серед людей є думка, що навіть не знаючи правди, вони все ж не будуть знищені, тому що сліпо вірять в Ісуса. Проте вони неправильно розуміють Слово Біблії та тому не можуть усвідомити з Слова, що насправді помиляються та навіть не спаслися належним чином. 
Отже, якщо люди інтерпретують Слово Біблії буквально і придумують свої доктрини, засновані на їхніх власних думках, то такі люди не можуть отримати прощення гріхів і кінець кінцем опиняться в пеклі через їхні гріхи, навіть якщо вірять в Ісуса. Тому ми не повинні трактувати Біблію на власний розсуд, але мусимо дозволити Богу дати нам зрозуміти правду через Його народжених знову святих та Слово правди. Ми також мусимо усвідомити, що все Слово Боже знаходить своє пояснення в євангелії води та Духа.
Ісус сказав: "Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже" (Івана 3:5). Ті, котрі правильно розуміють і вірять в цей уривок, можуть дійсно позбутися всіх гріхів і увійти в Царство Небесне. Ісус сказав, що тільки ті, чиї серця очистилися від гріхів з допомогою віри в євангеліє води та Духа, можуть увійти до Неба. Але якщо люди вірять без розуміння даного Господом євангелія води та Духа, тобто правди, що виявляється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках та суканому вісоні роботи гаптівника скинії, то вони будуть знищені за їхні гріхи.
Як би це було страшно, якби ми мали бути знищені за наші гріхи, навіть якщо віримо в Ісуса! Я глибоко засмучуюся, коли думаю, що хоча зараз на землі є так багато людей, котрі вірять в Ісуса як свого Спасителя, багато з них не може впевнено відповісти на питання, чи вони дійсно переконані, що спаслися від усіх гріхів. Те, що всі грішники, не дивлячись на те, чи вони відкрито визнають, що вірять в Ісуса, чи ні, мають бути знищені за їхні гріхи – це абсолютна правда. Скільки людей дійсно буде знищено, навіть якщо вони вірять в Ісуса? 
У Євангелії від Матвія 7 написано, що хоча багато тих, котрі вірять в Господа, скажуть Ісусу, що вони пророкували, виганяли злих духів і робили багато чуд в Його ім’я, Він все ж відкине їх. Ісус пообіцяв сказати таким людям: "Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!" (Матвія 7:23) Христос сказав, що не кожен, хто покличе Його ім`я, увійде до Неба. Так само Господь докорить тим, котрі неправильно зрозуміли євангеліє води та Духа.
Все ж багато людей навіть не усвідомлюють, що вони неправильно зрозуміли і повірили в Ісуса, і це глибоко засмучує Христа. Дуже багато людей, не знаючи, що Господь справді докоряє їм за їхню недосконалу віру, йдуть до власного знищення. 
Ось чому наші серця оплакують сьогоднішніх номінальних християн. Вони вірять в Ісуса дуже невизначено, все ще не можуть пізнати ясної біблійної правди істинного євангелія води та Духа. Ось чому для нас дуже важливим і невідкладним завданням є проповідування євангелія води та Духа всім людям.
Надзвичайно важливо для всіх нас є пізнати і повірити в правду євангелія води та Духа. То як же ми можемо пізнати правду євангелія води та Духа? Звичайно ж слухаючи науку про євангеліє води та Духа, що міститься в Слові Божому. Ми дійсно повинні пізнати і повірити в правдиве євангеліє та бути покликаними Богом як Його святі. Саме в такий спосіб ми можемо увійти в Царство Боже, отримати прощення гріхів і стати Його дітьми, і все це завдяки вірі. 
Ось чому християнство зосереджує увагу на спасінні через віру. Релігії світу наголошують на власних вчинках. Але дійсна правда каже нам, що спасіння – це дар Божий, а не людське досягнення, і тому не можемо хвалитися власними вчинками (До ефесян 2:8-9). Істинне християнство показує, що єдиний шлях спасіння від гріхів і дорога до Неба пролягає через пізнання і віру в євангеліє води та Духа.
Сьогоднішній основний уривок Євангелія від Івана 13 також розповідає про євангеліє води та Духа. Знаючи, що прийшов час і, що Він повинен померти на Хресті, Ісус хотів умити ноги Своїм учням. Це було власне перед Святом Пасхи. Свято Пасхи дуже важливе для євреїв. Це був день, коли народ Ізраїля вийшов з Єгипту і спасся від рабства, тому він став великим святом для євреїв. Отже люди Ізраїля пригадували Свято Пасхи Старого Завіту і берегли пам`ять про нього, разом здійснюючи ритуали Пасхи. 
Під час вечері Ісус зібрав Своїх учнів і хотів сказати їм щось, що мало велике значення. Умивши ноги Своїм учням перед Своєю смертю на Хресті, Він хотів показати їм правду, котра змила їхні щоденні гріхи. З настанням Свята Пасхи Ісус знав, що Його схоплять як Агнця Пасхи й розіпнуть та, що Він помре і воскресне із мертвих. Отже Ісус хотів показати Своїм учням, що Він як жертовне Ягня змив навіть їхні щоденні гріхи. Іншими словами, Він умив ноги учнів для того, щоб показати їм дуже важливу правду перед смертю на Хресті.
 
 

Причина, чому Господь умив ноги Петрові

 
Погляньмо, що Ісус сказав, коли хотів умити ноги учням і коли Петро противився цьому: "Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною" (Івана 13:8). Який суворий і грізний цей вислів! Проте Ісус дійсно хотів навчити Своїх учнів, яка віра потрібна для того, щоб цілком змити їхні щоденні гріхи, та як необхідно для учнів та для Нього Самого було те, що Він умив їм ноги, перш ніж помер на Хресті. 
