Search
پنجابی
پنجابی
کورونا وائرس تے عالمگیر ڈاک سروس وچ رکاوٹ دے سببوں، اَسیں اپنی ’مُلوں بغیر چھاپی ہوئی کتاب دی سروس‘ نوں تھوڑے چِر لئی بند کر دے پئے آں۔
ایس صورتحال دے چانن وچ اسیں ایس ویلے تہانوں کتاباں گھلن دے قابل نئیں ہیگے آں۔
دُعا ہے پئی ایہہ وبائی بیماری چھیتی ای مُک جاوے تے ڈاک سروس کُھل جاوے۔

خطبے

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 7-3] Чому ми можемо прославляти Господа (Лист до Римлян 7:5-13)

(Лист до Римлян 7:5-13)
«Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти. А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв’язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви. Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай. Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий. А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив, а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть, бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив. Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра. Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь».
 
 
ЧОМУ МИ МОЖЕМО ПРОСЛАВЛЯТИ ГОСПОДА
 
Дякую Господу, що дозволив мені знову зустрітися з вами, Його улюбленим народом. Щиро дякую Богу, що благословив мене жити щасливо понині. Бог завжди був зі мною, а Його благодать завжди перебувала на мені, незважаючи на те, що були часи, коли я губився й падав у відчай, зустрівшись з труднощами, коли я почувався неспроможним і нездатним перебороти ці труднощі. Живий Бог завжди був поруч із мною, як у радості, так і в часи лихоліть. Він ніколи не залишав мене одного, ні на мить.
Яке велике Боже благословення! Якби Бог був такий, як ми, люди, то Він, можливо, обдарував би нас Своєю милістю два-три рази, але потім Його терпіння закінчилося б. Але Бог не людина, Його терпіння безкінечне. Він продовжує виливати Свою милість на нас незважаючи на те, чи ми робимо добрі справи, чи ні, слідуємо чи противимося Його Слову. Така Божа любов, і ми не можемо не дякувати й не служити Йому. Цар Давид усе своє життя дякував та віддавав хвалу Господу за те, що Він допомагав йому щораз, коли Давид стикався з труднощами у своєму житті. Давид сказав: «Бо з Тобою поб’ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур» (Книга Псалмів 17:30).
Яке велике Боже благословення! Ми не в змозі в достатній мірі віддячити Господу. Чи будемо ми задоволені, якщо побудуємо церкву величиною з цілий світ? Чи будемо задоволені, якщо побудуємо храм, що сягне неба? Звичайно, ні! Ми можемо побудувати найбільшу та найкрасивішу церкву, яку тільки вимислить наша уява, але ні розмір, ані краса храму не мають значення. Але має значення те, що Бог безперервно трудиться, кличучи наші душі слухати Його Слово, і дозволяє їм народитися згори, віруючи в Його Слово. Нам нічого не залишається, як дякувати Господу за Його милість. Ми дякуємо Господу за те, що Він дозволив нам служити Йому, приносити добрі плоди, адже інакше наше життя було б даремним.
Хіба ви не вдячні за те, що Бог дозволяє вам перебувати в цьому новому, комфортабельному будинку? Господь наш благословив нас Своєю безмежною милістю і береже нас як зіницю ока. Хто ми й що такого зробили, щоб заслужити Його любов? Ми нічого не зробили, щоб удостоїтися такої честі. Однак Бог зробив нас безцінними в Його очах не тому, що в нас є чим хвалитися, але тому, що ми народилися згори. До зустрічі з Ісусом Христом ми були ким завгодно, але тільки не тими, котрі хоча б щось значили у Його очах. Але Господь зробив нас Своїми дітьми. Він зробив Своїми синами тих, божевільних, що бродимо по пустелі, приречені загинути і перетворитися в порох.
 
