Search

Проповіді

Тема 11: Скинія

[11-20] Жертовник кадила (Вихід 30:1-10)

Жертовник кадила
(Вихід 30:1-10)
“І зробиш жертівника на кадіння кадила, з акаційного дерева зробиш його. Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його. І пообкладаєш його щирим золотом, дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо. І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, на двох боках його зробиш, на двох сторонах, і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його. І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом. І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там. І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його. І при запаленні лямпадок під вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління. Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому. І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа”.
 
 
Жертовник кадила був місцем молитви

Жертовник кадила був місцем молитви

 
Жертовник кадила був зроблений з дерева акації; він був квадратний, лікоть (45 см: 1,5 фута) завдовжки і завширшки, та 2 лікті заввишки. Розміщений у святилищі, жертовник кадила був цілком вкритий золотом та мав золотий вінець навколо. Під золотим вінцем були чотири золоті каблучки, котрі тримали держаки, за які несли жертовник. На цьому жертовнику кадила не було нічого окрім святої оливи та солодкого ладану (Вихід 30:22-25). 
На жертовнику кадила приносився Богу ладан молитви. Але перш ніж молитися біля жертовника кадила, ми повинні з’ясувати, чи справді можемо молитися Богу біля цього жертовника. Кожен, хто хотів молитися до святого Бога, мусив спочатку стати безгрішним, назавжди змивши свої гріхи через віру. Для цього людина мусила очиститися від всіх своїх гріхів через віру цілопалення і умивальниці. 
Бог не чує молитов грішників (Ісая 59:1-3). Чому? Тому що Бог приймає тільки тих, котрі змили всі свої гріхи з допомогою віри в євангеліє води та Духа. Тому що Бог цілком змив усі наші гріхи істиною, котра об’являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках та суканому вісоні роботи гаптівника. Іншими словами, Бог хоче чути тільки молитви праведних (Псалми 34:15, 1 Петра 3:12). 
 
