Search
አማርኛ
አማርኛ
በኮቪድ-19 እና በዓለም አቀፉ የመላላኪያ አገልግሎት መዛባት ምክንያት ‹ነጻ የታተመ መጽሐፍ አገልግሎታችንን› ለጊዜው አቋርጠናል፡፡
በዚህ ሁኔታ ምክንያት በዚህ ጊዜ መጽሐፎቻችንን ለእናንተ መላክ አንችልም፡፡
ይህ ወረርሽኝ በቅርቡ እንዲያበቃና የፖስታ አገልግሎት እንዲጀምር ጸልዩ፡፡

ስብከቶች፤

Тема 10: Об’явлення

[Chapter 12-2] Прийміть мучеництво з сміливою вірою (Об’явлення 12:1-17)

Прийміть мучеництво з сміливою вірою
(Об’явлення 12:1-17)
 
Розділ 12 показує нам, як Церква Божа стикнеться з горем останніх днів. Вірш 1 каже: “І з`явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір”. “Жінка, зодягнена в сонце” тут означає Церкву Божу на землі, а фраза “під ногами її місяць” означає, що Церква Божа все ще підвладна світу. Це означає, що Церква Божа у цьому світі та її святі прославлять Бога через своє мучеництво. 
Фраза “на її голові вінок із дванадцяти зір" означає, що Церква боротиметься проти Сатани в останні дні й мучитиметься у вірі. Як каже нам Слово Боже, Церква Божа дійсно переможе. Щоб знищити нашу віру, Сатана загрожуватиме нам різними муками, змусить нас страждати, шкодитиме нам і кінець кінцем навіть забере наші життя, проте ми захистимо свою віру і праведно мучитимемося. Ось перемога віри.
У період Ранньої Церкви багато святих ще до нас також мучилися. Ми можемо прийняти мучеництво не власною силою, але зі Святим Духом, котрий живе в наших серцях.
У фразі “жінка, зодягнена в сонце," “жінка” означає Церкву Божу, а те, що вона була “зодягнена в сонце” означає, що Церква буде сильно переслідувана. Навіть в середині жахливого горя і кар останніх днів святі захистять свою віру і ніколи не підкоряться Сатані. Чому? Тому що Святий Дух в їх серцях дозволить їм вистояти і боротися з Сатаною, та дасть їм віру, з якою вони ніколи не підкоряться жодній небезпеці та переслідуванням, навіть ризикуючи життям. 
Також ті, котрі надіються на Царство Небесне, вірять в Слово Боже, яке каже їм, що скоро закінчаться кари семи сурем і завершаться карами семи чаш, які знищать землю, тому вони ніколи не здадуться Сатані. 
Ті, котрі знають і вірять, що їх не чекав би кращий світ, якщо б вони підкорилися Сатані, ніколи не поклоняться йому. Кари семи чаш, які проллються на Антихриста і його послідовників, нестримно і нещадно пожеруть їх. Всі святі, котрі знають все про ці кари, ніколи не відкинуть свою віру через небезпеки, адже Святий Дух працюватиме в їхніх серцях. Святий Дух, що живе в нас, дасть нам силу протистояти Сатані, подолати його і піти на муки.
Коли мине кара четвертої сурми і настануть кари п`ятої та шостої сурм, “мучеництво” прийде до нас. Тільки народжені знову з води і Духа захистять свою віру та мучитимуться. Коли прийдуть кари семи сурм, Антихрист матиме тимчасово дану Богом владу над світом. 
Знаючи, що його влада тільки тимчасова, Антихрист, слуга Сатани, переслідуватиме тих, котрі служать Ісусу Христу як Господу, щоб могти забрати з собою до пекла якомога більше людей. Але ті, котрі передали всі свої гріхи Ісусу через Його хрещення, не підкоряться переслідуванням Антихриста, але з усіх сил захищатимуть дане Ісусом Христом євангеліє і мучитимуться. 
Насправді мучеництво є свідоцтвом віри. Ті, котрі мають це свідоцтво, отримають приготовані Господом Тисячолітнє Царство і Нове Небо та Землю. Це стосується всіх тих, котрі вірять в євангеліє води та Духа, розповсюджене по всьому світу. Біблія каже нам, що майже всі народжені знову святі мучитимуться протягом цих останніх днів. 
