Search
မြန်မာဘာသာစကား
မြန်မာဘာသာစကား
ကိုဗစ်-၁၉ကပ်ရောဂါနှင့်အပြည်ပြည်ဆိုင်ရာစာပို့လုပ်ငန်းဝန်ဆောင်မှုများပျက်ပြားခြင်းကြောင့်ကျွန်ုပ်တို့၏ 'အခမဲ့ပုံနှိပ်စာအုပ်ဝန်ဆောင်မှု' ကိုယာယီရပ်ဆိုင်းလိုက်သည်။
ဤအခြေအနေ၏အခြေအနေအရကျွန်ုပ်တို့သည်ယခုအချိန်တွင်သင့်အားစာအုပ်များမပို့နိုင်သေးပေ။ ဤကပ်ရောဂါသည်မကြာမီကုန်ဆုံးပြီးစာတိုက်လုပ်ငန်းပြန်လည်စတင်ရန်ဆုတောင်းပါ။

တရားဟောချက်များ

Тема 9: Лист до Римлян (коментарі до Листа до Римлян)

[Chapter 7-4] Наша плоть служить тільки плотським похотям (Лист до Римлян 7:14-25)

(Лист до Римлян 7:14-25)
«Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх. Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю. А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий, а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені. Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...»
 
 

ЯКА ПРЕКРАСНА ГОСПОДНЯ МИЛІСТЬ!

 
Ми дякуємо Богу, котрий дозволив нам провести цей літній Біблійний семінар. Він дарував нам ці прекрасні дні, не дозволивши урагану зіпсувати свято. Він зібрав Свій народ, щоб донести до нас Своє Слово і дозволити нам насолодитися спілкуванням один з одним і зі Святим Духом.
Бог живий! Яка щедра Його милість! Зараз люди думають, що тайфун «Дауг» напевно пануватиме у цій місцевості. Тому представники влади просять усіх прибулих у район долини Ін-Дже залишити ці місця. Я прибув сюди вже пополудні та почув, як люди, стурбовані тайфуном, що насувається, обговорюють, яким сильним і руйнівним може бути цей ураган.
Але чи все трапиться так, як вони очікують, у той момент, коли ми, діти Божі, зібралися тут на наш семінар? Якщо ми будемо молитися, то з милості Божої дощ не падатиме. Чи розжене Бог Свій народ? Бог керує погодою, але робить це залежно від нашої віри. Він чинить мудро, і це означає, що Він не буде випробовувати тих з нас, чия віра змушує задаватися запитанням: «Хіба Бог насилає на нас ураган, коли ми зібралися на Біблійний семінар?»
 
Я був не в силах запобігти тайфуну «Дауг», коли почув про нього в новинах. Усе, що я міг зробити, це молитися. Час проведення семінару було обговорено заздалегідь, люди вже зібралися й очікували його початку. А я нічого не міг зробити в цій ситуації. Крім того, я турбувався про те, чи витримає пориви ураганного вітру наша невеличка каплиця, у якій ми мали намір проводити семінар. Мені нічого не залишалося, як покластися на Бога. Я молився: «Боже, допоможи нам. Захисти нас. Я прошу Тебе в ім’я Ісуса. Амінь». І Бог запобіг тайфуну «Дауг»! Я вірю, що Бог знає усе. Він оберігає нас краще за нас самих, оскільки більше обізнаний з усім, що трапляється навколо нас.
Явища природи відкрито показують нам, що Бог живий. Перебуваючи у своєму наметі, я почув гуркіт грому. Я вийшов і подивився на небо. Воно було темне, а важкі хмари наповзали на долину. Тому я запитав: «Господи, що це за хмари? Невже тайфун усе–таки сягне долини й наскочить на нас?» Я відчув, як моя віра почала слабшати. Однак я вірив у Бога і молився, підтримуваний своєю вірою. Я говорив Богу: «Господи, вірую, що Ти подбаєш про нас. Я вірую в Тебе, Господи! Я вже увірував у те, що ти зробиш для нас». Якщо ми віримо, Бог дійсно благословляє нас. Цілим серцем дякуймо Йому.
 