 
Природа і дійсність всього людства
 
Краще придивившись, ми бачимо, що всі люди, зокрема й ми, народилися як насіння гріха і тому всі вони грішать. Кожна людина є насінням гріха. Люди народилися з гріхом, тому вони не можуть прожити життя без грішних вчинків. Подумайте, ким ви є. Ми можемо визнати перед Богом, що ми були злі та не могли уникнути пекла. Перш за все, оцінюючи свої вчинки перед Богом, ми визнаємо, що відповідно до Божого Закону, котрий проголошує, що ціною гріха є смерть, ми просто не можемо уникнути Його праведного суду за гріхи.
З сердець людей виходять тільки злі думки, вбивства, перелюб, гордість, нерозсудливість і так далі, тому вони роблять все це кожного разу, коли мають нагоду (Марка 7:21-27). Як може не засоромитися перед Богом серце людини, котра народилася як насіння гріха і не може не грішити кожного разу, коли дозволяють обставини і коли є можливість? Для людських зусиль це неможливо. Але є одна єдина віра, котра дозволяє нам не засоромитися перед Богом, і ось вона. Всі ми повинні пізнати і повірити в істину, котра складається з блакитної, пурпурної і яскраво-червоної ниток та суканого вісону роботи гаптівника, в істину, котра дозволяє нам умитися від всіх наших гріхів і таким чином стояти перед Богом без сорому. Тому всім нам потрібне євангеліє води та Духа.
Жоден з нас не міг заперечити того, що всі ми були приречені на пекло за наші гріхи, тому можемо тільки визнати цю долю. І тим, котрі визнають перед Богом, що вони приречені на пекло, зовсім не важко цілим серцем повірити в спасіння, котре Бог дав їм. Приходячи до Бога з щирим серцем, ми не можемо обманути Його і приховати своїх сердець від Нього, тому визнаємо справедливість праведності Божої. Ніхто не може уникнути покарання за гріх праведного суду Божого. 
Всі грішники не можуть уникнути праведного закону Божого, котрий проголошує, що ціною гріха є смерть, сховавшись у власних думках або релігійній вірі. Божий Закон детальний, точний і справедливий, тому він допомагає людям, котрі його приймають, визнати, що вони приречені на пекло за свої гріхи. Всі грішники усвідомлюють, що не можуть уникнути Божого суду навіть за найменший гріх. 
Тому нам потрібний Спаситель, котрий спасає всіх нас від гріхів, і тому ми повинні з`ясувати, ким є цей Спаситель. Це Ісус Христос, Спаситель всього людства. Він – Спаситель, котрий прийшов на цю землю, охрестився від Івана, щоб узяти на Себе гріхи світу, поніс покарання за беззаконня всіх грішників, був розп’ятий і пролив Свою кров, та таким чином спас нас від всіх наших гріхів. 
Всі ми неправильно зрозуміли, що отримати прощення гріхів надзвичайно важко. Справді, ми думали, що можемо спастися, тільки якщо досконало знаємо Біблію, чи що наше спасіння вимагає добрих вчинків. Але істина дарованого Богом спасіння не така. Ця істина спасіння відкрила і показала нам шлях спасіння від всіх наших гріхів через пізнання нашого сумління перед Божим Законом, визнання всіх гріхів в наших серцях і віру в євангеліє води та Духа. Цю істину провіщали двері скинії.
Прощення гріхів людства походить від істини дорогоцінного спасіння, котре здійснилося через блакитну, пурпурну і яскраво-червону нитки та суканий вісон роботи гаптівника. Саме завдяки вірі в цю істину всі можуть назавжди отримати вічне прощення гріхів. Для цього всі люди мусять визнати, що вони приречені на пекло за їхні гріхи, та повірити в євангеліє, котре об`являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках, й таким чином отримати прощення одразу всіх гріхів. Євангеліє, котре Бог дав нам – це євангеліє істини блакитної, пурпурної і яскраво-червоної ниток та суканого вісону роботи гаптівника. 
Всі люди мусять повірити в це євангеліє істини, адже якщо вони не вірять в істину, котра міститься в цьому євангелії, то не можуть звільнитися від своїх гріхів. Але ті, котрі вірять в цю істину спасіння, виконану Богом через євангеліє води та Духа, справді можуть спастися від усіх гріхів і стати дітьми Самого Бога. Тому, щоб могти стати перед Богом і молитися до Нього, ми повинні спочатку повірити в істину води та Духа, в євангеліє прощення гріхів. Тільки коли ми спасемося від усіх гріхів, пізнавши істинне євангеліє і цілим серцем повіривши в нього, то зможемо молитися Богу. Тільки щира віра в євангеліє води та Духа, євангеліє від Бога, дозволяє нам молитися Богу.
Не можна намагатися молитися Богу без знання і віри в істину блакитної, пурпурної та яскраво-червоної ниток, котра відкривається у завісі скинії. Це означало б чинити богозневагу і насміхатися з Бога. Як можемо ми стати ворогами Бога, відмовившись щиро повірити в істину, котра відкривається у скинії? 
Якщо ви відмовитеся повірити в Ісуса Христа, котрий пройшов з істиною блакитної, пурпурної та яскраво-червоної ниток, то одразу станете ворогами Бога. Це прояв страшної невіри, непокори Богу. Душі, котрі продовжують чинити гріх зневажання Божої святості, насправді не вірять в спасіння, котре Бог здійснив для них, але вірять відповідно до власних думок і на власний розсуд. Прикриваючись одягом з фігового листя під назвою "лицемірство", такі душі нехтують Божу любов і милосердя. 
Але ви повинні усвідомити, що хоч ці люди можуть обманути власні серця, вони не уникнуть Божого суду. Через таку невіру люди будуть засуджені на страхітливе покарання за гріх праведним Божим Законом. Чому? Тому що вони не прагнули ні пізнати євангеліє води та Духа, котрим Господь змив їхні гріхи, ні повірити в це євангеліє. 
Коли наше сумління нечисте навіть в наших власних очах, то як ми можемо сховати свої гріхи від святого Бога? Це просто неможливо! Кожен, хто прагне приховати свої гріхи, буде позбавлений Божої любові і милосердя. Ті, котрі обманюють власні серця, зрештою стануть злими слугами диявола, котрі обманюють Бога та інших людей. Але те, що вони можуть обманювати Бога, просто зав`язавши власні очі, є відображенням їхньої зарозумілості, котра походить від їхніх гордих думок. Насправді ті, котрі покладаються на власні думки, свідомо кидають виклик євангелію води та Духа і прагнуть стати слугами сатани.
Люди повинні усвідомити, що хоч вони можуть обдурити власні серця, вони ніколи не зможуть обманути Бога. Вони також повинні нарешті повірити відповідно до Слова Божого. Як міг би кожен очиститися від гріхів без віри в євангеліє води та Духа? Як написано, що заплата за гріх смерть, жоден грішник, котрий обманює власне серце перед Богом, не зможе уникнути Божого суду. Якщо ми визнаємо Божий Закон, то очевидно, що всі ми приречені на пекло за гріхи. Тому всі ті, котрі прагнуть прийти до Бога, мусять спастися через віру в істину євангелія, котре об`являється в дверях скинії. 
Проте багато людей не змогло усвідомити, що вони були приречені на засуд за гріхи, тому вони також не можуть щиро повірити в євангеліє спасіння, котре здійснилося через істину блакитної, пурпурної та яскраво-червоної ниток, і тому всі вони підуть до пекла. Не дивлячись на те, чи вони вже християни, чи ні, ті, котрі не вірять в євангеліє води та Духа, отримають таке ж покарання. Тому ми не мусимо обманювати власне сумління перед Богом, але прийняти в наші серця євангеліє води та Духа, визнати і повірити в це євангеліє істини. 
 