Яка прекрасна й велична любов, дарована нам Богом! Дякуйте Господу! Серед безлічі душ у цьому світі Бог вибрав нас, щоб у Своїй праведності врятувати нас Своєю безмежною любов’ю. Саме врятувати, а не просто звільнити від гріхів. Це означає, що тепер наші душі з’єдналися з Богом. Це значить, що Його любов тепер належить нам. Це також означає, що Його благословення стає нашим благословенням.
Тільки завдяки Його чудесному провидінню й підтримці ми усе ще перебуваємо в Божій церкві. Якби Бог не беріг нас, то як би ми могли перебувати тут? Якби Бог не любив нас і не благословив нас, то як би ми могли проповідувати Євангеліє і служити Йому? Ми маємо можливість служити Йому, тому що Він живий, Він з нами, благословляє нас.
Якби Господь не охороняв та не благословляв нас, ми б не змогли прославляти Його ані раніше, ані тепер. Бог полюбив, благословив і захистив нас Своїми милосердними руками для того, щоб ми могли служити Йому, слідувати за Ним і підносити Йому хвалу. Хіба не так? Ми цілим серцем прославляємо Господа за Його чудесні діяння й нескінченну любов до нас.
Бог так багато зробив для тих, кого врятував. Він звільнив і продовжує зміцнювати віру народжених знову праведників, говорить про те, що Бог підтримує і захищає нас. Бог діє і виконує Свою волю через нас.
Я вірю, що Бог благословив Свою церкву, усіх народжених знову віруючих, благословив їх миром; це благословення перебуватиме з нами повіки. У своєму житті ми досвідчували безліч бід та негод, але Бог завжди був поруч з нами, допомагаючи нам переборювати ці труднощі, зміцнюючи наш дух і серця для того, щоб ми мали віру, що дозволить нам одержати ще більше благословення. Яке велике Боже милосердя! Тому я знову й знову дякую Господу.
 
 

МИ МОЖЕМО ЦІЛИМ СЕРЦЕМ ВИХВАЛЯТИ ГОСПОДА

 
«Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти. А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв’язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви» (Лист до Римлян 7:5–6). У Біблії сказано, що коли ми жили тілом, у наших членах діяли гріховні пристрасті, що виявлялися завдяки Закону; ці пристрасті приносили плід смерті. Але далі в Біблії говориться: «...А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв’язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви».
Чи може плоть звільнитися від гріховних пристрастей? Людська природа має дві грані. Одна з них – тіло, інша – серце. Плоть не може досягти Божої праведності, як би вона не намагалася. Вона не може дотримуватися Божого Закону. Наша плоть ніколи не зможе діяти за Божим Законом, навіть якщо б ми народилися згори, як би ми не намагалися. Тому Апостол Павло сказав: «Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти. А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв’язані».
У Листі до Римлян 4:15 написано: «Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу». Ми повинні цілим серцем вихваляти нашого Бога. Ми прославляємо Бога у Дусі, а не за старозавітною буквою, тому що ми, зв’язані Законом, прокляті гнівом Закону.
Плоть відмінна від серця. Вона обмежена у своїх можливостях, а серце здатне сприймати Боже Слово і прославляти Його у вірі. І, на відміну від плоті, серце здатне звільнитися від гріха.
 
