Тема 8: Святий Дух
[8-7] Прекрасне Євангеліє, яке дозволяє вірним отримати Святого Духа (Ісая 9:6-7)
(Ісая 9:6-7)
„Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить! Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля.”
Що дозволяє Святому Духу перебувати у віруючих?
Це чудове Євангеліє Води та Духа.
Це чудове Євангеліє Води та Духа.
Щоб сповнитися Святим Духом необхідно вірити в Євангеліє Води та Духа. Наш Господь – Чудовий, Порадник і Всемогутній Бог. Ісус Христос називає Себе дорогою до Царства Небесного, бо він подарував кожному з нас чудове Євангеліє.
Але незважаючи на це багато людей усе ще живуть у темряві. Вони намагаються вирватися з цієї темряви, але ніколи не зможуть утекти від своїх гріхів, бо не відають про чудове Євангеліє. Віра в помилкові доктрини виснажує їх. Ті ж, що шукають істину, пізнають правдиве Євангеліє і проживуть решту життя у повноті Божої благодаті. Я вірю в особливе Боже благословення, яке дозволяє мені допомагати цим людям пізнати правдиве Євангеліє й очищати їх від гріхів.
Однак звільнення від гріхів неможливе без Божого благословення. Ми справді благословенні, якщо зустрілися з Господом і одержали в дар Святого Духа. На жаль, багато людей не знають, що Боже благословення приходить через віру в чудове Євангеліє.
Боже благословення походить із віри в чудове Євангеліє, що було дане нам Ісусом Христом, Єдинородним Сином Божим. Ісус - це Той, хто врятував нас від гріхів світу і благословив Своєю благодаттю. Ніхто інший не може врятувати нас від гріхів чи допомогти позбутися відчуття провини. Хто може самотужки врятуватися від власних гріхів, страждань та вічної смерті?
Господь каже нам ось що: „Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти” (Приповісті 16:25). Люди самі вибирають, у що вірити й чому поклонятися, і цим самим обирають собі шлях до душевного занепаду та смерті чи до вічного життя. Багато релігій вихваляються тим, що вони надають особливого значення праведності і показують власний, неординарний шлях до спасіння людей від гріхів, але тільки Євангеліє Води та Духа, дане нам Господом, може врятувати нас від усіх гріхів. Тільки Ісус Спаситель може врятувати грішника від кари за його провини.
У Євангелії від Івана наш Господь навчає: „Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Івана 14:6). Він віддав Свою Плоть і Кров за тих, котрі йдуть дорогою гріха. Ісус каже, що він - шлях до правдивого життя. Господь запевняє нас, що той, хто не вірить у чудове Євангеліє Ісуса, не зможе увійти в Царство Небесне.
Для того, щоб увійти в Царство Небесне, ми повинні твердо вірити в Євангеліє Води та Духа, одержати прощення наших гріхів і повірити в те, що Ісус – це наш Спаситель.
Якось у древньому Ізраїлі!
„І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його” (Ісая 7:1).
Споконвіку Ізраїль був заселений єдиним народом, проте поділений на Північне та Південне царства. Храм Божий знаходився в Єрусалимі, у Південній Іудеї, правителем якої був Ровоам, син Соломона. Пізніше Єровоам, один із Соломонових слуг, заснував іншу державу на Півночі й у такий спосіб Ізраїль було поділено. З того часу віра в Бога почала поступово занепадати. Зміни у вірі привели до появи віровідступницьких та єретичних релігій. Таким чином, Єровоам став родоначальником єретиків. Він змінив Закон Божий для того, щоб втриматися на троні і став батьком єретиків. Єровоам дав Божому народу Північного Царства іншу релігію та навіть намагався захопити Іудею, Південне Царство. Пройшло майже 200 років з того часу, але ворожнеча між цими двома царствами триває.
У книзі пророка Ісаї Господь каже: „Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи: Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина. Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде! Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п’ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом! А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте” (Ісая 7:5-9).
У той час Господь промовляв до царя Ахаза, але цар не хотів увірувати в Нього. Ахаз був просто стурбований тим, що не зможе устояти проти сірійського війська. Але почувши про вторгнення об’єднаних військ Сирії та Ізраїля, він аж затремтів від жаху. Тоді Ісая, слуга Господній, прийшов і сказав йому: „Не пройде й 65 років як Північне Царство буде розбите. І підлий задум двох царів ніколи не здійсниться”.
Божий слуга порадив Ахазу попросити у Бога знамення. „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!” (Ісая 7:11). „...Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого? Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому: Еммануїл” (Ісая 7:13-14). Це було Боже пророцтво про те, що Він врятує Свій народ від гріхів.
