Search

တရားဟောချက်များ

Тема 8: Святий Дух

[8-11] Наповніть своє життя Святим Духом! (До ефесян 5:6-18)

Наповніть своє життя Святим Духом!
(До ефесян 5:6-18)
„Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних, тож не будьте їм спільниками! Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді. Допевняйтеся, що приємне для Господа, і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло. Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе! Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом.”
 
 
Що ми повинні робити, щоб жити у повноті Святого Духа?
Ми повинні зректися себе, узяти свій хрест, відмовитися від злих помислів та присвятити себе проповідуванню Євангелія.

Ми повинні присвятити себе проповідуванню Євангелія, щоб „зміцнити наше життя повнотою Святого Духа”. Щоб жити життям, повним Святого Духа, ми насамперед мусимо одержати благословення, яке дозволить Святому Духові перебувати в наших серцях. Ми повинні мати віру в Євангеліє Води та Духа, послане нам Ісусом, щоб отримати Духа Господнього. Маючи таку віру, ми отримаємо благословення, що дозволить Святому Духові перебувати в нас.
Чи хочуть ті, що отримали Святого Духа жити життям, повним Його присутності? Звичайно, хочуть. Тоді чому ж деякі з них не можуть жити таким життям? Справа в тому, що їх власні проблеми важливіші для них, ніж справи Господні. Ці проблеми не дозволяють їм перебувати в присутності Духа. Щоб наповнити наше життя присутністю Святого Духа, ми повинні учитися і вірити в слово Боже. Насамперед прочитаймо Біблію. Це допоможе нам вирішити яким життям і якою вірою ми повинні жити. 
 
 

Яка причина того, що багато людей не можуть жити в повноті Святого Духа?

 
Можемо з певністю сказати, що причиною цього є нездатність відректися від самих себе. Біблія каже нам, що лише ті, котрі зреклися самих себе, можуть перебувати у Господі. Оскільки досягти повноти Святого Духа неможливо власними зусиллями, то всі ми повинні вірити в зіслання Святого Духа, щоб зректися себе. Навіть тим, котрі вже отримали Святого Духа, іноді дуже складно відмовитися від власних бажань, не маючи твердої віри та бажання потрапити до Царства Божого. Таким чином, щоб мати життя, повне Святого Духа, ми повинні служити Євангелію Води та Духа. Тільки тоді зможемо відмовитися від себе і жити для праведності. 
У Євангелії від Матвія написано: „Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матвія 16:24-26)
Причиною того, що деякі народжені знову не можуть жити у повноті Святого Духа, є те, що вони не здатні відмовитися від похотей плоті. Навіть люди, що отримали Святого Духа, можуть йти слідом за Ним лише за умови, що перестануть догоджати тілу. Нам слід відмовитися від багатьох проявів життя плоті, щоб іти слідом за Богом. Господь сказав: „...Хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” (Матвія 16:24).
Плотська свідомість веде до смерті, ходіння ж у Дусі означає життя та мир. Люди, що хочуть жити в Дусі повинні відмовитися від тілесного. Лише ті, що здатні принести таку жертву, зможуть жити в повноті Святого Духа. Ось незмінна умова присутності Святого Духа. 
Слідом за ким ви хочете йти: за Господом чи за світом? Жити у повноті Святого Духа чи у похотях – вибирати вам. Бог врятував нас від усіх гріхів і дарував нам Святого Духа. Однак вам вирішувати, чи жити у повноті Святого Духа. Іншими словами, життя у повноті Святого Духа не є долею, визначеною для нас Богом. Ходіння в Дусі стає можливим тільки завдяки щирим бажанням тих, котрі вірять у чудове Євангеліє Води та Духа.
 