Отже Ісус встав з-за столу, відклав Свій одяг, узяв рушник і підперезався ним, а тоді налив води в посудину і почав мити ноги учням. Тоді прийшла черга Симона Петра, але Петро продовжував упиратися. Він сказав Ісусу: "Ти, Господи, митимеш ноги мені?" Петро був вражений і наляканий тим, що Ісус хотів умити його ноги. Він вірив в Ісуса і служив Йому як Божому Сину, тому йому було важко змиритися з такою безглуздою ситуацією. Ось чому Петро сказав, що Господь не повинен вмивати йому ноги, а навпаки сам він мав би мити ноги Господу, та що це не було ні належно, ні ввічливо з його боку дозволити Господу вмити собі ноги. Отже буквально приголомшений цим Петро сказав: "Ти, Господи, митимеш ноги мені?" і вперто перечив.
Тоді у вірші 7 Ісус сказав: "Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш". Це означало: "Ви не розумієте зараз, чому я це роблю. Але після того, як я помру на Хресті, воскресну із мертвих і вознесуся на Небо, ви зрозумієте причину, чому я вмив ваші ноги". А потім Ісус владно сказав: "Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною". Якби Ісус не вмив ноги Петру, Петро не мав би частки з Ісусом. Не мати частки з Ісусом означало не мати з Ним нічого спільного, тому Петро мусив дозволити Йому вмити собі ноги. Тоді Ісус поклав ноги Петра в посудину, умив їх і витер рушником.
Господь сказав Петрові: "Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною", і тоді Петро, приголомшений цим, сказав: "Тоді, Господи, вмий всього мене, щоб я міг мати частку з Тобою. Вмий мої руки, голову і ціле тіло!" Почувши це, Ісус сказав: "Той, хто вже вмитий, повинен тільки вмити свої ноги. Він цілком чистий. Ви цілком чисті, але не всі ви".
Ісус часто казав, що одразу приголомшує і спантеличує людей. Люди часто не можуть зрозуміти, що Ісус має на увазі, і тому роблять неправильні висновки, помилково вірять і роблять дивні речі. Ті, котрі не отримали прощення гріхів, тому що не повірили в євангеліє води та Духа, не можуть належним чином зрозуміти, що Ісус сказав Петрові в цьому уривку. Чому? Тому що ті, котрі не мають Святого Духа, не можуть зрозуміти правильного значення Слова Божого. 
Не кожен може усвідомити правду, яка виявляється в Біблії, навіть якщо він геній, обдарований дивовижним мирським розумом. Такі люди чітко розуміють Слово Святого Письма в буквальному сенсі, але незважаючи на свої старання не можуть розгадати всіх цих головоломок і з`ясувати, якою вірою можна змити щоденні гріхи, якщо не знають правди води та Духа. 
Господь сказав: "Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі" (Івана 13:10). Цей уривок дуже важкий для багатьох християн сьогодні, адже вони не можуть зрозуміти з нього, чи всі їхні дійсні гріхи вже прощені, чи ні. Насправді вони зробили цей уривок підставою для доктрини молитов покаяння, однієї з так званих ортодоксальних доктрин в християнстві. 
Вони інтерпретують цей уривок так: "Як тільки ми починаємо вірити в Ісуса як свого Спасителя, нам пробачаються всі наші гріхи, в тому числі й первородний гріх. Але ми дуже недосконалі та не можемо не грішити щодня, тому знову стаємо грішниками і мусимо просити в Бога пробачення цих дійсних гріхів. Тільки таким чином ми можемо очиститися від своїх гріхів і відновити нашу частку з Ним".
Нісенітниця! Чи ви дійсно можете очистити свої щоденні гріхи, приносячи молитви покаяння? А що ж буде з гріхами, про пробачення яких ви не попросите через вашу недбалість? То як ці гріхи зможуть бути прощені?
Церква, тіло Боже, насправді є збором тих, котрі вірять в дане Христом євангеліє води та Духа. Отже, коли Ісус сказав, що тіло цілком чисте, але не всі учні чисті, Він мав на увазі Юду, котрий не вірив у Нього. Він сказав: "не всі", тому що знав, що Юда не вірив у Нього.
Ми повинні повірити, що Господь назавжди змив усі наші гріхи через євангеліє води та Духа, основну правду Біблії. Отже, якщо ми не можемо пізнати основної правди Слова і намагаємося на власний розсуд розуміти Слово Боже, то можемо припуститися великих помилок. Вже зараз багато людей, припустившись великих помилок, віддали все своє майно і навіть пішли на муки, не вірячи в Ісуса правильно, але зрештою вони будуть знищені за їхні гріхи.
 
 

Ісус повинен умити нам ноги

 
Чому Петро міг мати частку з Ісусом, тільки коли Ісус умив йому ноги? Тому що Ісус зміг стати істинним Спасителем Петра, тільки змивши всі гріхи його життя. Ісус прийшов на цю землю, узяв на Себе гріхи людства через хрещення від Івана, помер на Хресті, воскрес із мертвих і таким чином назавжди змив гріхи Петра і всі гріхи Своїх учнів. Ісус хотів викарбувати цю правду в їхній свідомості. Але учні думали про це вмивання ніг тільки з точки зору етики, не знаючи причини, чому Ісус умив їм ноги.
Вони мусили усвідомити, що не тільки їхні теперішні гріхи, але й майбутні прогрішення також принесли б їм духовну смерть. Тож вони мусили усвідомити, що навіть гріхи, котрі вони вчинять у майбутньому, вже перейшли на Ісуса через віру. Петро не мав би частки з Ісусом, тому він мусив усвідомити великий урок тієї події, що Ісус умив ноги йому та іншим учням. Ісус мусив показати Петрові правду, що у хрещенні Він очистив "кожен гріх", вчинений Петром через його недосконалість і немічність. Ось чому Ісус мусив умити ноги Петрові, а Петро мусив дозволити Ісусу вмити собі ноги. Петро зміг мати частку з Ісусом, тільки повіривши, що всі гріхи, вчинені ним протягом усього життя через його немічність і недосконалість, також були назавжди змиті, коли Ісус охрестився від Івана.