Хто є ворогом Господа?
Ворогом людства є гріх, а гріх походить від сатани. А хто є Спасителем людства від усіх його гріхів? Спасителем є не хто інший як Ісус Христос, Син Божий. Людина – слабка істота, тому вона не може не грішити. Вона перебуває під владою сатани. Дуже багато людей все ще ходить до чаклунів та ворожок і намагається жити так, як вчать їх ці лжепророки. Ось ясний доказ того, що ці люди знаходяться під владою сатани.
Господь дав Ісаї свідчення порятунку, кажучи, що діва народить Сина і Його назвуть ім’ям Еммануїл. Таким був Божий задум: послати Ісуса у людській гріховній плоті і з Його допомогою врятувати грішників від ярма сатани. Відповідно до пророцтва Ісус прийшов на землю в тілі людини, народившись від Діви Марії.
Якби Ісус не прийшов до нас, то ми усе ще жили б під владою сатани. Але Ісус зійшов на землю і був охрещений Іваном та вмер на Хресті для того, щоб дати нам прекрасне Євангеліє, що повинно врятувати усіх грішників від гріхів світу. Таким чином, багато людей увірували в благословенне Євангеліє, одержали прощення гріхів і стали дітьми Божими.
Навіть у наш час багато теологів сперечаються про те, чи дійсно Ісус Христос був Богом, чи людиною. Консервативні теологи навчають: „Ісус – це правдивий Бог”. Але деякі, так-звані „нові теологи” заперечують це, кажучи, що Ісус був незаконнонародженим сином Йосипа. Це ж фатальна, жахлива помилка!
Деякі „нові теологи” кажуть, що вони не можуть повірити в те, що Ісус ходив по воді. Вони кажуть: „Насправді Ісус ішов по невисокому пагорбі за обрієм, а Його учні, бачачи Його здалеку, подумали, що Він іде по воді”. Не всі сучасні доктори богослов’я, що належать до школи „нових теологів”, є справді великими теологами. Більшість із них радше вірить лише в ті уривки з Біблії, котрі можуть зрозуміти.
Наведемо інший приклад. У Біблії написано, що Ісус нагодував п’ять тисяч людей п’ятьма хлібами та двома рибами. Нові теологи дуже скептично ставляться до цього чуда. Вони пояснюють це в такий спосіб: „Люди ішли слідом за Ісусом та умирали з голоду. Ісус наказав Своїм учням зібрати всі залишки їжі. Одна дитина добровільно віддала Ісусу свою їжу. Тоді дорослі, побачивши це, також віддали усю їжу, що в них залишилася. Після того, як вони зібрали усю їжу та з’їли, залишилося ще дванадцять кошиків”. Ці теологи намагаються пристосувати Боже слово до їх власного, дуже обмеженого, розуміння правди про Ісуса.
Вірити в Божу істину означає просто мати віру в чудове Євангеліє, дане Богом. Це не означає, що потрібно вірити в щось лише тому, що воно має сенс і не вірити в те, що не має змісту. Ми повинні вірити Ісусу та приймати Його слова у такій формі, у якій вони записані в Біблії незалежно від того, чи ми розуміємо їх, чи ні.
Ісус прийшов до нас як Син Людський, а це означає, що Він був посланий, щоб врятувати нас від гріхів. Ісус, наш Бог, прийшов на землю, щоб врятувати нас. Ісая пророкував, що Він прийде до нас як Син Людський, народжений від Діви.
І сказав Господь Бог змію: „І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту” (Буття 3:15). Це означає, що Бог запланував послати Ісуса, нашого Спасителя, в людському тілі для того, щоб врятувати людство від гріхів.
У Біблії написано: „Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон” (1 До коринтян 15:55-56). Жало смерті – це гріх. Якщо людина грішить, то смерть робить її своїм рабом. Але наш Господь пообіцяв: „Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову”. Це означає, що Ісус мав знищити жало гріха, яким поранив нас сатана.
Ісус прийшов на землю й охрестився, щоб узяти на Себе всі гріхи світу, та був засуджений і розп’ятий за них. Він врятував від гріхів усіх тих, котрі вірять у чудове Євангеліє. Коли Адам і Єва згрішили, Бог пообіцяв врятувати людство від влади сатани. У сучасному світі ворогом Бога є той, хто не вірить у правдиве Євангеліє.
Навіщо Ісус народився на цей світ?