 

ПЛОТЬ ЕГОЇСТИЧНА ТА ПОВНА ЗЛА

 
Ми нічого не можемо зробити без допомоги Бога. Наш Господь береже і допомагає нам. Давайте ще раз звернемося до Слова Божого. У Листі до Римлян 7:14–25 сказано, що Апостол Павло визнав себе живучим по плоті та відданим гріху. Він також сказав про те, що саме відповідно до Закону його плоть не може не грішити протягом усього життя.
Ми, народжені знову, також чинимо зло, незважаючи на те, що бажаємо чинити добро. У вступі до розділу 7 написано: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню». Бачимо, що добро не живе в нас. Тому ми гірко зітхаємо, думаючи: «Чи зможу я дотримуватися своєї віри?» Ми сильно засмучені з приводу нашої безнадійно гріховної плоті. Чи знаєте ви, наскільки егоїстична й самолюбна ваша плоть? У Листі до Римлян 7:18 сказано: «та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх».
Ми завжди стаємо на захист самих себе, знаючи при цьому, що ми є родом лиходіїв. Чи знаєте ви, наскільки ми, люди, егоїстичні та корисливі? Звичайно, ми знаємо, які ми блудні, але при цьому ніколи не стаємо поруч з Господом, навпаки, завжди залишаємося на своїй стороні. Господь добродушний, і воля Його добра. Знаємо, що ми є втіленням зла, але занадто любимо себе. Бог заповів нам не мати інших богів, крім Нього. Бог наказав нам так чинити, щоб ми усвідомили свою гріховність.
Ми любимо себе і робимо все тільки задля себе. Ми починаємо метушитися, як тільки з’являється можливість дістати для себе якусь вигоду, придбати якесь матеріальне благополуччя. Але якими жалюгідними ми виглядаємо в очах Господа! Адже наше життя безглузде. Маленька дитина, роздобувши печиво, ніколи не віддасть його. Зрештою, ледь надкусивши, вона розкришить його своїми рученятами, але не поділиться ні з ким і не віддасть, тому що вона ще маленька й нічого не розуміє, не знає, що у світі є речі набагато цінніші, ніж печиво. Такі самі й ми.
 
Наші гріхи змиті, але ми як і раніше залишаємося егоїстичними й корисливими. Ми дякуємо Господу за те, що Він зробив нас безгрішними і зіслав нам Святого Духа. Але, як тільки ми одержуємо прощення гріхів і народжуємося знову, усередині кожного з нас починається битва. Битва, у якій тіло бореться з Духом. Народившись знову, ми почуваємось щасливими, але, коли Господь призиває нас трудитися для Царства Божого, незабаром нас починає турбувати ця сутичка тіла та Духа, що розпалюється усередині нас.
Заради нас Господь відмовився від Своєї величі. Він зійшов на землю в подобі чоловіка. Чоловіка, що не був красенем. Можливо, Він був кульгавим і непривабливим. У Книзі пророка Ісаї сказано: «Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати» (Книга Пророка Ісаї 53:2). І все–таки Господь забрав усі наші прогрішення.
Наша плоть служить тільки гріху. Павло знав, що плоть є осередок гріха, і тому сказав: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню». Він не вдавався в деталі, тому що соромився своїх гріхів.
Ми схожі на смітник. Ми повні гріха. Глянувши збоку, ми б побачили, як за нами тягнеться безліч сміття й нечистоти. Мучачись у докорах сумління, ми говоримо Богу: «Господи, я не мав цього робити. Я хочу жити відповідно до Твоєї волі. Але я знову зробив це. Як мені зупинитися, Господи?»
 
 