 

Ви повинні прагнути жити в повноті Святого Духа

 
Якщо ми прагнемо жити у повноті Святого Духа, то Господь сприятиме нам у цьому. Він допоможе і благословить нас. Але, якщо ми не хочемо цього, то не зможемо жити в Дусі. 
Ви можете отримати Святого Духа тільки через віру в Євангеліє Води та Духа, а не за власним бажанням. Однак життя у повноті Святого Духа залежить тільки від вашої волі. Таким чином, якщо ви хочете жити у повноті Святого Духа, то повинні переконатися, що справді бажаєте цього, і просити допомоги в Господа. Якщо ми дійсно хочемо перебувати у повноті Духа, Бог благословить нас і здійснить наші прагнення. 
Жити у повноті Святого Духа означає нести призначений для себе хрест. Ми зобов’язані жити і чинити волю Божу навіть у найскладніших ситуаціях. Ось що означає жити праведним життям, наповненим Святим Духом.
Господь навчає нас так: „Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” Це означає, що ми повинні віддати наше життя Господу. Дійсно, якщо ми будемо йти слідом за Ним, наш Дух і тіло процвітатимуть. Але якщо ми не йтимемо слідом за Ним і житимемо за власними переконаннями, то наш дух і тіло загинуть.
Чому нам не вдається жити в повноті Святого Духа? Причина полягає в тому, що ми не можемо зректися власних думок, а саме похотей плоті. Коли ми йдемо слідом за Ісусом, Святий Дух зміцнює наш внутрішній світ і в такий спосіб із ще більшою силою управляє нами. 
У посланні до ефесян написано: „І не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло” (До ефесян 5:11-13). Християни не повинні чинити справ темряви, що не приносять добрих плодів. Господь каже нам, щоб ми не приховували, а визнавали все лихе, що робимо. Ми повинні дорікати самим собі за злі діла, бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно! Бо все, що явне стає, то світло.
Хто здатний викривати і говорити про всі ці ганебні речі? Якщо ваші брати і сестри чи слуги Божі не можуть викрити їх, тоді ви самі повинні це робити. Написано бо, що все, що явне стає - це світло. Таким чином, ми повинні визнати наші погані вчинки як зло і ходити у Святому Дусі, а також самі чи через нашого наставника викривати усю марноту справ темряви.
У цьому світі усе те, що світлом докоряється, стає явне, однак у світі Божому все виявляється завдяки світлу, бо тільки воно виявляє правду. Ми далекі від досконалості, тому дуже багато гріхів у цьому світі робимо несвідомо. Проте, коли ми проливаємо світло Боже на самих себе, то починаємо усвідомлювати наші гріхи і стаємо здатні визнати їх. Ми завжди дякуватимемо Господу за цей дар. 
Ісус узяв на Себе всі наші гріхи і беззаконня, а через Його Хрещення від Івана була звершена вся правда. Завдяки цьому ми можемо стати джерелом Божого світла через Його праведність. Мільярди гріхів, вчинених людством, перейшли на Ісуса, коли Іван Хреститель охрестив Його. Він - Агнець Божий, що взяв на Себе всі гріхи світу, умер на Хресті, щоб заплатити за них та воскрес із мертвих. Ісус дав нам прощення усіх гріхів. Коли Він вигукнув: „Звершилося!” (Івана 19:30), усі люди отримали спасіння. Ми стаємо праведниками завдяки нашій вірі в те, що зробив для нас Ісус Христос. Оскільки всі наші прогрішення прощені, то ми знову можемо відректися гріха заради світла й у праведності йти слідом за Господом.
 