Бог дав нам Закон і правдиве Євангеліє, щоб врятувати нас від гріхів. За Божим Законом люди є грішниками перед Його обличчям. Таким чином, Закон був даний для того, щоб люди усвідомили свої гріхи. Коли ж вони стали рабами гріха та Закону, Наш Господь прийшов на землю, щоб виконати Божу обітницю.
Ісус народився за Законом та в часи Закону. Людям потрібен Закон для того, щоб вони знали про свої гріхи та щоб одержали прощення провин. Людина пере свій одяг тільки тоді, коли розуміє, що він брудний. Для того, щоб усвідомити свої гріхи, ми повинні знати Закон Божий. Якби не було Закону, то ми б не пізнали, що таке гріх. Тоді Ісусу не потрібно було б приходити на землю.
Якщо ви знаєте Закон Божий, то маєте можливість зустрітися з Господом. Ми знали про Закон і, отже, дізналися про наші гріхи. Тільки після того, як ми довідалися про наші гріхи, Ісус Христос дав нам прекрасне Євангеліє, щоб ми увірували в нього. Якби Господь не дав нам Закону, то ми не були б грішниками і не існувало б суду за гріхи. Та Господь дав нам Закон і дарував нам благословенне Євангеліє, щоб врятувати всіх грішників від кари за гріхи.
Божий Закон спасіння – це Договір між Творцем і Його творіннями. Це закон Любові. Бог сказав людині: „Але з дерева знання добра й зла не їж від нього...” (Буття 2:17). Ось Закон, даний нам Богом. Цей Закон став основою Любові, якою Бог врятував нас від усіх гріхів. Бог каже нам, що Він - наш Творець та що усе підпорядковується Його волі. Це означає, що Бог – це Вічність, початок і кінець, та що ми повинні вірити в Закон спасіння, що став можливим завдяки чудовому Євангелію.
Досконалий Бог – це абсолютне добро. Божа Любов до цього світу була причиною того, що Він пожертвував Своїм Єдинородним Сином, який став Спасителем усіх грішників. Якби Бог створив нас і не дав Євангелія, щоб врятувати нас від гріхів, то ми не були б задоволені цим та нарікали б на Нього. Але Бог хотів врятувати нас від смерті й установив Закон спасіння. Завдяки Закону ми можемо усвідомити наші гріхи і, визнаючи їх, увірувати в чудове Євангеліє Ісуса. Зневажаючи слово Боже, ми стаємо грішниками перед Законом, а потім схиляємо коліна, щоб просити в Нього прощення гріхів.
Ісус народився від жінки і прийшов на землю, щоб врятувати людство від гріха. Ісус прийшов на землю у людському тілі для виконання Божого задуму стосовно людини. Ми віримо в Його чудове Євангеліє та віддаємо хвалу Господу.
Деякі люди скаржаться та нарікають: „Чому Бог створив мене таким слабким, що я так легко впадаю у гріх і так сильно страждаю за свої провини?” Але Бог ніколи не хотів, щоб ми страждали. Він дає нам страждання, тому що ми не повірили у Євангеліє Ісуса. Бог дав нам одночасно і страждання, і чудове Євангеліє для того, щоб ми стали Його дітьми та мали таку ж силу, як Він. Таким був Його праведний задум.
Але злі духи кричать: „Ні! Ні! Бог - диктатор! Продовжуйте жити, керуючись тільки власними бажаннями! Будьте незалежні! Домагайтеся всього тільки самотужки!” Злі духи також перешкоджають вірі людей у Бога. Але ті, котрі вирішили жити без Бога, є перешкодою для здійснення Його задуму спасіння людей. Ісус прийшов на землю і закликав тих, що були під владою Сатани відректися гріхів. Ми не повинні жити без Бога.
Людина народжується грішником, місце якого в пеклі
На землі немає такої істини, яка б залишалася незмінною. Тільки чудове Євангеліє Ісуса - це непорушна істина. Люди залежать від цієї істини і можуть з її допомогою звільнитися від влади сатани. Людство успадкувало гріхи Адама і Єви та було б приречене на пекельний вогонь, якби не місія Христа. Завдяки Його жертві людина отримала благословення та силу, щоб стати дитям Божим. „Бо не буде темноти для того, хто утискуваний” (Ісая 8:23). Бог послав Свого Сина на землю і звеличив тих, котрі увірували в прекрасне спасіння.
„Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!” (Ісая 9:1). Сьогодні це слово стало істиною для вас і для мене. Увірувавши у чудове Євангеліє, ми віднайшли благословення вічного життя, яке є неможливим на цій землі. Ісус Христос врятував людство від усіх його гріхів, а тим, котрі вірять у чудове Євангеліє, дарував життя вічне та Царство Небесне.