ЗНАЮЧИ ПРО СВОЮ ГРІХОВНІСТЬ, МИ МОЖЕМО ДЯКУВАТИ БОГУ 

 
Ми повинні пам’ятати про ту милість, яку нам дарував Ісус Христос, наш Господь. Ми повинні пам’ятати, що Бог зробив з нашими серцями. Тільки тоді ми зрозуміємо, що вірно, а що ні, зможемо по–справжньому служити Господу. Милістю Божою й нашою вірою в Нього ми прагнемо до Господа, віддаємо себе Йому і переборюємо всі труднощі, що зустрічаються на нашому шляху, коли нашими серцями слідуємо за Богом.
Довідавшись, що ми нечестиві й негідні перед Богом, ми відрікаємося від себе. Розуміємо, що наша плоть не дозволяє нам уникнути гріха. Ми пізнаємо, що незважаючи на велике благословення, немічність наша веде нас зі шляху правдивого, служіння Богу. Дякую Богу, що благословив мене на служіння Йому. Якби Бог не поклав на мене місію проповідування Євангелія, я б так і залишився осередком гріха і ніколи не зміг би зробити нічого праведного перед Ним.
Дякую Богу за те, що Він дозволив мені служити Йому. У своїх молитвах я кажу: «Дякую Тобі, Господи. Усе, що хочу зробити у своєму житті, прагну вчинити для Тебе. Господи, у мене нічого нема, мені потрібні гроші. Будь ласка, допоможи мені. Я не буду витрачати гроші на себе, я витрачатиму їх на служіння Тобі, Господи. Звичайно, якщо я буду витрачати гроші на власні нестатки, плоть моя буде задоволена. Але я хочу витрачати їх заради Тебе, Господи, і ради Твоїх праведних справ. Гроші далися мені важкою працею, тому вони дорогі для мене. І оскільки вони дорогоцінні для мене, я пропоную їх Тобі. Будь ласка, використовуй ці гроші для Твоїх праведних справ».
Ті, котрі знають про своєї нечистоти, знають про те, що в них немає нічого доброго. Що я маю на увазі під словами «нічого доброго в них немає»? Я маю на увазі, що в плоті їх перебуває тільки зло. Жити тільки для себе – це велике зло.
 

ДЯКУЄМО БОГУ ЗА ІСУСА ХРИСТА, НАШОГО ГОСПОДА 
 
Павло промовляв: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти? Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» (Лист до Римлян 7:24–25). Чому служить тіло? Плоть завжди служить гріху. Однак своїм серцем ми служимо Богу. Через кого ми дякуємо Богу? Ми дякуємо Богу через Ісуса Христа, нашого Господа.
Павло сказав: «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого». У такий самий спосіб і я дякую Богу. Якби Господь не змив усіх моїх гріхів, я не зміг би знайти спасіння, тому що плоть моя усе ще служить гріху.
«Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого». Ми дякуємо Господу за те, що Він знищив усі гріхи всіх без винятку людей. Плоть наша служить тільки гріху навіть після того, як ми одержали прощення прогрішень. Але серце наше бажає служити Богу. Ми дякуємо Богу через Ісуса Христа, що зробив наші серця праведними. Чи ви вірите в це? Ми дякуємо Богу і служимо йому, тому що Він знищив усі наші провини. Якби Господь не змив усі гріхи світу і не врятував нас від прогрішень нашої плоті, ми були б приречені на вічну погибель. Чи ви вірите в це?
Якби Господь не змив усі наші гріхи, хіба панував би спокій у наших серцях? Хіба могли б ми дякувати Господу? Хіба могли б ми служити Йому? Чи може людина, у серці якої перебуває гріх, допомагати іншим людям? Чи може людина, що перебуває у в’язниці, допомогти іншим людям, що також там перебувають? «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого». Господь очистив нас від гріха, щоб ми служили Йому, і дарував нам мир та спокій, що назавжди перебуватимуть у наших серцях.
 