 
Господь наказує нам дорожити часом
 
Павло вчить нас, що ми повинні дорожити часом, якщо хочемо жити у повноті Святого Духа. У посланні до ефесян написано: „Використовуючи час, дні бо лукаві! Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня” (До ефесян 5:16-17). Якщо ми хочемо перебувати в повноті Духа Святого, то зобов’язані дорожити часом і не поводитися, як нерозумні. Нам слід розуміти волю Божу і виконувати її. Ми повинні вирішувати, що робити: віддавати життя нашій плоті чи Господу. 
Після нашого народження знову Святий Дух проникає у наші серця. Те, що ми отримуємо Утішителя свідчить, що Господь є наш Бог і Цар. Лише Він є нашим Спасителем і ми повинні твердо визнавати Його нашим Богом. Він - наш Господь. Той, що створив мене, що пробачив мені всі мої гріхи і благословив мене. Він Цар, Йому підвладні благословення вічного життя і прокляття на безконечні терпіння у пеклі. Визнаймо, що Ісус є нашим Господом і Богом. Усе життя виконуймо Його волю.
Звернімося до послання до филип’ян: „Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!” (До филип’ян 2:5-11).
Павло наказує нам: „Нехай у вас будуть ті самі думки...” Він мав на увазі, що ми повинні прийняти до серця Ісуса Христа. Кажучи „...ті самі думки...,” Павло має на увазі, що ми повинні йти за Ісусом, Богом Творцем, який прийшов на землю, щоб врятувати Свій народ від гріхів відповідно до волі Його Отця. Господь прийшов на землю й у Хрещенні від Івана взяв на Себе всі гріхи людства. Коли Він умер на Хресті, гріхи світу померли разом із Ним. А через три дні Він воскрес і став нашим Спасителем.
Ісус Христос, Творець всесвіту, прийшов на землю, щоб врятувати нас від смерті. Він показав нам Свою Любов через Хрещення і Кров, пролиту на Хресті. Кожне створіння повинно схиляти коліна перед Ним і дякувати за Його Любов. Адже саме Вона дала нам прощення гріхів. Маючи велику Любов до нас та будучи насправді Творцем, Він прийняв подобу творіння. Ось чому всі люди повинні визнати Його як свого правдивого Спасителя. Він є не тільки Господь усіх створінь, але також Бог найбільшої праведності. 
Ми, що віримо в Бога і перебуваємо у Святому Дусі, повинні вірити, що Бог є єдиним правдивим Господом для кожного з нас, і зберігати у серці любов до Ісуса Христа. Ми зобов’язані пам’ятати, що не ми самі, але Сам Ісус Христос створив і врятував нас від усіх гріхів та є нашим Господом. Ми також повинні вірити в те, що Він є наш Господь, що дав нам нове благословенне життя та дає нам усе необхідне.
Дуже багато людей не хочуть передати Йому владу над собою навіть після того, як народилися знову. Багато людей, що наповнилися Святим Духом, продовжують стверджувати, що вони є господарями свого життя. Життя, сповнене Святим Духом – це повна покора Господу. Зажити таким життям за дуже короткий період часу просто неможливо. Але це стає реальним, якщо ми віримо, що Ісус - Господь нашого життя, Той, хто створив нас і цілий всесвіт. Усі ми повинні мати віру, щоб служити Ісусу, нашому Господу, Пану і Богу, який врятував нас від гріхів та дарував вічне життя у Царстві Небесному.
Завжди пам’ятаймо цю істину. Багато людей вважають себе володарями власної долі. Вони намагаються зберегти й утвердити контроль над власним життям. Але прийшов час замінити господаря. Ми пізнали Господа, тому відтепер Ісус – наш Пан та Господар.
Усі ми маємо гріх на серці і нашими беззаконнями заслуговуємо на пекло. Однак завдяки нашій вірі в Євангеліє Води та Духа ми знайшли Господа. Бог любить нас так сильно, що прийшов на землю, узяв на Себе всі наші гріхи Своїм Хрещенням від Івана і смертю на Хресті та став нашим правдивим Спасителем. Завдяки нашій вірі в Бога всі ми звільнилися від гріхів. Іншими словами, ми отримали Святого Духа. 
Біблія навчає нас: „А коли хто не має Христового Духа, той не Його” (До римлян 8:9). Ми стали дітьми Божими, коли отримали спасіння, тобто присутність Святого Духа. Святий Дух є нашим Богом і ми повинні робити діла Божі під Його проводом. Щоб робити так, ми повинні віддати Богу владу над нашим життям. Зустрівши Ісуса і прийнявши Боже спасіння, ми повинні визнати Його єдиним Господом нашого життя.
 