Ми можемо зрозуміти правду води та Духа, слухаючи Слово Боже. Саме знаючи і вірячи в Слово євангелія води та Духа, яке пробачило всі наші гріхи, ми можемо очиститися також від усіх наших дійсних гріхів. Ісус сказав: "Той, хто обмитий, мусить тільки вмити свої ноги". Ісус вже змив усі наші гріхи і зробив нас чистими, тому тим, котрі вірять в це, вже пробачено всі гріхи. 
Ісус Христос справді змив усі гріхи під час хрещення в річці Йордан, взявши на Себе всі наші гріхи. А пішовши на Хрест, проливши Свою кров, прийнявши розп`яття та смерть і воскреснувши із мертвих, Він став нашим вічним Спасителем. У хрещенні, яке Він прийняв, та у крові на Хресті Господь став нашим досконалим Спасителем. Так само через євангеліє води та Духа Христос дозволив усім тим, котрі вірять в Нього, назавжди умитися від усіх їхніх гріхів через віру. 
Ті, котрі знають цю правду і вірять в неї, можуть також отримати досконале прощення своїх дійсних гріхів. Перед Богом все людство дійсно очистилося від усіх гріхів праведною місією Ісуса. Щоб справді очиститися від всіх наших гріхів, ми повинні тільки прийняти цей дар благодаті, маючи віру в євангеліє води та Духа. Чи не так? Звичайно, так! Завдяки нашій вірі в цю правду ми справді очистилися.
Ісус сказав, що ті, котрі умилися в такий спосіб, повинні умити тільки свої ноги, тому що хоч ми щодня грішимо, Ісус вже узяв на Себе всі гріхи під час хрещення і цілком спас нас. У хрещенні Ісус змив усі гріхи цілого нашого життя, тому щодня визнаючи це ми можемо звільнитися від своїх дійсних гріхів. 
Ось, що каже нам цей уривок. Насправді навіть ті, котрі отримали прощення гріхів з допомогою віри в євангеліє води і Духа, тобто в те, що Ісус взяв усі гріхи через хрещення від Івана, помер на Хресті, взявши на Себе гріхи світу, і воскрес із мертвих, все ще живуть грішним життям, адже вони також мають плоть. Проте Бог вже взяв на Себе навіть всі дійсні гріхи, котрі люди чинять щодня, навіть коли вірять в Ісуса, адже Він могутній.
Долаючи часові рамки, з вічності у вічність, Бог колись здійснив очищення всіх гріхів людства. Так само Ісус взяв усі гріхи нашого життя через хрещення від Івана, помер на Хресті з усіма гріхами, воскрес із мертвих і таким чином змив усі наші гріхи. І все ж, як ми віримо? Не дивлячись на віру в цю правду, ми все ще щодня клопочемося про гріхи, котрі чинимо в житті через нашу недосконалість. 
Ось чому нашою вірою ми щодня повинні визнавати правду, що Ісус узяв на Себе всі ці гріхи, котрі ми чинимо протягом всього життя, поки ходимо по цій землі. У хрещенні Ісус назавжди змив гріхи світу, але ми повинні щодня підтверджувати цю правду нашою вірою.
Як Петро мусив пам`ятати, що Ісус умив йому ноги, щоб мати частку з Ісусом у вірі, так і ми, щоб мати частку в Його спасінні, також мусимо щодня підтверджувати ту правду, що Він вже очистив усі наші гріхи через Своє хрещення і кров на Хресті. Але ті, котрі не вірять в цю правду, не можуть назавжди змити жодного свого гріха. Ті, котрі не очистилися від всіх гріхів, тому що не вірять в євангеліє води та Духа – це ті, котрі не мають частки з Ісусом. Хоч вони щодня безперервно намагаються змити свої гріхи, їхні прогрішення не змиті, адже гріхи, котрі вони намагаються змити через молитви покаяння, зовсім не є легкі. Кожен гріх накликає страшний суд Божий. 
Тому ті, котрі намагаються цілком змити свої гріхи молитвами покаяння, а не вірою в євангеліє води та Духа, побачать і усвідомлять, що навіть тисячна частина їхніх гріхів не змилася. Чи можемо ми назавжди змити наші гріхи, щодня приносячи такі молитви покаяння? Навіть якщо ми самі віримо, що змили свої гріхи молитвами покаяння, то насправді ці гріхи все ще залишаються в нас. 
Тільки ті, котрі умили все своє тіло вірою в євангеліє води та Духа, можуть вмивати свої ноги, живучи на цій землі, і тільки вони одягнулися в благодать, яка дозволяє щодня з вірою цілком змивати гріхи і таким чином завжди бути чистими.
У хрещенні Ісус назавжди взяв на Себе всі наші дійсні гріхи. Тому ми віримо, що через Своє хрещення Ісус також узяв на Себе всі гріхи, котрі ми щодня чинимо через нашу недосконалість та, що Він забрав також все покарання за них. Іншими словами, Ісус сказав нам, що ми не повинні спотикатися чи вмирати через нашу власну немічність.
Умивши ноги учням, Ісус мусив тільки померти на Хресті, воскреснути із мертвих і вознестися на Небо. Ісус зараз не перебуває поряд з учнями, але, відповідно до записаного Слова, сидить праворуч трону Бога Отця. І Він прийде знову. 
Але якби Ісус помер на Хресті, не сказавши Своїм учням про все це, то як би вони, залишившись на цій землі, поширювали євангеліє води та Духа? Учні Ісуса жили б, скоюючи щоденні гріхи, адже вони були слабкі та недосконалі, а, не знаючи, що робити, коли чинили гріх заздрості, жадібності чи ненависті, вони не могли б жити з вірою. Як же могли б вони розповідати іншим про євангеліє? Вони не могли б цього зробити. Ось чому Ісус обов’язково мусив сказати Своїм учням, що Він вже змив усі ці гріхи, і саме тому Він умив їм ноги.
