Search
አማርኛ
አማርኛ
በኮቪድ-19 እና በዓለም አቀፉ የመላላኪያ አገልግሎት መዛባት ምክንያት ‹ነጻ የታተመ መጽሐፍ አገልግሎታችንን› ለጊዜው አቋርጠናል፡፡
በዚህ ሁኔታ ምክንያት በዚህ ጊዜ መጽሐፎቻችንን ለእናንተ መላክ አንችልም፡፡
ይህ ወረርሽኝ በቅርቡ እንዲያበቃና የፖስታ አገልግሎት እንዲጀምር ጸልዩ፡፡

ስብከቶች፤

Тема 8: Святий Дух

[8-9] Євангеліє Хрещення Ісуса очистило нас (До ефесян 2:14-22)

Євангеліє Хрещення Ісуса очистило нас
(До ефесян 2:14-22)
„Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши, і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши. І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця. Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога, збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос, що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі, що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.”
 
 
Що стало бар’єром між людиною і Богом?
Гріх людини.
 


Названі діти, або спасіння від убогості

 
З моменту закінчення війни в Кореї минуло вже пів століття, але вона завдала невиліковних ран корейському народу. Внаслідок війни безліч маленьких корейських дітей були змушені шукати притулку в інших країнах. Організація Об’єднаних Націй надала нам величезну допомогу після війни, але коли солдати ООН покинули країну, багато дітей залишилось без батьків.
Ті солдати ООН, що мали в Кореї родини й дітей, покинули їх та роз’їхались по рідних країнах. Потім багатьох дітей з цих родин матері віддали в сирітські притулки, звідки їх відправляли в інші країни. Там вони знаходили собі прийомних батьків. Насправді цим дітям дуже пощастило. Вони знайшли нових батьків, що виховали та виростили їх в достатку. 
Ці прийомні діти дорослішали та бачили, що вони не схожі на своїх батьків чи сусідів. Вони дізнались, що їх колись привезли з далекої країни, ім’я якій Корея. „Чому мої батьки покинули мене? Вони відправили мене в цю країну, тому що ненавиділи мене?” – запитували діти. Їх ще зовсім юний розум не міг зрозуміти того, що відбулося.
Їхня цікавість та ненависть до справжніх батьків зростали одночасно з бажанням побачити їх. „Як виглядають мої батьки? Як вони могли залишити мене? Вони зробили це, тому що ненавиділи мене? Напевно ні. У них, очевидно, були для цього певні причини”. Діти губилися в здогадках. Часом у них з’являлось почуття ненависті. А іноді вони вирішували більше ніколи не задумуватися над цим. Час йшов і, непомітно для них самих, діти ставали дорослими. Вони одружувались та виходили заміж, у них народжувалися діти. Тепер вони мали власні родини. 
Я зацікавився цими дітьми, подивившись телепередачу про них на одному з місцевих телеканалів. У цій передачі кореспондент брав інтерв’ю у жінки, яку вдочерили нерідні батьки. На той час вона проживала в Німеччині. Їй було ледь за двадцять, вона вивчала теологію. Спочатку жінка намагався уникати репортерів. Вона не хотіла, щоб хтось знав про те, що вона - прийомна донька. Кореспондент переконав її в тому, що це інтерв’ю допоможе зупинити потік дітей, що їдуть в інші країни, щоб стати прийомними синами та доньками. Тоді жінка погодилася дати інтерв’ю.
Одне із запитань репортера звучало так: „Що б ви сказали своїм справжнім батькам, якби зустрілися з ними? Про що б їх запитали?” Жінка відповіла: „Я усе ще не розумію, чому вони віддали мене іншій сім’ї. Я б запитала їх, чи вони ненавиділи мене”. Це інтерв’ю побачила її справжня мати. Вона зателефонувала на цей телевізійний канал і сказала, що хоче зустрітися зі своєю донькою. Ця зустріч відбулася.
Мати заздалегідь прийшла в аеропорт і чекала прибуття літака, на якому мала прилетіти її донька. Коли мати побачила, що її донька вийшла з літака, то не могла й кроку ступити, а стояла та плакала. 
Вони ніколи раніше не зустрічалися. Уперше мати побачила свою дорослу доньку по телебаченню. Вони могли спілкуватися мовою сердець незважаючи на те, що розмовляли різними мовами. Вони спілкувалися поглядами. Жінки обіймалися. Мати просила в доньки прощення за те, що зробила. Вона продовжувала плакати і просити вибачення. 
Мати привела доньку додому. Вони пообідали разом. Донька розмовляє тільки по-німецьки, а мати - тільки корейською, тому спілкуватися словами не могли. Але те, що вони рідні, дозволяло їм розуміти одне одного без слів. Вони довго беззвучно розмовляли, спілкувалися жестами, обіймалися, розмовляли поглядами й серцями.
Незабаром донька повернулася до Німеччини. Тепер вона знала, що мати любить її. Той самий репортер, що брав у неї інтерв’ю перед від’їздом, знову зустрівся з нею після повернення. Вона сказала тоді: „Мені не потрібно було запитувати матір, чому вона віддала мене іншій сім’ї. Зараз моя мати бідна, як і раніше. Багаті люди в тій країні їздять на автомобілях іноземного виробництва, а моя мати усе ще живе в бідності. Хоча я й не ставила матері цього запитання і не одержувала на нього відповіді, та зрозуміла, що вона віддала мене, щоб врятувати від убогості. Ось чому все стало одразу зрозумілим для мене. Ось чому всі сумніви та ненависть покинули моє серце”.
 