 

Всі ми повинні змити свої гріхи через віру в Слово істини

 
Люди мають два сумління: перше – це сумління плоті, а друге – це сумління віри в євангеліє істини. Ми повинні бути чесними з цими двома сумліннями, але з них ми обов’язково мусимо мати сумління віри в євангеліє істини. Ми повинні досліджувати сумління нашої віри перед Словом Божим; вірити, що Ісус прийняв наші гріхи під час хрещення, був засуджений на Хресті та таким чином спас нас; та цією вірою змити гріхи нашого сумління. Мене гнівить те, що хоч ця істина справді правдива та остаточна, все ще деякі люди не вірять в євангеліє істини.
З допомогою віри ми можемо очистити наше сумління. Спершу, ми повинні визнати і підтвердити те, що ми приречені на пекло, а потім цілим серцем повірити, що наш Спаситель прийшов на цю землю, охрестився від Івана за наші гріхи, помер на Хресті, воскрес із мертвих і таким чином спас нас від усіх гріхів. Грішники повинні спастися від свого беззаконня і отримати вічне життя завдяки вірі в євангеліє води та Духа, котре об`являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках.
Не дивлячись на те, що ми повинні спастися від наших гріхів, деякі люди все ще не вірять, навіть знаючи про прощення гріхів, котре здійснилося через блакитну, пурпурну і яскраво-червону нитки. Як можуть вони так чинити? Поза сумнівом, вони будуть відповідати за всі наслідки їхньої невіри. Якби ми тільки пізнали істину, котра об’являється у блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках, але не повірили в неї, то ми все ще були б грішниками, й тому мусили б піти на суд за наші гріхи відповідно до Божого Закону! Кожен з нас, чоловік чи жінка, мусить спастися від гріхів через щиру віру в істину спасіння, котре Бог здійснив через блакитну, пурпурну і яскраво-червону нитки. 
Люди повинні мати віру, котра спасає їх від гріхів. Вони повинні вірити тільки в євангеліє води та Духа. Чи ви вірите в євангеліє, котре об’являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках, що Господь змив усі наші гріхи під час хрещення і спас нас Своєю кров`ю на Хресті? Дивлячись на себе, чи ви визнаєте, що ви дійсно були приречені на пекло? Чи ви усвідомлюєте, що хоч ми були приречені на пекло, Господь тим не менше спас нас від наших гріхів істиною, котра об’являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках? 
Ви повинні усвідомити, що саме для того, щоб змити всі наші гріхи, Господь прийшов на цю землю, охрестився і пролив Свою кров. Щоб змити наші гріхи, Христос прийшов на цю землю в тілі людини, забрав відразу всі гріхи цілого людського роду на власне тіло у хрещенні від Івана в річці Йордан у віці 30 років та назавжди поніс покарання за гріх, коли був розп’ятий і пролив Свою кров. Бог пробачив одразу всі гріхи тих, котрі вірять.
Ми можемо спастися від всіх наших гріхів через віру в істину, котра об’являється в блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках. Ми повинні досліджувати і стверджувати, чи ми істинно спаслися від всіх наших гріхів цією істиною. Ми повинні вірити в Ісуса Христа, котрий прийшов як Спаситель з блакитною, пурпурною та яскраво-червоною нитками. Біблія каже: "Серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння" (До римлян 10:10). У Листі до римлян 10:17 також написано: "Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове". 
Це Слово Христа каже нам, що ми спаслися через віру в спасіння, виконане блакитною, пурпурною і яскраво-червоною нитками. Прощення гріхів неможливо здобути через віру в наші власні думки, але тільки через щиру віру в спасіння, котре прийшло з блакитною, пурпурною та яскраво-червоною нитками. Тільки віра в євангеліє води та Духа може істинно спасти нас від гріхів. 
То чи ми мусимо молитися Богу з вірою в цю істину? Звичайно! Ми повинні молитися і благати Бога в Дусі, підперезавшись істиною (До ефесян 6:14,18). Але яка ж ця істина? 
Це євангеліє, котре каже нам, що Христос прийшов на цю землю, щоб спасти нас, охрестився від Івана Хрестителя у віці 30 років, забрав усі гріхи світу, був прибитий за руки і ноги до Хреста, терпів насмішки, пролив Свою кров і таким чином цілком змив наші гріхи. Ми повинні визнати, що тільки наша віра в цю істину дає нам прощення гріхів. Христос спас нас від наших гріхів, прийнявши засуд за гріхи світу через Своє хрещення і кров на Хресті. 
"Господи, Ти так сильно полюбив мене, що зробив мене Божою дитиною". Саме так ми повинні визнавати свою віру. Коли всі ми були цілком грішні, Христос все ж дозволив нам увійти до Царства Небесного, очистивши всі наші гріхи через Своє хрещення і розп`яття. Всі ми повинні повірити в цю істину і отримати вічне життя. 