 
Ми повинні віддати Ісусу трон наших сердець
 
Ми не можемо йти слідом за Господом, якщо вважаємо самих себе господарями власного життя. Віддаймо себе Господу і навіть не задумуючись погодьмося йти за Ним, коли Він покличе нас служити Йому. Не прийнявши Його до серця, запитаємо: „Чому ми повинні робити це?” Людина, що вважає себе повелителем власної долі, відмовиться виконувати те, що хоче від неї Господь. Вона буде думати: „Він мав би просити мене про це, як про послугу”. Таким людям Божі настанови та накази здаються зайвим клопотом. 
Щоб наповнитися Святим Духом ми повинні виконувати Його волю; мусимо добровільно йти за покликом Господа, а не поводитися як корови, яких женуть на забій. Ми зобов’язані йти слідом за Богом, нашим Спасителем, бо Він веде нас дорогою правди. Наш Бог – це Господь, що благословив нас спасінням. Служачи Йому як нашому Господу та дотримуючись Його настанов, ми зможемо наповнитися Святим Духом. Якщо ви і члени ваших сімей віддасте Ісусу владу над власним життям і дозволите Йому зайняти чільне місце у вашому існуванні, то взамін одержите милість і благословення.
Можливо, ви бачили картину, на котрій зображено людину за кермом корабля, який пливе проти дуже сильного штормового вітру, а Ісус стоїть за її спиною. Нам здається, що ми самі протистоїмо всім життєвим труднощам та виконуємо волю Божу, а насправді Господь веде нас і робить усе це нашими руками. Ісус - Всемогутній Бог, що бачить усе наше життя. Він врятував та захищає нас від сатани, спрямовує стопи наші й володарює в нашому житті.
Оскільки Він став нашим Спасителем, то здатний скеровувати і благословляти нас. Однак якщо ми не визнаємо Господа, то Він не може виконувати цю роль. Він – Бог, що цінує людську особистість, тому не змушує нас виконувати Свою волю. Навіть незважаючи на те, що Господь - Всемогутній Бог, Він нічого не робить стосовно нас доти, поки ми самі не висловимо бажання служити Йому як Господу і не попросимо Його про допомогу. 
 
 
Віддайте Господу себе та своє життя 
 
Віддайте себе Господу, щоб Він міг скеровувати стопи ваші. Служіть Йому та визнайте, що Він – ваш Пан та Господар. Оскільки ми далекі від досконалості, то повинні віддати Йому всі наші турботи, а також усю відповідальність за наше життя. Коли ми віддамо Богу наші сім’ї, щоденне життя та самих себе, то отримаємо від Нього мудрість і зможемо жити так, як того хоче Господь, вирішуючи всі життєві проблеми з вірою та силою, дарованою Господом.
Наші труднощі стануть труднощами нашого Господа. А це означає, що Він візьме на Себе відповідальність за нас, якщо ми будемо йти слідом за Ісусом, Всемогутнім Богом. Ми зможемо жити у повноті Святого Духа і радіти Його миру. Ми як віруючі християни повинні преклонити наші коліна перед Господом, визнати Його і служити Йому як нашому Пану. 
Прочитаймо, що написано в посланні до филип’ян про те, яку віру слід мати, щоб жити у повноті Святого Духа. „Бо обрізані то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло” (До филип’ян 3:3). Слово „обрізані” тут означає тих, котрі в Дусі поклоняються Богу, втішаються в Ісусі Христі й не довіряють плоті. 
Жити як обрізані означає відректися та позбутися всіх прогрішень, перенести їх на Ісуса, котрий охрестився від Івана Хрестителя. Той, хто ходить зі Святим Духом, цілком віддає Йому своє життя. Вони служать Господу і радіють у Христі Ісусі, кажучи: „Ісус дав мені прекрасне життя, зробив мене праведним і благословив мене. Господь дав мені свою милість, якої я так потребував, щоб служити Йому”. Саме так ми повинні жити. Таким є справжнє життя у повноті Святого Духа. Павло навчає так: „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!” (1 До коринтян 10:31)
У посланні до филип’ян є такі слова: „Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі” (До филип’ян 3:13-14). 
Господь настановляє нас, щоб ми забули про все, що трапилося з нами в минулому і йшли вперед до кращого майбутнього. Ми повинні прагнути цього. Незалежно від того, чи праведно ми жили, чи ні, забудьмо про все минуле і намагаймося робити все можливе, щоб наблизитись до того прекрасного майбутнього, що чекає на нас. А приготовано для нас праведне служіння Господу та життя, повне віри в Ісуса Христа.
Ми далеко не досконалі, тому часто падаємо в гріх, підкоряємось похотям тіла. Позбудьмося наших беззаконь та немочей, спрямуймо погляд до Бога та вірмо, що з Його допомогою досягнемо досконалості. Коли Ісус охрестився від Івана Хрестителя й умер на Хресті, всі наші гріхи були перенесені на Нього. А коли Він воскрес і став нашим Спасителем, ми отримали прощення та нове життя завдяки вірі в Нього. Таким чином, мусимо позбутися спогадів про те, що залишилось у минулому та прагнути прекрасного майбутнього, роблячи все можливе для його досягнення.
 