Він дав прекрасне світло Євангелія тим, котрі втратили надію
Людина, як туман, існує на цьому світі недовго, а потім зникає. Вона схожа на однорічних рослин і трав. Трава отримує життєву силу лише на декілька місяців у році, а потім, за Божим задумом, зникає. Уся суєтність нашого життя така ж дріб’язкова, як ця трава. Але Бог дав нашим стомленим душам чудове Євангеліє і з усією Його праведністю зробив нас Своїми дітьми. Яка прекрасна милість Господня! Наше марне існування стало вічним життям завдяки Божій Любові, благословенню та даному нам праву стати Його дітьми.
Ось сповідь душі, благословенної Божою милістю за віру в чудове Євангеліє.
„Я народилася в сім’ї, яка не вірила в Бога. Я змалку бачила, як моя мати щоранку молилася небесним і земним богам перед чашею, наповненою водою, просячи в них добробуту для моєї сім’ї. Я поступово дорослішала, але не знала, чого вартує моє життя, не розуміла змісту мого існування, і це змушувало мене думати, що насправді немає ніякої різниці, чи я живу, чи ні. Оскільки я не знала чого варте моє життя, то моє існування було дуже самотнім.
Такий спосіб життя геть утомив мене і я вирішила вийти заміж. Моє сімейне життя було прекрасним. Нічого іншого я й не бажала. Я жила спокійним та безтурботним життям. Незабаром у мене народилася дитина, і з того часу я почала відчувати, як у мені зростає любов. Я стала менш егоїстичною, однак тепер боялася втратити когось із близьких мені людей.
Отже, я почала шукати Бога. Я була слабкою і не могла майже нічого вдіяти зі своїм життям. Тому я відчувала потребу в Господі, який би охороняв моїх рідних. Я почала ходити до церкви. Правда, моя віра не дуже відрізнялася від віри моєї мами, що молилася перед чашею з водою. Мої молитви ґрунтувалися на якихось незрозумілих страхах та надіях.
Одного разу, коли я була на зборах у маленькій місцевій церкві, під час молитви у мене покотилися сльози. Я засоромилася й спробувала перестати плакати, але сльози як і раніше котилися по моїх щоках. Люди, що були навколо мене, клали мені на голову руки і вітали мене із зісланням Святого Духа. Я була вражена. Адже я нічого не знала про слово Боже і моя віра в Нього була якоюсь неясною та нечіткою. Тому я не повірила в те, що ця сила походила від Святого Духа.
Церква, яку я відвідувала, належала до Руху п’ятидесятників-харизматів. Багато парафіян цієї церкви також досвідчували подібні відчуття і майже усі розмовляли незнайомими мовами. Одного разу мене запросили на зустріч, яку проводив пастор, сповнений, за словами парафіян, Святим Духом. У церкві зібралося багато людей. Пастор звернувся до присутніх та сказав, що зараз вилікує усіх хворих на синусит, бо це йому під силу завдяки отриманому дару. Я подумала, що синусит легко виліковують в лікарнях і поцікавилася, як цей пастор одержав Святого Духа. Досягши, очевидно, успіху в зціленні, пастор почав хвалитися тим, що може пророкувати та передбачити, чи будуть успішними вступні іспити в університет для того чи іншого учня школи. Багато присутніх захоплювалися його даром, наче це справді був прояв сили Божої.
Але я не могла зрозуміти його. Я не могла сказати, чи мають якесь відношення до Святого Духа ті здібності, якими володів пастор. Мені здавалось, що те, чи вміє пастор зціляти хворих на синусит і пророкувати результати іспитів чи ні, не є важливим. Тому я так і не змогла прийняти ці чуда за прояв присутності Святого Духа.
Ті уявлення про могутність і Любов Бога, які склалися в моїй свідомості, відрізнялися від того, що я побачила. Отже, я перестала відвідувати цю церкву і почала уникати людей, що вірили в надприродну силу того пастора. Після цього я почала відвідувати невеличку церкву, яку вибрала, тому що думала, що там надають більшого значення слову Божому. Довідавшись про існування Закону Божого, я збагнула, яким грішним було моє життя. Бог став для мене причиною страху і я зрозуміла, що не можу бути гідною в Його очах та що Святий Дух для мене взагалі недосяжний.
„Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути, бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув” (Ісая 59:1-2). Як мені здавалося, усі слова у цій цитаті з Біблії цілком відповідали моєму становищу. Я не могла стати дитям Божим і одержати Святого Духа, тому що усі мої вчинки та думки були грішними.
Я боялася Бога і тому завжди молилася та каялася. Мене ніхто не змушував це робити. Я хотіла гідно стояти перед Ним. Я наполегливо молилася про прощення, тому що була грішницею. Але ці молитви не змогли змити моїх гріхів. Мені лише вдалося показати Йому свою щирість, проте гріхи усе ще залишалися у мені. З того часу в моїй свідомості зароджувалися нарікання на Бога. Я хотіла бути бездоганною в Його очах, але не могла стати досконалою відразу, тому моїх гріхів та нарікань накопичувалося все більше і більше.
У цей період духовної темряви у мого батька трапився серцевий приступ. Перед смертю йому довелося протягом 40 днів перенести кілька операцій і страждати на лікарняному ліжку. Я не могла молитися за свого батька, бо була грішницею і мої молитви тільки примножили б його страждання. Я була в розпачі від того, що мені не вистачало віри, хотіла йти слідом за Господом, але не могла. Я продовжувала в усьому нарікати на Бога і, зрештою, відвернулася від Нього. Так закінчилося моє релігійне життя. Думаю, що якби я вірила в Нього, то Святий Дух наповнив би мене і я б знайшла спокій та мир. Та все трапилось зовсім по-іншому. Моє життя стало ще більше позбавленим змісту і я продовжувала жити в страху та нещасті.
Але Господь не покинув мене. Він дав мені зустріти таку людину, яка дійсно наповнилася Духом Святим через слово Боже. Від цієї особи я довідалася, що Ісус забрав усі наші гріхи Своїм Хрещенням від Івана і що Він був засуджений та розп’ятий за них на Хресті. Отже, усі гріхи світу, а також і мої провини - прощені. Коли я почула й усвідомила це, то зрозуміла, що я вільна від усіх гріхів. Бог допоміг мені одержати прощення гріхів, благословив мене Святим Духом і дарував життя, сповнене миру. Він повів мене за Собою, дав мені чітке уявлення про добро і зло та наділив мене силою долати спокуси цього світу. Він відгукнувся на мої молитви і допоміг мені вести праведне й осмислене життя. Щиро дякую Богу за дар Святого Духа.”
Кожен з нас благословенний Божою милістю і здатний наповнитися Святим Духом. Я дякую Господу за дароване нам правдиве Євангеліє. Бог благословив праведників цією великою радістю. Серця праведних наповнені радістю. Господь дарував нам вічне щастя. Ми усвідомлюємо, яким коштовним дарунком є Боже спасіння, Любов і милосердя, і дякуємо Йому за ці дари. Господь дав нам щастя через Небесне Євангеліє, дар, який неможливо купити за гроші. Бог послав нам Святого Духа і добру новину, щоб ми могли перебувати у твердій вірі та радості. Це чудове Євангеліє благословляє наше життя. Господь дарував нам цю благу вістку і щасливий з того, що праведники насолоджуються благословенним життям.
У Євангелії від Луки є такі слова Діви Марії: „Бо для Бога нема неможливої жадної речі! А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!...” (Луки 1:37-38). Ісус був зачатий, коли Діва Марія увірувала в прекрасні Божі слова, передані їй Його ангелом. Подібно у серцях праведників народжується чудове Євангеліє через їхню віру.
„Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма” (Ісая 9:3). Сатана є причиною горя, хвороб і турбот нашого життя. Ми занадто слабкі, щоб протистояти йому. Але Бог любить нас. Він бореться проти сатани і перемагає його.
„Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!” (Ісая 9:5-6).
Бог пообіцяв звеличити нас як Своїх дітей чудовим Євангелієм, що сповнилось через Ісуса. Він здобув перемогу над сатаною та визволив нас від його влади, як і обіцяв.
Господь прийшов на землю і Своєю владою пообіцяв знищити всю темряву гріха. Отже, ми маємо підставу називати нашого Господа Чудовим. Він дарував нам безліч чудових речей. Боже рішення прийти на землю в тілі Сина Людського також було великим таїнством. „Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!” (Ісая 1:18)
Господь пообіцяв врятувати нас від гріхів і дати нам вічне прощення. Ісуса називають Чудовим бо Він зробив багато чуд для нас. „...і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний...”
Бог, наш Порадник, задумав спасти нас прекрасним Євангелієм і виконав Свій задум, щоб навіки врятувати нас від гріхів.
