Search
မြန်မာဘာသာစကား
မြန်မာဘာသာစကား
ကိုဗစ်-၁၉ကပ်ရောဂါနှင့်အပြည်ပြည်ဆိုင်ရာစာပို့လုပ်ငန်းဝန်ဆောင်မှုများပျက်ပြားခြင်းကြောင့်ကျွန်ုပ်တို့၏ 'အခမဲ့ပုံနှိပ်စာအုပ်ဝန်ဆောင်မှု' ကိုယာယီရပ်ဆိုင်းလိုက်သည်။
ဤအခြေအနေ၏အခြေအနေအရကျွန်ုပ်တို့သည်ယခုအချိန်တွင်သင့်အားစာအုပ်များမပို့နိုင်သေးပေ။ ဤကပ်ရောဂါသည်မကြာမီကုန်ဆုံးပြီးစာတိုက်လုပ်ငန်းပြန်လည်စတင်ရန်ဆုတောင်းပါ။

တရားဟောချက်များ

Тема 10: Об’явлення

[Chapter 3-2] Ті, котрі не споганили свій білий одяг (Об’явлення 3:1-6)

Ті, котрі не споганили свій білий одяг
(Об’явлення 3:1-6)
 
Цей уривок каже: «Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони». Ходити в «білому одязі» означає захистити свою віру в Божу праведність.
Бог ходить з тими, котрі бережуть чесноту їх віри. Він ніколи не покидає їх, але є завжди з ними та благословляє їх.
На цій землі є праведні, котрі ходять з Святим Духом. Бог записав їхні імена в Книзі Життя та дав їм вічне життя, щоб вони жили повіки. Одягаючи праведних у білий одяг і перебуваючи з ними завжди, Бог зробив для них можливим завжди перемагати Сатану в їхній боротьбі проти нього.
 


Щоб перемогти Сатану

 
Щоб перемогти Сатану, ми повинні спочатку повірити в Слово відкуплення, яке Господь дав нам. Давайте поглянемо на Слово і побачимо, як Господь спас нас євангелієм води та Духа.
Давайте розпочнемо з Євангелія від Луки 10:25-35: «І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути? Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити. А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній? А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся».
Ми бачимо двох головних героїв у цьому уривку: Ісуса і законника. Цей законник, щоб похвалитися своєю вірністю Закону, запитав Ісуса: «Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?» Яке враження справляє на вас це питання?
Цей законник помилково думав, що він може зберігати Закон, підкоряючись йому буквально. Але Бог дав Свій Закон людству, щоб люди могли визнати гріхи своїх сердець. Закон Божий каже про основні гріхи людських сердець. У їхніх серцях є злі думки, аморальність, вбивства, крадіжки, неправдиві свідчення, безумство та інше. Щоб показати гріхи серця законника, Христос у відповідь запитав його: «Що в Законі написано, як ти читаєш?»
Христос хотів, щоб законник визнав глибоку присутність гріха в його серці. Але, пихато питаючи Ісуса: «Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?», законник натомість хвалиться власною праведністю. З його слів ми можемо бачити, про що він думав: «Я поки що дотримувався Закону і безумовно зможу зберігати його в майбутньому».
Але ми повинні усвідомити, що Закон, даний Богом, може зберігати тільки Сам Бог, і що ніхто інший, жодна людина, не може цілком зберігати Його Закон. Тому намагання людини зберігати Закон Божий тільки показує її нерозумну хоробрість і зарозумілість перед Господом. Ми повинні тільки визнати, що ми – грішники, котрі ніколи не зможуть зберігати Закон Божий.
Для всіх нас дуже важливо, як ми читаємо Слово Боже. Ми повинні читати Слово Боже з усвідомленням того, що Бог призначив для нас. Якщо ми читаємо Біблію без усвідомлення наміру Господа, наша віра може піти проти Його волі. Ось чому є так багато різних деномінацій, ось чому істинних віруючих в Бога так часто відкидають. 
Коли віруючі у євангеліє води та Духа читають Біблію, вони можуть точно зрозуміти, що є метою Божою. Але, читаючи Біблію без віри у євангеліє води та Духа, дароване Богом, можна тільки викликати великі непорозуміння і ніколи не отримати біблійно правильної віри, як би старанно ми не вивчали Біблію.
 