Але ті, котрі покинуть свою віру води та Духа, стануть на сторону Антихриста і служитимуть та поклоняться йому, як Богу, щоб уникнути мучеництва, будуть убиті карами семи чаш і руками самого Антихриста. Їхня смерть ніколи не дорівнюватиме мучеництву, але буде тільки безнадійною й марною смертю. Коли Сатана й Антихрист будуть вкинуті у пекло, ці люди також впадуть туди разом з ними. 
Зрада Ісуса Христа ради того, щоб уникнути мучеництва і хоча б трохи зменшити терпіння горя, була б дуже нерозумним вчинком. Коли закінчаться кари семи сурм і ті, котрі зберегли віру, мучитимуться, кари семи чаш одразу спустошать цю землю, і тоді небагато людей залишаться в живих. Очевидно, що ті, котрі одержали прощення гріхів, обов`язково мучитимуться, і що зараз ми повинні готувати свою віру належним знанням останніх днів і правильним розумінням Слова, щоб не зрадити Христа в ту хвилину мучеництва.
Ми одержали прощення наших гріхів і, коли мучитимемося, матимемо раніше невідому нам радість, адже Бог скріпить нас. Хай наша віра в те, що ми приречені, щоб мучитися для Господа, чітко встановиться в наших серцях. Коли настане хвилина мучеництва, Бог обов`язково дасть нам воскресіння і вознесіння, дозволить прославитися в Тисячолітньому Царстві, дасть нам Своє вічне Нове Небо та Землю й зробить нас царями, та дозволить назавжди жити в достатку; якщо ми твердо віритимемо у все це, наше страждання перетвориться в потіху.
Апостол Павло сказав: “Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з`явитися в нас” (До римлян 8:18). Служачи євангелію, Павло дуже страждав, декілька разів був побитий майже до смерті. Але з вірою в те, що це страждання було для слави Божої, біль Павла став його потіхою. І відповідно до історичних хронік та народних переказів, майже всі апостоли, зокрема й Павло, буди замучені. За переказами, Петра розіп`яли вниз головою на Ватиканському Пагорбі. Також провідники Ранньої Церкви, зокрема Полікарп, і багато інших святих співали хвалу Богу, навіть вмираючи у вогні на стовпах. Такі речі не були б можливі, якби Бог не скріплював Своїх святих.
Але як в той час були такі вірні святі, так само були й ті, що зрадили свою віру. Ориген, богослов, котрого дуже поважають сьогоднішні теологи, почув євангеліє від самих апостолів. Але коли прийшов час його мучеництва, він уник смерті навіть в той час, коли його товариші святі мучилися. Та цього б не сталося, якби він не заперечив всього, що Ісус зробив для нього. Таким чином, Ориген був представником тих, котрі заперечували божественність Ісуса. Але не дивлячись на його зраду сьогоднішні теологи дуже поважають його з-поміж найвідоміших богословів.
То чому ж Ориген втік від мучеництва, тоді як інші святі прийняли його? Не тому, що сила волі Оригена була слабка, тоді як воля інших замучених святих була сильна. Святі, котрі мучилися, хвалячи Бога, чинили так, тому що вірили в те, що сказав Павло, тобто в те, що “страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з`явитися в нас”. Іншими словами, вони змогли знести свої страждання, тому що повірили в Боже Слово обітниці, що Він воскресить і забере їх до неба, та дасть їм Своє Тисячолітнє Царство. 
Ми повинні ясно усвідомити, що мучеництво прийде до нас. Ті, котрі живуть життям віри з ясним знанням цього факту, відрізняються від інших. Ті, котрі вірять, що муки святих періоду Ранньої Церкви є відображенням їхніх власних мук, можуть жити сильною, славною і сміливою вірою, адже все Слово Біблії тоді буде їхнім власним життям. Вони завжди живуть у вірі, яка може прийняти мучеництво, тобто вони завжди живуть вірою в те, що після їхнього мучеництва Бог дасть їм воскресіння і вознесіння, та Нове Небо й Землю, які Він наперед запланував і приготував для них. 