Немудре у Бога розумніше за людську премудрість. Премудрість Господа полягала в тому, щоб Ісус був охрещений Іваном і помер на Хресті, та так визволив нас від гріхів. Він сповнив це таїнство задля нас, але саме Закон Любові врятував нас від гріхів. Закон Любові - це Євангеліє істини, що веде нас до одержання Святого Духа через Воду та Кров.
Господь Бог каже: „Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому...” (Ісая 53:10). Ісус віддав Себе в жертву за гріх, щоб виконати волю Божу. Бог передав усі гріхи світу Своєму Сину Ісусу Христу, віддав Його на хресні муки як засуд за наші провини. Чудове Євангеліє раз і назавжди врятувало людство від гріхів. Христос віддав Своє життя за нас, взяв на себе кару за гріхи і благословив нас спасінням.
Система жертвоприношень, встановлена Богом
Які гріхи узяв на Себе Ісус у Хрещенні від Івана?
Минулі, дійсні та майбутні гріхи від початку світу аж до кінця.
Минулі, дійсні та майбутні гріхи від початку світу аж до кінця.
У Біблії написано про жертвоприношення як викуп за гріхи, вчинені за один день. Грішник повинен був привести у жертву тварину без вад і покласти руки їй на голову, щоб передати тварині свої гріхи. Потім він повинен був убити жертовну тварину і віддати священику її кров. Священик окроплював цією кров’ю роги жертовника цілопалення, а залишки виливав до підніжжя жертовника.
Таким чином, грішник покутував свої гріхи, вчинені за день. Покладення рук було способом, з допомогою якого грішник передавав свої гріхи жертовній тварині. Ті, що приносили жертви відповідно до системи жертвоприношень, могли одержати прощення гріхів. Система жертвоприношень була способом відкуплення гріхів до того, як Ісус узяв на Себе всі наші провини.
Бог також призначив День Спокути, щоб народ Ізраїлю міг удостоїтися відкуплення гріхів, вчинених протягом усього року. Жертвоприношення відбувалося на десятий день сьомого місяця. Господь призначив первосвященика Аарона для перенесення на козла гріхів народу Ізраїля, вчинених ним за рік. Обряд відбувався відповідно до задуму Божого. Прощення гріхів здійснюється завдяки Його Мудрості та Любові до людства. Ось у чому полягає Його могутність.
„Роги жертовника цілопалення” означають „книгу суду” (Об’явлення 20:12), у якій записані гріхи всіх людей. Окроплюючи роги жертовника, священик стирав імена і гріхи, записані в книзі суду. Кров - це життя тіла. Жертвоприношення стирало гріхи жителів Ізраїля, а смерть козла відпущення означала відкуплення гріхів. Бог наказав убивати жертовну тварину, щоб вона забирала з собою осуд за гріхи. Ось ознака Його Мудрості та Любові до нас.
Ісус Христос прийшов на землю у ролі жертви за гріхи, щоб здійснити Божий задум. Пожертвувавши Собою, Ісус забрав усі гріхи світу. Погляньмо на слова його обітниці: „А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був” чи „Він забрав гріхи світу”.
„Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!” (Ісая 9:5-6).
Таємнича і чудова обітниця полягала в тому, що Ісус повинен був виконати волю Божу і дати мир віруючим, забравши гріхи світу. Божа обітниця була обіцянкою Любові, за допомогою якої Він хотів дати мир людству. Ось що Господь пообіцяв нам та здійснив через Ісуса.
У Євангелії від Матвія написано: „Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого” (Матвія 1:18). Слово „Ісус” означає Спаситель, той хто врятує від гріхів Свій народ, а „Христос” - Божий Помазаник. Ісус був чистий від гріхів. Він - наш Цар і Спаситель, що народився від Діви, щоб врятувати Божий народ від гріхів.
„І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа...” (Матвія 1:21-22).
У Хрещенні Ісус узяв на Себе всі гріхи світу
Як написано в Євангелії від Матвія: „Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього” (Матвія 3:13-16).
У цьому уривку перед нами постає Іван Хреститель. Навіщо Ісус охрестився від Івана? Ісус повинен був охреститися, щоб узяти на Себе всі гріхи світу і змити їх відповідно до Божого задуму.
„...Влада на раменах Його...” (Ісая 9:6). Слово „влада” означає, що Ісус це - Той, хто наділений владою і могутністю Правителя Царства Небесного, Царя світу. Ця влада дарована тільки Ісусу. Ісус зробив чудо, змив усі гріхи людства. Це чудо стало можливим завдяки Його Хрещенню від Івана. Що мав на увазі Ісус, кажучи: „...Бо так годиться нам виповнити усю правду” (Матвія 3:15). Ці слова означають, що очищення людства від усіх гріхів було справою праведною та необхідною.