 
Що каже Закон?
 
Продовжимо уривком Євангелія від Луки: «Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш? А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.»
До римлян 3:20: «Законом бо гріх пізнається». Біблія також каже нам: «А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям» (До галатів 3:10).
Закон не тільки робить нас, вже народжених грішними, ще більшими грішниками, але й також показує недоліки наших справ. Ось чому «всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям».
Деякі люди кажуть, що можна увійти до Неба, якщо вірити в Бога й добре виконувати Закон, і що потрібно сильно старатися зберігати Закон. Тому ці люди, навіть якщо вірять в Ісуса, витрачають все своє життя, намагаючись зберігати Закон. Але насправді вони є під прокляттям Закону. Не врятовані від гріхів не в змозі звільнитися від їхньої віри, яка марно намагається зберігати Закон, навіть якщо вірять в Ісуса. Вони можуть вірити в Ісуса, але залишаються грішниками перед Богом, а грішники перед Богом підуть на Його страшний суд. Ось чому Ісус, наш Бог, прийшов до нас як Спаситель і став Спасителем грішників. Іншими словами, Ісус подбав про всі наші гріхи, хрестившись в річці Йордан.
Чи ви знаєте, що хрещення – це знак спасіння, який очищує всі наші гріхи? Хрещення Ісуса було єдиним засобом, встановленим Богом, щоб очистити всі наші гріхи.
Біблія каже нам у Євангелії від Матвія 3:15: «А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його». Слово «бо так годиться» тут означає «найвідповідніший», «найналежніший». Іншими словами, це був єдиний спосіб, яким Ісус узяв на Себе всі наші гріхи через хрещення від Івана. Хрещення Ісуса Христа, коротше кажучи, подбало про всі наші гріхи. Ісус Христос звільнив нас від наших гріхів хрещенням і смертю на Хресті. Коли люди точно знають цю правду і борються з брехнею, Бог називає їх переможцями.
 
 

Проти кого повинен боротися народжений знову?