Чому ви мали б не повірити в цю істину? Щодо мене, то я не мав би причини для цього, навіть якби Господь не охрестився, щоб спасти мене від моїх гріхів, та все ж задля мене Він справді охрестився, пролив Свою кров і таким чином спас мене від моїх гріхів. І тому я повірив! Всі ми не маємо жодної причини не вірити в це євангеліє. Зрозуміло, що якщо грішники не вірять в істину євангелія води та Духа, то вони поза сумнівом будуть вкинуті до пекла. Але я хочу, щоб кожен з вас вже зараз спасся від гріхів з допомогою віри в євангеліє блакитної, пурпурної та яскраво-червоної ниток.
Колись я сам залишався грішником, навіть коли відкрито визнавав, що вірю в Ісуса. Бажаючи бути добрим християнином, я дуже прагнув не засоромитися перед Небом. Але наперекір моєму бажанню я знову грішив; єдиною втіхою для мене була думка, що я був принаймні трохи кращий за інших людей. Проте моє сумління продовжувало казати мені, що я все ще мав гріх, а оскільки відповідно до Божого Закону платою за гріх є смерть, то я був приречений на пекло за мої беззаконня.
Після десяти років втомливого і законницького життя я був майже мертвий духовно. Проте Бог воскресив мене благодаттю, що Ісус Христос охрестився для мене і взяв на Себе мої власні гріхи. Він узяв на Себе не тільки мої гріхи, але й всі гріхи кожної людини у всьому світі. Тоді Він поніс покарання за гріхи, коли ніс їх на Хрест, був розп’ятий і помер на ньому, воскрес із мертвих і таким чином став моїм істинним та вічним Спасителем. Коли я пізнав це євангеліє істини, я не міг не повірити в нього. А коли я повірив, що Ісус Христос став Богом спасіння через Своє хрещення і кров на Хресті, всі мої гріхи були назавжди змиті. Я отримав прощення гріхів мого серця через віру. 
Я отримав прощення моїх гріхів не тому, що добре знав все Слово Боже, але я отримав прощення моїх гріхів, тому що пізнав гріхи мого сумління, передав ці гріхи Ісусу Христу через Його хрещення та щиро повірив, що Ісус був засуджений на Хресті, щоб заплатити ціну моїх гріхів. Я отримав це прощення гріхів і тому зараз живу, проповідуючи євангеліє. Всі ми однакові; насправді між нами немає різниці. 
Так само як ви, я йшов до пекла, і так само як ви, я також отримав прощення гріхів через віру в таке ж євангелії води та Духа. З допомогою віри в євангеліє, котрим Господь змив наші гріхи, всі ми однаково спаслися через віру. Тому я дякую Господу. Ми вже маємо сумління віри, тому що отримали досконале прощення гріхів через воду і Духа, й тому ми зараз можемо прийти до Бога і молитися Йому як Його власні діти, котрі отримали прощення гріхів.
Як Біблія каже нам, що аромат для жертовника кадила був отриманий з святої оливи та запашного ладану, так Ісус очистив нас, назавжди змивши всі наші гріхи святим євангелієм істини. У стародавніх часах Старого Завіту народ Ізраїля мусив робити цей ладан і спалювати його на жертовнику саме так, як наказав Бог. Отже всередині святого святих горів ладан і його аромат підносився щодня. Цей ладан означає молитву до Бога. 
У Новому Завіті, щоб запалити цей ладан у святилищі, ви мусите спочатку повірити в євангеліє істини і отримати прощення гріхів. Іншими словами, тільки з допомогою віри в євангеліє істини можна запалити ладан молитви. Як ще по-іншому могли б ми запалити ладан так, як у Старому Завіті? У нас зараз немає таких елементів скинії, як жертовник цілопалення і жертовник кадила, тому як ми можемо зробити ладан і запалити його на жертовнику? Ми можемо запалити ладан молитви через віру, адже Ісус Христос змив наші гріхи і спас нас. Наші серця очистилися через віру, коли ми отримали прощення гріхів, тому тепер ми можемо запалити ладан нашими гарячими молитвами, щоб він піднявся до Бога.
Ми віримо, що завдяки нашій щирій вірі в євангеліє води та Духа всі наші гріхи перейшли на Ісуса Христа, та що Ісус Христос жертовно поніс покарання за наші гріхи замість нас. Таким чином наші серця цілком очистилися. Всі гріхи наших сердець перейшли на Ісуса, тому наші серця цілком очистилися через віру. Якщо всі ваші гріхи перейшли на Ісуса через хрещення від Івана, то всі ваші гріхи назавжди змиті й очищені, та більше немає гріха у ваших серцях. Наші гріхи назавжди змиті та прощені з допомогою віри в євангеліє, тому тепер ми можемо йти до святого Бога і просити Його про допомогу. Ми можемо молитися Богу завдяки нашій вірі; ми отримали прощення гріхів з допомогою віри в євангеліє, котре зараз знаходиться у наших щирих серцях.
Браття і сестри, йдіть до жертовника кадила і безперервно моліться. "Отче, будь ласка, допоможи мені. Ось у яку ситуацію я потрапив, ось що мені потрібно. Я хочу поширювати істинне євангеліє і жити праведно, Отче. Я хочу прожити праведне життя, гідне людини, котра справді отримала прощення гріхів. Я також хочу приносити плоди праведності. Дай мені віру в Тебе. Я хочу прожити моє життя відповідно до Твоєї волі". Тож молитва – це просьба про задоволення своїх потреб. Це просьба про Божу допомогу відповідно до Його праведності.