 

Люди віддаляються від Бога через гріхи

 
Чому ми відходимо від Бога і не можемо наблизитися до Нього? Жінка, яку вивезли в іншу країну та віддали іншій сім’ї для удочеріння, зрозуміла, що її рідна мати зробила це, щоб врятувати її від убогості. Чи так зробив би Бог? Бог створив нас на Свій образ і подобу. Що відвернуло нас від Бога? Ось відповідь: Сатана спокусив людину і змусив її згрішити. Гріх відвернув людину від Бога.
Спочатку Бог створив людину на Свій образ і подобу та дуже любив Свої творіння. Людину створено як об’єкт Божої Любові і вона найблагородніша з усіх створінь. Однак ангел на ім’я сатана, що відійшов від Бога, спокусив людину, щоб і вона відійшла від Нього. Сатана підмовив людину не вірити Божим словам та з’їсти плід з дерева пізнання добра і зла. 
Людина була відлучена від Бога через гріх. Вона не послухалася Бога. Вона не їла плоди з дерева життя, що давали їй вічне життя і які їй дозволив їсти Бог. Вона з’їла заборонений плід і, таким чином, пізнала, що є добро і що - зло. В результаті цього між Богом і людиною з’явився бар’єр.
Людина, споконвічний об’єкт Божої Любові, не послухалась Бога та відійшла від Нього через самовпевненість. Гріх, що оселився в серці людини, відвернув її від Бога. Після цього вона довгий час була відлучена від Бога і постійно нарікала: „Чому Бог залишив людей, створивши їх. Чому Він допустив, що ми вчинили гріх? Чому Він зробив нас слабкими та посилає до пекла? Було б краще, якби Він взагалі не створював нас”. Перш ніж ми народилися знову, наше життя завжди супроводжували запитання, цікавість та нарікання. 
Коли я побачив по телебаченню жінку, що стала прийомною донькою, то зрозумів, що спілкування людини з Богом - це те ж саме, що й спілкування цієї жінки з її рідною матір’ю. Ніякі страждання, непорозуміння, прокляття чи гріхи за жодних обставин не можуть стати бар’єром між людиною і Богом. Також я зрозумів, що хоч відносини між Богом і людиною ґрунтуються на Любові, все одно непорозуміння можуть виникнути. 
Подібно як мати розлучилася з донькою зовсім не через ненависть, так само Бог відійшов від людини не тому, що ненавидів її, але через гріх. У Бога немає причини ненавидіти людину, а в людини немає причини ненавидіти Бога. Між ними панує Любов. Причиною того, що людина залишається далекою від Бога, є те, що вона стала грішником, потрапивши у пастку сатани.
 