 
Народжений знову повинен боротися та перемагати законництво. З точки зору релігії провідники законництва можуть видатися хорошими, але глибоко всередині вони виступають проти Бога. Тому їхні слова, хоч і видаються доброчинними, насправді є словами Сатани, який тримає своїх послідовників у проклятті гріха. Ось чому святі повинні боротися та подолати цих релігійних фанатиків.
Релігійні фанатики стверджують, що спасіння можливе завдяки вірі в Ісуса, але вони також стверджують, що можна увійти до Неба через доброчинне життя перед Законом. Чи можна таку віру назвати вірою спасіння? Звичайно ні!
Отак Господь використав цю притчу, щоб викрити законника. Ось як приблизно розвиваються події: на одного чоловіка по дорозі з Єрусалиму до Єрихону напали грабіжники; вони побили й залишили його напівживого. Трапилося так, що священик також ішов з Єрусалиму до Єрихону і проходив мимо побитого. Але священик не допоміг йому, а обминув його. Інший чоловік, цього разу левіт, натрапив на побитого, але також удав, що не чув його благання про допомогу та просто пройшов повз нього. 
Згодом третій чоловік проходив тим шляхом, цього разу самарянин. На відміну від священика та левіта, самарянин справді перев’язав його рани, дав оливи і вина, привіз його до готелю та подбав про нього. Він навіть дав гроші господарю готелю, кажучи: «Доглянь за ним. Я зупинюся в тебе на зворотній дорозі; і якщо витратиш більше, ніж я дав тобі, щоб вилікувати його, я все тобі поверну. Тому зроби все, що можеш, щоб допомогти цьому чоловіку».
Хто з цих трьох є добрий? Звичайно, самарянин. Цей самарянин позначає Ісуса. Не спасли грішників ні Закон Божий, ні його вчителі, ні провідники, ані наша власна сила, зусилля чи молитви покаяння. Тільки Ісус, котрий прийшов на цю землю, щоб очистити наші гріхи, є справжній Спаситель. Ісус «бо так годиться» (Від Матвія 3:15) спас всіх грішників. Хрещення Ісуса та Його кров на Хресті – це знаки спасіння грішників (1 Петра 3:21). Всі грішники цього світу врятовані хрещенням і Хрестом Ісуса. Віруючі в хрещення Ісуса в річці Йордан та Його кров на Хресті як своє спасіння є цілком і абсолютно вільні від усіх гріхів.
Ісус дав нам силу боротися та подолати псевдовчення неправди. Коли люди твердять: «Ми віримо в Ісуса, але якщо ви дотримуєтеся Закону Божого й ваші справи добрі, то звільнитеся від усіх гріхів», вони тільки показують свою упертість і поширюють брехню. Якщо ви щось додаєте або віднімаєте від правди спасіння Ісуса, то це більше не буде правдою. Ісус дав нам силу боротися та подолати такі псевдовчення.
Сьогоднішні законницькі провідники голосно промовляють перед людьми, нібито вони дотримуються Закону. Але ми часто бачимо, що вони так не роблять, коли стикаються з ситуацією, де таки мусять дотриматись Закону. Вони самі усвідомлюють, що серцем хочуть робити добро, але не можуть через слабкість їх плоті. Приховуючи їх слабкі сторони та ховаючись в релігійних формальностях, вони одурюють та обтяжують інших таким же тягарем. 
Як священик і левіт в згаданому вище уривку, сьогоднішні законники також дотримуються подвійних стандартів, обходячи іншою стороною кожного разу, коли їх обов’язки вимагають жертви. Ось безсилля людини перед Законом Божим. Люди приховують його у красивому вбранні під назвою релігія. Але всі ті, котрі ховаються перед Господом, не можуть спастися. Тільки ті, котрі визнають свою гріховність, відкриваючись перед Законом, можуть звільнитися від усіх своїх гріхів Словом правди води та Духа.
Тільки Ісус не проходить повз грішників, які вмирають, тільки Він спасає їх, знаходячи та зустрічаючи їх. Він взяв усі наші гріхи на Себе через хрещення від людини і звільнив вмираючих грішників від усіх їхніх гріхів, заплативши їхню ціну жертвою власного тіла. Ось як Ісус став Спасителем всіх грішників.
 
 
Переможець одягнеться в білий одяг
 
Тут уривок каже нам, що переможець одягнеться в білий одяг. Це означає, що ми повинні боротися та подолати брехунів у християнському світі. Навіть зараз ці брехуни навчають людей вірити в Ісуса й жити в доброті. Жити в доброті, звичайно, добре. Але від народження людські серця наповнені всіма видами брудних речей, від вбивства до перелюбу, крадіжок і ревнощів; тому казати людям жити в доброті, хоча й правильно, рівнозначно проповідуванню всього лиш релігії та приреченню їх на смерть. Казати людям, котрі загрузли по горло в гріхах, «жити добром» означає підштовхнути їх на самоосуд. 
Їм дійсно потрібна наша допомога у звільненні від усіх їхніх гріхів через навчання правди води та Духа, яка може спасти їх від гріхів. Це правдива наука, і разом з нею приходить потреба прожити добре життя в Бозі. Іншими словами, найпершим завданням для тих, котрі ще не прийшли до Христа і є грішниками, є отримання праведності через проповідування євангелія води та Духа.
 