Ви також можете мати різні пристрасті та бажання. Ми стали праведними завдяки нашій вірі в євангеліє води та Духа, котре виправдало нас, тому вже зараз ми можемо просити Бога про все у наших молитвах. Ті, котрі можуть молитися і просити Бога про Його допомогу, справді щасливі. Тепер, коли всі ми отримали прощення наших гріхів з допомогою віри в євангеліє води та Духа, без сумніву можемо молитися Богу. 
Ті, котрі отримали прощення гріхів завдяки вірі в Бога і в євангеліє води та Духа, принаймні можуть прийти до святого Бога і просити Його про допомогу. І всі народжені знову віруючі неминуче та інстинктивно просять Отця про допомогу в їхньому житті, як дитина кличе на допомогу своїх батьків, коли потрапляє в біду. Їхня віра, котра принесла їм прощення гріхів, не тільки дозволяє назвати Бога своїм Отцем, але й завжди просити Отця про допомогу як Його сини і дочки. Бог дійсно став нашим власним Отцем завдяки нашій вірі, тому ми зараз можемо просити Його про допомогу в наших молитвах відповідно до наших потреб. 
Звичайно, я не знаю, про що ви просили у ваших особистих молитвах, чи як вас зустрів Бог після того, як ви отримали прощення гріхів. Але я точно знаю, що коли ми молимося, щоб Бог дозволив нам об`єднатися з Його Церквою і поширювати євангеліє, Він поза сумнівом чує наші молитви. Саме так ми починаємо просити про інших. Спочатку кожен просить тільки про задоволення потреб свого тіла. Але завдяки ділам Святого Духа ми усвідомлюємо, що неодмінно мусимо молитися за інших, і так ми присвячуємо себе молитвам про спасіння інших душ і поширення євангелія води та Духа по всьому світу. Чому? Тому що молитвами народжених знову Святих молиться Святий Дух. Господь сказав нам: "Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його" (Матвія 6:33).
Але серед народжених знову ті, котрі все ще духовно не дозріли, не знають, про що треба просити, тому що вони ще не пізнали, як Бог відповідає на молитви. Вони все ще не знають, яка могутня є віра в Божу праведність. Ті, котрі мають малу віру, не тільки не знають, чи Бог почує їхні молитви, але й часто піддаються сумнівам. 
Тому вони повинні молитися разом з тими, котрі повірили раніше за них. Ті, чия віра молода, невпевнено моляться Богу. У своїх молитвах вони просять тільки про те, чого самі хочуть – "дай мені, дай мені, дай мені". Але якщо молоді у вірі приєднаються до Церкви, навіть не маючи великої віри в Бога, то зможуть пізнати, що таке істинна молитва, адже їхні попередники віри в Церкві просять про Божу праведність. Також Святий Дух дає віру молитви тим, котрі з’єдналися з Церквою, тому вони згодом починають просити про Божу праведність. "Бо дуже могутня ревна молитва праведного" (Якова 5:16).
Правильні молитви народжених знову, котрі можуть молитися Богу, справді могутні. Молитви тих, котрі мають віру в Бога, справді будуть вислухані. Щоб молитви людей були вислухані Отцем, коли вони моляться Богу, вони повинні спочатку повірити, що Бог є їхнім власним Отцем та що Він вислухає їхні молитви відповідно до їхньої віри. Тому коли попередники віри об`єднуються і моляться за тих, котрі йдуть за ними, та за праведну місію поширення євангелія, вони переживають великі чуда. Якщо ви йдете поряд зі своїми попередниками віри, котрі вірять в Бога, то вони допоможуть вам у вірі. Бог знає, що нам потрібна допомога не тільки у благодаті спасіння, але й в інших аспектах життя, тому Він вислухає наші молитви. Ось чому нам всім потрібна віра єднання з Божою Церквою. 
Коли ми просимо про речі, милі Богу, наша віра зміцнюється. Як духовні діти спершу просто наслідують, а згодом ці молитви стають їхніми власними і вони дозрівають, так і ми з часом можемо почати молитися Богу Отцю про власні проблеми. Ті, котрі істинно вірять в Бога, згодом починають йти дорогою віри до справжньої істини. Як Біблія каже, що праведний житиме вірою, так вони починають жити не тільки для себе, але й для спасіння інших душ.
Як ми змогли молитися Богу? Народившись знову через нашу віру в дане Богом євангеліє води та Духа. Тільки ті, котрі отримали прощення гріхів з допомогою віри в євангеліє води та Духа, отримують сміливість віри, щоб могти молитися Богу Отцю. Віра – це дар від Бога. Змогти молитися означає отримати від Бога велике благословення віри. 
Як ви думаєте, скільки серед багатьох віруючих християн на цій планеті можуть молитися з такою вірою? Не багато! Одним з найбільш благословенних дарів від Бога, в першу чергу, є те, що ми отримали віру, котра спасла нас від наших гріхів істиною блакитної, пурпурної і яскраво-червоної ниток. Другим є те, що ми отримали силу і право молитися Богу як Його власні діти; а третім є те, що ми отримали віру, котра дозволяє нам служити Богу.
 