Ми вмерли для Закону. Я мертвий, тому що помер для того, чим був зв’язаний. Наша плоть уже мертва для Бога. Плоттю ми не можемо ні досягти Його праведності, ані виправдатися перед Божим Законом. Плоть не може уникнути осуду. Тому Бог Отець послав нам Свого Єдинородного Сина, Ісуса Христа, і весь гнів Закону передав Йому, розп’ятому на Хресті замість нас. Таким чином, Бог дозволив нам служити Господу у вірі та повноті Духа, а не за старозавітною буквою, що зв’язувала нас Законом і тримала під гнівом Закону.
Відтепер ми можемо з вірою славити Господа. Серце наше може вихваляти Господа, хоча ми як і раніше тілесні. Тепер наші серця здатні вірити в те, що Господь любить нас. Ми можемо славити Його, тому що віримо, що умерли в Христі. Бог врятував нас від гніву Закону. Бог Отець послав Свого Єдинородного Сина для нас – тих, котрі були зв’язані прокляттям Закону і засуджені Богом. Коли прийшов час, Він передав Своєму Сину усі наші гріхи і гнів Закону. Таким чином, Бог врятував від гріхів тих, котрі приймають Його любов, осуд і гнів Закону. Ми підносимо хвалу Господу за те, що Він цілком врятував нас від наших прогрішень.
Цілим серцем віримо, що Бог врятував нас Своєю праведністю. Ось чому ми дякуємо і славимо Бога за Його любов. Чи можемо ми дякувати і прославляти Бога нашою плоттю? Ні. Коли ми жили плоттю, гріховними пристрастями, що виявляються Законом, діяли в наших членах, приносячи плід смерті. Плоть не може не перебувати під гнівом Божим.
Тепер ми вільні від гніву Закону завдяки вірі. Бог дозволив нам служити Йому у нашій вірі в Його любов і спасіння, а не за старозавітною буквою й не за Законом Божого гніву, незважаючи на те, що ми будемо суджені за Законом.
 
Жоден з нас не може служити Господу своїми ділами. Незважаючи на те, що ми народилися згори, ми не можемо служити Йому своєю плоттю. Чи є серед нас ті, котрі, намагаючись плоттю служити Господу, досвідчили б при цьому сильне розчарування, бачачи даремність своїх зусиль? Ми ніколи не зможемо служити Господу своєю плоттю. Гріховні пристрасті завжди будуть панувати над плоттю. Ми не зможемо служити Господу плоттю навіть після того, як народилися знову. Вихваляти Бога і служити Йому ми можемо тільки серцем, вірою. Тому, коли ви славите Бога, віруйте цілим серцем і дякуйте за Його любов. Тоді плоть ваша зможе стати знаряддям віри.
Я славлю Господа за те, що врятував нас від гніву Закону за мою щиру віру в Нього. Я дякую Господу. Він цілком врятував мене, звільнив від моїх щоденних гріхів і від прокляття Закону. Залишимо всякі сумніви: наш Господь врятував нас. Незважаючи на всі наші немочі та недосконалості Бог врятувала нас, тому що Він любить нас. Хіба не чудово, що незважаючи на всі наші прогрішення, Бог зробив нас праведниками? Хіба це не чудо, що Бог зробив нас Своїми слугами?
Ми можемо підносити хвалу Богу, тому що Він врятував нас від гніву Закону. Ми можемо нашими серцями служити Господу в Дусі. Ми можемо слідувати за Господом. Ми дякуємо Господу, що звільнив нас від гріхів і Його гніву. Чи дякуєте ви Богу? Хіба наш спасіння не виявило, які ми немічні? Скільки разів ми йшли проти Божої волі, хоча і робили усе, що в наших силах, щоб слідувати за Ним? Скільки разів ми хвалилися своєю праведністю? Скільки в нас слабостей і вад? Ми ніколи не зможемо прославляти Бога справами нашої плоті ні зараз, ні в майбутньому. Ми щиро підносимо хвалу Богу за усе, що Він зробив. Ми можемо славити Господа тільки з вірою в наших серцях.
 