 
 

Як прощення гріхів, котре об`являється у скинії

 
Відкривши та увійшовши в браму подвір`я скинії, ми спочатку побачили б жертовник цілопалення і бронзову умивальницю. Перший урок, який скинія дає нам для нашого життя віри – це те, що якщо ми маємо гріх перед Богом, то нас чекає покарання за гріх. Наше життя віри, як показує також жертовник цілопалення, починається із покарання за гріх і смерті. Ми мали бути засуджені перед Богом за наші гріхи, але Господь прийшов на цю землю, щоб узяти на Себе наші гріхи. 
Як жертва Старого Завіту забирала прогрішення грішників через покладення рук, проливала свою кров і помирала, а її плоть клали на жертовник цілопалення і спалювали вогнем, та таким чином виконувалося її жертовне засудження за проступки грішників через покарання вогню, так само Ісус все виконав для нас. Замість нас Ісус отримав покладення рук від Івана, пролив Свою кров і помер на Хресті, й таким чином заплатив ціну наших гріхів Своєю власною смертю.
Ми щодня грішимо і будемо грішити до дня смерті. Ми обов’язково мусили померти за наші гріхи. Але, щоб спасти таких людей, як ми, від гріхів і покарання, Господь покинув трон слави на Небі та прийшов на цю землю, узяв на власне тіло наші гріхи, прийнявши хрещення від Івана, віддав Своє тіло на Хресті, був розп`ятий і пролив Свою дорогоцінну кров, воскрес із мертвих і таким чином став нашим істинним Спасителем. Усвідомлення і визнання закону смерті, тобто того, що ми маємо бути засуджені та померти за наші гріхи, є початком віри. 
Тільки ті, котрі знають і вірять, що мусять померти за свої гріхи, можуть умитися прощенням гріхів і звільнитися від гріхів, перенісши всі їхні гріхи на Ісуса через віру. Істинна віра починається саме так. І ми, почавши з цієї віри, стали досконалими, визнавши нашу віру в те, що Ісус Христос змив усі гріхи, котрі ми чинимо щодня, і навіть ті гріхи, котрі ми вчинимо у майбутньому. 
Навіть первосвященик і його сини щоранку й щовечора приносили свої цілопалення у скинії. Вони постійно приносили свою жертву, клали руки на її голову, проливали її кров і жертвували її Богу. Ось чому у скинії не було стільця. Іншими словами, вони постійно приносили жертви і навіть не мали часу, щоб сісти і відпочити. Так само й ми безперервно грішили і не могли уникнути Його суду за ті гріхи, але Ісус Христос цілком спас нас від усіх наших гріхів Своїм хрещенням та кров’ю. 
Ми повинні спочатку повірити в те, що не можемо уникнути смерті за наші гріхи. Для таких людей, як ми, Ісус прийшов на цю землю і назавжди взяв на Себе наші гріхи у хрещенні. Узявши на Себе наші гріхи через Своє хрещення, Ісус Христос ніс всі гріхи на Хрест і заплатив ціну цих гріхів Своєю кров`ю, віддавши власне життя. І, воскреснувши із мертвих, Він став нашим вічним Спасителем.
У Листі до римлян 6:23 написано: "Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім". Ми дійсно мусили померти за наші гріхи, але Ісус Христос досконало спас нас. Іншими словами, прийнявши хрещення, померши на Хресті та воскреснувши із мертвих, Христос дав нам прощення гріхів і вічне життя. Чи ви вірите в це? Саме звідси починається віра.
Чи ви часом не думаєте: "Я більше не можу йти за Ісусом, тому що я дуже недосконалий?" Чи може думаєте, що ви занадто потворні та тілесні, тому навіть вірячи в євангеліє води та Духа вам дуже важко йти вперед? Ця віра хитається на загибель.
Повернімося до Листа до євреїв 10:36-39: "Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю. Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде. А праведний житиме вірою. Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає. Ми ж не з тих, хто хитається на загибель, але віруємо на спасіння душі". Написано, що серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель. Тих, котрі вірять в цю правду, сильно переслідують, вони зносять зневагу і великі труднощі. Але спадкоємство вічного Неба чекає на нас. Все у Небі чекає на нас, своїх власників.
У Листі до євреїв 10:34-35 написано: "Ви бо страждали й з ув’язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще. Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона". Це правда. На нас, віруючих в євангеліє води та Духа, чекає спадкоємство Неба. Бог дав Небо як Свій дар спадкоємства тим, котрі отримали прощення гріхів. 
Ось чому Він сказав нам не відкидати нашої впевненості в Його обітниці. Знаючи, що отримаємо велику нагороду за нашу віру, ми не повинні хитатися на загибель, але ще краще укріпити свою віру і не відкидати нашої впевненості. Ми повинні вірити в євангеліє води та Духа, в дійсну правду, довести нашу духовну битву до кінця, спасати душі та перемогти.
Ми, святі, обов`язково мусимо мати цю віру в євангеліє води та Духа. Ми повинні повірити в те, що навіть якщо ми такі недосконалі, що щодня грішимо, поки живемо на цій землі, Господь все ж цілком спас нас, прийнявши хрещення від Івана і проливши Свою кров на Хресті для нас. Саме завдяки цій вірі ми можемо мати велику впевненість і прожити наше життя у праведності до кінця цього світу. Ми повинні прийти до Бога з вірою, пробігти естафету віри з цим істинним євангелієм, поширювати євангеліє і прожити життя, служачи євангелію. Ось чому Біблія каже нам: "Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю" (До євреїв 10:36).
"А праведний житиме вірою. Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає. Ми ж не з тих, хто хитається на загибель, але віруємо на спасіння душі" (До євреїв 10:38-39). Ми живемо з вірою в євангеліє води та Духа і можемо також спасти інших від усіх гріхів. Тому маючи віру, яка може спасти інших від усіх гріхів, ми не можемо хитатися на загибель! Якщо ми перестанемо вірити в євангеліє води та Духа, наша віра зникне і ми, зрештою, впадемо в болото смерті та цілком помремо. Отримавши прощення гріхів, зараз ми повинні продовжувати жити з вірою, виконуючи волю Бога, щоб не впасти у власну немічність, щоб не залишитися там, де ми є зараз, і щоб не померти.