 

Бог не вислухає молитов грішників

 
Деякі грішники, навіть відкрито визнаючи, що вірять в Ісуса, моляться Богу, щоб Він змив їхні гріхи, піднімаючись в гори та безперервно взиваючи ім’я Господа. Навіть холодними і вітряними ночами вони все ж піднімаються в гори, прикриваючись поліетиленовими плівками, і часто незважаючи на страх палко й віддано моляться. Але їхні молитви даремні. 
Хоч вони моляться цілу ніч, вони все ж не вірять, що Бог дійсно почує їхні молитви. Вони моляться так віддано, хоч насправді не вірять, тому що хочуть скласти на інших вигідне враження про себе. Їхні молитви не будуть почуті. Насправді вони знають у своєму сумлінні, що їхні молитви не доходять до Бога, адже вони все ще мають гріх у серці. Вони ще мусять отримати прощення гріхів, тому їхні молитви не будуть почуті, хоч вони часто моляться, скрикують і голосять, кричать на все горло і роблять різні речі, щоб випросити в Бога те, чого хочуть. 
Вони повинні усвідомити, що для того, щоб молитися Богу, треба спочатку отримати прощення гріхів. Але багато грішників не мають жодної альтернативи, поки не пізнають євангелія води та Духа, тому вони приречені прожити життя віри грішників. Якщо люди не очистилися назавжди через щиру віру в дане Господом євангеліє води та Духа, то всі їхні молитви справді марні. Кожного разу, коли грішники намагаються молитися Богу, їхнє сумління кричить: "Чи ви думаєте, що ваші молитви будуть почуті Богом? Мрійте й далі! Всі вони марні!" Отже навіть якщо вони продовжують молитися Богу: "Дай мені це, дай мені те", їхні молитви справді даремні. 
"Перш ніж молитися, спочатку отримайте прощення ваших гріхів". Ось воля Божа. Коли ті, котрі не отримали прощення гріхів, моляться Богу, вони з свого досвіду усвідомлюють, що їхнє сумління протистоїть розуму. Коли грішники моляться, вони повторюють: "Дай мені це, Господи, дай мені також і те", але їхні молитви не будуть почуті. Більше того, їхнє сумління тільки каже їм: "В жодному разі! Ваші молитви не будуть почуті, тому що ви грішні!" Якщо навіть їхнє власне грішне сумління не може терпіти їхньої віри, то як можуть вони обманювати Бога, бути милими Йому і отримати те, про що моляться? Грішники просто не можуть молитися Богу. Більше того, навіть їхні власні серця сумніваються, що їхні молитви будуть почуті.
 