 
Деградація християнства до рівня мирської релігії
 
Ми не повинні бути обдурені мирськими релігіями. Тільки коли ми боремося та долаємо мирські релігії, які розповсюджують брехню, можемо піти у небо. Ми нездатні зберігати Закон Божий, нам потрібна милість спасіння, яку Ісус дав нам, і тільки з вірою в цю милість ми можемо зустріти Господа. 
Але багато християн, хоча й вірять в Ісуса, йдуть до пекла, обдурені та збиті з дороги тими, котрі розповсюджують брехню. Вони обдурені тим спокусливим твердженням, що люди можуть і повинні бути хорошими. Але через те, що ми народжені з гріхом, ми ніколи не зможемо бути хорошими, як би не старалися. Ми можемо врятуватися тільки вірою у євангеліє правди, що Ісус спас нас водою і Духом. Ми зможемо прожити нове життя, тільки коли визнаємо, що стали безгрішними вірою в цю правду.
Фарисеї у Біблії та більшість сьогоднішніх християн, які не очистилися від гріхів, не вірять у євангеліє води та Духа, – це єретики. Фарисеї вірили в Бога, у воскресіння душ і загробне життя, як написано у Святому Письмі. Але вони не вірили в Ісуса як Месію. Крім того, вони топтали та нехтували хрещенням Христа і Його кров’ю на Хресті. 
Сьогодні є багато християн, які подібні до цих фарисеїв. Вони скоріше визнали б християнські доктрини, ніж саму Біблію. Ось чому сьогодні виникає так багато єресі. У Тита 3:10-11 Бог так каже нам про єретиків: «Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся, знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив». Єретики довіряють, вірять і слідують за своїми релігійними поводирями більше, ніж за Біблією, тому вони зазнають смерті.
Зараз, як і раніше, в цьому світі з’являється багато неправдивих пророків. Через Слово головного уривка Бог сказав нам, що кожен повинен боротися та подолати цих неправдивих пророків. Він також сказав, що тільки переможці одягнуться в одяг праведності.
У Євангелії від Луки 18 є «притча про фарисея та митаря». Фарисей прийшов до Храму, підняв руки і гордо молився: «Боже, я пощу двічі на тиждень і даю десятину зі всього того, що заробляю». Митар, навпаки, не міг навіть підняти свого обличчя, коли молився: «Боже, я не можу зробити того, що робить він. Я – грішник, не можу постити двічі на тиждень, не можу навіть давати десятину. І не тільки це, я також обдурював людей, крав у них, робив багато інших поганих вчинків. Я – нічого не вартий. Помилуй мене, Боже. Май милосердя та спаси мене, будь ласка».
Біблія каже нам, що саме митаря виправдав Бог, а не фарисея. Це добре видно з питання: «Хто ж тоді може спастися?» Ніхто окрім тих, котрі усвідомлюють власні недоліки. Котрі знають, що вони – грішники, душі, які визнають, що вони поза сумнівом приречені на пекло як Законом, так і праведним судом Божим; саме вони одержать спасіння від Ісуса.
У Євангелії від Матвія 3:15 написано, що Ісус сказав якраз перед хрещення. «Бо так годиться» в цьому вірші означає, що хрещення Ісуса було найвідповіднішим шляхом спасіння грішників, тобто змиття їхніх гріхів хрещенням Ісуса, яке перенесло всі гріхи на Нього.
Чи вірите у те, що Ісус «бо так годиться» спас вас від ваших гріхів? Господь узяв на Себе всі ваші гріхи, коли Він «бо так годиться» хрестився. Він тоді забрав усі гріхи світу на Хрест і заплатив ціну всіх цих гріхів власною кров’ю. Ви повинні повірити в це, щоб ваші душі жили. Якщо вірите в це, ваша душа стає прощеною і ви народжуєтеся знову як дитя Боже.
Багато в цьому світі заперечують цю правду води та Духа, євангеліє спасіння. От чому ми повинні перемогти в духовних битвах. Я не кажу, що ми повинні більше грішити, щоб побачити свої гріхи, але нам потрібно одягнутися в милість Божу, визнаючи себе найбільшими грішниками, щоб піти на духовний суд. Ви повинні визнати те, що Ісус – ваш Спаситель. Кожен, хто хоче врятуватися, повинен повірити у відкуплення Ісуса, котрий узяв на Себе всі наші гріхи та був засуджений за нас. Тільки так можна звільнити серце від гріхів.
Чи саме зараз у вашому серці є гріх? Ті, котрі думають, що є, повинні спочатку знати Закон Божий. За Законом Божим, плата за гріх – смерть. Якщо ви маєте гріх, то мусите померти. Якщо ви вмираєте, не спокутувавши ваші гріхи, то підете на суд та будете засуджені до пекла. Кожен в цьому світі не може не грішити, тому перед Законом Божим ніхто не може уникнути пекла. От чому Бог, помилувавши нас, спас нас, пославши Свого єдинородного Сина Ісуса Христа на цю землю, щоб Він «бо так годиться» (Матвія 3:15) узяв на Себе всі гріхи світу Своїм хрещенням в річці Йордан і був засуджений на Хресті за нас, щоб Він міг забрати нас до Неба. 
Ми не можемо спастися через свої добрі вчинки. Люди можуть бути різною мірою лицемірами, але, тим не менше, кожен з них лицемір, і ніхто не може досягти досконалості у своїх справах. Тому люди можуть цілком звільнитися від усіх своїх гріхів тільки з допомогою віри в спасіння через спокутування Христа. Це – основна правда Біблії.
Описуючи своє життя до того, як він зустрів Господа, Павло визнає: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (До римлян 7:19). Чому Павло так чинив? Тому що людство просто нездатне робити добро. Кожен знає, що потрібно робити добро, але ніхто не може так чинити. Це щось цілком відмінне від бажань плоті, які є навіть у праведних. От чому спасіння можливе тільки вірою у євангеліє правди, яке Господь дав нам.
Як праведний і безгрішний Бог прийняв такі нечисті та брудні створіння, як ми? Бог спас і обійняв нас через Ісуса Христа. Він узяв на Себе всі гріхи людства Своїм хрещенням від Івана, первосвященика людства, ніс ці гріхи на Хрест і був засуджений за нас. Чи ви вірите в Ісуса? Віра в Ісуса – це віра в те, що Він зробив для нас.
 