 
МИ УЖЕ МЕРТВІ ДЛЯ ЦЬОГО СВІТУ
 
Чи можемо ми проповідувати Євангеліє, служити Богу, трудитися для Нього без допомоги і підтримки нашого Господа? Ми незмінно слідуємо за Господом – сьогодні, завтра і післязавтра. Ось правдива віра. Ті, котрі служать Господу, схожі на мудру і доброчесну господиню, що держить свій дім у чистоті та порядку. Нехай ваша віра буде міцною і постійною, а не як сковорідка, що за лічені секунди нагрівається й так само миттєво остигає. Ви повинні завжди слідувати за Господом доти, поки Він не прийде знову. Народившись знову, вважайте себе відрізаним від цього світу, що умерли для нього. Я хочу, щоб ви пам’ятали про те, що ви вже не належите світу. Ми уже вмерли для нього.
Наші імена уже викреслені зі списків живучих на землі. Чи ви розумієте? Наших імен там уже немає.
Люди можуть запитувати вас: «Давненько не бачилися. Що нового? Чув, що ви відвідуєте церкву, що ваші гріхи прощені. То що ж, у вас тепер немає гріхів?»
«Так, у мене немає гріхів».
«Дивно. Ви, напевно, відвідуєте якусь неправильну церкву».
«Ви помиляєтеся. Приходьте в мою церкву, і ви самі все побачите».
«І все ж я думаю, що тут щось не так».
Чому люди не розуміють нас? Ми хотіли б, щоб вони нас розуміли. Але чи можуть ті, котрі ще не народилися знову, зрозуміти нас? Як можуть зрозуміти нас ті, котрі не знають, що люди можуть стати безгрішними? Як можуть вони зрозуміти, що Ісус знищив усі прогрішення світу? Вони не можуть цього зрозуміти. Тому не очікуйте, що вони зрозуміють вас. Господь за усіх нас сказав цьому світу «прощавай». Ісус сказав: «Звершилось!» (Євангеліє від Івана 19:30), через побоювання, що самі ми через почуття жалю не зможемо сказати цьому світу «прощавай». Він також сказав, що викреслив наші імена зі списку тих, що живуть на землі.
 
 
ЗАБРАВШИ ВСІ НАШІ ГРІХИ, ГОСПОДЬ ДОЗВОЛИВ НАМ СЛУЖИТИ ЙОМУ
 
Ми, що самі ніколи не змогли б служити Богу, але завдяки Ісусу Христу стали тими, котрі можуть чинити Його діла. По своїй природі ми не можемо служити Господу. Ми повинні дякувати Ісусу за те, що Він допустив нас у Свою церкву і дав нам право служити Йому. Господь послуговується нами. Так, ми виконуємо Його роботу. Чи ви розумієте? Іншими словами, праведний Бог послуговується нами у Своїх праведних справах.
Якось в одній зі своїх проповідей євангеліст Лі сказав: «Він такий брудний та огидний, що схожий на купу смердючого гною». Але це ще м’яко сказано. Як би далеко не зайшла наша уява, все одно цього буде недостатньо, щоб описати нашу огидність. Пророк Єремія (17:9) сказав: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його». Бог дозволив людям, чиї серця повні неправди й обману, жити на Його славу, на славу Всевишнього. Він покликав нас для здійснення Його праведних справ.
Ми можемо слідувати за Господом і жити в Його милості, тому що Господь змив усі наші гріхи. Ми можемо розділити з Ним Його страждання й славу. Ми уже вмерли, але не для Бога. Якби Господь не змив усіх наших прогрішень, ми б не знайшли порятунку. Якби ми жили по плоті, то так би і залишилися простими смертними.
Господь раз і назавжди врятував нас. Він врятував і зробив нас знаряддями Свого вічного служіння. Які ми брудні й огидні! Пізнавши Бога, ми усе більше й більше розуміємо, якими гріховними й огидними ми стаємо згодом. Ось чому ми радіємо, коли бачимо світло. Але коли ми дивимося на самих себе, то з гіркотою зітхаємо, й так само, як Павло, говоримо: «Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Лист до Римлян 7:24).
Але негайно після цих слів Павло дякував Богу: «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого». Господь змив усі наші провини. Він змив усі гріхи плоті. Скільки разів на день грішить наша плоть? Тож не варто робити вигляд, начебто ваша плоть не грішить.
 
 
ЧИ ВИ ДЯКУЄТЕ ГОСПОДУ?
 
Господь змив усі гріхи, які ми чинимо своєю плоттю. Чи ви вірите в це? Той факт, що Господь змив усі прогрішення світу, може видатися вам незначним, але, коли ви усвідомлюєте, що Ісус змив гріхи, вчинені вашою власною плоттю, то скликнете: «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Слава Тобі, Господи!»
Кожен гріх має свою вагу. Господь забрав усі гріхи, які ми робимо за усе своє життя, від народження й до смерті. Як же ми вдячні Йому! Звичайно, якби ми згрішили зовсім мало, то могли б попросити в Господа прощення, помолившись і покаявшись у вчиненому. Але гріхи наші незліченні та нескінченні. Коли ми усвідомлюємо це, нам нічого не залишається, як дякувати Богу: «Спасибі Тобі, Господи! Ти змив усі мої гріхи! Дякую Тобі!» Ми дякуємо Богу «через Ісуса Христа, Господа нашого». Чи дякуєте ви Богу, говорячи при цьому: «Спасибі Тобі, Господи. Спасибі за те, що Ти врятував мене і призвав для служіння Твоєї праведності. Дякую Господу, що врятував мене від усіх гріхів тіла». Чи дякуєте ви Господу? Може видатися, що одержати спокуту гріхів нескладно, але це далеко не так. Спокутування є щось справді величне, безцінне й вічне.
 