Ми віримо в євангеліє води та Духа і серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель. Ми маємо віру, яка може спасти також душі інших людей. А маючи віру, чи ми можемо упасти і померти через нашу немічність? Ні, цього ніколи не буде. Ті, котрі вірять в євангеліє води та Духа, ніколи не хитаються на загибель. Навіть будучи дуже недосконалими і слабкими, ми є праведними, котрі живуть життям віри з великою впевненістю в євангеліє води та Духа. 
Ми повинні подумати про те, де почалася наша віра, не сумніватися і жити з вірою. По своїй природі ми приречені на смерть за наші гріхи, але з допомогою віри в євангеліє води та Духа, євангеліє, через яке Христос спас нас від усіх гріхів, ми отримали вічне спасіння. 
Іншими словами, наша віра почалася з повного визнання нашої немічності, недосконалості, обмеженості та грішної природи, тому, коли ми, отримавши прощення гріхів, грішимо, ходячи по цій землі, ми не зможемо перемогти, поки не передамо всіх наших гріхів Ісусу Христу з допомогою віри в євангеліє води та Духа, поки назавжди не змиємо їх вірою в Його хрещення. Ось чому ми повинні чітко усвідомити, що серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель, і дійсно жити життям віри.
Іноді, зв’язані різними обставинами і ситуаціями, ми можемо переживати різні випробування і труднощі, а оскільки ми слабкі, наше життя віри також може підупасти, не в змозі йти далі. Але ми не повинні померти. Саме це Ісус хотів сказати Петрові словами: "Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною". Ісус змив усі гріхи Петра. Подібно як Господь охрестився і взяв на Себе всі гріхи Петра, учинені ним протягом всього життя, помер на Хресті, воскрес із мертвих і таким чином спас його, Він також спас нас від всіх наших гріхів і покарання. 
Якби Він цього не зробив, то як могли б ми мати частку з Ісусом? Якби не євангелія води та Духа, як могли б ми спастися від усіх наших гріхів і вести інших до спасіння? Ми не змогли б цього зробити без євангелія води та Духа. Саме про цю правду Ісус хотів сказати Петрові. 
Ми почули і зрозуміли цю науку, але, що ж насправді відбувається з нами? Чи ми не падаємо в депресію через нашу недосконалість? Чи ж ми потім не падаємо у власну немічність? Бачачи, що ми такі недосконалі та слабкі, ми легко можемо почати ненавидіти самих себе. Ви навіть можете сказати собі: "Як можу я до кінця йти за Ісусом? Напевно краще вже зараз зупинитися і не йти за Ним! Я впевнений, що Господь також думає, що для мене було б краще залишати Його Церкву". Якби не євангеліє хрещення, котре Ісус прийняв, ми б справді впали у вічні сумніви.
Повірте в правду, що хоч ми по суті не мали іншого вибору і мусили померти за наші гріхи, Христос вже звільнив нас від наших гріхів і покарання. Хоч наша плоть дуже слабка і ми не можемо не грішити знову, навіть отримавши прощення, всі ми повинні визнати досконале і вічне спасіння Ісуса, виконане через Його хрещення і кров. 
Ми повинні визнати нашу віру: "Правду кажучи, я приречений на смерть за мої гріхи. Це правда. Але чи Господь не прийшов на цю землю для мене, чи ж Він не взяв на Себе всі мої гріхи під час хрещення? Чи ж Ісус не забрав усіх моїх гріхів, покладених на Нього через Його хрещення? Чи ж Він не помер на Хресті? Чи Він не воскрес із мертвих, чи ж Він не живе зараз? Мої гріхи перейшли на Ісуса Христа, і тому яким би недосконалим я не був і як би не виявлялася моя недосконалість, я все ж безгрішний. Тому я не є одним з тих, котрі хитаються на загибель і помирають". Саме вірячи так, ми повинні відкинути свою немічність.
Навіть, якщо завтра ми знову будемо недосконалі, через віру в хрещення євангелія води та Духа, котре Ісус прийняв, ми завжди можемо відкинути свою немічність. Нашою вірою ми повинні відкинути духовну смерть і прокляття, котрі супроводжують нас через нашу немічність.
Ми повинні думати про цю правду так часто, як тільки можемо, кажучи: "Господь спас мене. Всі мої гріхи перейшли на Господа, тож чи я все ще маю гріх, чи ні? Звичайно ж ні!" Маючи таку віру, ми можемо відкинути свою немічність і гріхи, ще раз визнати євангеліє води та Духа і підтвердити те, що ми досконало спаслися через віру. Саме так ми можемо йти за Богом щодня.
 
 

Всі гріхи зникли, коли Ісус охрестився

 
Браття і сестри, чи важливе було те Слово, яке Ісус сказав Петрові та Своїм учням? Він умив їм ноги для того, щоб вони міцно стояли у євангелії води та Духа навіть після Його смерті, а особливо коли впали б у немічність. Якби Ісус не умив ніг Петрові та іншим учням, то що трапилося б з учнями, коли Ісус помер на Хресті, воскрес із мертвих на третій день і вознісся у Боже Царство? Як учні вирішили б проблему своєї немічності, коли вона виявилася б? Вони мусили б вирішити її через віру в хрещення Ісуса, а якби вони не вірили в нього, то їм було б справді важко вирішити проблему своєї немічності.
Ми повинні вирішити проблему наших немочей і дійсних гріхів через знання і віру в правду, котра об’являється у блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках та суканому вісоні роботи гаптівника, через служіння Ісуса. Якби Ісус не навчив Своїх учнів про силу хрещення, котре Він прийняв, то Його учні також зневірилися б і померли б духовно. Вони не мали б сили повірити і віддати все життя євангелію, присвятити своє життя спасінню інших душ, навіть не мали б сили прийняти муки, і тому кінець кінцем не змогли б захистити своєї віри і зневірилися б. 