 

Стояти перед Богом

 
Каїн та Авель народилися у Адама і Єви, перших батьків людства. Коли Адам і Єва згрішили, Бог замість них убив тварину і одягнув їх у її шкіру. Цей епізод навчає людство про два закони Божі. Перший – закон Божого суду, де «плата за гріх смерть», а інший – закон Його любові, де жертви покривають ганебні гріхи грішників. Адам і Єва, обдурені Сатаною, згрішили проти Бога. Незважаючи на причину, чому вони згрішили, їм довелося б віддати життя, бо плата за гріх – смерть перед Законом Божим. Але Бог убив тварину замість них і одягнув їх у її шкіру. Це було символом майбутнього жертовного спокутування.
Згрішивши, Адам і Єва зшили фігові листки та прикрилися ними. Але цих фігових листків не вистачало надовго, тому що вони сохнули на сонці, ламалися і рвалися, і тому не могли прикрити їхні вади. Тому замість Адама й Єви, котрі марно намагалися прикрити свій сором фіговими листками, Бог убив тварину, зробив одяг зі шкіри й одягнув їх. Через жертвоприношення, іншими словами, Бог прикрив весь сором грішників.
Це каже нам про любов Божу до нас і Його праведне спасіння. Адам і Єва усвідомили, що Бог убив тварину замість них, та що Він Сам прикрив весь їхній сором і спас їх. Вони тоді передавали цю віру своїм дітям.
Адам мав двох синів, Каїна й Авеля. Каїн, перший син, приніс у жертву Богу плоди власних зусиль та старань, тоді як жертвоприношенням Авеля було зарізане ягня у відповідності до Божого закону спокутування. Яку з цих жертв прийняв Бог? Ці дві жертви були одними з ключових подій Старого Завіту, який показує різницю між приношенням віри та жертвоприношенням людського судження. Бог прийняв жертву Авеля. Біблія каже нам, що Бог не прийняв жертву Каїна, плодів землі та праці його рук, але натомість прийняв жертву Авеля, первістка з його отари та її жир.
«А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його», каже Біблія. Бог радо прийняв приношення Авеля і його жертву. З цього Слова ми повинні дізнатися, чого Боже серце хоче від нас.
Як Бог прийме нас? Кожного дня ми так сильно грішимо перед Ним! Як же можемо ми стати перед Богом? Є тільки один шлях до Бога, тільки одна дорога, яку Бог призначив для нас. Саме через «жертву» — не жертву наших «справ», але жертву нашої «віри». Саме її Бог приймає.
Яку віру Адам і Єва передали своїм дітям? Віру «шкіряного одягу». Іншими словами, це була віра в спокутування через жертвоприношення. Сьогодні це віра у євангеліє води та крові Ісуса: «Я вірю, що всі мої гріхи змиті хрещенням і кров’ю Ісуса, і що Він був засуджений замість мене. Я приношу жертву моєї віри. Я вірю, що Господь забрав усі мої гріхи під час хрещення. Я вірю, що всі мої гріхи перейшли на Ісуса. Бог, обіцяний в Старому Завіті, Ісус Христос зробив мене безгрішним, ставши жертовним ягням і померши задля мене. Я вірю в це спасіння».
Коли ми стоїмо перед Богом з вірою, що Господь спас нас, Бог приймає жертву віри та обіймає нас. Чому? Тому що тільки завдяки Його «жертвоприношенню», і нічому іншому, ми стали безгрішними та праведними перед Богом.
Бог прийняв нас, тому що ми принесли Йому жертву нашої віри в Ісуса як нашого Спасителя. Іншими словами, коли Бог прийняв жертву Ісуса, Він також прийняв нас у Христі. Тому що всі наші гріхи перейшли на жертву. Засуд за наші гріхи перейшов на жертву, тому ми стали безгрішними. Ось суд Божий та Його праведність. Ось також Божа любов і досконале спасіння.
 