 

Наші молитви будуть почуті, коли ми виправдаємося вірою

 
Але молитви багатьох колишніх грішників будуть почуті, як тільки вони отримають прощення гріхів з допомогою віри в євангеліє води та Духа, котре об’являється в блакитній, пурпурній та яскраво-червоній нитках скинії. Ті, котрі цілим серцем вірять в євангеліє води та Духа, самі є недосконалі, але завдяки вірі вони можуть прийти до Бога і сміливо молитися Йому, просячи Його про все, що їм потрібно. Коли ті, котрі отримали прощення гріхів через віру, моляться Богу відповідно до Його волі, вони можуть молитися сміливо.
Але коли вони просять щось для власної плоті, то іноді почуваються ніяково. Ми, праведні, дуже щасливі, коли молимося про поширення євангелія води та Духа, про душі інших. Коли молимося про поширення євангелія, не думаючи про потреби плоті, тоді ми можемо подолати всі перешкоди нашої недосконалості молитвами віри. Але іноді ми засмучуємося, коли не можемо подолати таких перешкод з вірою. Тоді ми можемо тільки молитися і вірити, що Бог колись почує нас. І дійсно, згодом ми бачимо, що ці молитви дійсно чує Бог. 
Ми повинні тільки молитися та очікувати, а не дратуватися нетерпляче, чому наші молитви не почуті негайно. Бог хоче, щоб ми молилися з вірою і вірили, що якщо наші молитви відповідають Божій волі, то Він вислухає їх, коли прийде час. А отримавши прощення гріхів через віру та молячись з вірою, ми самі переконаємося, що багато наших молитов дійсно будуть почуті.
Але чи ви живете з цією вірою? Якщо так, то ви можете істинно молитися Богу. Подивившись на себе ще раз, усвідомлюємо, що ми приречені на пекло, й тому можемо молитися, тільки отримавши прощення гріхів через нашу віру в євангеліє води та Духа. Тому ми повинні пам`ятати, що ті, котрі можуть молитися – це ті, котрі справді отримали прощення гріхів через віру в те, що Господь змив усі гріхи євангелієм води та Духа.
Серед тих, котрі ще не народилися знову, багато людей дуже гордяться собою. А ви? Чи ви маєте чим гордитися? Чи ваші руки сильні? Чи ваші ноги сильні? Якими б сильними не були наші тіла, вони не можуть протистояти звичайним вірусам простуди, не можуть довго чинити опору жодній великій фізичній силі, виявляючи їхню істинну слабкість. Чи ви усвідомлюєте, яка слабка людина? Ми можемо померти від єдиного укусу комара чи від удару падаючого каменю, коли прогулюємося. Ми – ніщо. Якщо хтось промовить єдину фразу, котра зачепить нашу гордість, то наше серце буде смертельно поранене. Чи це не правда? Звичайно, правда! 
Скільки людей помирає, не доживши до 60 років? Безліч людей помирає, не доживши до 30 років. Люди справді є слабкими істотами. Сила людини не вічна. То чи мусять такі слабкі істоти закрити своє серце для віри в Слово Боже? Насправді людина не має чим гордитися, вона цілком безсила.
Тому ми повинні усвідомити нашу власну немічність, визнати нашу недосконалість і гріхи, щиро вірити в євангеліє істини, виконане через блакитну, пурпурну і яскраво-червону нитки й таким чином змогти молитися Богу. Ми повинні вірити в Бога. Щоб мати щиру віру, котрої хоче від нас Бог, люди повинні повірити в євангеліє води та Духа, але багато людей все ще не вірить в це. Чи ви могли б здобути право молитися Богу через інше євангеліє, відмінне від цього євангелія води та Духа? Чи могли б ваші гріхи бути змиті, якби Ісус, прийшовши на цю землю, не взяв на Себе ваших гріхів у хрещенні? Чи ви могли б передати Ісусу гріхи вашого серця і назавжди змити їх без віри в хрещення, котре Ісус прийняв? 
Відповідь – ні, ніяк! Ісус взяв на Себе гріхи світу в хрещенні від Івана, та тому Він був розп’ятий і прийняв покарання за всі гріхи Своєю власною кров`ю. То чи ви могли б спастися без хрещення Ісуса і Хреста? Звичайно, ні! Ісус охрестився, щоб назавжди взяти на Себе наші гріхи і цілком змити їх. Він був розп’ятий, щоб понести покарання за наші гріхи. Саме завдяки вірі в цю істину євангелія води та Духа ми отримали прощення всіх наших гріхів.
