Search

佈道

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 8-7] Другий Господній Прихід і Тисячолітнє Царство (Лист до Римлян 8:18–25)

(Лист до Римлян 8:18–25)
«Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас. Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих. Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю».
 
Праведні завдяки вірі в Божу праведність одержали небесну славу. Ось чому вони живуть разом із Христовим Євангелієм води та Духа, щоб зодягнути всіх людей у небесну славу. Віруючі присвячують себе Євангелію Божої правди й страждають на землі, тому що участь у стражданнях Христових славна і праведна.
Хіба для нас не почесно страждати для Бога, якого ми глибоко вшановуємо і цінуємо? Звичайно, почесно; це – прославлені страждання. Ось чому ті, котрі вірять у Божу правду, страждають за неї. За кого страждаєте ви сьогодні? Чи страждаєте заради мирських речей і вашої плоті? Що доброго дають вашій душі страждання задля мирського? Страждайте в ім’я Божої праведності й вірте в неї. Тоді слава Божа перебуватиме з вами.
 
 

СПАДЩИНА, ЯКОЮ МИ БУДЕМО БЛАГОСЛОВЕННІ В МАЙБУТНЬОМУ

 
Подумаймо про спадщину, яку ми одержимо. Спадщиною, що її ми одержимо в нагороду на Небі, буде царювання разом з Ісусом на новому небі і новій землі. Слава, яку ми одержимо в Тисячолітнім Царстві та вічне Царство Боже такі великі, що виміряти їх неможливо. Лише народжені знову праведники самі зможуть пізнати й віднайти цю славу, що чекає їх.
 
 
НЕЗРІВНЯННА СЛАВА
 
«Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з`явитися в нас» (Лист до Римлян 8:18).
Порівнюючи майбутню славу із сьогоднішніми стражданнями праведників, Павло сказав, що їхня слава в багато разів перевершить страждання. Це - непорушна істина. Слава, що чекає нас, набагато більша, ніж страждання, які ми переживаємо зараз.
 
 
ЧЕКАННЯ СТВОРІННЯ
 
«Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих, бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих» (Лист до Римлян 8:19–21).
Усі Божі створіння жадають одержати звільнення від неминучої погибелі та тління через свої гріхи. Щоб це звільнення стало можливим, має бути встановлене Царство Боже на землі. Створіння також чекають дітей Божих, котрі мають стати господарями Тисячолітнього Царства. Всі створіння, таким чином, чекають того дня, коли сини Божі будуть царювати з Ним, одягнувшись у славу Божу, тому що Царство Небесне вже близько.
 
 
ОЧІКУЮЧИ СПОКУТУВАННЯ НАШИХ ТІЛ
 
«Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю» (Лист до Римлян 8:22–25).
Ті, котрі вірять у Євангеліє Божої праведності, врятовані від усіх гріхів. Вони очікують Царства Божого й того дня, коли воно наступить, очікують, терпляче переносячи усі свої страждання. Вони постійно страждають за Євангеліє і, проходячи через страждання, їхня надія на Царство Боже стає ще певнішою. Для цих людей це зовсім природно. Вони не надіються очима плоті, навпаки, очікують невидимого Царства Божого і сподіваються на власне перевтілення.
 
Люди й всі речі у сьогоднішньому світі живуть надзвичайно виснажливим життям. З часом світ змінюється і з ростом технологій та цивілізації надія людей на майбутнє зростає в їхніх серцях. Вони сподіваються побачити рай на землі в майбутньому, та проте стають більш неспокійними, роздратованими, депресивними, дивуючись, чому все відбувається так повільно. Комп’ютери, автомобілі й інші технологічні та наукові удосконалення продовжуються, проте усе важче й важче почути людський сміх.
Чи є в людства надія на майбутнє? Відповідь, на жаль, негативна. Відповідно до Слова Об’явлення, а також на думку вчених, нас чекають нещастя, зв’язані з нестачею води, руйнуванням озонового шару, повенями й знищенням лісу, що приведуть до загибелі від спраги й теплового удару багатьох людей. Чи ви відчуваєте у вашому серці, що всі ці катаклізми чекають нас?
Чи ми живемо в доброму світі? У певному значенні він може видатися добрим. Хіба взагалі існує щось, що неможливо купити за гроші? Але нам необхідна чиста вода і здорова природа. Проте, озоновий шар руйнується, що дозволяє променям проникати через атмосферу, при цьому ультрафіолетове випромінювання викликає мутації рослин, а людські серця озлоблюються. Люди постійно клопочуться: «Що станеться з цим світом?» Але на відміну від людей цього світу народжені знову віруючі мають віру, завдяки якій братимуть участь у першому воскресінні та царюватимуть з Ісусом тисячу років.
 
Біблія каже нам, що Сам Господь із наказом, при голосі Архангела та при Божій сурмі зійде з неба (Перший Лист до Солунян 4:16). Питання одне: «коли» Він прийде. Наш Господь обіцяв, що прийде і забере тих, котрі вірять у Євангеліє води, крові та Духа, і тому ми перебуваємо в очікуванні цього дня.
Усі народжені знову вірять у це Євангеліє. «Мої гріхи перейшли на Ісуса, коли Він прийняв хрещення, і я вірю в Господа Спасителя, Який замість мене забрав покарання за мої гріхи». Бог дарував нам спасіння через Свого Єдинородного Сина Ісуса Христа. Він повернеться знову, щоб воскресити свій народ і дозволити йому царювати на землі тисячу років. Біблія схожа на мозаїчну картинку, яку її читачі повинні зібрати.
Коли Ісус уперше зійшов на землю, Він прийшов, щоб покликати всіх грішників покаятися. Він узяв їхні гріхи на Своє тіло завдяки хрещенню і забрав покарання за них через кров, яку Він пролив на Хресті. Коли Господь, Який зараз перебуває на Небі, прийде знову, Він воскресить усіх, хто вірить у Божу правду, щоб царювати з ними тисячу років.
 