 
Ми також приносимо жертву віри Авеля
 
Біблія каже нам, що Бог радо прийняв жертву віри Авеля. Яка тоді жертва віри, яку Бог прийняв би від нас сьогодні? Якщо ми серцем віримо, що Ісус – наш Спаситель, і що Він подбав про всі наші гріхи та був засуджений за нас, і якщо приносимо цю віру Богу, Бог приймає наше приношення віри. Незважаючи на наші гріхи, тому що всі наші гріхи перейшли на Ісуса, тому що Ісус був засуджений за нас, Бог Отець знайшов наші гріхи у Своєму Сині, а не в нас. Бог передав усі наші гріхи Своєму Сину, засудив Його за нас, воскресив із мертвих через три дні й посадив праворуч Себе.
Бог спас всіх віруючих. Він прийняв нашу жертву віри. Без Ісуса Христа ми ніколи не зможемо стати перед Богом. Але тому, що Ісус став нашим Спасителем, ми можемо прийти до Бога з жертвою віри, і через цю жертву Бог може прийняти нас. Чи наша віра в цю правду повна? Звичайно, так!
Ми зараз стали дійсно безгрішними. Наші гріхи перейшли на Ісуса, тому Бог одягнув нас, безгрішних, у білий одяг. Він зробив нас праведними. Як пообіцяв Христос, «переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя». Він визнає наші імена перед Своїми ангелами.
Мало членів Божої Церкви в Сардах ходили з Господом у білому одязі. Ніхто крім них не був слугою Божим, Його дитиною та святим.
Бог прийняв жертвоприношення Авеля. І Він також прийняв Авеля. Але Бог не приймає жертви, якщо вони неповні. Тому Бог не прийняв Каїна та його жертвоприношення. Чому Бог не прийняв Каїна та його жертву? Він не прийняв її, тому що жертва Каїна не була приношенням життя, крові спокутування. Біблія каже нам, що Каїн приніс у жертву плоди землі, плід власного зусилля. Іншими словами, він приніс свій урожай. Це міг бути кавун, пшениця, картопля чи щось інше, поза сумнівом все добре помите і приготоване. Але Бог не прийняв цієї жертви.
Жертва Каїна має важливе значення, яке сьогоднішні християни повинні зрозуміти, щоб врятуватися. Але небагато людей в сьогоднішньому світі дійсно знають серце Боже, бо багато з них навіть не мають поняття, що вони насправді приносять Богу жертву Каїна.
Коли стоїмо перед Богом, мусимо спочатку визнати себе приреченими на смерть та пекло через наші гріхи. Чи ви визнаєте перед Богом, що ви приречені на пекло через свої гріхи? Якщо не визнаєте, то вам нема потреби вірити в Ісуса, бо Ісус – Спаситель грішників. Господь сказав нам, «Лікаря не потребують здорові, а слабі». Христа потребують ті душі, які страждають під ярмом гріха, а не ті, котрі не усвідомлюють власних гріхів і твердять, що вони безгрішні, ще не народившись знову.
Кожен з нас по природі – грішник. Бог тому судитиме людство, і людство приречене на суд Божого гніву. Іншими словами, ми цілком приречені на смерть. Але, щоб ми уникнули пекла та смерті, Господь забрав усі наші гріхи Своїм хрещенням в річці Йордан та прийняв Божий суд замість нас. Так Господь цілком спас всіх нас перед Богом. Тому тільки ті, котрі чинять гріх перед Богом і визнають себе грішниками, повинні повірити в Бога, і тільки для них Бог став Спасителем.
 