Ті, котрі вірять в це, можуть завжди жити сміливим життям віри, адже вони знають, що їхня віра готує їх до кінця днів, коли вони помруть, славлячи Бога. І оскільки це не просто питання доктрини, але справжньої віри, ті, котрі не повністю вірять в це Слово і євангеліє, першими продадуть нас Антихристу. Ось чому, як тільки ми усвідомлюємо, що маємо мучитися, наші брати і сестри в Церкві Божій, які мають таку ж віру, як ми, і будуть разом з нами завжди, є такими важливими для нас. Слуги Божі, Його народ і церква є дуже цінними для нас також.
Святі періоду Ранньої Церкви мали віру, яка була навіть щиріша і чіткіша, ніж віра тих з нас, котрі зараз живуть в останні дні. Вони вірили у своє мучеництво, в наступне воскресіння й вознесіння, і в Тисячолітнє Царство й Нове Небо та Землю. Ось чому вони прожили життя віри, як ніби справді жили в час Великого Горя, ніби скоро мало настати повернення Господа. Тож коли ми, живучи у віці неминучого наближення ери Горя, читаємо про них, їхня історія є для нас реалістичною і виразною, адже вони також знали і вірили у все Слово Боже про Горе, їх мучеництво, воскресіння й вознесіння.
Оскільки ми справді живемо в час, коли останні дні зближаються на наших очах, ми повинні напружено готувати свою віру до мучеництва в наших серцях. Сатана спокушатиме кожного, хто вірить у воду і кров Христа, намагаючись підірвати їхню віру. Щоб не піддатися цим спокусам Сатани, ми повинні міцно укріпити євангеліє води та Духа в наших серцях, ще раз перевірити його міцність нашою надією на Нове Небо та Землю, і переконатися, що ця наша віра не ослабне до хвилини нашого мучеництва. 
Святі періоду Ранньої Церкви відчайдушно захищали свою віру, тому що вони також знали і вірили у все Слово Святого Письма про Горе, мучеництво, воскресіння й вознесіння. Ми також мучитимемося. Я помру, і ви також; ми всі помремо, захищаючи нашу віру. Можливо, мене першого спіймають і уб`ють. Вже це може здатися страшною перспективою, але зрештою нема чого боятися, адже логічно уникати мучеництва значить заперечувати нашу віру, а цього ми зовсім не можемо собі дозволити.
Врешті-решт, Бог має бути прославленим через наше мучеництво, і Він так призначив нашу долю. Тобто через це ми просто повинні пройти як мінімум один раз. Оскільки ми ніяк не зможемо уникнути цього, давайте натомість з усіх сил наближатимемо й сміливо перестрибнемо страждання. Ми маємо владу Царя, якої ніхто інший не має, і ми також маємо надію не вічне благословення. Справді, ми завжди можемо просити Бога, щоб Він скріпив нас, і ще більше славити Його. Вірячи без боязні в наше мучеництво, ми колись матимемо ще більшу потіху. Ось велика слава Божа і велике благословення для нас.
Бог написав Книгу Об`явлення, щоб сказати нам про мучеництво святих, воскресіння і вознесіння, Тисячолітнє Царство, Нове Небо та Землю. Справді, знати Об`явлення означає мати певну віру в ці останні дні світу. Неможливо подолати шлях до Нового Неба і Землі, про що написано в Об`явленні, без євангелія води та Духа. І ця віра не може утвердитися без мучеництва. Тому я сподіваюся і молюся, щоб ви міцно утвердилися у вірі в ваших серцях, вірячи, що ви не зрадите євангеліє, але мучитиметеся, коли прийде час, і готуватимете вашу віру. Тоді ваше життя віри одразу ж суттєво зміниться.
Ми не помремо марно, спіймавшись у пастку Сатани. Роблячи діла Святого Духа в наших серцях, ми помремо, захищаючи нашу віру. Ось справжнє мучеництво. День нашого мучеництва поза сумнівом прийде. Але ми не боїмося його, адже знаємо, що хоч наші тіла будуть убиті Сатаною, Бог скоро дозволить нам жити знову в наших нових, прославлених тілах. Ми також знаємо, що наше мучеництво незабаром завершиться воскресінням і вознесінням, та що в майбутньому нас чекає благословення панування в Тисячолітньому Царстві й наше вічне царювання в Небі.