Але відповідно до усної традиції, котра дійшла до нас, всі дванадцять учнів Ісуса проповідували євангеліє і були замучені. Серед дванадцяти учнів Ісуса найбільше сумнівався Тома. Але навіть Тома пішов до Індії та був замучений там.
Яка ж віра дала всім учням Ісуса силу піти на муки? Це була повна впевненості віра в те, що Ісус узяв на Себе всі їхні гріхи за все життя у хрещенні, що вони досконало очистилися, оскільки всі їхні гріхи перейшли на Ісуса та, що вони цілком стали Божими дітьми і успадкували Царство; саме завдяки цій вірі вони могли поширювати євангеліє води та Духа на цій землі та прийти до Бога, коли Він їх покликав. Іншими словами, всі ми також можемо піти на муки з цією вірою, якої хоче від нас Бог.
Коли Петро тричі відрікся від Ісуса біля палацу Пилата, він ще краще усвідомив, що Ісус мав на увазі, коли сказав йому: "Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною". Після вознесіння Ісуса на Небо Петро та інші учні Ісуса усвідомили, чому Ісус умив їм ноги, і повірили й проповідували євангеліє води та Духа з великою відданістю. 
Сьогоднішні християни, не знаючи цієї правди хрещення Ісуса, також не зможуть жити життям віри і кінець кінцем перестануть вірити в Нього. Якщо ми зв`язані власною немічністю, то наше сумління буде зламане нездатністю розв`язати цю проблему, і наше зламане сумління не дозволить нам прийти до церкви. Це правило виконується для кожного члена Його Церкви, навіть для наших дітей. 
Браття і сестри, якби ви були зв`язані гріхом, чи ви могли б поклонятися Богу? Сьогодні навіть ті, котрі не народилися знову, йдуть до церкви, приносять молитви покаяння за свої гріхи і поклоняються Богу, тому що вірять в Ісуса тільки як в релігію.
Але ті, котрі вірять в євангеліє води та Духа, не можуть стояти перед Богом і поклонитися Йому, якщо відчувають, що на їхній душі лежить гріх через їхню немічність і, що вони зв`язані ним. У такі моменти ми повинні очистити свою душу через віру в силу хрещення, котре Ісус прийняв, через віру в те, що Ісус забрав усі наші гріхи через Своє хрещення. 
Ті номінальні християни, котрі не знають правди євангелія води та Духа, також не знають дороги віри, тому вони сліпо намагаються отримати прощення гріхів через молитви покаяння. Як ті, котрі сліпо вірять у релігії світу і просять своїх богів: "Прошу тебе, будь ласка, пробач мої гріхи та благослови мене і мою сім`ю. Я зроблю все; Я дам тобі більше жертв, я буду робити добро; будь ласка, пробач мої гріхи", так номінальні християни просто вірять у придуману ними самими релігію. 
Ісус сказав Петрові: "Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною". Якби навіть зараз учні Ісуса не усвідомили правди, прихованої в цих Словах, вони не змогли б народитися знову через це дане Ісусом євангеліє води та Духа, і не змогли б спасати інших від гріхів. Якби Ісус, умивши ноги Петра, не вселив у нього впевненості у досконалому спасінні через силу Свого хрещення, то Петро не зміг би піти на муки і виконувати ролі глави Божої Церкви.
Якби не правда євангелія води та Духа, ми також не могли б прийти до Бога і віддати Йому поклін віри, тому що ми продовжували б скоювати гріхи. Ті, котрим цілком пробачено їхні гріхи через віру в євангеліє води та Духа, можуть прийти до Його Церкви. І вони можуть цілком змити свої гріхи через віру, де б вони не були. Як Господь сказав, що ті, чиї тіла чисті, повинні вмити тільки свої ноги, так кожного разу, коли ми грішимо через нашу слабкість, ми повинні пам`ятати і вірити, що ці наші гріхи також перейшли на Ісуса під час хрещення.
Наші гріхи перейшли на Ісуса, коли Ісус охрестився (Матвія 3:15). Якщо гріхи, котрі знаходилися в наших серцях, перейшли на Ісуса, то чи ми маємо гріх, чи ні? Ми не маємо жодного гріха. Оскільки наші гріхи назавжди перейшли на Ісуса через Його хрещення, ми стали чистими, оскільки наші гріхи були змиті через віру, і ми все ще є священиками перед Богом, тому що ми чисті, хоч і недосконалі. Ось чому ті, котрі вірять в правдиве євангеліє води та Духа, може швидко відкинути слабкість і з вірою прийти до Бога, виконувати Його волю, дякувати Йому за спасіння, яке Він їм дав, віддавати Йому хвалу, прославляти Його і поширювати євангеліє води та Духа серед інших людей.
"Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш". Чи ви знали про цю правду, коли вперше отримали прощення гріхів? Можливо, ви не знали про неї. Проте всі ми почули цю правду і пізнали її. Хоча ми щодня грішимо і наша недосконалість виявляється, проте так само, як Ісус умив ноги Петрові, Він також щодня миє нам ноги. 
На початку ми раділи, коли вперше повірили, що гріхи, котрі вже давно були в наших серцях, та гріхи, котрі ми вчинили недавно, цілком перейшли на Ісуса, але згодом побачили, як виявляється наша недосконалість і, що ми зв`язані нашою немічністю навіть після отримання прощення гріхів. У такі моменти ми можемо справді передати Йому також всі гріхи, котрі ми вчинимо в майбутньому, тільки знаючи і вірячи, що Ісус узяв на Себе навіть ці гріхи через Своє хрещення.
Чи ж завдяки цьому праведні можуть грішити? Вони ніколи цього не роблять. У Листі до римлян 1:17 написано: "а праведний житиме вірою". Деякі люди опиралися євангелію води та Духа і безглуздо закликають: "Робімо зле, щоб вийшло добре" (До римлян 3:8). Чи народжені знову можуть грішити, отримавши прощення гріхів? Зовсім ні! 