 
Віра, яка Вдягає Нас у Білий Одяг Спасіння
 
Біблія каже нам: «бо душа тіла в крові вона»; життя людини є також в її крові. Через наші гріхи ми маємо померти. Чому тоді Ісус помер на Хресті? Він помер на Хресті, тому що узяв на Себе всі наші гріхи; тому що плата за гріх – смерть, Ісус пролив Свою кров життя, щоб заплатити викуп, і помер замість нас. Щоб свідчити цю правду, Він мучився, був розп’ятий та помер на Хресті замість нас.
Біблія каже нам: «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був»; Ісус дійсно помер за наші гріхи та неправедність. Тому Його смерть – це наша смерть, і Його воскресіння – це наше воскресіння. Чи вірите в це?
Ісус прийшов на цю землю, щоб спасти нас, і хрестився, щоб змити наші гріхи. Ісуса також розіп’яли. Люди відкинули Його, відібрали Його одяг, плювали на нього, били в обличчя. Чому Ісус, Сам Бог, пішов на ці приниження? Христа зневажали через наші гріхи.
Тому смерть і воскресіння Господа – це смерть і воскресіння кожного з нас. Жоден релігійний провідник цього світу не подбав про наші гріхи. Ні Магомет, ні Будда, ані хто інший в цьому світі не віддав життя за наші гріхи.
Але Ісус Христос, Син Божий, прийшов на цю землю і узяв наші гріхи Своїм хрещенням в річці Йордан та зробив нас безгрішними. Щоб звільнити нас від нашої смерті, суду, руйнування та прокляття, Він віддав Своє власне життя.
Тому, як Біблія каже нам: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!», наша віра повинна бути одягнена в одяг праведності, що спокутує за наші гріхи вірою в хрещення Ісуса, який забрав усі наші гріхи. Тому віра в хрещення Ісуса включає також віру в нашу смерть і воскресіння.
Бог зробив нас Своїми дітьми через віру в Свого Сина. Ось прийняття. Бог приймає нас через жертву віри, яку ми приносимо Йому. Він приймає нас не через наші справи, але як Своїх дітей через віру в Спасителя, у Сина Божого, котрий забрав наші гріхи, був засуджений за нас і воскрес із мертвих.
Мої любі брати і сестри, ось – істинна віра. Ми врятовані не власними справами, але одягнені в білий одяг справою Ісуса Христа. Жоден вчинок людини не може бути на 100 відсотків чистим. Щоб наші серця стали безгрішними, ми повинні відкинути власні марні зусилля і натомість повірити у Господа як Спасителя. Тільки вірячи в це ми можемо зодягнутися в білий одяг.
Тоді наші імена будуть записані в Книзі Життя, і Бог визнає нас перед ангелами. Сам Ісус визнає нас як дітей Божих, кажучи: «я спас вас; ви – праведні, тому що я змив ваші гріхи». Ось що означає уривок з Об’явлення, який ми зараз обговорюємо. Ми можемо спастися, коли вступимо в Божу церкву; прощені ж є тільки в Його церкві.
Бог Отець прийняв нас через нашу віру в Його Сина. Хоч у нашій немочі та недоліках ми не можемо не заблукати та постійно грішимо, Бог побачив нашу віру в Сина і через цю віру прийняв нас, як власного Сина. Христос спас нас.