 
МИ ПОВИННІ СЛІДУВАТИ ЗА ГОСПОДОМ, ТОМУ ЩО В НАС САМИХ НЕМАЄ НІЧОГО ДОБРОГО
 
Ми є повні гріха. Ми – втілення пітьми. «Я – темрява, але Ти є Світло. Ти – правдиве Світло, а я –пітьма кромішня. Ти – Сонце, а я – місяць». Місяць може освітлювати землю тільки світлом, що приходить від сонця.
Сам місяць не може світити. Він світить, відбиваючи світло, що виходить від сонця. Усе суще на землі – це пітьма. Ви світло чи пітьма? Без Господа ми бродимо в темряві. Ми можемо дякувати Богу, служити Йому і слідувати за Ним завдяки Ісусу Христу, оскільки немає більше ніякого осуду нам, що живемо в Ньому не по плоті, а за духом. Служити плоті значить служити пітьмі. Зупиніться, поки є час. Плоть наша ніколи не зміниться, як би ми не намагалися. У нас немає нічого особливого. Наша плоть не вічна, тому ми повинні жити заради вічних цінностей. Мудра та людина, що живе заради вічних цінностей. Ми повинні якомога раніше пізнати свою сутність і якнайшвидше відректися від самих себе. Ми повинні знати, що нам нічого очікувати від самих себе, що в нас немає нічого доброго. Ми є осередком гріха, що завжди служить плоті. Плоть говорить нам: «Дай мені усе, що я хочу». При цьому, вона, немов вампір, чіпляється в наше тіло і смокче нашу кров (Книга Приповістей 30:15).
Ми маємо почуття голоду одразу ж після відвідування туалету. Ми ніколи не зможе задовольнити свою плоть, як би не намагалися догодити їй. Скільки і чого б ми не з’їли, усе одно, буквально через кілька годин, знову хочемо їсти. Але, слідуючи за Господом, ми вже не відчуваємо голоду.
Тільки постійно підносячи подяку Господу і слідуючи за Ним, ми можемо по–справжньому бути щасливими. Чи хочете ви перебувати у вічному блаженстві після спокутування гріхів? Тоді слідуйте за Господом. Чи хочете ви мати життя, певне світла? Слідуйте за Господом. Чи хочете жити життям, повним благодаті? Слідуйте за Господом. Чи хочете приносити плоди праведності? Знайте, що ви перебуваєте в пітьмі, тому ідіть до світла.
 
Ми слідуємо за Господом, коли Він йде вперед, і зупиняємося, коли зупиняється Він. Ми робимо те, що бажає Господь, і не робимо того, чого Господь не хоче. Ми повинні ходити в Ньому і слідувати за Ним. Чи очікуєте ви чогось від самих себе? Звичайно, ні! Ми повинні слідувати за Богом, тому що нам нічого очікувати від себе. Ваша плоть вічна? Звичайно, ні! Тоді навіщо ви слідуєте за тим, що нічого вам не може дати і зрештою стане порохом?
Колись давно я любив наспівувати пісню, у якій були такі слова: «♪Поверни мені молодість♪». Але зараз я щасливий, навіть якщо Бог і не поверне мені молодість. Більше того, я зрозумів, що не зможу бути щасливим, повернувшись назад у своє дитинство чи юність. Якщо ми слідуємо за Господом, що є Світлом нашого життя, корона Його слави сяє над нами. Нам немає необхідності знову повертатися назад. Ми повинні співати: «♪Я не відкину Господа й піду за Ним. Я слідуватиму за Ним щодня до кінця моїх днів♪». Ось правдива віра, якою ми не відкидаємо Господа й завжди прославляємо Бога. Давайте заспіваємо цю пісню!
«♪Я люблю Господа Бога, Який створив людину з пороху земного; Який вдихнув дух життя в її тіло; ♫ Який Свого Сина віддав заради тих, котрі створені на Божу подобу. Тому, я посвячую своє тіло Господу, Його повіки не відрину і слідом за Ним ітиму До кінця моїх днів♪».
 