 

МИ НЕ МОЖЕМО СЛАВИТИ ГОСПОДА НАШОЮ ПЛОТТЮ

 
Якщо ми слідуємо за Господом, то наша власна праведність розбивається вщент. Світ наших помислів повинен бути відділений від світу нашої плоті. Це відділення духа від тіла.
Чи ви вірите в це? Даремно намагаються врятуватися справами плоті. Коли ми цілим серцем віддаємо хвалу Господу, віруємо в Нього, слідуємо за Ним і дякуємо Йому за все, лишень тоді наша плоть може служити Господу й бути в злагоді з серцем. Ми віддаємо славу Господу і дякуємо Йому за наше спасіння такими словами: «♪Всі мої гріхи знищені завдяки Ісусу, розп’ятому за них; Життя повне радості та пісень завдяки Ісусу, що змив усі мої гріхи; Христос, мій Спаситель, живе, щоб звільнити мене від гріха; Колись Він прийде знову; Який чудесний і благословенний буде той день! І все це тому, що Ісус знищив усі мої гріхи♪». Але іноді наша плоть змушує нас спіткнутися. І тоді ми запитуємо самих себе: «Чому я такий слабкий і немічний, незважаючи на те, що не маю гріха?» Тому ми знову і знову згадуємо слова пісні: «♪Всі мої гріхи знищені» – Так, так. – «♪Життя повне радості й пісень» – – Так, так. – «♪Все це тому, що Ісус знищив усі мої прогрішення♪» – усе це правильно, але чому я такий немічний і слабкий? Я повинен дякувати Богу і слідувати за Ним з усе зростаючою радістю, але чому в мені стільки недоліків і слабкостей? О, моя жалюгідна плоте!
Коли ми почуваємось обтяженими й розчарованими, Бог говорить нам: «Душе моя, чому ти так засмучуєшся? Хіба не знаєш, що Я твій Спаситель? Хіба не знаєш, що Я зробив тебе праведною?» Плоттю своєю ми не можемо ні служити Богу, ані слідувати за Ним. Ми можемо служити Богу, лише віруючи в те, що Він зробив, щоб врятувати нас. Ми можемо служити Богу люблячи Його, дякуючи і прославляючи Його цілим серцем.
Я хочу, щоб ви усім серцем вихваляли Бога. Я також бажаю, щоб ви цілим серцем вірили в Нього, дякували Йому. Лише наше серце може це зробити. Плоть не здатна на це. Плоть завжди залишається незмінною, навіть після того, як ми знаходимо спасіння. Усе, що Павло говорив про плоть, застосовується й до нас як перед, так і після нашого спасіння. Слово Боже в однаковій мірі стосується як врятованих, так і тих, котрі ще не знайшли спасіння.
 
 

ЧИ ВИ НАМАГАЄТЕСЯ ДОГОДИТИ БОГУ СПРАВАМИ СВОЄЇ ПЛОТІ ПІСЛЯ ЗНАХОДЖЕННЯ СПАСІННЯ?

 
Чи ви як і раніше намагаєтеся сподобатися Богу справами плоті після знаходження спасіння? Чи не думаєте бува, що можете знайти благовоління в очах Бога, тому що відрізняєтеся від інших людей, більш ревно, у порівнянні з іншими, служите Йому. Ті, котрі повні особистої праведності, раптом виявляться в стічній канаві чи купі гною. Є люди, що уже на власному досвіді пізнали це.
Це трапилося з однією жінкою під час літнього Біблійного Семінару. Вона справді опинилася у вигрібній ямі громадської вбиральні. На щастя, цією вбиральнею ще ніхто не встиг скористатися. У іншому випадку ця жінка виявилася б у непривабливому становищі. Справа в тому, що наші літні семінари проходять, як правило, на природі. І під час підготовки до семінару ми звичайно влаштовуємо для парафіян тимчасові літні вбиральні. Вони були вже майже готові, залишалося лише укріпити підставки для ніг. Саме на такій незакріпленій підставці й посковзнулась ця парафіянка, упавши при цьому в яму. Так само для усіх повних особистої праведності Бог приготував глибокі ями. Бог бажає, щоб ми прославляли тільки Його.
 