Він також одягнув нас у білий одяг. Віра в безгрішність наших сердець – це свідчення нашого білого одягу. Господь пообіцяв нам, що коли ми станемо перед Ним з серцями, одягненими в білий одяг, Він перетворить нашу плоть на благочестиві тіла.
У цьому світі є Божі церкви, де є праведні й слуги Божі. В цих церквах є одягнені в білий одяг, і Бог діє через Свої церкви та слуг.
Давайте повернемося до Об’явлення 3:5: «Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами».
Однією умовою, на яку Бог вказує у згаданому вище уривку, є те, що Він одягне в білий одяг тільки «переможця». Ми повинні перемогти. Але ті, котрі хоч і вірять в Ісуса, також переконані, що їхні щоденні гріхи будуть змиті щоденним покаянням, не подолали Сатану в боротьбі з ним, але навпаки є переможені. Люди з такою вірою ніколи не зможуть одягнутися в білий одяг. Вони ніколи не зможуть стати праведними. 
Тільки переможці вірять в досконалу справу Господнього спасіння. Господь дав вам віру, яка може подолати такі псевдовчення, як доктрини освячення чи виправдання. Бог також спас нас Своїм істинним євангелієм, євангелієм хрещення та крові, щоб ми могли боротися та перемагати неправдиве євангеліє, яке не дає нам досконалого спасіння, і звільнитися від Сатани.
Ми повинні передати свої гріхи у вірі, точно визнаючи у наших серцях, що всі наші гріхи дійсно передані Ісусу. Ми повинні вірити, що ми померли з Ісусом, і що Він помер замість нас. Ми також повинні вірити, що Ісус воскрес із мертвих, щоб дати нам нове життя. Коли ми віримо в цю правду, Бог, бачачи нашу віру, визнає нас праведниками.
Іншими словами, таке значення Слова: «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його» (Івана 1:12). Люди не стають дітьми Божими, просто промовляючи устами «я вірю в Ісуса», коли насправді взагалі не знають Ісуса.
Далі Слово Боже каже: «що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога». Правильно. Стати дітьми Божими можна тільки через віру. Тому ми повинні боротися та перемагати брехунів. Ті, котрі одержали прощення гріхів, перемагаючи брехунів, повинні ходити з Богом, також переборюючи бажання їх плоті. Іншими словами, вони повинні жити волею Божою.
Яка ж тоді воля Божа? Воля Божа для одягнених в білий одяг є об’єднатися і служити Його євангелію. Його воля для праведників є збиратися разом, навіть живучи окремо, щоб поклонятися, служити і хвалити Бога, проповідувати євангеліє для грішників, щоб ті також могли одягнутися в білий одяг. Працювати для спасіння душ означає жити як народ Божий, як Його слуги.
Коли ми живемо так, Бог не тільки одягає нас в Свою «праведність», але також дає нам як земне, так і духовне, небесне благословення. Посилаючи нас проповідувати це євангеліє людям навколо нас, Він також одягає їх в білий одяг. Бог одягнув усіх праведників і людей навколо них у білий одяг. Бог дозволив нам вірою в Слово правди перемогти у боротьбі з неправдою. Він дав благословення ходити в білому одязі праведним, котрі перемагають в цій духовній боротьбі. Хваліть Господа!