Браття і сестри, вірячи в євангеліє води та Духа, чи ми маємо гріх, чи ні? Звичайно ж ні! Також навіть, якщо маємо недоліки, чи ми є недосконалі, чи досконалі у вірі? Ми досконалі. Коли Ісус сказав нам, що наші тіла чисті, Він мав на увазі, що через Своє хрещення, кров і воскресіння Він зробив нас досконало чистими.
Ми також пізнали силу євангелія води та Духа, повіривши в Ісуса. Тому ми повинні застосовувати цю силу євангелія води та Духа у нашому житті щодня. Застосовуючи цю віру щодня, ми можемо стомитися від неї, думаючи, скільки нам ще доведеться це робити. Але ж куди ми повинні повернутися саме зараз? Ми повинні повернутися до Господа, вірячи в те, що ми колись були приречені померти за свої гріхи, Господь спас нас від усіх гріхів, взявши на Себе наші гріхи через Своє хрещення, померши на Хресті та воскреснувши із мертвих.
Пам`ятайте, що священики щодня мусили приносити цілопалення на подвір`ї скинії та вмивати руки й ноги в бронзовій умивальниці кожного разу, коли це робили. Як і вони, ми повинні думати про першу любов Господа і розмірковувати про неї з нашою вірою. Ми були приречені на смерть, але Господь узяв на Себе наші гріхи і назавжди змив їх, та був засуджений за наші гріхи на Хресті й поклав кінець покаранню за гріх. Таким чином, хрещенням і кров`ю Господь досконало спас нас від всіх наших гріхів і покарання. 
Ми повинні щодня викарбовувати у своїх серцях цю любов, яка цілком спасла нас, приречених на смерть, і прийти до Бога з вірою в це. Ми не мали жодного вибору і мусили померти, але завдяки Господу ми досконало спаслися і стали досконалими й праведними Божими дітьми. А якщо Господь дав нам таку віру, то чи ж ця віра не є завжди з нами?
Ми – паломники, котрі живуть на цій землі тільки якийсь час, а потім відходять. Слово "паломник" означає мандрівник. Мандрівники – це ті, котрі подорожують з одного місця до іншого. Ми – мандрівники, котрі не залишаються довго на одному місці, а подорожують до іншого місця, коли закінчують там свою місію. Ми – паломники, котрі повертаються до Царства Небесного після короткого перебування в цьому світі. Живучи життям паломників, мандруючи по цій землі та йдучи до Царства Небесного, ми інколи хочемо зупинитися і впасти на землю. Прийде час, коли ви також захочете впасти як тілесно, так і духовно. Таке може трапитися, коли самі ви досконалі, але обставини далеко не ідеальні, або коли обставини чудові, але злі думки вашої плоті продовжують зростати. 
Ми є саме такі, але Христос дав нам Слово, таке необхідне для нас. "Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш". Так, зараз ми розуміємо. Живучи життям паломників, кожного разу, коли виявляється наша недосконалість, і кожного разу, коли ми зв`язані своєю немічністю й заманені обставинами, мусимо пам`ятати, що всі ми отримали прощення гріхів через віру в хрещення Ісуса, котрий змив навіть ці недоліки, і в кров на Хресті. З допомогою віри в євангеліє води та Духа ми отримали досконале прощення гріхів.
Дивлячись на скинію, ми бачимо, як детально вона зроблена. На жертовнику цілопалення також об’являється правда, що заплата за гріх смерть. Ми щодня грішимо, тому щодня приречені на засуд і смерть за ці гріхи. На жертовнику цілопалення об`являється правда, що Ісус Христос прийшов як жертовне Ягня, прийняв покладення рук і помер замість нас. За жертовником цілопалення була бронзова умивальниця, де ми роздумуємо про євангеліє води та Духа, щоб цілком змити наші гріхи, котрі чинимо щодня. Євангеліє води та Духа – це досконала правда, котра спасла нас від наших первородних і дійсних гріхів.
Що таке дар Божий в Ісусі Христі, Господі нашім? Чи це не прощення гріхів і вічне життя? Господь досконало спас нас. Він цілком спас нас, приречених на смерть за наші гріхи. Всі гріхи, котрі ми чинимо протягом всього життя, змиті нашою вірою у воду і кров, та Словом, що Господь умив нам ноги. Господь взяв усі наші гріхи під час хрещення і всі гріхи, котрі ми чинимо протягом всього життя, перейшли на Нього, тому Ісус Христос, забравши наші гріхи, був засуджений за них на Хресті й помер, воскрес із мертвих і таким чином став нашим досконалим Спасителем. Тільки вірячи в Ісуса Христа всі ми стаємо досконалими. І хоча наша плоть недосконала, ми маємо досконалу віру і таким чином зможемо прожити духовно благословенне життя й увійдемо до вічного Царства Божого.
 
 
Чи зараз ви схожі на Петра?
 
Як Ісус умив ноги Петрові, чи Він так само не вмив ваших ніг? Це правда, що Ісус також щодня умиває нам ноги. Ось чому Ісус взяв усі наші гріхи під час хрещення і помер за ці гріхи на Хресті замість нас. Він також воскрес із мертвих на третій день. Саме через Своє хрещення, кров на Хресті та воскресіння Ісус став нашим досконалим Спасителем. Ми справді віримо в цього Ісуса Христа.
Саме завдяки вірі ми можемо досконало поклонятися Богу і саме завдяки вірі ми досконало виконуємо нашу місію. Наші діла не можуть бути досконалі. Тому саме наша віра робить нас досконалими. Ось чому ми повинні жити як учні Ісуса з вірою в євангеліє води та Духа. Серед нас немає тих, котрі хитаються на загибель віри. Хоч ми часто є недосконалі, ми можемо жити у вірі, і тому мусимо мати ще більшу віру. "А праведний житиме вірою". "Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його". Через віру ми стали правдивими і рятівниками душ інших людей, тому, якщо ми не присвячуємо себе дорученій нам Богом місії спасіння інших людей, ми впадемо в болото сумнівів і зневір’я та, зрештою, помремо від наших гріхах.