Дуже давно римський імператор Нерон підпалив Рим, щоб відновити місто. Коли римські громадяни розлютилися через це, він звинуватив християн у підпалі та влаштував величезну різанину. Також коли природні лиха ударять світ протягом Великого Горя, Антихрист звинуватить святих у всіх карах, звинуватить неправдиво, і уб`є нас. 
Тому відтепер ми повинні просити Бога, щоб Він дав нам віру мучеництва, віру, з якою ми можемо померти. Якщо ми не покинемо своєї віри і мучитимемося, то виявиться слава Божа. Але якщо ми покинемо свою віру, здамося Антихристу і приймемо його як Бога, будемо вкинуті у вічний вогонь. Іншими словами, якщо ми проситимемо в Бога віри, якою ми зможемо подолати Антихриста, Христос дасть нам силу і владу, але, якщо наші серця ослабнуть і ми зрадимо нашу віру, Він вкине нас до пекла.
Хочу розповісти вам маленьку історію про Корейську Війну. Північнокорейські загони підійшли до однієї церкви в сільській місцевості на півдні, якою піклувався диякон на ім`я Худал Бей. Бачачи, що церковне подвір`я було брудне, солдат-окупант наказав диякону прибрати його. Але цей диякон відмовився зробити це, кажучи, що мусить шанувати Господній день. Розлючені солдати погрожували убити його перед всіма прихожанами, якщо він не прибере подвір`я. Але диякон продовжував упиратися, кажучи, що мусить захищати свою віру і, зрештою, був убитий. Пізніше деякі християни назвали його смерть мучеництвом, але це не мучеництво. Чому? Тому що мучеництво – це смерть задля праведної справи, тобто щоб прославити Бога. Смерть через власну упертість нібито ради Бога зовсім не є мучеництвом.
Чи можемо ми відкинути любов дарованого Богом спасіння? Через нашу недосконалість і гріхи Ісус Христос узяв на Себе всі наші гріхи у Своєму хрещенні і був розп`ятий. Якщо ми не можемо до смерті віддатися цій любові Христа, то чи ж можемо ми відкинути євангеліє, яке дає нам Нове Небо і Землю, ради плоті, яка просто зникне з нашою смертю. Ми народилися на цей світ, приречені на спасіння, на проповідування євангелія спасіння кожному на цій землі аж до смерті. Не забувайте, що доля святих, котрі одержали прощення гріхів, тобто наша власна доля, – жити вірою і мучитися, щоб подолати спокуси Сатани ради слави, яку Бог дарує нам.
Ми маємо так багато недоліків і є такими недосконалими, що не можемо славити Бога. Таким людям як нам Бог дав можливість справді славити Господа, і то нічим іншим, як мучеництвом. Не уникайте його. Повірмо в Бога, котрий скоротить час Горя, якщо ми попросимо Його, і надіючись на успадкування Нового Неба і Землі переживімо наші дочасні страждання, які швидко закінчаться. Живімо вірою в те, що Господь не дасть дуже великих страждань тим, котрі жили з вірою у Нього, ані не дасть їм чогось такого, що змусить їх зрадити віру, а навпаки захистить їх і дарує ще рясніші ласки.
Усвідомлюючи, що маємо мучитися, ми потребуємо мати досвід терпінь, витривалості у стражданнях і праці для Господа. Таким чином ми виростимо свою віру через досвід ходіння з Господом, і коли настануть останні дні, ми зможемо прийняти наше мучеництво з даною Господом силою. Не маючи жодного досвіду страждання для Господа, відданості Йому чи праці і жертви для Нього, ми переповнимося страхом, коли прийде час нашого мучеництва з наближенням Великого Горя. Тільки ті, котрі раніше страждали і терпіли біль, зможуть ще раз витерпіти страждання. 
Я прошу Бога, щоб ви мали віру страждання і перемоги для Господа, і щоб, коли прийде година мучеництва, ви також були серед віруючих, котрі можуть нагадати своїм серцям і визнати своїми губами, що все це – їхня слава, дарована їм з благословення і ласки Божої. 
Якщо ви дуже хочете потрапити в Царство Небесне через вашу віру, Нове Небо і Земля поза сумнівом будуть ваші.
Бог хоче, щоб всі люди спаслися і усвідомили правду (1 До Тимофія 2:4).