У посланні до римлян написано: „Правда бо Божа з’являється в ній з віри в віру” (До римлян 1:17). Правда Божа відкривається в Євангелії. Чи дійсно правдиве Євангеліє Води та Духа відкриває нам Божу правду? Так! Правдиве Євангеліє полягає в тому, що Своїм Хрещенням і розп’яттям Ісус узяв на Себе всі гріхи світу. Євангеліє Води та Духа - це чудове Євангеліє, у якому відкривається правда Божа. Яким чином Ісус узяв на себе гріхи світу? Він узяв на Себе гріхи, коли Іван охрестив Його в річці Йордан.
„Вся правда,” по-грецьки „dіkaіosune,” означає, що Ісус забрав гріхи людства у найчудовіший і найправедніший спосіб. Христове очищення від усіх гріхів було абсолютно праведним і справедливим. Ісусу належало бути охрещеним від Івана, щоб змити всі гріхи світу.
Бог знав, що Хрещення Ісуса абсолютно необхідне для дарування миру і спокою всьому людству. Ісус не став би нашим Спасителем, якби не був охрещений від Івана і не пролив Свою Кров на Хресті. Господь став жертвою за провини і завдяки Йому були змиті всі гріхи світу.
Бог каже: „Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!” (Ісая 53:6). Ісус мав узяти на Себе всі гріхи світу, щоб виконати Божу волю. Ось чому Господь прийшов у людському тілі як жертва за гріх і був охрещений Іваном.
Ісус мав узяти на Себе всі гріхи світу та осуд за них, щоб здійснився Божий задум і показати нам Його вічну Любов. Коли Ісус вийшов з води після Свого Хрещення, Бог проголосив: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!” (Матвія 3:17)
Дитя народилося нам
„Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру” (Ісая 9:5-6). Ісус є Син Божий, Бог Творець, що створив цілий всесвіт. Він не тільки Син Всемогутнього Бога, але також Творець і Князь миру. Ісус – це Бог, що дав людству вічне щастя.
Ісус є Бог істини. Він узяв на Себе всі наші гріхи, врятував нас і дав нам мир та спокій. Чи існує гріх на землі? Ні, не існує. Ми можемо впевнено сказати, що на землі немає гріха, тому що це нам підказує наша віра в чудове Євангеліє, яке вчить, що Ісус змив усі гріхи світу Своїм Хрещенням і Кров’ю на Хресті. Ісус не збрехав нам. Він заплатив за гріхи Своїм Хрещенням і Кров’ю, дозволив кожному віруючому стати дитиною Божою та дав мир усім нам. Він дав нам можливість стати Його благословенними дітьми і вічно жити у вірі. Я славлю Господа і дякую Йому за це.
Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
„Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!” (Івана 1:29). Наступного дня після Хрещення, яким Ісус Христос змив усі гріхи світу, Він знову зустрівся з Іваном Хрестителем. Іван свідчив перед Ісусом, кажучи: „...Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!”. Потім Іван удруге засвідчить: „Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його. І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!” (Івана 1:35-36).
Ісус – це Месія, що прийшов як Агнець Божий, тобто так, як Бог пообіцяв у Старому Завіті. Месія Ісус Христос прийшов до нас як Чудовий Порадник і Всемогутній Бог, та був охрещений, щоб врятувати нас від усіх гріхів. Дитя народилося нам. Він забрав усі гріхи світу Своїм Хрещенням від Івана, взяв на Себе покарання за гріхи і став Князем миру, який дав нам прощення всіх гріхів. „...Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!”
У людей не було іншого вибору, як умерти за власні гріхи. Своєю грішною природою люди були приречені на беззаконне життя. Пекло очікувало на них. Вони жили жалюгідним життям і жоден із них через свою слабкість не міг потрапити до Царства Небесного. Більше того, вони не могли навіть мріяти про це. Ісус Христос, наш Бог, прийняв усі наші гріхи, охрестившись від Івана в річці Йордан і був розп’ятий за всі наші гріхи. Перед Своєю смертю Христос викликнув: „...Звершилось!” (Івана 19:30). Це було свідченням того, що Ісус врятував усіх людей від гріхів та смерті і здійснив повне спасіння кожного, хто увірує в чудове Євангеліє.