Безгрішні радіють, виконуючи Його праведні діла. Вони радіють, поширюючи євангеліє Боже, котре спасає інші душі. Але грішні не радіють, роблячи праведні вчинки. Для тих, котрі отримали прощення гріхів, виконання праведних діл стає їхнім духовним хлібом. Поширення євангелія по всьому світу – це справді те, що спасає інші душі, і водночас це – наш хліб життя. Від виконання праведних діл наші серця наповнюються Духом, і нові сили з’являються в нас. Наші душі ростуть і дорослішають, а ми стаємо хоробрішими. Отже, щоб жити так, як Авраам, щоб бути благословенними Богом і розділити це благословення з іншими, ми повинні любити праведність, любити праведні вчинки і поширювати євангеліє. Хоч ми й слабкі, якщо ми не продовжуватимемо чинити цих праведних діл, наші душі помруть. Ми, праведні, поза сумнівом помремо духовно, якщо перестанемо працювати для Його праведної місії. Ось чому Ісус сказав: "Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть" (Матвія 5:6).
Ісус також сказав: "Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога" (Матвія 5:8). Ті, котрі отримали прощення гріхів і вірять, що Господь цілком змив усі наші гріхи, побачили Бога. Вони також вірять в Бога, ідуть за Ним і поширюють небесне благословення по всьому світу.
Ми стали досконалими через віру. Ми були приречені на смерть за наші гріхи, але Господь прийшов на цю землю, охрестився і помер на Хресті замість нас та таким чином досконало спас нас. Це правда і шлях до Царства Небесного. Усвідомити це означає усвідомити дорогу віри. Немає ніякого іншого шляху окрім цього. Ми не можемо увійти до Неба через наші добрі діла. Тільки усвідомлюючи і вірячи в те, що Господь зробив для нас, ми можемо увійти до Неба.
Загалом, якби треба було поділити людей на дві групи, були б ті, котрі люблять добро, та ті, котрі роблять зло. Ті, котрі роблять зло, – це точно не ті, котрі належним чином отримали прощення гріхів. Вірячи в те, що Господь зробив для нас, ми стали знаряддям праведності, але ті, котрі не отримали прощення гріхів, все ще приречені залишатися знаряддям Диявола, незважаючи на їхню власну волю. 
Зараз можу вам впевнено сказати, що Бог дав нам Своє досконале спасіння, досконалу віру і досконале прощення гріхів. Чи ваші вчинки недосконалі, навіть якщо ви вірите в це євангеліє, і чи ваші серця бува не засмучуються через це? Немає потреби у цьому, адже праведний може жити з вірою. Чи ж Господь, котрий не міг не знати про нашу недосконалість і немочі, не взяв на Себе всіх цих недоліків через Своє хрещення?
Послухайте щоденний приклад того, які ми недосконалі. Ми іноді граємо в футбол разом. Коли моя команда була в біді, а м’яч летів у напрямку наших воріт, я часто відштовхував чи навіть хапав його руками. Чи був я голкіпером? Звичайно, ні. Я просто хотів виграти. У такій ситуації всі ми, священики, святі та робітники Божі, однаково робимо все можливе, щоб виграти. Можете забути про хороші манери; щоб виграти, ми вдаємося до нечесної гри. Гра стає такою відчайдушною, що кожен робить все можливе, щоб виграти, і навіть здається, що немає іншої гри, яка виявляла б людську поведінку краще, ніж футбол. Якщо наша команда в біді, ми не задумуючись граємо нечесно, використовуємо обман, і робимо це дуже вперто. 
Всі ці речі дозволені тільки нам, але якщо інша команда грає без правил, ми кричимо "нечесна гра" і вимагаємо, щоб рефері дав жовту картку, але навіть рішення рефері не має взагалі жодного ефекту. Такі ми є насправді. Ми завжди хочемо того, що вигідне для нас, для нашої команди, і хочемо тільки того, що приносить нам вигоду. Все ж Бог спас таких людей, як ми. Хоч ми все ще повні вад і беззаконня, завдяки вірі ми народилися знову і стали досконалими. 
Господь цілком спас нас від всіх наших гріхів. Ось чому ми називаємо Господа Богом спасіння, а Бога спасіння – Господом. Господь – це наш Бог спасіння. Петро визнав: "Ти Христос, Син Бога Живого" (Матвія 16:16). І Господь прийняв його благословенну віру як дану Богом. Слово "Христос" тут означає "Той, хто узяв наші гріхи на власне тіло і очистив нас". Ісус Христос – це Син Живого Бога. Як Син Божий і наш Спаситель, Він досконало спас нас. Тож будьте ще сміливішими у ваших серцях, навіть якщо відчуваєте, що ви є дуже недосконалі та слабкі, щоб служити євангелію.
Ваші душі, серця і тіла не повинні відступати і падати; натомість, укріпіть їх вірою і станьте сміливими, великими праведними людьми, котрі всюди поширюють дану Богом віру. Подивіться на мене. Я не маю чим хвалитися в моїй плоті, але чи ж я не поширюю євангелія у всьому світі? Чи ж ви не такі самі? Не думайте, що ті, котрі, здавалося б, не мають жодних недосконалостей, дійсно вільні від недоліків. Грішники – це тільки лицеміри. Лицеміри – це такі ж люди, як ви, тож як може їхня плоть бути такою хорошою, шляхетною і чистою? Плоть людини завжди недосконала. Ви повинні усвідомити, що ті, котрі виставляють напоказ свої добродіяння, особливо в християнських спільнотах, просто виставляють напоказ свою лицемірну і брехливу природу. 
Наш Бог досконало спас нас. Тому ми можемо служити євангелію води та Духа нашою вірою, яка зробила нас досконалими та дала силу цієї досконалої праведності Божої. Ми дякуємо Господу за даровану можливість спастися через віру, через правду спасіння, яке Він запланував ще до створення світу. Всі ваші гріхи вже були змиті, коли Ісус охрестився і пролив Свою кров на Хресті. Я сподіваюся, що всі ви вірите в цю правду.