 
ЩИРО ДЯКУЮ ГОСПОДУ
 
Щиро дякую Господу. Ісус забрав наші гріхи і дозволив нам служити Йому, слідувати за Ним і вершити Його праведні справи. Якби Господь не забрав усі гріхи, що ми робимо своєю плоттю, і не знищив їх, як би ми могли робити Його праведні справи? Ми не змогли б зробити навіть сотої частки цих справ! Грішник залишається грішником, як би доброчесно він не виглядав. Хіба не чудово, що Господь змив усі наші гріхи і дозволив служити Йому? Як чудово, що Господь знищив усі наші прогрішення і благословив нас, повних нечистот, які живуть у духовній убогості, приречених на муки пекла, чиє існування без Господа позбавлено змісту.
Велич Божої милості полягає в тому, що Господь обрав нас для служіння Йому, знищивши при цьому всі наші провини і благословивши нас спокутою через віру. Хіба могли б ми бути праведниками, маючи гріх у серці? Той факт, що в нас більше немає гріха, є правдивим доказом незвичайної Господньої милості. Славте Бога! Плоть все одно буде знову і знову грішити. Навіть слухаючи Слово Боже, ми знову грішимо, як тільки залишаємо церкву. Тому дякую Богу за те, що Він змив усі наші гріхи. Поза всяким сумнівом наш Господь Ісус Христос Своїм хрещенням у річці Йордан узяв на Себе всі наші гріхи і прийняв покарання за них на Хресті. Я вірю в Бога і дякую Йому! Яким чином ми можемо дякувати Богу? Ми дякуємо Богу через Ісуса Христа!
 
Любі праведники! Ми не зможемо розрахуватися за Божу милість, як би не намагалися, яких би зусиль не докладали. Навіть якщо ми безупинно будемо дякувати Господу, Котрий, забравши на Себе наші гріхи, дозволив нам вершити Його праведні справи, цього буде недостатньо. Цього буде мало, навіть якщо ми будемо дякувати Богу до кінця своїх днів.
Ми чудово розуміємо, що в нас немає нічого доброго. Задумайтеся над цим. Чи будете ви грішити усе своє життя? Звичайно, будете, але Господь уже змив усі ваші гріхи. Господь благословив нас на здійснення Божих справ. Господь дозволив нам служити Йому. Ми не можемо не дякувати нашого Господу. Я хочу, щоб ви завжди дякували Ісусу. Прагну, щоб усе своє життя ви дякували Богу через Ісуса Христа, Господа нашого. Господь дозволив нам жити, віддаючи хвалу Богу. Бог врятував нас від усіх гріхів, що їх робить наша плоть. Він врятував нас для того, щоб ми служили Йому своїми серцями. Яка велика Божа милість. Тому ми хочемо слідувати за Ним і служити Йому. Всім серцем дякуйте Богу.
Яка прекрасна Господня милість, дарована нам Ісусом Христом! Я хочу, щоб ви знали, наскільки слабка та недосконала ваша плоть. Бажаю, щоб ви уважно пригледілися до того, що робите. Хочу, щоб ви задумалися над тим, чи дійсно Господь забрав ваші гріхи, та жили по вірі й дякували Богу. Дякую Господу за те, що Він дозволив нам жити життям, повним змісту й значення. «Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...» (Лист до Римлян 7:25). Серцем ми любимо Бога, але плоттю любимо гріх. Однак Бог милостивий. Нас чекає ще безліч гріхів, але Господь уже змив навіть ті гріхи, що ми зробимо в майбутньому. Ось чому Бог милостивий. Ось чому ми повинні дякувати Йому.
 
Дякую Тобі, Господи. Дякую Тобі за те, що Ти дав нам серця, щоб служити Тобі, і за те, що ти врятував нас від усіх гріхів, що наша плоть зробить до кінця наших днів.