 
Бог наблизився до нас завдяки Ісусу
 
„А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров’ю. Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, Він Своєю наукою знищив Закона заповідей...” (До ефесян 2:13-15). Господь був охрещений Іваном і взяв на Себе всі гріхи світу, щоб скасувати Закон Божих Заповідей. Потім Він пролив Свою Кров на Хресті, щоб врятувати людину від гріхів і наблизити її до Бога. Зараз Господь бере до Себе тих, котрі очищені від гріхів.
Чи ви коли-небудь уявляли собі світ без води? Недавно мені довелося побувати на одному зібранні у місті Інчхон, одному з найбільших портів Кореї. У той час у місті декілька днів не працювали системи водопостачання та не було води і я подумав: „Люди не можуть жити без води”.
Якби Бог позбавив людей води на місяць, то життя в містах стало б нестерпним через бруд, спрагу та неприємний запах. Ми повинні зрозуміти цінність води, яку нам дав Бог. Хрещення Ісуса від Івана в річці Йордан таке ж життєво необхідне для нас, як вода, без якої людина не може жити. Якби Ісус не прийшов на землю та не охрестився від Івана, то яким чином ті, що вірують у Нього, могли б одержати прощення гріхів? Людина не може жити без води. Усі ми загинули б, якби Іван не охрестив Ісуса. 
З тих пір, як Ісус прийняв Хрещення, ми відчуваємо впевненість у тому, що наші серця очистилися та удостоїлися благословення спасіння через Ісуса. Хрещення Господа має вирішальне значення для нашої віри. Більше того, Його Хрещення є для нас необхідною умовою отримання Святого Духа.
Петро, один з учнів Ісуса, сказав: „Спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа” (1 Петра 3:21). Петро каже нам про те, що Ісус був охрещений Іваном і пролив Свою Кров для того, щоб врятувати нас від гріхів. Хрещення Ісуса, яким Він змив усі гріхи світу, є основою правдивого Євангелія. 
Давайте прочитаємо Біблію і побачимо, що там написано про умивальницю з міді: „І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води. І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої. Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть підходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа. І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!” (Вихід 30:17-21).
Умивальниця з міді знаходилася між скинією завіту і жертовником. Вона була наповнена водою для омивання. Якби не було умивальниці, то священики приносили б жертви, не очистившись. 
Скільки крові та бруду було б на священиках, які приносили численні жертви за гріхи, вчинені людьми за цілий день. Адже вони покладали руки на голови жертовних тварин, а потім убивали їх. Якби не було умивальниці, то священик був би занечищений брудом і кров’ю з голови до ніг. 
Ось чому Бог приготував умивальницю для священиків. Тепер вони могли наблизитися до жертовника з чистими руками. Грішники передавали свої гріхи, покладаючи руки на голови жертовних тварин, а потім священики від їхнього імені приносили цих тварин у жертву Богу. Бог приготував умивальницю для того, щоб вони очищувалися, перш ніж увійти у священне приміщення, бо інакше загинули б. Навіть священик не міг увійти в скинію, будучи занечищеним кров’ю тварини. Таким чином, принісши жертву за людські гріхи, священик змивав водою з умивальниці весь бруд і вже потім наближався до Господа, тобто входив у скинію заповіту для спілкування з Ним.
 
 