Коли, будучи врятованим, я ухиляюся від правдивого шляху, душа моя була повна незручності, почуття глибокого незадоволення опановує мною. Намагаючись розібратися у своїх відчуттях, я раптом зрозумів, що мій одяг забруднений чимось препоганим і огидно брудним. Тобто, я розумів, що мені не слід йти помилковою дорогою, але згодом забував про це. Як тільки я усвідомлював свою помилку, починав каятися, говорячи при цьому: «Я не повинен цього робити. Про що я думаю? О, Господи! Я славлю Тебе, Господи, за те, що Ти змив усі мої гріхи». Але проходив час і я знову грішив. Іноді, перебуваючи в милості Божій, я неждано-негадано знову впадав у гріх. Я знов-таки біг від гріха в пошуках Його милосердя. Це повторювалося знову і знову. Стогін розпачу виривався з моїх грудей, коли я дивився на своє існування.
Я приходжу до усвідомлення того, скільки бруду й мерзенності було в мені навіть після прощення всіх моїх прогрішень. Я подумав: «Як це жахливо. Чому я такий немічний і слабкий, Господи, адже я вірую в Тебе?» Гріховні пристрасті, що виявляються Законом, діють у наших членах. Я усвідомив, що чим більше намагаюся жити відповідно до Закону, тим більше плоть моя занурюється в безодню гріховних пристрастей. Я збагнув, що тіло ніколи не слідуватиме за Господом. Я служу Богу, віддавши Йому свою плоть як знаряддя праведності й серцем своїм підношу хвалу Богу, що благословив мене, що повірив у Нього.
 
 

ПЛОТЬ – ЦЕ КЛУБОК ГРІХОВНИХ ПРИСТРАСТЕЙ

 
Ті, котрі не знають, що вони є осередком гріховних пристрастей, дуже дивуються, коли незабаром вони впадають у гріх, устигнувши лише розпочати служіння Господу. Ми повинні вірити в Господа, славити Його і слідувати за Ним нашими серцями. Слідувати на Богом серцем – це благословення Його милістю. Лише серцем віруючи в Бога, ми можемо слідувати за Ним. Якщо ж ми живемо плоттю, гріховними пристрастями, що виявляються Законом, діють у наших членах, приносячи плід смерті. Якщо ми не славимо Господа і не слідуємо за Ним серцем, наша плоть легко піддається гріховним пристрастям. Це властиво усім нам. Це було властиво й Павлові.
Проповідуючи Євангеліє, Павло не одружувався усе своє життя. Він зрозумів, що пристрасті, що бушують у плоті, відроджують гріх. Він, напевно, думав: «Я боюся. Ще зовсім недавно мене переповнювала радість, але чому зараз я настільки обтяжений і сумний. Що зі мною? Ще зовсім недавно я досвідчував неймовірне духовне піднесення, а зараз почуваюсь розбитим і втомленим». Міркуючи так, Павло усвідомив, що він не може служити Господу, не відокремивши плоть від серця. «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти».
 
Плоть відступає під натиском серця, коли ми славимо Бога і слідуємо за Ним своїм серцем. Павло усвідомив цю істину. Ми не можемо не грішити. Чи ви розумієте це? Коли ті, котрі одержали прощення гріхів, серцем своїм вірують у Господа і підносять Йому хвалу, плоть їхня прямує за серцем. Спочатку людина може думати так: «Я врятований від усіх моїх гріхів. Алілуя. Я такий щасливий». Але згодом у цій людині починає проявлятися усе більше й більше гріховних пристрастей. Люди, сповнені особистою праведністю, легко впадають у зневіру й розчаровуються в собі, спостерігаючи за тим, як гріховні пристрасті починають опановувати ними. Ті ж, котрі не дуже стурбовані своїми гріхами, насправді є ще більшими грішниками, аніж самі думають.
Ми повинні знати, що наша плоть є осередком гріховних пристрастей і пожадань. Ми не можемо довіряти плоті. Ви не повинні залежати від неї. Навпаки, віруйте в милість Божу, славте Господа та серцем слідуйте за Ним. Усе це можливо тільки завдяки серцю. Підносьте хвалу Господу, тому що Його милість дозволила мені, не здатному зв’язати докупи й двох слів та повному особистої праведності, проповідувати Євангеліє! Хіба я міг би це робити, якби на те не була Божа милість? Я можу тільки славити Господа.
 