ТИСЯЧОЛІТНЄ ЦАРСТВО

 
Ті, котрі істинно люблять інших людей у цьому світі, є дітьми Божими. Це ті люди, що несуть Євангеліє Божої праведності кожній заблуканій душі, щоб завоювати її для Христа. Чи заслуговують люди в цьому світі стати дітьми Божими? Ні, не заслуговують. Хто ж тоді заслуговує? Коли Ісус прийде знову, Він винагородить їх воскресінням усіх народжених знову, дозволивши їм царювати протягом тисячі років.
Тисячолітнє Царство призначене для нас, народжених знову віруючих. Незважаючи на те, що наш світ стає усе більш спустошеним, коли наш Господь прийде знову, ми житимемо в новому світі. Тоді Господь дозволить нам вічно царювати разом з Ним і жити щасливо й радісно.
 
У Листі до Римлян 8:23 Павло сказав: «Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла». Чи ви очікуєте цього дня? Навіть ми, маючи плоди Духа, мучимося усередині, з нетерпінням очікуючи спокутування наших тіл. Бог сказав, що воскресить нас, змінить наші тіла і дозволить нам жити з Ним. Ми, народжені знову праведниками, сподіваємося й чекаємо Його другого приходу у Святому Дусі.
Усередині ми мучимося. Народжені знову віруючі знають, що являє собою цей світ. Те, про що говорять ясновидці, нічого не означає, але народжені знову віруючі точно знають, що станеться в майбутньому. Навіть якби світу було призначено змінитися так, як ми пророкуємо, ніхто б не повірив нам зараз. Але ті, котрі вірять у написане слово Боже, просто чекають, не хвалячись. Вони живуть з надією, незважаючи на несхвальне відношення з боку тих, котрі не визнають Слова Божого.
 
Ті, котрі не вірять, повинні встигнути одержати спасіння ще до того, як їхнє життя підійде до кінця. Вони повинні вірити, що Ісус Своїм хрещенням узяв на Себе їхні гріхи й забрав покарання замість нас на Хресті. Лише коли наступить кінець світу, вони зможуть увійти в Царство Небесне. Тоді ми будемо винагороджені і ввійдемо в Царство Небесне, щоб мати вічне життя.
Чи ви обтяжені? Чи відчуваєте утому? Чи ви задоволені своїм життям? Ми повинні чітко знати й вірити, як Ісус став нашим Спасителем, перш ніж залишимо цей світ. Ми повинні також підготуватися до життя на Небі. Цей світ – це ще не все. Знаючи цю істину, ми повинні підготуватися до життя на Небі. Ось як чинять мудрі люди. Чи живете ви щодня в насолоді? Якщо так, то ви просто нерозумні. Лише ті, котрі прагнуть кращого, а саме, Царства Небесного, і прагнуть здійснити свої мрії, є мудрецями, які будують свій будинок не на піску, а на камені.
 
 

У ТИСЯЧОЛІТНІМ ЦАРСТВІ

 
Бог створив нас на Свій образ та хотів, щоб ми жили з Ним вічно. Ось чому Господь прийшов на цю землю, прийняв хрещення й пролив Свою кров, щоб звільнити нас від усіх наших прогрішень. Ті, котрі вірять у Божу праведність, живуть з Господом і Господь винагородить їх за це. Наш Господь утре сльози з наших очей і винагородить усіх нас за ті муки й самотність, які усі ми перенесли.
Бог оновить усе. Він побудує новий світ, де немовлятко буде бавитися над ніркою гадини, а відняте від грудей дитинча простягне руку до нори гадюки (Книга Пророка Ісаї 11:8). Ми повинні вірити й всім серцем чекати невидимого, плекаючи у собі надію на цей день. Якщо ми говоримо, що очікуємо того, що видиме, ми нерозумні. З іншого боку, якщо ми чекаємо того, що невидиме і віримо у слово Боже, тоді ми мудрі. Після нашого спасіння ми чекаємо слави, що хоч і невидима у даний час, обов`язково прийде.
Сам Бог мучиться ще більше, ніж ми, але все одно жадає від нас, щоб ми чекали. Ми з нетерпінням чекаємо того моменту, коли наша плоть перетвориться в духовне тіло і буде царювати на Небі. Що каже Святий Дух, котрий живе в нас? На що Він змушує нас чекати? Він змушує нас чекати Тисячолітнього Царства. Господь чекає, щоб обновити наші тіла і покликати нас жити з Ним. Ми також чекаємо другого пришестя, щоб царювати тисячу років разом із Христом.
АЛІЛУЯ! ДЯКУЄМО НАШОМУ ГОСПОДУ.
Християни живуть з надією на небо і твердо упевнені у своїх очікуваннях. Ця впевненість ґрунтується не на наших емоціях, але на правдивому Слові Божому.