Тож ми завжди можемо прийти до Бога і сміливо визнати: "Господи, я справді недосконалий, але Ти спас мене Твоєю водою і кров`ю, тому зараз я безгрішний. Ти прийшов на цю землю, узяв на Себе відразу всі гріхи під час хрещення, ніс ці гріхи світу на Хрест, був покараний за них і воскрес із мертвих. Таким чином Ти, Господи, істинно став Богом спасіння. Саме з моєю вірою в цю істину я вірю в Тебе". Іншими словами, дотримуючись своєї віри, ми завжди можемо прийти до Бога і молитися Йому, не дивлячись на нашу недосконалість. Ми можемо просити про розширення Його Царства, про наших братів і сестер та про інші душі, котрі ще мусять отримати прощення гріхів.
Тільки вірячи в євангеліє води та Духа, люди можуть назавжди стати чистими перед Небом. Проте не маючи цієї віри в євангеліє води та Духа, деякі люди можуть намагатися заповнити пустку чимось іншим, але ви повинні усвідомити, що такі зусилля цілком даремні. Ось чому їхні серця страждають і мучаться, а їхнє життя стає нестерпним. Кожен хоче в щось вірити, в істину чи в брехню. Подивіться на себе. 
Подивіться на себе, щоб побачити, чи дійсно ви вірите в Господа з вірою в євангеліє води та Духа, чи може не вірите в це євангеліє води та Духа. Господь змив ваші гріхи водою і кров’ю, тож чи у ваших серцях все ще є гріх, якщо ви вірите в це? Якщо ви істинно, цілим серцем і душею вірите в це євангеліє води та Духа, то у вас поза сумнівом немає взагалі жодного гріха. Тож отримайте істинне прощення ваших гріхів вже зараз завдяки вашій щирій вірі в цю істину.
Бог дав нам прощення гріхів через істину, котра об’являється у блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках та суканому вісоні роботи гаптівника, тому ми вже отримали це вічне прощення гріхів. Тому ті, котрі вірять в цю істину, стали Божими дітьми, одягнулися в благодать, котра дозволяє прийти до Нього. Тому ми повинні любити один одного, розуміти недосконалість один одного, до кінця служити Божій місії, а потім піти до Нього і стати перед Ним.
Ті, котрі отримали прощення гріха, люблять всіх грішників. Серця праведних бажають, щоб кожен грішник пізнав істину, котра об’являється у блакитній, пурпурній і яскраво-червоній нитках, та народився знову. Але є такий тип людей, котрі не можуть справді любити інших людей. Це вперті грішники, християни, котрі обманюють власне сумління віри та змушують себе думати, що вірять в Бога, навіть якщо все ще залишаються грішними. 
Вірячи в євангеліє води та Духа і отримавши прощення гріхів у наших серцях, всі ми повинні захистити своє сумління віри. Пройдімо цей шлях до кінця, зберігаючи наше сумління віри і не втрачаючи віри. І коли хтось переживає духовний занепад, допомагайте та підтримуйте один одного. Що б не сталося, праведні не повинні покинути Церкви. Якщо праведник покине Церкву Божу, він одразу помре. Покинути Божу Церкву означає втратити власний дім. Втратити дім означає втратити притулок, і тому ваші серця ніде не зможуть знайти ні спочинку, ні утіхи, та зрештою ви помрете. 
Церква Божа є місцем, де Його вівці живляться, знаходять спочинок і полегшення. Тому коли вівці втрачають силу і дуже стомлюються, Церква Божа допомагає їхнім серцям укріпитися, слухаючи Слово. Коли ви приймаєте Слово через віру в ваших серцях, Святий Дух у вас радіє, а ваші серця також зміцнюються і ви отримуєте вічне життя. 
Всі ми, праведні, дякуємо Богу. Ми дякуємо Господу, адже Він дав нам євангеліє води та Духа, щоб ми змогли молитися. Алілуя! Я молюся живому Богу, щоб Він дозволив нам довіритися Йому і жити з вірою.