 
ДЯКУЮ ГОСПОДУ, ЩО ДОЗВОЛИВ МЕНІ СЛАВИТИ ЙОГО
 
Дякую Господу, що змив усі наші гріхи і зіслав нам Святого Духа, щоб ми підносили Йому хвалу, але не плоттю, а серцем. Ми можемо славити Бога, тому що цілим серцем віруємо в Нього.
«Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому» (Другий Лист до Коринтян 5:6). Величаю Господа, що врятував нас від усіх наших прогрішень. Славлю та дякую Богу. Вірую в Нього і підношу Йому хвалу. Господь врятував нас від наших прогрішень незважаючи на те, що нам призначено було загинути через наші гріховні пристрасті. Він дозволив нам врятуватися через віру в Бога, що йде від щирого серця. Господь дозволив нам прославляти Його і дав нам радість життя.
Не намагайтеся служити Богу плоттю – це неможливо. Не старайтеся віднайти святість своєю плоттю – вам її не досягнути. Залишіть усі ваші зусилля плотські. Як же тоді нам слідувати за Господом? Нашими серцями. Ми можемо служити Йому серцем, у відновленні Духа. Наш Господь врятував нас, тому слідуйте за Ним цілим серцем, що дозволить вам одержати спасіння.
Вихваляю Господа. Скільки людей журяться з приводу своєї немічної і слабкої природи! Вони гірко зітхають, задаючи запитання: «Чому я так поводжуся?» Не уподібнюйтеся до них. Ви не можете не робити гріха через свою плоть. Не намагайтеся уможливити неможливе. Я хочу, щоб ви всім серцем вірували в Бога і підносили Йому хвалу. Тоді ваша плоть піде за серцем. Як довго, будучи уже врятованим, ви намагалися слідувати за Господом своєю плоттю? Чи мали ви труднощі в здійсненні задуманого? Якщо так, то це значить, що ви намагалися служити Господу не серцем, а плоттю. Чи знаєте ви, що кажуть ті, котрі не розділяють моїх поглядів? Вони сміються наді мною. Але я лише посміхаюся їм у відповідь, тому що вони навіть не уявляють, що відбувається в мене усередині.
Я можу проповідувати Євангеліє, тому що Господь змив усі мої гріхи. Якби Господь не змив моїх гріхів, я вже був би засуджений за них і вмер би для Бога. Однак Господь зробив нас досконалими, зіслав нам Святого Духа. Він дозволив нам прославляти Його. Помисли наші повні вдячності. Ми живемо, насолоджуючись Його благословенням. Вихваляйте Бога! Славте Господа, що зробив нас Своїми дітьми. Хай буде завжди хвала Йому і тільки Йому!
Ніколи не буває пізно. Не покладайтесь на свою плоть. Гріховні пристрасті вихлюпуються з нас за найменшої можливості. Тіло завжди бажає мати перевагу перед Божою волею. Тому слідувати Божій волі можна тільки завдяки вірі, але аж ніяк не плоті. Навіть будучи врятованим не обманюйте себе, тому що незважаючи на знайдене нами спасіння ми усе ще можемо потрапити під вплив плоті, тому що знаємо, що плоть завжди недосконала.
Ми – люди Духа, люди віри. Не довіряйте плоті. Повторюйте за мною: «Моя плоть схожа на смітник». Я хочу, щоб ви пам’ятали про це. Не вірте самим собі. Ми повинні вірувати в Бога і слідувати за Ним своїм серцем. Дяка Господу й хвала за те, що Він врятував нас від гніву Божого Закону. Алілуя!