 

Щоб жити у повноті Святого Духа

 
Ми повинні йти вперед, прямувати до благословенного майбутнього та прагнути досягнення найвищої мети. Я надіюся, що ви зможете якнайшвидше забути про все, що відбувалося з вами у минулому, навіть якщо ваше минуле справді болісне для вас. Через наші немочі ми не можемо досягти праведності, однак не повинні турбуватися про це, оскільки найкраще та найважливіше в нашому житті ще попереду. Оскільки майбутнє є для нас важливіше, то ми повинні віддати його під покров Ісуса Христа через віру і діяти під його проводом. Нам слід дозволити Господу вирішувати, що ми робитимемо у майбутньому і провадити нас дорогою, яка мила Йому. 
 
 
Ми повинні жити так, як апостоли
 
Ми зможемо жити у повноті Святого Духа тільки якщо будемо твердо вірити у прощення гріхів. Це надзвичайно важливо. Прочитаймо уривок із другого соборного послання до Тимофія: „Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона! А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити. А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса! Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає. А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається. Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду. Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому. Пам’ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією, за яку я терплю муки аж до ув’язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув’язнити! Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною” (2 До Тимофія 2:1-10).
Як апостол Павло пише Тимофію, Святий Дух каже нам: „Отож… зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона! А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити”.
„Отож… зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!”. „Зміцнюватися в благодаті” означає підкріплювати свою віру в Євангеліє Води та Духа з допомогою віри в Бога та відданості Йому. Ісус Христос прийшов на землю, щоб у Хрещенні взяти на Себе всі гріхи світу, умерти на Хресті, воскреснути та стати нашим Спасителем. Отже ми повинні міцніти в праведності Божій і дякувати Йому за цей дар. Господь спас нас, а нам слід прийняти це спасіння через віру, що є даром Божим. Ось що означає спасіння через прощенням гріхів. Воно не має нічого спільного з жертвоприношеннями, щоденними молитвами чи жертвуванням грошей на будівництво церков. Все це радше шкідливе, аніж корисне для порятунку.
Наше спасіння через прощення гріхів стало можливим, бо Ісус Христос прийняв Хрещення, щоб узяти на Себе всі наші гріхи, а потім помер на Хресті, щоб стерти їх із наших сердець, причому зробив це незалежно від наших вчинків чи бажань. Він воскрес, щоб спасти нас від гріхів. І гріхи пасторів, і мирян прощаються завдяки їх вірі в Євангеліє істини. Кожен, хто всім серцем вірить в Ісуса Христа, отримує прощення гріхів. Ось чому ми повинні вірити в благодать спасіння та скріплювати нашу віру. 
Якщо хочемо жити у повноті Святого Духа, то мусимо зміцнювати нашу віру в Євангеліє Води та Духа. У житті ми часто зустрічаємося з спокусами, проти яких не можемо встояти і змушені визнати свою слабкість. Ось чому нам слід зміцнюватися у благодаті спасіння. Кожного разу, коли ми грішимо, міркуймо про нашу віру та запевняймо себе, кажучи: „Бог спас мене через Євангеліє Води та Духа. Ісус пробачив мені всі гріхи через Воду й Духа”. Ми стали праведниками завдяки вірі в Євангеліє і зміцнились, отримавши Утішителя. Люди врятовані від усіх гріхів і зміцнилися через вірування в Євангеліє Води та Духа. Завдяки нашій вірі ми стали благословенним народом.
Павло повчає нас так: „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!” (1 До коринтян 10:31) Це дуже важливо. Ми зобов’язані присвятити своє життя Богу. „Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте...” Ми повинні добре харчуватися та кріпитися в Господі, щоб виконувати Його волю; споживати калорійні страви, щоб бути здоровими та мати силу проповідувати Євангеліє. 
„Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає” (2 До Тимофія 2:4). Ви повинні жити життям, повним Святого Духа, щоб могти розповсюджувати Євангеліє, ходити у вірі на благо проповідування Євангелія. Всі, хто живе у вірі, наповнені Святим Духом. Ми повинні прагнути жити у повноті Утішителя, використовувати для проповідування Євангелія всі наші досягнення, здобуті наполегливою працею.
Якщо ви хочете жити у повноті Святого Духа, то мусите присвятити себе Господу, служити Йому, використовувати власні кошти для проповідування Євангелія і ділитися з Богом своїми радостями та печалями. Якщо ми хочемо жити таким життям, то повинні ходити у вірі та щиро прагнути служити Євангелію.
Багато людей ще й у наш час живуть для власного задоволення. Вони зводять величні будівлі, накопичують багатство та вважають себе володарями своєї долі. Але наше призначення – жити для Бога. Ми мусимо прийняти Бога як нашого єдиного Господа зі словами: „Бо жаден вояк не в’яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає”. Бути хорошим солдатом означає підкорятися певним правилам. Господь вирішує наші проблеми за нас, захищає нас та управляє нами, якщо ми живемо для Нього і служимо Йому, як вірні воїни. Він наказує нам насамперед шукати Царства Божого і правди Його (Матвія 6:33).
У слові Божому немає неправди. Йдучи слідом за Богом бачимо правдивість Його слова. Однак пам’ятайте, що мусите перш за все отримати Святого Духа. Той, хто не отримав Святого Духа, не може доручити себе Ісусу, а ті, які наповнилися Духом, здатні віддати трон свого серця Господу і таким чином досвідчити присутність Святого Духа та щастя й мир у серці.
Присутність Святого Духа стане для вас реальністю, коли ви зрозумієте та повірите в Євангеліє Води та Духа. Якщо ви хочете досвідчити повноту Утішителя і жити благословенним життям, то повинні служити Господу як Царю і жити для Його Царства, бо тільки таким чином зможете наповнитися Святим Духом і як діти Царства Божого отримаєте Його благословення. 
Я навчаю вас, що люди, які отримали прощення гріхів і наповнилися Святим Духом через віру в Господа, повинні завжди перебувати в Дусі. Я описував життя, наповнене Святим Духом і пояснював як досягти такої досконалості. Я також розповідав, що ви повинні з вірою віддати трон свого серця Господу і служити Йому, а також наповнити своє життя присутністю Святого Духа.
Ще раз хочу сказати тим, котрі перебувають в Дусі, що народження згори – це ще не все. Слід продовжувати жити у повноті Святого Духа, знати та вірити, що наш дух і тіло будуть благословенні, якщо ми житимемо таким життям.
Життя у дусі не прийде само собою. Воно дається через віру в Господа як нашого Пана і прийняття Його як Господаря нашого життя. Бог врятував нас і дав нам життя, наповнене Святим Духом, життя, віддане служінню Євангелію. Він також доручив нам виконувати Його волю та дав усе необхідне для того, щоб ми могли наповнити наше життя присутністю Святого Духа. 
Слід цілковито присвятити себе Богу і жити для Нього. Служіть Йому, проповідуючи благословенне Євангеліє. Тоді ваше серце наповниться Святим Духом, а щастя і благодать ріками тектимуть із вас. В день другого приходу Ісуса ви отримаєте благословення, без страху стоятимете перед Богом та удостоїтеся великої нагороди. Ми повинні насолоджуватися життям у повноті Святого Духа та прагнути з вірою осягнути святість, бо це – єдина істинна дорога до праведності.
Чи ви вже зреклися влади над власною долею, щоб удостоїтися життя у Дусі? Я надіюся, що ви дозволите Ісусу стати Господом вашого життя. Наповніться прагненням жити в Дусі, і тоді Він благословить вас і пошле вам ласку життя у повноті Святого Духа.