Хрещення Ісуса змило всі гріхи світу

 
Під час Хрещення Ісуса від Івана в річці Йордан усі гріхи світу перейшли до Нього. Його повне занурення у воду символізує смерть на Хресті, а вихід із води - Воскресіння. Іншими словами, Ісус охрестився від Івана, щоб узяти на Себе гріхи світу, Він забрав на себе кару за гріхи і помер на Хресті, Його смерть стала платою за наші гріхи, а Воскресіння Ісуса дарувало нам вічне життя. Якби ми не вірили в те, що Ісус Своїм Хрещенням змив усі гріхи, то наші серця були б забруднені нашими провинами. Як би тоді ми змогли наблизитися до Бога? Євангеліє прощення гріхів не є доктриною якоїсь християнської конфесії, але Божою істиною. 
Ми не можемо жити вірою, не маючи достовірного знання правди, іншими словами, ми не зможемо перемогти світ, якщо не будемо твердо вірити в те, що Ісус дійсно був охрещений Іваном. Усі живі істоти потребують води для підтримки життєдіяльності; так само й ми потребуємо прощення гріхів та Води Хрещення Ісуса для того, щоб жити вірою й увійти в Царство Небесне. Ісус прийняв Хрещення від Івана, помер на Хресті і воскрес, щоб врятувати нас від гріхів. Ми повинні усім серцем вірити в це правдиве Євангеліє Води та Духа.
Ісус був розп’ятий і помер на Хресті, хоч не зробив нічого, що б заслуговувало такого покарання. Він прийшов на землю, щоб змити наші гріхи, був охрещений у віці 30 років і став нашим Спасителем, а на 33 році земного життя умер на Хресті. Господь захотів зробити нас Своїми дітьми, незважаючи на наші слабкості й гріхи. Ось чому Ісус прийняв Хрещення. Бог дав нам прощення гріхів та разом із ним дарував нам Святого Духа. 
„...Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”(Івана 3:3-5). Ми повинні знати і вірити, що Ісус був охрещений, щоб змити всі наші гріхи. Якщо народжений знову християнин не буде завжди роздумувати про істину Хрещення Ісуса, яким Він змив усі гріхи світу, то в його серці незабаром знову оселиться гріх. Всі ми створені Богом із плоті та крові, тому щодня ризикуємо знову згрішити. Отже, ми завжди повинні жити вірою і постійно роздумувати про Хрещення Ісуса, Його Кров та Воскресіння. Ця віра буде нашою підтримкою до тої хвилини, коли Ісус забере нас до Неба.
В Ісуса не було іншого вибору. Він мав прийняти Хрещення і вмерти за наші гріхи. Тому ми повинні вірити, що з допомогою цього Господь дав нам спасіння, вірити в благословенне Євангеліє, щоб стати вільними від усіх гріхів світу. У нас немає іншої дороги до раю.
Ми дякуємо Господу за те, що Він дарував нам Євангеліє Води та Духа. Найбільшим дарунком Бога став Його Єдинородний Син, якого Він послав на землю, щоб врятувати нас від гріхів з допомогою Його Хрещення і Крові.
В наших серцях панував гріх і тому ми були відокремлені від Бога та не могли наблизитися до Нього. Ісус був охрещений Іваном, щоб забрати всі гріхи світу; Він помер на Хресті, щоб зруйнувати перешкоду, яка відокремлювала людину від Бога. Спілкування між Богом і людиною було відновлене Його Хрещенням і Кров’ю. Ми щиро дякуємо Богу за цю ласку. Любов батьків до дітей велика, але її не можна порівняти з Божою Любов’ю, завдяки якій Ісус врятував нас грішних.
Хрещення та Кров Ісуса однаково важливі. Хіба змогла б хоч одна жива істота на землі вижити, якби не було води? Без Хрещення Ісуса на землі не було б жодної праведної людини. Якби Ісус не був охрещений та не вмер на Хресті, то жодна людина не одержала б прощення гріхів. На щастя, Ісус охрестився і приніс Себе в жертву за нас. Навіть якщо ми слабкі й немічні, то все одно можемо одержати дар Святого Духа завдяки вірі в Його Хрещення і Кров, пролиту на Хресті.
Люди, що вірять у Хрещення Ісуса Христа і Його смерть на Хресті, можуть наблизитися до Бога й славити Його. Сьогодні ми можемо зблизитися з Богом і перебувати з Ним, тому що ми стали Його дітьми. Яка велика Божа милість і благодать! Євангеліє Хрещення і Крові Ісуса, пролитої на Хресті воістину прекрасне. Усі ми можемо одержати спасіння і наповнитися Святим Духом, віруючи в це благословенне Євангеліє.