„...Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!” Чи знаєте ви, куди поділися всі гріхи світу? Хіба вони не перейшли на тіло Ісуса Христа? Де є всі гріхи та беззаконня, що забруднюють нас у цьому світі? Вони перейшли на Господа Ісуса. Де всі наші гріхи? Вони на тілі Всесильного, на тілі Всемогутнього Бога.
Усі гріхи від народження до смерті!
Ми грішимо усе своє життя. Ми грішили від дня нашого народження аж до дня, коли нам виповнилося 20 років. Куди ділися гріхи, зроблені за ці 20 років? Вони перейшли на тіло Ісуса Христа. Гріхи, які ми вчинили між 21 і 40 роками нашого життя також перейшли на Ісуса. Не має значення, скільки років живе людина, гріхи, зроблені нею від дня народження аж до дня смерті були передані Ісусу Христу. Усі гріхи, вчинені людьми від Адама до останньої людини на цій землі, були передані Ісусу. Навіть гріхи наших дітей та онуків також перенесені на Господа. Усі гріхи перейшли на Ісуса, коли Він прийняв Хрещення.
Чи залишилися ще гріхи на землі? Ні. Не залишилося жодного гріха. Немає жодного гріха на землі, тому що ми віримо в чудове Євангеліє, яке нам дав Ісус. Чи є гріх у вашому серці? Ні. Амінь! Ми віримо в прекрасне Євангеліє, яке вчить, що Ісус Христос врятував нас від усіх гріхів. Ми віддаємо хвалу Всемогутньому Ісусу за чудо, яке Він зробив для нас.
Ісус Христос повернув нам втрачене життя. Зараз ми віримо в чудове Євангеліє і, таким чином, можемо жити з Богом. Навіть ті люди, що були ворогами Бога - грішники, які ховалися в лісових нетрях, бо у них не було іншого вибору, можуть відтепер знайти спасіння та прощення гріхів у вірі в чудове Євангеліє.
Благословенне Євангеліє вчить нас, що Господь змив усі наші гріхи в момент Свого Хрещення від Івана, був розп’ятий за нас і воскрес. Ми стали благословенними дітьми Божими через віру в Євангеліє Ісуса. Ісус віддав Своє тіло в жертву за наші гріхи. Він, Син Всемогутнього Бога, котрий не вчинив жодного гріха, узяв на Себе всі гріхи світу і врятував кожного, хто вірує в Нього. „А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!” (Ісая 53:5)
Ісус узяв на Себе всі гріхи світу, як первородний гріх, так і дійсні гріхи, і не залишив жодного гріха чи провини. Він узяв на Себе покарання за гріхи через смерть на Хресті і врятував нас від гріхів. Своїм чудовим Євангелієм Ісус змив усі гріхи світу. Завдяки Ісусу ми знайшли нове життя. Ті, що вірують у це правдиве Євангеліє, уже духовно відродилися. Тепер ми маємо нове та вічне життя, бо Ісус узяв на Себе покарання за всі наші гріхи. Ми стали дітьми Божими через віру в чудове Євангеліє Ісуса Христа.
Чи вірите ви, що Ісус Христос є Син Божий? Чи вірите ви, що Він - ваш Спаситель? Я вірю. Для нас Ісус Христос – це Вічне Життя. Завдяки Йому ми знайшли нове життя. Ми були приречені на смерть за наші гріхи, але через Своє Хрещення і смерть на Хресті Господь узяв на Себе покарання за наші гріхи. Він звільнив нас від рабства гріха, від влади смерті та гніту сатани.
Господь – це Бог, що врятував нас від усіх гріхів і став Спасителем кожного, хто вірує в Нього. Якщо ми прочитаємо послання до євреїв, то зрозуміємо, що Господь освятив нас та що немає вже жодної потреби у подальшій спокуті гріхів (До євреїв 10:10-12, 14, 18). Ми входимо до Царства Небесного через віру в Ісуса. Раніше ми були приречені на смерть за гріхи та беззаконня, але зараз можемо піти до Неба і насолоджуватися вічним життям завдяки вірі в Хрещення та Кров Ісуса.
„...Пастир добрий кладе життя власне за вівці” (Івана 10:11). Наш Господь прийшов на землю, щоб врятувати нас від гріхів світу Своїм Хрещенням, смертю на Хресті та Воскресінням. Він дав Святого Духа тим, котрі одержали прощення гріхів завдяки вірі в цю істину. Дякую Тобі, Господи. Твоє Євангеліє – це прекрасне Євангеліє, завдяки якому віруючі можуть наповнитися Святим Духом. Алілуя! Слава Тобі, Господи.
Copyright © 2021 by The New Life Mission